Вступ до історії. 5 клас. Пастушенко - Нова програма

§ 2. Як і що досліджують українські історики?

Завдання перед читанням тексту параграфа

Поміркуй, що з історії рідної землі, свого народу, людей, з якими Ти живеш поруч, важливо було б знати для того, щоб з користю пізнати, зрозуміти власне минуле.

Поради

1. Опрацьовуй текст цього параграфа так само, як і попереднього.

2. Попроси приятеля чи когось зі старших перевірити за допомогою тексту, чи правильно Ти відповідаєш на запитання рубрики «Запитання та завдання на застосування умінь і знань».

З якими труднощами зустрічаються історики, досліджуючи минуле?

Чимало людей думають, що досліджувати минуле нескладно. Достатньо зібрати відомості про те, що відбулося колись, та цікаво це переповісти. Можливо, Ти також думаєш, що історією може займатися кожен, досить тільки забажати. Тоді поміркуймо разом, чи легко пізнавати минуле.

Минуле — це низка подій, які трапилися в різних місцях, кожна у свій час. Учасниками цих подій були різні люди. Багато з цих подій трапилися не з нами, у часі, коли ми ще не жили, та в місцевості, яку ніколи не відвідували. Більшість очевидців минулих подій не залишили нам жодних свідчень. Вони навіть не намагалися запам’ятати в деталях, як усе було. Як дізнатися про ці події?

А головне, про які події треба дізнаватись? Адже навіть за одного людського життя їх відбувається безліч. Захопливе оповідання про минуле, звичайно, залишить приємні враження. Але чи завжди знайдемо у ньому корисні для себе знання?

Атлантида — таємниче минуле людства

Яка мета історичних досліджень?

Про що насамперед має подбати дослідник минулого?

Пригадаймо завдання вченого-історика. Його мета — дослідити та описати минуле так, щоб допомогти нам «поживитися» життєвим досвідом наших предків. Як він має вибрати події, знання яких допоможе зрозуміти теперішнє та спрогнозувати майбутнє?

Перше, що має уміти дослідник історії, — це здобути свідчення про події. Для цього доведеться відшукати якомога більше джерел інформації. На основі знайдених відомостей треба відновити в думці те, що колись було дійсністю, створити образ минулого. Інформацію з різних джерел доведеться пов’язати з якимось часом та місцевістю, згрупувати та зіставити. Це допоможе відкинути неправдиві свідчення та упереджені думки.

Наступний важливий крок — вибрати серед різнорідної інформації важливі для розуміння теперішнього і прогнозування майбутнього події, явища, процеси. Відібране необхідно розтлумачити, тобто пояснити, які зв’язки поєднують різні події, з чого усе почалось, до чого йшло і чим завершилося. Це третій крок історичного дослідження.

Далі дослідник мусить зробити висновок про правдивість створеного ним образу-пояснення минулих подій. Тільки за умови, що його бачення історії правдиве і що воно пояснює дещо у сьогоденні та допомагає спрогнозувати майбутнє, історик має право ознайомити інших зі своїм дослідженням.

Учений також має подбати про грамотність викладу своїх міркувань. Історія — описова наука, яка послуговується не спеціальною (як математика або фізика), а живою повсякденною мовою. Більшість термінів, які використовують історики, знайомі багатьом людям (держава, влада, лицар тощо). Для вченого-історика уміти грамотно висловлювати свої думки та зацікавити ними слухача або читача не менш важливо, ніж зібрати різнорідні відомості про минуле.

Дізнайся з рубрики «Помісти у словник», як розуміють терміни: історична подія, історичне явище, історичний процес.

Як створюють пояснення минулого?

Які критерії (мірила) використовують для оцінки свого пояснення минулого?

Якими уміннями володіють вчені-історики?

Дослідник минулого

«Яка мені користь від знання того, що мають уміти вчені-історики? — може запитати хтось. — Я не мрію бути істориком. Ба, навіть знаю, ким я буду. Може мені достатньо вміти та любити читати? Нехай минуле для мене досліджують інші».

Кожна людина має право і може так думати. Але так само кожний рано чи пізно сам собі ставить запитання: хто я є? Чому моє життя складається саме так, як воно складається? Який його сенс? Ніхто, крім самої людини, не зможе відповісти на ці запитання. Тому кожен із нас сам змушений писати власну історію. Тільки так можна зрозуміти, яка ти людина, та за потреби змінити себе.

При цьому слід враховувати, що жодна людина не живе у цьому світі сама по собі. У кожного з нас є родина, приятелі, кожний живе у міській чи сільській громаді, ми — громадяни України. Належачи до цих спільнот, ми впливаємо на життя у кожній із них. Суспільне життя, а значить і наше, суттєво залежить навіть від тих, хто жив до нас. Залежить настільки, що впливає на долю всіх, хто житиме на наших теренах після нас. Тому, щоб пізнати, хто я є, чим живу, треба зрозуміти, що мене пов’язує з живими та померлими земляками, з усіма, хто жив і живе на українській землі.

Навіщо вміння історика кожному з нас?

Чому, укладаючи історію власного життя, потрібно знати історії тих, з ким воно пов'язане?

Що треба знати кожному українцеві, який хоче пізнати своє минуле, укласти власну історію?

Відповідні пояснення пропонує історія України. Ця галузь історичної науки досліджує, за яких обставин і коли на теренах сучасної Української держави з’явилися люди, який спосіб життя вони вели. Вона розповідає про формування українського народу, його розвиток та відносини з іншими народами, впливи близьких і далеких сусідів, про боротьбу українців за свою незалежність і державність, про геніальні прозріння та помилки наших провідників. Отже, історія України — це наука про історичну долю народу, до якого ми належимо. А знання історії України — це частина нашого світогляду, тобто поглядів на життя, природу і суспільство.

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Які риси характеризують історію як науку?

2. Що вивчає історія України?

3. Обґрунтуй, використовуючи факти з життя і/або літератури, що знання про минуле є частиною уявлень людини про себе і світ.

Помісти у словник

Історія України — галузь історичної науки, що вивчає формування держави Україна, української нації, виникнення українського народу з його культурою та досвідом суспільного життя.

Історичне джерело — будь-який носій інформації про життя в попередні часи (предмет, документ, рисунок).

Історичне дослідження — збирання та опрацювання джерел для створення образу минулих часів; оперте на інформацію про минуле його осмислення та пояснення.

Історична подія — те, що в минулому сталося та привернуло нашу увагу (увагу дослідника).

Події неповторні, бо завжди відбуваються за участі конкретних людей, у певний час та в певному місці. Подія (наприклад: подорож, битва, відкриття тощо) суттєво змінює життя її учасників. Саме тому події зауважують.

Історичне явище — подія, низка подій, загальні ознаки яких повторюються.

У явищах минулого виявляються людські взаємовідносини, що мають спільні ознаки. Однорідні історичні явища (наприклад: народи, держави, війни, вірування, культури) порівнюють.

Історичний процес — послідовність взаємозв’язаних історичних подій і явищ. Історичний опис — розповідь про риси, ознаки певної історичної події, явища, процесу, особи.

Обміркуй вислови

1. На прикладі покажи справедливість думки французького хірурга;

Кожна людина — історія, не схожа ні на яку іншу.

Каррель Алексіс

2. Подумай, що має на увазі український поет, радячи читачам свого твору таке:

Прочитайте лишень добре,

Прочитайте знову Тую славу.

Та читайте Од слова до слова.<...>

Все розберіть... та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків?

Тарас Шевченко

Якщо хочеш перевірити себе

1. Добери міркування, які дозволять переконатися, що пізнавати минуле має вміти кожний.

2. Наведи переконливі докази про користь від читання доступних (науково-популярних) історичних праць, зокрема й підручників з історії.

3. Встанови, чим історія відрізняється від математики та наук про природу.

4. Поясни, чому історія — це наука.

5. Розкажи, як працюють учені-історики.

Найдопитливішим

Батько історії

Люди завжди обдумували минуле. Але немає жодних сумнівів, що хтось колись першим вирішив його дослідити і на основі такого дослідження створити книгу. То кого ж слід називати «батьком історії»?

Історики вважають «батьком» своєї науки грека Геродота, який жив дві з половиною тисячі років тому. Родом він з міста Галікарнас, що на східному узбережжі Середземного моря. Дев’ять книг його «Історій» слугують сучасним дослідникам багатим джерелом відомостей про життя давніх греків (еллінів), персів, що з ними воювали, та інших народів, про які Геродот уважав за потрібне розповісти, щоб пояснити перебіг та результати цих греко-перських воєн.

Про життя Геродота відомо мало. Знаємо, що він багато подорожував. Був в Афінах і навіть публічно читав там окремі оповіді зі своїх «Історій», за що отримав чималу грошову винагороду. Побував також у володіннях персів: у Єгипті, можливо, у Вавилоні та Сузах — столиці Перської держави. Припускають, що Геродот міг також відвідати якесь із міст Північного Причорномор’я, наприклад, Ольвію що знаходилась у гирлі Південного Бугу. Таке припущення виникло тому, що у четвертій книзі «Історій» розповідається про похід перського царя Дарія І на Скіфію — державу, засновану кочовими племенами скотарів-сколотів на землях сучасної України. Правда, сам автор книги не дає прямих вказівок на те, що побував у наших краях. Та й розповідь, у якій багато домислів, підказує, що автор переказав повідомлення своїх грекомовних співрозмовників.

Геродот не був ученим у сучасному розумінні цього терміна. За тодішньою традицією у його творі реальні події переплітаються з різними легендами. Але він першим з відомих нам оповідачів історій критично поставився до відомостей, які збирав. Автор «Історій» також перший, хто поставив собі близьку історикам мету. «Тут викладено дослідження турійця Геродота, — писав він на початку свого твору, — проведене для того, щоб зроблене людьми з часом не забулося і щоб великі і дивовижні справи, довершені як еллінами, так і варварами, не залишилися незнаними і, крім того, щоб з'ясувати причини, чому вони воювали між собою».

Статуя Геродоту в Бодрумі (давньогрецькому Галікарнасі)

Не мусиш, але спробуй

1. Поміркуй над тим, чому «батьком історії» сучасні дослідники визнали саме Геродота.

2. Чому «батька історії» в цьому тексті усе ж не віднесено до вчених-істориків?

Розвага для сумлінних

Розгадавши головоломки, упевнишся у своїй кмітливості та знаннях і порадієш за себе.

Ребуси

Ознайомся з інструкціями до ребусів на сайті та розв’яжи запропоновані тут ребуси. Сайт знайдеш за адресою: http://rebus1.com/ua. Створи ребуси до інших термінів, які засвоїв, опрацьовуючи цей розділ.

Кросворд

Впиши у клітинки під відповідними номерами слова-відгадки, щоб встановити, яке слово приховане в цьому кросворді. Виділи це слово великими літерами та поясни собі, що воно означає.

1. Усе, що відомо про минуле, — це історична ...

2. Кожен, хто відшукує, нагромаджує, упорядковує та пояснює відомості про минулі часи, — це ... історії.

3. Минуле завжди приховує якісь ...

4. Минуле вчить нас не повторювати в майбутньому своїх ...

5. Послідовність взаємопов’язаних історичних подій і явищ — це історичний ...

6. Знавці історії, які працюють професійно, застосовуючи тільки наукові способи дослідження минулого, — це ...

7. Низка історичних подій зі схожими ознаками — це історичне ...

Обдумай спільно з рідними

1. Покажи батькам, як Ти розв’язав/розв’язала кросворд та запитай, як вони розуміють виділене слово. Поділися з ними своїми міркуваннями про значення цього слова.

2. Поміркуй разом з родичами, що важливого для себе, своєї родини Ти зможеш дізнатися, якщо навчишся досліджувати минуле.