Вступ до історії. 5 клас. Пастушенко - Нова програма

§ 4. Історичний час

Завдання перед читанням тексту параграфа

Поміркуй, що з історії рідної землі, свого народу, людей, з якими поруч живеш, важливо було б знати для того, щоб вивчити та зрозуміти власне минуле.

Поради

Опрацьовуй текст цього параграфа так само, як і попереднього. Прочитавши, попроси приятеля чи когось зі старших перевірити за допомогою тексту, чи правильно Ти відповідаєш на запитання після цього параграфа.

Для чого призначені календарі та годинники?

Люди віддавна міряють час за допомогою календарів і годинників. Бажання лічити час свідчить про його цінність. Чому люди цінують час? Адже його не можна взяти в руки, не можна спожити, здобути і нагромадити, продати чи купити. Ми його не бачимо, тільки відчуваємо. Однак відчуття — річ непевна. Недаремно в одних ситуаціях людям здається, що часу бракує, тоді як в інших час для них минає надто повільно.

Цінність часу в тому, що він минає безвідносно до нашої волі, але ми вимірюємо ним власне життя. Будучи тільки засобом виміру того, що з нами відбувається, час у нашій уяві може текти повільно або швидко. Його нам може не вистачати, бо ми поспішаємо. Або навпаки, коли нічого значимого для нас не відбувається, може здатися, що час зупинився. Стверджуючи, що весело провели час, ми маємо на увазі події, які викликали в нас приємні емоції. А коли для нас час проминув безслідно, то говоримо, що з нами нічого не трапилося.

Коли для людини час набуває цінності?

У який спосіб люди можуть стати панами (власниками) свого часу?

Календар — спеціальний засіб обрахунку часу, список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят, історичних подій тощо.

За яких умов людина вдало розпоряджатиметься своїм часом?

Історичний час — це час існування людства, народів та інших сталих груп людей, окремих осіб хронологія людської діяльності.

Історичний час — незворотний та односпрямований, його три стани — минуле, сьогодення і майбутнє.

Люди цінують час через те, що не можна повернутись у минуле, щоб у ньому змінити щось на власну користь. Цінуючи час, люди прагнуть ним володіти. Що означає — володіти часом? Володіти часом — означає керувати ним і використовувати його. Керувати часом можна за умови, що ми будемо планувати свої дії. Спланувати — означає попередньо розписати справи на день, місяць, рік, тобто розмістити їх у бажаній для себе хронологічній послідовності. Наприклад, землероб мусив точно спланувати, коли йому сіяти і коли збирати. Зокрема, моркву й петрушку сіють ранньої весни, картоплю — пізніше, у квітні-травні, озиму пшеницю — восени. Важливі також його дні умови. Звідси потреба в календарі.

Для жителів міст час іще щільніший. Працівнику важливо знати, о котрій годині починається й закінчується його робочий день. Подорожуючому — якої години і хвилини вирушає корабель, літак, потяг. Продавцеві — коли (день, година) прибуде замовлений ним товар. Тому люди винайшли годинники.

За допомогою календарів і годинників люди можуть розумно, з користю використовувати час свого життя. Але вдало планувати майбутнє, перебуваючи в сьогоденні, — нелегко. Для цього потрібно постійно черпати в минулому все новий життєвий досвід — знання про те, що може відбутися, судячи з минулих подій, та як правильно чинити в життєвих ситуаціях, подібні до яких траплялися колись. Щоб обдумати минуле, доведеться розглядати події, враховуючи їх хронологію. Хронологію людської діяльності називають історичним часом. Розпочинається історія в час виникнення Людини (з дати народження) і триватиме, перетікаючи з минулого в майбутнє, допоки існує людство (житиме людина).

На який час припадає початок історії та коли буде її кінець?

Які одиниці виміру часу доцільно використовувати, вибудовуючи хронологію життя конкретної людини? Поясни свій вибір.

Століття (вік) — одиниця літочислення, що включає 100 років, від першого до сотого.

Тисячоліття — одиниця літочислення, що включає 1000 років або десять століть.

Ера — одиниця літочислення, період історії від певної події, взятої за початок відліку.

Історичний час умовно зображають як односпрямовану (з минулого в майбутнє) шкалу — лінію, розбиту на проміжки: декади, місяці, роки, століття, тисячоліття й ери. Масштаб шкалювання (вибір одиниць виміру часу) залежить від того, про діяльність кого — окремої людини, народу чи якоїсь іншої групи людей, усього людства — ми хочемо дізнатися.

Не завжди легко встановити хронологічну послідовність подій. Людина може не пам’ятати дати важливої для себе події. У книзі або усній розповіді історична подія теж може бути недатована. Якась варта уваги подія може датуватися від невідомої нам точки відліку — за іншим літочисленням. Визначити точний час подій ученим допомагає історична хронологія — наука, що вивчає придумані людьми способи обчислення часу, створені народами правила літочислення та календарі.

Історії різних людей починаються з різних дат. Відлік свого історичного часу народи теж починали неоднаково. Наприклад, давні римляни вели літочислення від року заснування свого міста — Рима, євреї — від дати створення світу. Мусульмани обрали для себе початком історії час, коли засновник ісламу — пророк Мухаммад — перебрався з Мекки до іншого міста, у Медину. Більш ніж тисячу років тому християни Європи, проектуючи часову шкалу (рис. 1), обрали як точку відліку на ній рік народження Ісуса Христа. Того року розпочалася, на думку християн, нова ера в історії людства. Через односпрямованість часу відлік років до нашої ери відбувається у зворотному порядку. Народи, в основі культури яких — християнство, як і в українців, — послуговуються цим літочисленням донині.

Поміркуй, які правила літочислення й календарі досліджуватимуть українські історики-хронологи.

Літочислення — відлік історичного часу, що починається з обраної важливої події.

Історична хронологія — наука про вимірювання часу, способи визначення, уточнення, перевірки дат історичних подій і матеріалів, у яких вони зафіксовані, про історію складання і розвитку різних систем виміру часу. Свою назву ця наука отримала від давньогрецьких слів: хронос (час) і логос (вчення).

Чим відрізняється літочислення християн, євреїв і мусульман?

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Який час ми називаємо історичним? Якою подією він починається та якою завершиться?

2. Ким християни вважають Ісуса Христа? Чому початок нашої ери пов’язують з його іменем?

3. Поясни термін «ера». Чому вживають вислів «до нашої ери»?

4. Яким роком починається наша ера? Скільки років нашої ери вже минуло?

5. Яке тепер тисячоліття? Скільки їх було від початку нашої ери?

6. Скільки століть минуло від початку нашої ери до сьогодення? Яким роком починається і яким завершується: а) перше століття, б) третє, в) п’яте, г) шістнадцяте, д) двадцяте, е) двадцять перше?

7. Розмісти одиниці вимірювання часу від меншої до більшої: рік, секунда, століття, доба, ера, тисячоліття, година, місяць.

8. Накресли в зошиті шкалу часу. Познач на ній початок нашої ери, перше та друге тисячоліття, усі століття включно з тим, у якому ми живемо в даний час. Використай як зразок зображення такої шкали на рис. 1 (див. с. 30). Познач на накресленій шкалі дату свого народження та дату початку твого навчання у п’ятому класі.

Шкала часу

Як уявити собі час, якщо він всеосяжний і неперервний? Як побачити, що подій поза часом не існує? Як зрозуміти, що й час немислимий без подій? Як показати, що для нас час протікає в одному напрямку — від початку і до кінця існування людини, нашого існування? Пошуки відповідей на ці запитання привели до думки про так звану «шкалу часу» (ще кажуть: лінію (стрічку) часу). Така шкала чимось нагадує винайдену ще первісними людьми стрілу (рис. 1). Її вістря спрямоване в майбутнє, а оперення губиться в далекому минулому. На древко цієї стріли рівномірно нанесено позначки. Це — тисячоліття, які розбиті на століття, а століття — на роки. У межах років можна також виділяти місяці, дні та години. Кожного дня у житті людей щось трапляється, відбуваються якісь зміни. Важливі для себе зміни можна позначити, знайшовши за датою місце такої події на шкалі часу.

Шкала історичного часу — це графічне зображення руху часу з минулого в майбутнє через сучасність; пряма лінія, що має напрямок (від минулого до майбутнього), початок відліку, поділена на проміжки в одиницях літочислення (рік, століття, тисячоліття, ера).

Час тече з минулого в майбутнє, тож на шкалі всі часові позначки від першого року нашої ери розміщено по зростаючій зліва направо. Спочатку перше тисячоліття, тоді друге і третє; спочатку перше століття, далі друге, третє аж до двадцять першого.

Натомість усі часові відтинки до нашої ери позначені на шкалі у зворотному порядку. Перед першим роком нашої ери був перший рік до нашої ери, а сотий рік до нашої ери був на сто річних відтинків далі вліво. Ще далі вліво був двохсотий рік до нашої ери, ще далі — трьохсотий і т. д. Зверни увагу на те, що роки на цій шкалі позначають звичними для нас арабськими цифрами — 1, 10, 23 і т. ін., а століття та тисячоліття — римськими (див. Табл. 3). Кожне століття та тисячоліття нашої ери починається з першого року: 1, 101, 301, 1001, 2001, а закінчуються сотим або тисячним роком (І ст. — це роки з 1 по 100-ий; II ст. — зі 101 по 200; XV ст. — з 1401 по 1500, XX ст. — з 1901 по 2000). Натомість століття до нашої ери починаються із сотень, а тисячоліття — з тисяч. Наприклад: І ст. до н. е. — це роки від 100 до 1; XV ст. — від 1500 до 1401, XXIII — від 2300 до 2201.

Таблиця 3

Арабські цифри

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

Римські цифри

І

II

II

IV

V

VI

VII

VII

IX

X

XI

XII

XIII

XIV

XV

XVI

XVI

XVIII

XIX

XX

XXI

Практична робота

Завдання:

1. Познач на шкалі часу такі дати:

а) 852 р.; б) 33 р.; в) 988 р.; г) 1240 р.; д) 1199 р.; е) 1648 р.; є) 1991 р.; ж) 1917 р.; з) 2014 р.; к) 215 р. до н. е.; л) 7 р. до н. е. Поясни (усно), як Ти виконував/ла це завдання.

2. Встанови, у якому столітті та тисячолітті відбулася подія, якщо її дата:

а) 33 р.; б) 900 р.; в) 1199 р.; г) 1648 р.; д) 1917 р.; е) 1991 р. Поясни (усно), як Ти виконував/ла це завдання.

3. Встанови, використовуючи шкалу часу, скільки років минуло від події, дата якої:

а) 30 р. до н. е.; б) 852 р.; в) 988 р.; г) 1240 р.; д) 1710 р.; е) 1991 р. Поясни (усно), як Ти виконував/ла це завдання.

4. Скільки століть та тисячоліть минуло від події, дата якої:

а) 800 р.; б) 988 р.; в) 1199 р.; г) 1772 р.; д) 1932 р.; е) 2000 р.? Поясни (усно), як Ти виконував/ла це завдання.

5. Скільки років та століть минуло між подіями, дати яких: а) 33 р. та 852 р.; б) 988 р. та 1200 р.; в) 800 р. та 1240 р.;

г) 1199 р. та 1917 р.; д) 1917 р. та 1991 р.; е) 852 р. та 1991 р.? Поясни (усно), як Ти виконував/ла це завдання.

Домашнє завдання

Для виконання завдань, що запропоновані в наступних параграфах цього підручника, треба виготовити шкалу часу (див. рис. 1). Для цього виріж із цупкого паперу смугу шириною 15 см. Нарисуй на ній лінію та вкажи напрям змін у часі (стрілочкою). Намалюй на лінії велику поділку, яка позначатиме дату народження Христа. Вліво від цієї поділки з інтервалом 5 см зроби дрібніші поділки для позначення п’яти тисячоліть до нашої ери. Вправо від дати Р.Х. поділи лінію на тисячоліття і століття нашої ери (інтервал для століть — 5 см). Залиш над малюнком шкали достатньо місця, щоб записувати дати подій, про які йтиме мова на уроках та в наступних параграфах підручника.

На готовій шкалі познач: а) початок літочислення (Р. X. — Різдво Христове); б) напрям змін у часі (стрілочкою); в) тисячоліття та століття нашої ери; г) перше-п’яте тисячоліття, а також століття першого тисячоліття до нашої ери (інтервал для століть — 0,5 см). Внизу, під поділками, що позначають тисячоліття і століття, напиши потрібні римські цифри.

За потреби попроси допомоги батьків.

Найдопитливішим

Коли та навіщо люди створили інструменти вимірювання часу?

Люди почали вимірювати час, намагаючись врахувати, передбачити та опанувати процеси змін. Важко сказати, коли, і неможливо встановити, хто першим зрозумів, як можна вимірювати потік часу. Уже давні мисливці та рибалки користувалися для вимірювання часу тим, що існують природні явища, які періодично повторюються: зміни дня і ночі, зміни місячних фаз, пір року, які є наслідками обертання Землі навколо осі та її обертання навколо Сонця. Рівномірність обертів дозволяє лічити час добами, місяцями, роками. Для вимірювання часу в межах названих одиниць люди винайшли спеціальні інструменти — годинник та календар. Потребу в цих інструментах зумовлюють відносини між людьми. Люди міряють час, щоб домовитися про ті або інші спільні дії, наприклад про зустріч, про початок і завершення робочого дня, про початок якихось робіт або про святкування тощо.

Найдавнішими годинниками вважають гномони — спеціально виготовлені кам’яні стовпи, тінь від яких показує час. Вимірювання часу за допомогою гномона тим точніше, чим він вищий. Одним з найбільших гномонів, який дійшов до нас, є обеліск, зведений у Єгипті за наказом фараона Тутмоса III (47 м; II тис. до н. е.). Сьогодні цей обеліск знаходиться у Римі (рис. 2).

Перші календарі винайшли давні мисливці та рибалки, які проживали за межами тропіків. Вони зауважили, що пори року пов’язані з висотою Сонця над горизонтом та його розміщенням відносно зірок.

Сам термін «календар» європейці успадкували від давніх римлян.

Римляни називали календами перший день кожного місяця. У І ст. до н. е. «вічний диктатор» Риму Гай Юлій Цезар провів календарну реформу. Новий рік почали відраховувати з 1 січня, окремі місяці тривали 30, а інші — 31 день, рік було поділено на чверті — квартали, з’явилися високосні (довші на день) роки. Цим календарем європейці послуговуються й сьогодні. Єдину зміну в нього було внесено за розпорядженням папи римського Григорія XIII у XVI ст. (рис. 3). Григоріанський календар ліквідував десятиденний зсув весняного рівнодення, який накопичився через недостатню точність юліанського календаря. Однак, чимало християн православного віросповідання, зокрема й в Україні, продовжують відзначати релігійні свята за «старим стилем», на 13 днів пізніше, ніж католики.

Рис. 2. Обеліск Тутмоса III у Римі (Латеранський)

Рис. 3. Поштова марка Німеччини до 400-річчя введення григоріанського календаря

Не мусиш, але спробуй

Знайди в Інтернеті зображення винайдених людьми приладів для вимірювання часу. Разом з товаришем підготуйте коротке повідомлення про історію якогось з цих приладів.