Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 11 клас. Паращич - Нова програма

ПОДОРОЖ ПЕРША. ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Літературна подорож нічим не поступається справжній, інколи навіть цікавіша, адже ми можемо вирушити в мандри будь-якої миті й відвідати як сучасні країни, так і опинитися в минулому чи майбутньому, спостерігати за пригодами та душевними шуканнями різних героїв, переживати разом із ними складні життєві моменти, замислюватися над вічними проблемами. Тож спершу ми помандруємо у минуле, ознайомившись зі знаковими творами, що спонукатимуть вас до роздумів та глибокого осмислення одвічних істин.

Просвітництво як літературна доба. Ґете і Просвітництво

За доби Просвітництва у більшості європейських держав (крім Англії та Нідерландів, де вже відбулися ранні буржуазні революції) зберігся старий стан речей. Проте просвітницькі ідеали, ідеї волі, рівності, братерства підготували нових філософів, соціологів, економістів, літераторів, загалом — буржуазне суспільство нового часу. Література, музика й театр сягнули художньої зрілості завдяки творам А. Ф. Прево, Г. Філдінґа, Т. Смоллета, Вольтера, Й. В. Ґете, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Й. Гайдна.

Просвітництво — ідейний і суспільний рух у країнах Західної Європи у другій половині XVII—XVIII столітті, пов'язаний із загальними змінами умов життя під упливом розкладу феодальних та утвердження капіталістичних виробничих відносин. Представники цієї течії — учені, філософи, письменники — уважали метою суспільства людське щастя, а шляхом до нього — перебудову суспільствХудожня література та культура й виклики сучасного світуа відповідно до принципів, продиктованих розумом.

Інтелектуальний і духовний рух кінця XVII — початку XIX ст. у Європі та Північній Америці, природне продовження гуманізму Відродження й раціоналізму початку Нового часу, що заклали підвалини просвітницького світогляду: відмову від релігійного світорозуміння та звернення до розуму як до єдиного критерію пізнання людини й суспільства.

Шарль-Луї де Монтеск'є

Правник, письменник і політичний теоретик. Автор статей французької «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», книг «Перські листи» та «Про дух законів».

Іммануїл Кант

У численних працях стверджував, зокрема, що умова пізнання — загальнозначущі апріорні форми, що упорядковують хаос відчуттів. За Кантом, ідеї Бога, волі, безсмертя, які не можна довести, є постулатами «практичного розуму», необхідною передумовою моральності.

Вольтер (Франсуа-Марі Аруе)

Один із найвидатніших філософів-просвітників XVIII ст.; поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик, публіцист, відомий дотепною критикою католицької церкви, прибічник свободи віросповідання та слова, а також поділу церкви й держави.

Дені Дідро

Філософ та енциклопедист доби Просвітництва, один із авторів статей першої «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел».

Жан-Жак Руссо

Філософ-просвітник, письменник, композитор. У трактаті «Про суспільну угоду, або Принципи політичного права» (1762) висунув ідею народного суверенітету.

«Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел» (1751-1780)

Характерною ознакою наукової думки Просвітництва було орієнтування на практичне використання досягнень науки в інтересах промислового й суспільного розвитку. Маючи спільні основні принципи, просвітницький рух по-різному розвивався в різних країнах. Становлення Просвітництва відбувалося відповідно до політичних, соціальних та економічних умов, а також національних особливостей окремих держав.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Львові. 1591-1629

Даніель Дефо

Письменник і публіцист; один із засновників європейського реалістичного роману, автор роману-виховання «Життя й дивовижні пригоди Робінзона Крузо...» (1719).

П'єр-Оґюстен Карон де Бомарше

Драматург і публіцист доби Просвітництва, автор комедій «Севільський цирульник, або Марна обережність» (1775) та «Шалений день, або Весілля Фіґаро» (1784).

Карло Ґольдоні

Драматург, реформатор італійського театру доби Просвітництва, автор комедій «Слуга двох панів» (1749), «Шинкарка» (1753).

Василь Назарович Каразін

Учений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою та сільського господарства. Зробив численні відкриття в галузі органічної й неорганічної хімії, першим запропонував створити мережу метеорологічних станцій держави.

Перша будівля Імператорського університету в Харкові

Інтелектуальна розминка

1. Що ви знаєте про добу Просвітництва? Які твори цього періоду та їхні автори вам знайомі?

2. Наскільки, на вашу думку, можна змінити суспільство просвітою, літературою та мистецтвом?

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 12-13. За матеріалами онлайн-додатка й вільними джерелами інтернету складіть портрет доби Просвітництва (робота в групах).

• Підготуйте доповідь за темою «Просвітництво в Німеччині. Його вплив на розвиток культури Європи».