Вступ до історії. 5 клас. Пастушенко - Нова програма

§ 12. Візуальні джерела. Фото- і кінохроніка

Завдання перед читанням тексту параграфа

Пригадай, які джерела називають зображувальними. Підбери приклади пам’яток культури, які можна віднести до зображувальних джерел.

Поради

1. Опрацьовуючи текст цього параграфа, виконуй включені у нього практичні завдання.

2. Запиши у словник виділені в тексті слова та додай їх пояснення.

3. Встанови, які види зображувальних джерел є в Тебе вдома.

1. Образотворчі джерела. «Сліди» минулого — це не тільки книги, будівлі, знаряддя праці та предмети повсякденного вжитку. Дуже цінними для історика є витвори думки та людських рук, які віддзеркалюють широку гаму людського чуття. Цінність витворів мистецтва, музичних творів, фотографій, фільмів, обрядів у тому, що вони — продукти своєї епохи, які допоможуть дослідникові уявити, яким було тоді повсякденне життя. Разом з тим, такі образотворчі джерела досить складні для розуміння. Зокрема, через свою пов’язаність з відчуттями конкретних людей, які їх творили і які, на жаль, не зможуть ні підтвердити, ні заперечити нашу думку про свій задум.

Робота з історичними джерелами, які образно відображають епоху, передбачає насамперед опис джерела, далі — встановлення його задуму і, нарешті, розгляд здобутої інформації з урахуванням характеристик епохи. Опис — це детальна розповідь про переданий джерелом зоровий або слуховий образ, тобто про все, що зображено, зіграно, представлено як обрядову сценку. Встановлення задуму вимагає вичленити з цілості важливі складники образу. Наприклад, виділити окремі лінії сюжету картини, музичного твору, обряду, вказати засоби (символи) та способи, якими автор намагався донести свої почуття і переконання. Розгляд на фоні епохи передбачає формулювання припущень про позицію автора твору, його ставлення до подій чи дій, під впливом яких створювався даний образ, висловлення дослідником власних міркувань щодо побаченого або почутого.

Візуальні джерела — образотворчі пам’ятки матеріальної культури різних епох.

Орнамент — оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.

2. Малюнки та картини. Малюнки як джерело можуть представляти кожну культурну епоху. На теренах України знайдені малюнки, зроблені людьми на стінах печер та на кістці ще в первісні часи. Малюнки давніх мисливців і рибалок відображали переважно побутові сценки та магічні обряди, пов’язані з їхніми заняттями. Тоді ж люди відкрили й орнамент.

Орнаменти посуду носіїв трипільської культури, наприклад, відображали уявлення цих людей про світ. Археологи припускають, що давні трипільці бачили його як єдність трьох сфер: неба, землі та підземелля. Найважливішим небесним «жителем» було Сонце. Тому найбільш поширений орнамент складався з таких елементів, як коло, овали з «променями», відтинки спіралі. Існує припущення, що цей «безперервний біг сонця» (Б. Рибаков) можна тлумачити як відображення плинності часу.

Іншими поширеними символами трипільців були зображення тура — бика, а також води. На символи води в окремих групах трипільських поселень припадає третина від усіх відомих знаків. Дещо менше, тільки п’ята частина знаків, — це символи дощу, решта — символи тварин, дерев та інші.

Практична робота

Завдання:

1. Уважно розглянь малюнки (рис. 36 та 37). Знайди на першому малюнку знаки Сонця, води, дощу, дерева. Спробуй пояснити, як Ти зробив/зробила свій вибір.

2. Встанови, які з цих знаків зустрічаються на знайденому в поселеннях носіїв трипільської культури посуді.

Джерела:

Рис. 36. Символіка давніх трипільців

Рис. 37. Посуд носіїв трипільської культури

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін.

Період Античності — це час відкриття нових способів творення мистецьких образів. Саме тоді люди винайшли мозаїку, фрески та вітражі, почали малювати картини. Створені жителями Тіри, Ольвії, Херсонеса картини і стінні розписи не збереглися. Тож у часи Русі-України цей досвід її населення перейняло від майстрів з Візантії, так само як і вміння зводити кам’яні храми з їх арками та куполами. Візантійці відкрили для русів також таємниці іконопису і книжкової мініатюри.

Вітраж — малюнок на склі або візерунок з кольорового скла (у вікнах, дверях і т. ін.).

Картина — твір живопису, намальований переважно фарбами на полотні, картоні, дошці.

Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.

Практична робота

Завдання:

Уважно розглянь зображення (рис. 38-41). Розрізни, які з них виконані із застосуванням технік іконопису, а які — фрески, мозаїки та вітражу. Використай для цього наведені визначення.

Джерела:

Рис. 38. Ангел, що звиває небо, XII ст. Кирилівська церква, Київ

Рис. 39. Благовіщення. Собор св. Софії, Київ

Рис. 40. Римо-католицький собор св. Марії. ХІХ-ХХ ст., Станіслав Виспянський і Ян Матейко, Львів

Рис. 41. Богородиця Холмська, X ст. Музей Волинської ікони, Луцьк

Пейзаж — картина або малюнок із зображенням краєвиду.

Гравюра — вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці або пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері.

У Новий час образотворче мистецтво доповнюють новими для Європи жанрами: портретом, пейзажем, картинами на побутові, релігійні та історичні теми, гравюрою. Картини спочатку намагалися писати так, щоб якнайточніше передати реальність. Винахід фотографування спонукав більшість художників XX ст. відмовитися від ідеї реалістичного зображення. Тепер вони намагаються показати насамперед власне бачення того, що зображають.

Починаючи з XIX ст., зростає популярність спадкоємців книжкової графіки — плакатів і карикатур. Для них характерні примітивність, спрощене зображення та короткий текст. Усе разом добре передає ставлення автора або замовника до якихось подій чи осіб, а завдяки тиражуванню, плакат та карикатура можуть вплинути на думку багатьох людей.

Практична робота 1

Завдання:

Уважно розглянь зображення (рис. 42 та 43). Розрізни створені українцями плакат (рекламний плакат) і карикатуру.

Джерела:

Рис. 42. Альфонс Муха. «Глибоке вшанування від Нестле», 1897 р. Париж, папір, кольорова літографія

Рис. 43. Василь Гулак. А що мені соцький. Поштова листівка, 1918 р.

Практична робота 2

Завдання:

Спробуй визначити, які з картин (рис. 44-47) були створені у XVI—XVIII ст., а які — у XX ст.

Джерела:

Рис. 44. Франсуа Буше. Портрет Александрини Ленорманд д’Етіоль

Рис. 45. Федір Кричевський. Портрет Романа Кричевського

Рис. 46. Тиціан. Портрет Рануччо Фарнезе

Рис. 47. Федір Кричевський. Портрет Галі Старицької

Рис. 48. Перший фотоапарат. XIX ст.

3. Кінофотовідеодокументи. Фотографія і кіно — теж винаходи Нового часу. Відкриття законів заломлення світла підказало французькому винахідникові Жозефові Н’єпсу, як відтворити просторові зображення на плоскій поверхні. У 20-х роках XIX ст. Н’єпс за допомогою камери-обскури (рис. 48) створив перші у світі світлини.

Фотоапарат Н’єпса постійно удосконалювали. Винахід наприкінці XIX ст. фотоплівки уможливив кінозйомки (брати Люм’єр). Світлини ж почали робити серіями, щоб створити фотонарис або фоторепортаж. Професійні фотожурналісти створювали цілі фотоісторїї, у яких кожна нова світлина ніби ілюструвала та підтримувала невисловлену, але зрозумілу після перегляду повної серії думку автора. Коли з’явилися фотоапарати, що створювали світлини миттєво, фотографування стало доступною кожному справою. Завдяки цифровим фотокамерам уже немає родин, які не мали б сімейних фото та відео. У багатьох є світлини вже кількох поколінь родичів (рис. 49). Тож сімейні фотоархіви — багате джерело для створення історії роду.

Фото (кіно) нарис — оповідь засобами фотографії або кіно, у якій автор зображує підмічені ним у житті події, реакції конкретних людей.

Фото(кіно) репортаж — призначене для поширення повідомлення, розповідь про поточні події, зроблені засобами фотографії або кіно.

Українські архіви та музеї також зберігають численні колекції світлин.

Бібліотеки щороку виписують заповнені фотографіями журнали та газети, а також надзвичайно цінні для дослідників тематичні фотоальбоми. Завдяки добіркам світлин на обрану тему історик може побачити деталі подій, які навряд чи хтось описував би у словесних джерелах. Він також стає свідком минулого, бо спостерігає за цими подіями в розвитку.

Роботі дослідника над кінофільмом допомагає сюжет, а також авторський текст, записи роздумів та розмов героїв фільму. Фотодокументи таких текстів не мають. Тож досліджувати їх складніше.

Дослідження кіно- та фотодокументів передбачає визначення місця і часу зйомки, прізвищ її учасників.

Про назву та творців фільму розповідає його легенда. Тут вказано прізвища режисера та оператора, студію і рік зйомки. Легенда фото скромніша: рік та місце зйомки, логотип фірми, у якій працював фотограф. Дуже часто такої легенди просто немає. Тоді місце зйомки допомагають визначити деталі кадру. На ньому зазвичай видно частину вулиці чи будівлі, пам’ятника, меморіальної дошки, номер та марку автомобіля, плакат, афішу, мітингове гасло і т. д.

Кіновідеофотодокументи мають ще ряд переваг. Вони достатньо доступні, а в окремих випадках розповідають про подію більше, ніж її очевидці. Яскравий доказ — зафіксований на численних світлинах плин масової акції ненасильницької громадянської непокори в Києві у жовтні 1990 року, яка увійшла в історію як «Революція на граніті».

Рис. 49. Родина Гесіян (Hessian). 1876 р.

Практична робота

Студентська революція на граніті. 2-15 жовтня 1990 року

Завдання:

Досліди фотографії (рис. 50-53), що відображають перебіг Революції на граніті, використовуючи наведені далі поради.

Джерела:

Рис. 50. Київ. Площа Жовтневої революції (тепер — майдан Незалежності). 2.10.1990 р.

Рис. 51. Київ. Наметове містечко. 5.10.1990 р.

Рис. 52. Київ. Верховна Рада України. 10.10.1990 р.

Рис. 53. Київ. Вул. Хрещатик. 15.10.1990 р.

Поради

І. Опиши кожну фотопам’ятку колекції, послідовно відповідаючи на запитання:

1. Якого віку та статі люди зображені на світлині? Скільки цих людей: одна особа, декілька, група (якої приблизно чисельності)?

2. Що роблять ті, кого зображено на світлині? Чого вони, можливо, хочуть або добиваються?

3. Які почуття виражають зображені особи? У чому виявляється ставлення героїв світлини до зафіксованої на фото події?

4. Коли і де відбуваються зображені дії? Що із зображеного на фото дозволяє припустити достовірність названих місця і часу?

5. Якої інформації бракує, щоб впевнитись у правильності зроблених припущень?

II. Спробуй відтворити сюжет кожної світлини та загальний задум колекції:

1. Кого (що) фотограф помістив ближче до нас, показав крупним планом? Що бачимо вдалині, на задньому плані світлини?

2. Яку думку автор намагався донести або/і які почуття викликати, сфотографувавши людей так, як Тобою описано?

3. Що визначає послідовність розміщення світлин у колекції? Яким, на Твою думку, був задум її укладача?

III. Уклади на основі колекції повідомлення про зображені на її світлинах події:

1. Про перебіг якої події розповідають світлини? Коли і де ця подія відбулася?

2. На яких ситуаціях у ході цієї події укладач колекції хоче зосередити увагу глядачів? Чи справді йому це вдалося?

3. Яким є ставлення до цієї події укладача колекції та авторів дібраних ним фотографій? Що може підтвердити зроблений висновок?

4. Що Тобі ще відомо про події, змальовані за допомогою цих світлин? Про що Ти ще хотів/хотіла б дізнатися?

Якщо хочеш перевірити себе

І. Завдання:

1. Поясни, що таке історичне джерело. Наведи приклади різновидів історичних джерел.

2. Покажи (на прикладах), які способи для виявлення, дослідження та збереження джерел використовують сучасні історики.

3. Поясни, чому між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї існують розбіжності.

4. Повідом, де можна знайти колекції джерел до історії Твого рідного краю (району, міста, селища, села).

II. Практична робота:

5. Відвідай (сам/сама, з батьками або однокласниками) місцевий музей (архів/бібліотеку). Опиши (усно або письмово) свої враження від екскурсії. Скористайся для опису цими допоміжними запитаннями:

5.1. Як називається відвідана Тобою установа? У якому населеному пункті вона знаходиться? Який це історичний регіон?

5.2. Коли була створена ця установа? Які цікаві Тобі зміни з нею трапилися за минулі роки?

5.3. Яка тематика експозиції (колекцій/виставки) цієї установи? Про який(і) історичний(і) регіон(и) вона може розповісти?

5.4. Які різновиди джерел представлені в експозиції (колекціях, на виставці)? Які з них найдавніші? До якої епохи належить найбільша кількість джерел?

5.5. Чи є серед представлених джерел оригінальні? Які з них Ти вважаєш особливо цінними експонатами? Чому?

5.6. Що з представленого екскурсоводом / в експозиції (колекціях / на виставці) Тебе найбільше вразило/зацікавило/заінтригувало? Чому?

5.7. Чому у відвідану Тобою установу варто завітати іншим (дорослим/дітям, українцям/іноземцям)?

Хронологічні задачі

1. Скільки років минуло від проголошення Української Народної Республіки до Революції на граніті?

2. Обчисли, скільки років минуло від початку княжіння Олега у Києві до проголошення незалежності України.

3. У 2019 році Польща та Литва відзначатимуть 450 років утворення Речі Посполитої. У якому році була утворена ця держава?

4. У 1991 р. було проголошено незалежність України, а 74 роки перед тим кримськотатарський народ утворив свою державу. У якому році було утворено Кримську Народну Республіку?

5. У IV ст. до н. е. була створена пектораль скіфського царя, знайдена в кургані Товста Могила, а через 20 століть було засновано Запорозьку Січ. У якому столітті виникла Січ?

6. Скільки століть українці користуються кирилицею?

7. Скільки століть існує Пересопницьке Євангеліє?

8. Встанови послідовність винайдення людьми явищ культури:

А фреска; Б плакат; В орнамент; Г кінорепортаж.

9. Встанови відповідність між подією та епохою:

А створення перших міфів та легенд

Б укладення хронік та літописів

В виникнення фото- і кіномистецтва

Г винахід технік мозаїки та фрески

1 Новий час

2 Первісне суспільство

3 Античність

4 Середні віки

10. Встанови відповідність між особою та пов’язаною з нею подією:

А Кирило і Мефодій

Б Ярослав Мудрий

В Володимир Мономах

Г Вікентій Хвойка

1 започаткована «Руська Правда»

2 укладене для синів «Повчання»

3 знайдені пам’ятки трипільської культури

4 укладена абетка для слов’ян

Розвага для сумлінних

Розгадай головоломки та розшифруй вислови. Ще раз упевнишся у своїй метикуватості та умілості. Це потішить і Тебе, і Твоїх близьких.

Загадки та фразеологізми

1. Язика не має, а про минуле розповідає.

2. Знаки давні, зроду німі, стали у ряд і про щось гомонять.

3. Давні римляни говорили: «Тут живуть мертві та говорять німі». Про яку установу йдеться у цьому вислові?

4. Спробуй пояснити значення цих висловів:

Золотий вік. Олімпійський спокій. Панічний страх. Ріг достатку.

5. Спробуй прочитати наведені вислови:

Обсвитани жтитя, пголдяи і бжананя лдюей влипювать на змсіт ітосрчиних дежерл.

Рчеі та бдуілві - валижве дрежело інрофміцаї.

Врато зибртаи в рдониний аріхв і зебірагти дежерла до ітосірї совєї рдоини.

Ребуси

Користуючись інструкціями до ребусів на сайті: rebus1.com, розв’яжи запропоновані тут ребуси. Сайт знаходиться за адресою: http://rebus1.com/ua. Створи ребуси до інших термінів, з якими познайомився, опрацьовуючи цей розділ.

Кросворд

Пригадай визначення термінів: «археологія», «експонат», «піктограма», «ієрогліф», «абетка», «літопис», «міф», «легенда», «музей», «архів». Склади кросворд на ці 10 термінів (бажано, щоб було ключове слово) та презентуй класу.

Обдумай спільно з рідними

1. Розпитай дорослих, чи є в родині документи, листи, фотографії та інші джерела з історії вашого роду. Опиши, як впорядковано родинний архів.

2. Якщо наявні джерела з історії родини ніхто не впорядкував, спробуй за допомогою дорослих погрупувати їх за видами, за місцем походження та за хронологією. Склади список документів упорядкованого архіву.