Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 11 клас. Паращич - Нова програма

Борис Леонідович Пастернак — Гамлет XX століття

Тематична і стильова своєрідність лірики Б. Л. Пастернака

Якщо Анну Ахматову називали російською Сапфо, то Бориса Пастернака — Гамлетом XX століття. Він один із небагатьох представників Срібної доби російської поезії, якому вдалося вижити в атмосфері кривавої сталінської диктатури. Як і Ахматова, він не втратив почуття моральної гідності, не поклав свою музу на вівтар пролетарського мистецтва. Як і Ахматова, він став живою ланкою між поетичними традиціями Срібної доби та поезією шістдесятників, що за постсталінської доби підхопили й гідно продовжили культурну естафету своїх попередників. Вони пішли з життя в одне десятиліття (Пастернак — 1960-го, Ахматова — 1966 року), окресливши межу, за якою Срібна доба стала надбанням історії й набула такого самого повноправного значення світової класики, як і Золота доба російської літератури.

Його вірші легкі, як ластівки, вони сповнені такої самої весняної принадності, свіжості, високого польоту до небесних сфер. Але, досягнувши світлої висоти, вони знову злітають донизу, щоб дістати джерельної наснаги й покликати нас чарівним співом за собою.

Анна Ахматова

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 82. За матеріалами інфографіки й онлайн-додатка складіть усну презентацію за темою «Особливості творчості Бориса Пастернака» (робота в групах).

Філософська спрямованість лірики й прози

Шлях Б. Пастернака в літературу був непростим: він перетинався одразу з двома течіями — символізмом і футуризмом. Філософська спрямованість лірики митця багато в чому обумовлена біографічними факторами — це відображення особистості поета, що зростав у родині відомого художника й обдарованої піаністки. Так формувався Поет із неповторним поглядом на світ, який тонко відчував гармонію та прагнув дати філософське пояснення світу.

Філософська лірика — поезія, спрямована на філософське осмислення світу, людини, є виявом філософських поглядів ліричного героя. Філософська лірика та філософія мають спільний предмет осягнення — загальні закономірності життя, природи, розвитку суспільства; проте наука базується на узагальненнях логічного порядку, а поезія — на асоціативних роздумах.

Титульний аркуш альманаху «Лірика» з першою публікацією Б. Л. Пастернака. 1913

Витоки поетичного стилю Пастернака слід шукати в модерністській літературі початку XX століття, естетиці імпресіонізму. Рання лірика поета майже буквально сповнена язичницьким обожненням природи. Вірші митця складні за формою, насичені метафорами, але для них характерні свіжість сприйняття, щирість і глибина в оспівуванні ніжних барв природи. Окличні речення, захоплені вигуки створюють у кожній поезії піднесену атмосферу, передають почуття радості закоханого в природу поета.

Борис Леонідович Пастернак

Російський поет, прозаїк, перекладач, лауреат Нобелівської премії (1958). Майстер філософської та пейзажної лірики, Пастернак зробив значний внесок у розвиток поезії XX ст.

Початковий період творчості митця відзначений перехресним упливом символізму та футуризму.

Особливості поезії:

• щільне переплетення тем природи, кохання, мистецтва та їхнє філософське осмислення;

• настрої зачарування буттям, радісного сприйняття світу, духовної відкритості природі; вираження стану емоційного потрясіння, захоплення, екстазу;

• відтворення безперервного руху життя, прагнення охопити весь світ.

На межі 1920-1930-х рр. створив збірку поезій «Друге народження» та прозові твори «Охоронна грамота» й «Повість».

Наприкінці 1930-х рр. Пастернак звернувся до прози та перекладів, що в 1940-ві рр. стали основним джерелом його заробітку. Саме у цей період митець створив переклади, що стали класичними: шекспірівські трагедії, ґетівський «Фауст», шиллерівська «Марія Стюарт», а також переклади творів Рільке, Верлена, Кляйста, грузинських поетів та ін.

1943 року вийшла друком поетична збірка Пастернака «На ранніх потягах». Упродовж 10 років (1946-1955) Борис Пастернак працював над романом «Доктор Живаго». За оцінкою самого автора, цей роман є вершиною його творчості як прозаїка.

Л. Пастернак. Борис Пастернак. 1910

Вулиця Бориса Пастернака у Зутермері (Нідерланди)

Постер до фільму «Доктор Живаго» (реж. Д. Лін; США, Італія; 1965)

Багаття поезії Пастернака горить усупереч усім заборонам. І кожен може побачити це світло, і грітися біля цього вогню, якщо позначений тією смертною безкрилістю, яку ненавиділи в людях сам поет і його герой Юрій Живаго.

Як справжній митець поет бачить світ і людину в ньому у складних взаємозв'язках: зображення природи, мотив одвічної боротьби в ній поєднується з мотивом перетворення враження на творчість:

Цей лютий! Час для сліз і віршів...

<...>

А там земля іще чорніша,

І вітер криками пропах,

І чим раптовіш, тим точніше

Вірші складаються в сльозах.

(Переклад М. Ю. Рябчука)

Першодруки віршів Б. Пастернака з'явилися 1913 року. Наступного року вийшла друком його перша збірка «Близнюк у хмарах». Слави поет зажив після жовтневого перевороту 1917 року, коли було опубліковано його книги «Сестра моя — життя» (1922).

У роки війни митець писав патріотичні вірші, що склали цикл «Вірші про війну». Новий етап творчості — 1950-ті роки (цикли «Вірші з роману», «Коли розгуляється»).

Поезія Б. Пастернака вражає глибиною та розмаїттям тем, філософською насиченістю. Природа і творчість, кохання і смерть, краса і трагедія існування — поет прагне осмислити всі категорії людського буття.

Еволюція поезії Б. Л. Пастернака

Поетична мозаїка

Зимова ніч

Мело, мело по всій землі,

Мело, сніжило.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

Злітався сніг і вирував

Перед шибками,

Так влітку на вогонь мошва

Летить роями.

Ліпила віхола на склі

Кружки і стріли.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

І протяг тіні хилитав,

І мимоволі

Схрестились руки і уста,

Схрестились долі.

І черевички з ніг самі

Упали м'яко.

І віск із нічника слізьми

На плаття капав.

Все поглинала на землі

Хуртеча біла.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

На свічку дихала імла,

Й спокуси сила

Хрестоподібно підняла,

Як ангел, крила.

І доки хуга по землі

Мела, сніжила,

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

(Переклад Л. М. Талалая)

  • 1. Як поєднуються в «Зимовій ночі» побутовий та філософський плани?
  • 2. На вашу думку, яким є символічне значення образу запаленої свічки?
  • 3. У чому сенс постійних повторів, що пронизують увесь вірш?
  • 4. Чи існує зв'язок між словами свічка, доля? Аргументуйте свою думку.
  • 5. Назвіть основний прийом, використаний автором у цьому вірші.

Гамлет

Гул затих. Я вийшов на підмостки.

До одвірка тулячись, людську

Наслухаю долю в одголоску —

Що мені судилось на віку.

Прямо в мене цілить морок ночі

Тисяччю біноклів на осі.

Та, якщо лиш можеш, Авва Отче,

Чашу цю повз мене пронеси.

Я люблю Твій задум і пристану

На тобою визначену роль.

Але інша нині йде вистава,

І на цей раз вибути дозволь.

Та готовий вже порядок дійства,

І не відвернути німоти.

Я один, повсюди лицемірство.

Вік прожить — не поле перейти.

(Переклад Ю. Г. Буряка)

  • 1. Чому вірш названо іменем героя трагедії Шекспіра? Яку роль, на вашу думку, відіграє це ім'я у втіленні змісту твору Пастернака?
  • 2. До якого тематичного розділу лірики належить вірш «Гамлет»?
  • 3. У чому полягає специфіка ліричного героя? Алюзію на які вічні образи світової культури подає автор?
  • 4. Як передано динаміку ліричного переживання?
  • 5. Проаналізуйте поетичні образи вірша. Які художні засоби виразності використано в ньому?
  • 6. Як ви поясните, чому наприкінці вірша у героя виникає відчуття самотності?

В житті я хочу до всього...

В житті я хочу до всього

Дійти — до сенсів,

В роботі, на шляху моїм,

До донців серця.

До сутності всіх днів моїх,

До їх причини

Та до незнаних берегів,

До правд глибини.

Життя своє за пульс тримать

В подіях долі,

Кохати, думать, будувать

На видноколі!

Якби було б мені дано

Для рим натхнення,

Я б пристрасті терпке вино

Назвав на ймення.

Всі беззаконня та гріхи

Та біг по колу,

Долоні, руки, погляди,

Ніщо й ніколи.

Її б закон опанував,

У сенсах малих.

Її всім серцем карбував

Ініціали.

І я б народжував рядки

Тремтінням в скронях,

І липами цвіли б сади

Краса — в долонях.

Троянди б у віршах росли

Духмяним квітом,

І сінокоси, і луги,

Громи над світом.

Шопен так музику відчув.

В етюдах — диво,

Фольварків, парків він почув

Гармоній зливи.

Нарешті — час для святкувань

У грі й тортурах.

Це — на вістрі моїх бажань,

На лука струнах.

(Переклад Олесі Райської)

  • 1. Прочитайте 1-3 строфи вірша. Який поетичний прийом використовує автор?
  • 2. Чому поет згадує музику Фредеріка Шопена?
  • 3. Яку філософію утворюють музика слова, музика звуків, музика природи та музика пристрасті?
  • 4. У чому вбачає поет своє призначення?

1. Розкажіть про життєвий шлях і основні етапи творчої еволюції Б. Л. Пастернака.

2. Чому, на вашу думку, у своїй творчості Пастернак мало звертався до соціально-політичної тематики?

3. Визначте основні прийоми поетичного стилю Б. Л. Пастернака.

4. Яке місце в поезії митця посідає природа? Доведіть вашу думку прикладами із творів поета.

5. Чому лірику Пастернака називають філософською? Що відрізняє її від лірики вже відомих вам поетів Срібного століття?

Створіть!

• Психологічний портрет Б. Л. Пастернака за його біографією та творами.

• Сторінку комп'ютерної публікації, у якій опишіть свої враження від поезії Б. Л. Пастернака.