Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 11 клас. Паращич - Нова програма

Розвиток жанру антиутопії у XX столітті: ознаки та представники

Антиутопія є логічним розвитком утопії, тому формально її також можна віднести до цього жанру. Антиутопія з'явилася тоді, коли держава й суспільство виявили свої негативні риси, стали небезпечними для людини.

Антиутопія (від англ. antiutopia) — напрям у художній літературі, що полягає в сатирично-алегоричному змалюванні будь-якого суспільства, у якому запанували негативні тенденції розвитку; це художнє дослідження, що є умовним прогнозом-попередженням, символічною моделлю суспільства за умов збереження в ньому наявних негативних проблем.

Виникнувши на основі утопії, цей жанр став її своєрідним запереченням.

Утопія

Антиутопія

• Осмислення соціального ідеалу;

• соціальна критика тогочасного ладу;

• прагнення уникати похмурої дійсності;

• спроби передбачити майбутнє суспільства

• Змалювання певного суспільства або держави, їхньої політичної структури;

• зображення дії в далекому майбутньому (передбачення майбутнього);

• світ подано ізсередини, крізь призму бачення його окремими мешканцями, що відчувають на собі дію його законів;

• змалювання негативних явищ у житті соціалістичного суспільства, класової моралі, нівелювання особистості;

• розповідь ведеться від імені героїв, у формі щоденника, нотаток;

• відсутність опису домашнього житла й родини (як місця, де панують свої принципи й духовна атмосфера);

• мешканцям антиутопічних міст притаманні такі риси, як раціоналізм і запрограмованість

Здолавши чималий шлях еволюційного розвитку, антиутопія збагатилася художніми й філософськими відкриттями, перетворившись із літературного жанру на моделювання реальності. У першій половині XX століття антиутопії з'являються одна за одною: 1924 року — роман Є. І. Замятіна «Ми», 1932-го — «О, дивовижний новий світ» англійця Олдоса Хакслі, а 1949-го — «1984» його співвітчизника Джорджа Орвелла.

Франс Анатоль. Пінґвінський острів / Анатоль Франс; пер. В. Підмогильного. — Буча: Вид-во Жупанського, 2014. — (Серія «Лауреати Нобелівської премії»)

Косян Марія. — Коли в місті N дощить: роман / Марія Косян. — К.: Поліграфсервіс, 2015

Літературна панорама ХХ століття

Історія XX ст. позначена страшними соціальними катаклізмами: дві світові війни, що спричинили величезні жертви й руйнування, безліч інших локальних воєн та революцій, злочини гітлеризму й сталінізму, геноцид цілих народів, загроза атомної та водневої зброї, смуга холодної війни, політичних репресій тощо.

Усередині цього історичного періоду окреслено хронологічну межу: кінець Другої світової війни, що виокремила два періоди — літературу 1918-1945 рр. та літературу після 1945 року. Соціальні конфлікти розгорталися на тлі найбільших відкриттів у галузі науки, зокрема в медицині, генетиці, кібернетиці, інформатиці, що докорінно змінило менталітет та умови людського існування. Усі ці події неоднозначно відбилися в літературі винятковим розмаїттям письменницьких індивідуальностей, багатством художніх стилів, плідними новаторськими пошуками в галузі форми, засобів вираження та змісту. Нобелівську премію з літератури у XXст. здобули представники всіх континентів. Поглибилися контакти між письменниками, збагатилися національні літератури різних країн світу.

Теодор Герман Альберт Драйзер

Американський письменник і громадський діяч. Його «Трилогія бажання» (романи «Фінансист», «Титан», «Стоїк»; 1912-1914) — одне з видатних досягнень американської та європейської літератури XX ст. 1944 року Американська академія мистецтв і літератури нагородила Драйзера почесною золотою медаллю за видатні досягнення в галузі мистецтва й літератури.

Еріх Марія Ремарк

Один із найвідоміших німецьких письменників XX ст., автор романів «На Західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1937), «Тріумфальна арка» (1945) і «Чорний обеліск» (1956).

Курт Воннеґут

Американський письменник-фантаст, один із найзначущих американських письменників XX ст. Автор творів «Сирени Титана» (1959), «Мати Темрява» (1961), «Колиска для кішки» (1963), «Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей» (1969) та «Сніданок для чемпіонів» (1973), що є симбіозом сатири, чорного гумору й наукової фантастики. Названий «Письменником штату Нью-Йорк» упродовж 2001—2003 рр.

Ґабрієль Хосе де ла Конкордія Ґарсія Маркес

Колумбійський прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нейштадтської літературної премії (1972), Нобелівської премії в галузі літератури (1982).

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер)

Англійський письменник, журналіст, есеїст. Усесвітньо відомим став завдяки двом творам, написаним в останні роки життя: політичній алегорії «Скотоферма» й роману-антиутопії «1984», у яких він зобразив тоталітарне суспільство.

Ясунарі Кавабата

Японський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1968). Проза Кавабати — м'яка, лірична, сповнена тонких нюансів — здобула визнання в усьому світі.

Ліон Фейхтванґер

Німецький письменник єврейського походження, журналіст, літературний критик, театральний діяч, автор історичних романів.

Об'єктом сатири у ХХ ст. також стали різноманітні «технічні» антиутопії

Різновиди антиутопій

• Соціально-фантастична антиутопія (Є. І. Замятін «Ми», М. О. Булгаков «Майстер і Марґарита», А. П. Платонов «Котлован»).

• Науково-фантастична антиутопія (М. О. Булгаков «Фатальні яйця», В. К. Винниченко «Сонячна машина»).

• Антиутопія-алегорія (М. О. Булгаков «Собаче серце», Ф. Іскандер «Кролики і удави»).

• Історико-фантастична антиутопія (А. Т. Гладілін «Репетиція в п'ятницю»).

• Антиутопія-пародія (Л. Ше «Нотатки про кошаче місто»).

• Роман-попередження (П. Буль «Планета Мавп», Г. Веллс «Війна в повітрі»).

Зв'язок творчості Джорджа Орвелла із соціально-історичною ситуацією доби

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 95. За матеріалами підручника та онлайн-додатка складіть колективну розповідь на тему «Джордж Орвелл — видатний англійський письменник» (використовуйте інтерактивний прийом «Мікрофон»).

Джордж Орвелл (справжнє ім'я — Ерік Артур Блер) — видатний англійський письменник. Усесвітньої слави зажив завдяки двом творам, написаним в останні роки життя: політичній алегорії «Скотоферма» («Ферма тварин») та роману-антиутопії «1984», де зобразив тоталітарне суспільство.

Обкладинка одного з перших видань роману Джорджа Орвелла «1984»

На Заході на Орвелла регулярно посилалися за потреби вкотре скомпрометувати ідеї соціалізму та комунізму. Тому в колишньому СРСР ім'я письменника майже не згадували, а якщо були такі спроби, то характеризували його лише як антикомуніста.

Джордж Орвелл

Відомий англійський письменник (справжнє ім'я — Ерік Артур Блер), журналіст та есеїст. Усесвітньої слави зажив завдяки двом творам, написаним в останні роки життя: політичній алегорії «Скотоферма» («Колгосп тварин», «Хутір тварин»; 1945) та роману-антиутопії «1984» (1948), у яких змалював недолугість тоталітарного суспільства.

Основні твори

1933 р. вийшла друком збірка нарисів «Фунти лиха в Парижі і Лондоні» під псевдонімом Джордж Орвелл (святий Джордж — патрон Англії, Орвелл — річечка на тихій англійській Півночі), яким митець підписував усі свої романи після цього щороку.

1934 р. світ побачила книга «Бірманські будні», у якій автор розповів про роки служби в колоніях Британської імперії.

1935 р. опубліковано роман Орвелла «Донька священника» й низку робіт із найрізноманітніших питань політики, мистецтва та літератури.

2014 р. український драматург Олексій Дроздовський написав п'єсу на дві дії «Скотохутір», засновану на «Скотофермі» Орвелла. 2015 р. вийшов друком перший повний український переклад «1984», здійснений Віктором Шовкуном.

«Колгосп тварин» українською мовою 1947 р. переклав Іван Чернятинський: це був перший переклад цього твору з англійської. Перекладач умовив автора написати передмову; Орвелл навіть видав книжку власним коштом — для українців, які в той період перебували в окупаційній зоні армії США.

«Колгосп тварин» — повість-антиутопія Джорджа Орвелла

Хоча в жанрі антиутопії Орвелл мав талановитих попередників (Є. Замятіна, О. Хакслі), саме він перетворив жанр антиутопії на грандіозну сатиричну притчу. Тоталітаризм як придушення духовної незалежності людини, перетворення її на ґвинтик системи, викорінювання будь-якого інакомислення, поневолення приватного життя людини, зрештою, виродження революції в диктатуру — усі ці провідні ознаки тоталітарної держави англійський митець відтворив із разючою дивовижною силою сатиричного узагальнення та політичного провидіння.

Його книги стали зразком соціальної антиутопії, що розкрила характерні прикмети страшної соціально-політичної хвороби ХХ ст. — тоталітаризму.

Ступінь популярності ідей, висловлених у романі-антиутопії «1984», можна вимірювати за кількістю звернень до книжкового сюжету кіновиробників. Сьогодні існує два кіноваріанти роману Джорджа Орвелла (1956; 1984), а також кілька телевізійних версій, документальних стрічок та короткометражок, поява яких різною мірою навіяна художніми передбаченнями митця.

1999 року нідерландці вирішили, що метафора «Старший Брат наглядає за тобою» має стати дослівною, і створили телепрограму в новому форматі, яка невдовзі зажила надзвичайної популярності.

  • 1. Розкрийте зміст термінів утопія й антиутопія.
  • 2. Хто з письменників і в якому творі вперше ввів у літературу поняття утопія?
  • 3. Чим різняться утопія й антиутопія як жанри літератури?
  • 4. Назвіть письменників-антиутопістів у світовій літературі.
  • 5. Розкажіть про еволюцію політичних поглядів Джорджа Орвелла. Яку роль у його житті відіграла поїздка до Іспанії, де тривала громадянська війна?
  • 6. Чи можна назвати роман «1984» антиутопією? Аргументуйте свою думку.

Проаналізуйте!

  • 1. Чому й у світі згоди, й у світі тотальної заборони виникають незадоволені, які прагнуть показати усю жахливість існування людей?
  • 2. Доведіть на прикладі жанрів утопії й антиутопії те, що художній світ літературного твору тісно пов'язаний із реальністю, або спростуйте це твердження.
  • 3. «Утопії страшні тим, що вони здійснюються» (М. О. Бердяєв). Поміркуйте: від чого застерігає письменник своїх сучасників і нащадків?

Створіть!

• Асоціативний кросворд за опорним словом антиутопія.

Алгоритм виконання

• На аркуші запишіть опорне слово (літера під літерою) з теми вивчення — антиутопія.

• Запропонуйте слова-поняття відповідно до кількості літер в опорному слові.

• Усі терміни й поняття слід дібрати так, щоб принаймні одна з літер кожного асоціативного слова збігалася з опорним.

• У такий спосіб опорне слово з дібраними поняттями у завершеному вигляді нагадуватиме кросворд.

Роман-антиутопія Джорджа Орвелла «1984» як узагальнена картина тоталітарного суспільства

Головним твором письменника є роман «1984», антиутопія за жанром. Він виник у період активного осмислення митцями у 1930-ті-1940-ві роки проблеми деградації людської спільноти. Виявлялася ця соціальна хвороба по-різному — як ідеологія сталінізму, як доктрина расової та національної зверхності, як комплекс ідей агресивної технократії, але суть її завжди була однаковою: настанова на знецінення людської особистості й на абсолютизм влади.

Сюжетний ланцюжок роману «1984»

Хоча лінія роману нерозривна, його сюжет можна поділити на три частини. Перша частина пов'язана із Вінстоновим баченням світу. Друга — із забороненими взаєминами Вінстона та Джулії та його згодою долучитися до повстання проти Партії. Третя — з арештом Вінстона Поліцією Думок і його ув'язненням у Міністерстві Любові.

Сюжет роману Дж. Орвелла «1984»

Частина перша (8 глав)

Тридцятидев'ятирічний Вінстон Сміт → помешканні (як і всюди) плакат: «Старший Брат наглядає за тобою» → Міністерство Правди (Мініправда): Лондон — головне місто Першої Військово-Повітряної Зони провінції Океанії → Міністерство Миру (Мінімир), Міністерство Любові (Мінілюб), Міністерство Достатку (Мінідостаток) → член Внутрішньої Партії О'Брайєн → сон Вінстона (про матір й батька, що зникли під час чисток) → «Проли» — люди-істоти, зведені до рівня тварин → Саймі: словник з Новосуржу — видалено непотрібні слова → крамничка старих речей — крамар Чаррингтон

Частина друга (9 глав)

Кохання із Джулією → зникнення Саймі → дім О'Брайєна, його обіцянки «прийняти в Братство» → зміна зовнішнього ворога (з Євразії на Східазію) → книга Гольдштейна про поділ суспільства на три класи (Вищих, Середніх і Нижчих) та наміри стримувати розвиток суспільства засобами війни задля затримання зростання виробництва побутових та продовольчих товарів. За Гольдштейном, головна мета Партії — завоювання всієї земної кулі та знищення можливості незалежної думки → арешт Вінстона та Джулії — Чаррингтон виявився співробітником Поліції Думок

Частина третя (6 глав)

В'язень за номером 6079 → О'Брайєн виявився з «ними, тобто з Партією» → тортури → перший етап відновлення Сміта («навчання») → другий етап — «розуміння» → О'Брайєн пояснює героєві, що об'єктом влади є влада (так само як об'єктом репресій є репресії, а об'єктом тортур — тортури); влада заради самої влади — ось чого прагне Партія Океанії. О'Брайєн вважає, що сама по собі людина — ніщо, тільки всередині системи вона отримує безсмертя. На думку члена Внутрішньої Партії, остання повністю підпорядкувала собі матерію, оскільки підкорила свідомість («“Яким чином одна людина доводить своє право на владу над іншою, Вінстоне?” Вінстон задумався. “Змушуючи її страждати”, — сказав він») → відмова від кохання (практично — зрада) → кафе під каштаном → «Він здобув цю перемогу над самим собою. Він любив Старшого Брата»

Світ роману

Робоча назва роману звучала як «Остання людина в Європі». Відомо, що видавець книги Фредерік Ворбурґ наполягав на зміні назви для підвищення інтересу потенційних читачів. Автор зупинився на назві «1984». Найбільш поширеною є думка, що рік дії роману обрано простою перестановкою останніх двох цифр року написання твору — 1948.

У романі описано світ, де панує тоталітарний режим у своїй найвищій формі: весь світ поділився на три гігантські блоки, які не відрізняються один від одного ідеологією, проте ведуть між собою безперервну війну. Суспільство у кожному з блоків розподілено на три класи: Внутрішню Партію, Зовнішню Партію та Пролів.

Боротьба проти страху й рабської покори в суспільній свідомості. Образ головного героя у творі «1984»

У романі «1984» держава контролює не тільки сьогодення, постійно підігріваючи воєнну істерію й залякуючи громадян зовнішньою загрозою. Такому ж суворому контролю підлягає й минуле, нескінченним ретушуванням якого згідно з останніми вказівками партії опікується центральний персонаж роману — співробітник Міністерства Правди 39-річний інтелігент-невдаха Вінстон Сміт, який мешкає у руїнах Лондона, головного міста Злітно-посадкової Смуги № 1 — прифронтової провінції тоталітарної супердержави Океанії.

Вінстон — людина фізично слабка, хвора, самотня, але внутрішньо готова вступити в боротьбу з цілим світом. Сміт від природи наділений великим почуттям людської гідності, бажанням свободи і яскраво вираженою індивідуальністю. Він єдиний, хто чітко розуміє й усвідомлює всю абсурдність існування деградованого суспільства, до якого належить і сам.

В уяві читачів герой постає невисоким, слабосилим, незграбним чоловіком із хронічним кашлем та шкірними хворобами. «Волосся у нього було цілковито білим, а рожеве обличчя лущилося від поганенького мила, тупих лез і холоду зими, яка щойно закінчилася» (переклад О. І. Тереха). Саме такий зовнішній вигляд повинна мати людина в тоталітарному суспільству, фізичних можливостей якої вистачає лише на виконання завдань держави, що суворо контролює раціон харчування своїх громадян.

Новаторство Джорджа Орвелла

• У романі «1984» письменник спирається не лише на традиції, а й на сучасність, що надавала багатий матеріал для антиутопічних настроїв.

• Засобом сатиричного осмислення обрано гротеск: усе в суспільстві ангсоцу (Англійського Соціалізму) алогічно абсурдне. Наука й технічний прогрес — лише знаряддя контролю, управління та пригнічування.

• Сатира Орвелла охоплює всі інститути тоталітарної держави: ідеологію (партійні лозунги стверджують: «Війна — це мир, воля — це рабство, байдужість — це сила»), економіку (народ, крім членів Внутрішньої Партії, голодує, за талонами отримує тютюн і шоколад), науку (історію суспільства постійно переписують та змінюють), правосуддя (за жителями Океанії постійно шпигує Поліція Думок).

• Зміст твору — роман про кохання, яке вмирає: а) спочатку це історія кохання Вінстона та Джулії, історія несміливого протесту, що переростає у бунт проти абсурду; б) тортури над героєм, знищення всього людського в ньому; в) героя цілком понівичено (він зрадив кохану, мозок порожній, душа знищена). Остання найстрашніша фраза роману: «Він любив Старшого Брата».

• Роман витримано у строгих тонах — простота викладу, незначні характеристики, лаконізм опису подій.

Орвелл не дожив до 1984 року. І, на щастя, він помилився у своїх застереженнях. Якби прогноз письменника виявився правильним, то ані про його книгу, ані про будь-які екранізації не йшлося б узагалі.

1984 рік ЮНЕСКО оголосила роком роману Джорджа Орвелла, а 2009 року британська газета The Times назвала роман «1984» найважливішою книгою, виданою за останні 60 років.

  • 1. Які асоціації у вас виникли після прочитання роману Джорджа Орвелла «1984»?
  • 2. Розкажіть про державний устрій Океанії.
  • 3. Хто такий Старший Брат і чи існує він насправді?
  • 4. Які обов'язки виконує Міністерство Правди й Міністерство Любові?
  • 5. У чому різниця між членами Внутрішньої Партії та рядовими партійцями?
  • 6. Розкажіть про виховання дітей в Океанії. Чому батьки бояться своїх дітей-підлітків?
  • 7. Хто такі Проли? Як до них ставиться каста правителів? Розкажіть про життя Пролів, їхні побут, розваги, інтереси.
  • 8. Розкажіть про трагедію кохання Вінстона та Джулії. Чому після перебування в підвалах Міністерства Любові їм навіть немає чого сказати одне одному?

Проаналізуйте!

  • 1. «Ми зустрінемося там, де немає темряви». Що мав на увазі О'Брайєн? Про яку темряву він говорив? Де зустрінуться герої?
  • 2. У цій антиутопії держава змінює людей. Для чого вона це робить? Поміркуйте: що потрібно, аби цього уникнути?

Створіть!

• Біографічну піраміду Вінстона Сміта за поданим алгоритмом.

• Ім'я героя твору.

• 2 слова, що описують героя.

• 3 слова, які описують місце події.

• 4 слова, що описують проблему.

• 5 слів, що описують подію, яка відбувається з героєм упродовж сюжету.

• 6 слів, які описують подію, що сприяє переосмисленню проблем.

• 7 слів, що описують подію, яка відбувається задля розв'язання проблеми.