Вступ до історії. 5 клас. Пастушенко - Нова програма

§ 11. Пошук та вивчення речових джерел

Завдання перед читанням тексту параграфа

1. Знайди в підручнику мапу, яка розповідає про історичний період, події якого не могли бути описані очевидцями.

2. Пригадай, що Ти чув/чула про археологію та розкопки.

3. Чи є увмісті, селі, де Ти проживаєш, музей/музеї? Дізнайся, який/які. У якому/яких із них Ти побував/побувала?

Поради

1. Постав до тексту кожного з пунктів параграфа запитання.

2. Запиши у словник виділені в тексті слова та додай їх пояснення.

Археологія — наука, що вивчає минуле на основі дослідження речових пам’яток.

1. Археологія. Письмо винайшли порівняно недавно, приблизно 5-6 тисяч років тому. Чи можна відтворити (реконструювати) історію людських спільнот у доісторичний, ніким із очевидців не описаний період? Це можливо, якщо зібрати та «розкодувати» речові джерела, створені в первісні часи. Виявленням та дослідженням речових джерел займається спеціальна історична наука — археологія.

Перше завдання археолога — встановити місце, де можна знайти вироблені в давнину речі. Зробити це непросто. Людські житла, знаряддя праці, зброю, одяг та інші предмети повсякденного користування знищили війни, час та природа. Те, що не було остаточно зруйновано, знаходиться під землею у невідомих нам місцях. Перші археологи встановлювали місцеперебування давніх пам’яток культури на основі відомостей словесних джерел. Найбільш відома сьогодні історія пошуків міста Трої. Поет VIII ст. до н. е. Гомер у поемі «Іліада» описав облогу цього міста греками. Але тривалий час існування Трої, як і все інше, описане Гомером, вважалося легендою. У те, що війна з троянцями була, та що Троя розташовувалася у вказаному Гомером місці, повірив багатий німецький бізнесмен і археолог Генріх Шліман. У 60-х роках XIX ст. він розкопав руїни цього міста на малоазійському узбережжі Середземного моря.

Сучасні археологи часто виявляють зруйновані споруди, зрівняні із землею поховання, межі ділянок, яких давно не існує, і т. ін. з допомогою аерофотозйомки. Це — спосіб вивчення земної поверхні шляхом її фотографування з літака чи супутника. На знімках, зроблених з висоти, видно контури пам’яток культури.

Прогнозувати, у яких місцинах могли проживати первісні люди, допомагають також результати спостережень етнографів. Етнографи вивчають життя племен, які поки не перейшли до цивілізації. Зроблені ними описи дозволяють припустити: в давні часи люди обживали печери, селилися ближче до бухти або пологого річкового берега, щоб було зручно користуватися човнами. Знання про це допомогло відкрити немало стоянок — місць тимчасового перебування первісних людей. Найвідомішими в Україні є стоянки біля села Королеве на Закарпатті, Молодове на Дністрі, у печерах Киїк-Коба в Криму та Кам’яна Могила біля Мелітополя (див. мапу 1). Найдавнішими в Україні є залишки людської життєдіяльності біля Королеве. їхній вік — близько 1 млн років. Загадкою археології вважають кам’янистий пагорб Кам’яна Могила. Тут виявлено 65 гротів і печер, на стелях яких люди висікли декілька тисяч унікальних стародавніх наскальних зображень — петрогліфів (рис. 23). Петрогліфи належать до різних історичних епох. Найдавніші походять з XXIV—XXII тис. до н. е., найближчі до нас — з Х-ХІІ ст.

Сьогодні Кам’яна Могила — це історико-археологічний заповідник, який кандидує на включення до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Петрогліф — висічені на камені зображення.

Рис. 23. Петрогліфи Кам’яної Могили. VII—III тис. до н. е.

2. Розкопки. У більшості випадків руїни споруд та рештки виробів у місцях, визначених археологами, знаходяться під товстішим чи тоншим шаром землі. Товщина ґрунту над пам’яткою матеріальної культури опосередковано вказує на її вік. Часто ці пам’ятки лежать у землі окремими культурними шарами, одна під одною. Найдавніші знаходяться найглибше, найбільш пізні — ближче до поверхні. Для того, щоб виявити пам’ятки та з’ясувати умови їх захоронения, проводять розкопки. Розкопки — основний спосіб археологічного дослідження. Шари ґрунту під час розкопок знімають один за одним так, щоб не пошкодити приховані речі. Взаємне розміщення залишків людської діяльності старанно замальовують, кожну знахідку очищають, описують та передають на зберігання.

Робота археолога на розкопках — справа нелегка. Зазвичай, місця розкопок знаходяться далеко від сучасних поселень. Іноді археологам доводиться опускатися у водні глибини (морська археологія). Разом з тим, розкопки — це захоплива пригода. Окремі археологи стали знаменитими, розкопавши безцінні скарби. Чимало людей у світі, наприклад, знають ім’я українського дослідника скіфської старовини та поета Бориса Мозолевського (рис. 24). У 1971 році під час розкопок поховального насипу-кургану Товста Могила цей археолог знайшов багате скіфське поховання, серед скарбів якого була славнозвісна пектораль — нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е. (рис. 25).

Розкопки допомагають відкривати нові, нікому не знані спільноти чи групи споріднених людських спільнот — археологічні культури. Добре відомою світові сьогодні є культура «Кукутень-Трипілля» (V-III тис. до н. е.). Її відкрив наприкінці XIX ст. український археолог Вікентій Хвойка (рис. 26).

Речові джерела — пам’ятки матеріальної культури тієї чи іншої епохи.

Пектораль — нагрудна прикраса, можливо, частина обладунку воїна, що прикривала груди.

Рис. 24. Борис Мозолевський (1936-1993)

Рис. 25. Скіфська пектораль. Курган Товста Могила. IV ст. до н. е.

Рис. 26. Вікентій Хвойка (1850-1914)

Археологічна культура — група археологічних пам’яток, що мають спільні риси, відносяться до одного часу й поширені в певній місцевості.

Люди — носії цієї археологічної культури — заселяли терени сучасних Молдови і Центральної України та залишили нам у спадок чимало своїх здобутків: від конструкції сільського житла до поглядів на світ, збережених в українській вишивці та фольклорі.

3. Нумізматика. З-поміж речових джерел археологи особливо цінують монети. На давніх грошових знаках найчастіше зображали володаря, за наказом якого її карбували, деколи ім’я цього володаря та його родовий знак — прообраз теперішнього герба, інший малюнок. На пізніших монетах карбували також дати їх виготовлення. Тому знайдена монета розповідала дослідникам, на який період припадає формування розкопаного культурного шару, з яким народом, народами у цей період місцеве населення підтримувало торговельні зв’язки тощо. Існує окрема історична наука, що досліджує монети, — нумізматика.

Роль грошей у державі в давні часи могли виконувати інші речі: у лісових північних краях — шкурки хутрового звіра (білки, куниці, песця), а в приморських районах — рідкісні черепашки та інші дари моря. Грошова одиниця Хорватії досі називається куна (від слова: «куниця») та дробиться на 100 лип. Населення Руської Землі теж розраховувалося за товари кунами та віверицями (хутром білки). Вівериця як найменш цінне хутро була найдрібнішою грошовою одиницею. Припускають, що шість вівериць відповідало вартості однієї куни (хутра куниці), а 150 — становили гривню (гриву, тобто в’язку) кун. У свою чергу одна грива (гривня) кун — це від 25 до 50 шкірок куниці. Землями Русі ходили також іноземні монети: візантійські — нумій (дорівнював одній вівериці) та солідус (його називали «золотником» (рис. 27)), арабські — дірхеми, іранські — драхми, західноєвропейські — денарії (динарії).

Перші руські монети були викарбувані за наказом Володимира Великого. Археологи знайшли золотники Володимира (рис. 28). Вони — двох типів. На титульному боці монети першого типу монет вміщено напис «Владимир, а се єго злато». На монетах другого типу інший напис: «Владимир на столе». У центральній частині поміщено зображення князя, зі скіпетром і хрестом. Над лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів — тризуб. На зворотному боці монет обох типів повне ім’я Ісуса Христа та його зображення.

Рис. 27. Солід імператорів Візантії Василя II і Костянтина VIII. X ст.

Рис. 28. Златник Володимира Великого. X ст.

У XII—XIII ст. руські князі монет не карбували. Грошовою одиницею в ті часи служила так звана вагова гривня зі срібла (орієнтовно 200 г). Вартістю вона відповідала 4 гривням кун. Після завоювання Русі монголами, хани почали карбувати власну монету — «теньгу» (звідси російське слово «дєньгі»). У Королівстві Руському в обігу була чеська та польська грошові одиниці — грош і золотий денарій (злотий). Свої, українські гроші з’явилися в обігу тільки в час існування Української Народної Республіки. Назвали їх «карбованець» та «гривня» (рис. 29). Офіційно одна гривня дорівнювала половині забезпеченого золотом карбованця.

Рис. 29. Грошові одиниці Української Народної Республіки

4. Музеї. Для зберігання та ознайомлення зі знахідками археологів в усьому світі існують спеціальні культурно-освітні та наукові заклади — музеї. Слово «музей» прийшло до нас з грецької, де означало «дім Муз» — богинь, які були покровительками різного роду мистецтв. Перший відомий нам дім Муз було засновано в місті Александрія, у Єгипті, двадцять три століття тому. Для своєї роботи місцеві математики, астрономи, географи, медики, філологи користувалися його численними колекціями документів. На жаль, ця найбільша з відомих нам книгозбірень Античності була знищена римлянами у III ст. у ході війни.

Музей — заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки культури, природничо-наукові колекції тощо.

Експозиція — розміщення експонатів на виставці або в музеї за правилами, що дозволяють сформувати уявлення про певне коло предметів чи проблем, а також самі експонати, розміщені в певному порядку.

Більшість сучасних музеїв розташовані в окремих спеціально обладнаних будівлях та мають свої книгозбірні й архіви. Серед них виділимо краєзнавчі, археологічні та історичні музеї, експозиції яких обов’язково відтворюють у речових джерелах (експонатах) розвиток місцевої громади або держави. Провідним вітчизняним історичним музеєм є Національний музей історії України, заснований ще 1899 року в Києві. У його будівлі на Старокиївській горі зберігаються безцінні етнографічні, археологічні та нумізматичні колекції, працюють відомі вчені.

Численні експонати музею допомагають екскурсоводам у деталях описувати спосіб життя і розвиток українського та інших народів, що в різний час проживали на теренах України.

Історико-архітектурний заповідник — група пам’яток архітектури, що мають історичну цінність та перебувають під охороною держави.

Експонат — пам’ятка (річ, предмет), виставлена для огляду в музеї чи на виставці.

Існують також музеї під відкритим небом. Традиційне українське житло, а також предмети повсякденного вжитку українського селянства зосереджені в музеях народної архітектури і побуту в с. Пирогові під Києвом, у Львові та інших містах України. Своєрідними музеями можемо вважати історико-архітектурні заповідники: Луцький замок, Кам’янець-Подільську та Хотинську фортеці, а також розташовані в усій Україні дивовижні дерев’яні і кам’яні храми.

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Уклади переліки запитань на такі теми: «Археологія», «Розкопки», «Нумізматика», «Музеї». Визнач, чи послідовно задані Тобою запитання допомагають повністю розкрити названі теми. Скористайся для цього допомогою напарника/напарниці.

2. Покажи на настінній карті стоянки та поселення первісних часів, відкриті археологами на теренах України. Щоб знайти на карті їх місцерозташування, скористайся мапою 1 (с. 61).

3. Про які риси способу життя давнього населення можна дізнатися на основі речових джерел? На які запитання про первісну спільноту археолог за жодних обставин не може відповісти?

4. Ініціюй відвідання цікавого Тобі музею. Запропонуй план підготовки до огляду його експозиції.

Обміркуй вислів

Збери групу з 4-5 однокласників. Прочитай їм уголос вірш Бориса Мозолевського. Поміркуйте спільно, яку думку хотів донести до читачів відомий український археолог.

Пролог до книжки «Скіфський степ»

Життя і смерті спивши щедрий

келих,

Усі літа спаливши на вогні, —

Я скіфський цар, лежу в

дніпровських Геррах,

І стугонять століття по мені.

Колись цю річку звали

Бористеном,

А Скіфією — всі оці краї.

Як пахли по степах тоді нестерпно

Кочівникам осінні кураї!..

Гай, гай!.. Все так. Колись я був

тут юним,

Ходив на бій, поїв коня з ріки...

Мов сон, пройшли сармати, готи,

гуни,

Авари, печеніги, кіпчаки.

Чиї тепер там кроки землю

будять?

Яка зійшла над обрієм доба?

Я міцно сплю, тримаючи на

грудях

Тяжінь високовольтного стовпа.

Над ним гудуть вітри в сталевих

струнах,

Під ними землю крає чересло.

Крізь мене йдуть в світи пекельні

струми,

Чоло ж моє колоссям проросло.

І хай сівач з блакитними очима

Ще тричі вищих обширів сягне, —

Це наша з вами спільна

Батьківщина,

Бо як ви з неї вирвете мене?

Бо хто майбуття із минулим

зв’яже

І хто навчить любити ці кряжі,

Коли і він зі мною поруч

ляже,

Три кроки не дійшовши до межі?

А гуси знов ґелґочуть на озерах,

І пахнуть медом плавні навесні!..

Я скіфський цар, похований у

Геррах, —

Мій спис, і меч, і кінь мій при мені.

Б. Мозолевський

Практична робота

Як жили люди, які створили трипільську культуру

Здобувати інформацію з речових джерел можемо теж тільки за допомогою запитань. Мета цієї практичної роботи полягає в тому, щоб зрозуміти, які запитання стосовно різного роду речових джерел потрібно і можна ставити та як, на основі відповідей, описувати археологічну культуру.

Цю практичну роботу найкраще виконати у класі, під керівництвом учителя.

Завдання:

Уважно розглянь зображення предметів, знайдених археологами у поселеннях носіїв археологічної культури «Кукутень-Трипілля» або реконструйованих (рис. 30-35). Розкажи про господарство, побут, уявлення про світ жителів цих поселень, скориставшись допоміжними запитаннями та завданнями.

Рис. 30. Знаряддя праці

Рис. 31. Знаряддя для обробітку ґрунту.

Реконструкція: 1) мотика та борона; 2) ткацький верстат; 3) зернотерка та серп

Рис. 32. Майданецьке поселення носіїв трипільської культури. Реконструкція

Рис. 33. Глиняна модель хати

Рис. 34. Горщик

Рис. 35. Інші вироби гончарів

Допоміжні запитання та завдання:

1. Покажи на мапі 1 територію розселення племен — носіїв трипільської культури. Якими були природні умови на їхніх теренах?

2. Назви кожний з предметів, що зображені на рисунках. Встанови його призначення. Поміркуй, які роботи могли виконувати фізично здорові дорослі, діти, люди зі слабким здоров’ям або старші люди.

3. Згрупуй предмети за призначенням: а) для праці; б) для побутових потреб (вмивання, зберігання та приготування їжі; для гри тощо); в) для збройного опору чи нападу; г) для проведення релігійних обрядів та ритуалів.

4. На підставі предметів, призначених для виробництва (праці) та захисту, визнач заняття трипільців. Спрогнозуй, особи якого віку та статі працювали більше і могли вважатися більш корисними.

5. Опиши, оглянувши змодельовані поселення та хату, як і де проживали носії трипільської культури. Спробуй пояснити, чому ці люди саме так облаштували своє поселення та житла.

6. Користуючись добіркою побутових речей, розкажи про повсякденне життя носіїв трипільської культури.

7. Спираючись на форму і знаки предметів побуту і ритуального призначення (див. рис. 34 та 35) спробуй описати уявлення давніх трипільців про світ та життя.

Домашнє завдання

1. Познач на шкалі часу вказані в § 11 дати.

2. Внеси у хронологічну таблицю: а) час (тисячоліття), коли на теренах України з’явилися перші люди; б) хронологічні межі існування спільноти носіїв трипільської археологічної культури; в) час (століття) карбування руських «злотників»; г) рік випуску в обіг українських «карбованців» та «гривень».

3. Познач на контурній карті названі в § 11 стоянки населення України первісних часів.

4. Виконай такі завдання:

4.1. Полічи, скільки тисячоліть тому існувала культура «Кукутень-Трипілля».

4.2. Обчисли, скільки століть минуло від часу карбування руських «злотників» до часу випуску в обіг «карбованців» та «гривень».

4.3. У 2023 році відзначатимуть 105-річчя випуску в обіг української гривні. У якому році Українська центральна рада запровадила цю грошову одиницю?

4.4. Дослідження трипільської культурної спільності розпочалося 1884 року, коли було відкрите перше поселення біля села Кукутені (Румунія), а 87 років по тому українські археологи розкопали курган Товста Могила та знайшли там пектораль скіфських царів. У якому році експедиція Б. Мозолевського здійснила це відкриття?

4.5. Встанови послідовність виникнення українських історизмів:

А князь

Б гетьман

В пектораль

Г карбованець

4.6. Встанови відповідність між терміном та його визначенням:

А археологія

Б експонат

В музей

Г архів

1 пам’ятка (річ, предмет), виставлена для огляду

2 установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням документів, інших писемних пам’яток

3 наука, що вивчає минуле, досліджуючи речові пам’ятки

4 установа, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки культури, природничо-наукові колекції тощо

5 група пам’яток архітектури, що мають історичну цінність та перебувають під охороною держави

Найдопитливішим

Загадки археології

У 1945 році поруч з Акамбаро (Мексика) розкопали більш ніж 33 тисячі мініатюрних глиняних статуеток, одні з яких нагадують людей, інші — динозаврів. Невже люди та динозаври жили в одну епоху?

Острів Пасхи в Тихому океані — одне з найбільш ізольованих місць у світі. Як людям вдалося дістатися до цього острова і навіщо вони звели там величезні кам’яні голови?

Не мусиш, але спробуй

1. Познайомся із «Загадками археології». Самостійно розшукай інформацію про одну із загадок археології та презентуй коротке повідомлення про неї.

2. Дізнайся, чи існують ще якість загадки археології. Якщо знайдеш, розкажи про них друзям та рідним.