Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 11 клас. Паращич - Нова програма

Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії Райнера Марії Рільке

Австрійська література — самобутнє мистецьке явище в історії європейської культури. Вона стала своєрідним синтезом німецької, угорської, італійської та польської літератур, не позбавлена була впливу культури українців Галичини. Вагомий внесок у розвиток національної літератури зробив Райнер Марія Рільке (справжнє ім'я — Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — австрійський поет, який, як і Франц Кафка, народився в Чехії, але свої твори писав німецькою мовою. Він створив нові зразки філософської лірики, здолавши у своїй творчості шлях від символізму до неокласичної модерністської поезії. Рільке називали пророком минулого, Орфеєм XX століття.

Райнер Марія Рільке — автор збірок поезій «Книга картин» (1902), «Книга годин» (1905), «Нові поезії» (1907-1908 ), «Дуїнянські елегії» та «Сонети до Орфея» (1923). 1910 року вийшов друком його єдиний прозовий твір — роман «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе». Поезія Рільке вирізняється ліризмом та символічністю, глибиною філософського сприйняття внутрішнього життя та довколишньої дійсності.

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 64. За матеріалами підручника й онлайн-додатка складіть повідомлення за темою «Райнер Марія Рільке — Орфей ХХ століття».

Періоди творчості Райнера Марії Рільке

Період

Особливості творчості

Твори, стиль

І (Празький; 1890-1902)

Перебуває в Російській імперії, подорожує Україною

Пов'язаний із широким художнім осмисленням поняття Бог, під яким поет розумів всебуття в його постійному розвитку. У ліричних і прозових творах цього періоду відчутні символістські тенденції

Поетичні збірки: «Життя й пісні», «Офіри ларам», «Святвечір», «Книга картин», «Книга годин» та ін.

Поетичний стиль: символізм, імпресіонізм, неоромантизм

ІІ (роки подорожей; 1902-1918)

Натхненний подорожами Францією

Намагався осягнути земні речі у їхній реальності та сукупності зв'язків зі всесвітнім буттям. Розробив жанр «вірша-речі», у якому поєднав скульптурно-пластичне зображення реалій і явищ земного життя та філософські спостереження за законами Всесвіту. Така двоплановість характерна для модерністської літератури

Двомовник «Нові поезії» → уплив творчості й особистості О. Родена → розробляння жанру «вірша-речі».

Поетичний стиль: синтез модерністських стилів

ІІІ (життя у замку Мюзо; 1919-1926)

Духовна Батьківщина: Швейцарія

Синтез філософських та естетичних відкриттів попередніх періодів. Розробив концепцію творчості, утіливши її в образі Орфея — посередника між царствами життя та смерті (який стверджує їхню єдність та цілісність), митця, що своєю творчістю одухотворює матеріальний світ. Широке використання традицій античності наблизило письменника до позицій неокласиків

Поетичні цикли: «Дуїнянські елегії», «Сонети до Орфея» → поет наділений даром перетворювати світ.

Поетичний стиль: неокласицизм

Особливості творчої манери Райнера Марії Рільке

• Прагнення поета до цілісності: особистість, її світобачення, життя і навіть смерть, художня майстерність — усе це нерозривне, цілісне, поєднане.

• Джерела творчості — несподіване натхнення, ірраціональна вища сила, яка немов диктує поетові, що він має робити.

• Людина у творах поета — самотня істота, яка навіть в обіймах коханих людей відчуває власне безсилля та страх перед майбутнім; люди відчужені, охоплені скорботою й ненавистю.

• Відчуття — предмет поезії, творчість — процес поетичного пізнання світу, поезія — дійсність, сприйнята й усвідомлена людиною.

«Сонети до Орфея»

«Сонети до Орфея» (1923) написано на знак пам'яті про дев'ятнадцятирічну доньку мюнхенських друзів Віру Оукама-Кнооп. Але увага до особистості дівчини та її трагічної долі поєдналася у свідомості поета з творчим інтересом до постаті античного Орфея.

За Рільке, духовне перетворення буття належало мистецтву, уособленням якого став античний Орфей у його модерністській інтерпретації. У творі синтезовано елементи різних релігійних і філософських систем Заходу та Сходу, давніх міфів та особистих духовних осяянь, містичних переживань та чуттєвого сприймання земних реалій.

Рільке освітлює Орфеєву тему з принципово іншої позиції: він утверджує нове, що настає владно і нездоланно. За давньогрецькою міфологією співець Орфей персоніфікував чарівну владу мистецтва над світом.

Райнер Марія Рільке

Справжнє ім'я — Рене Карл Вільгем Йоганн Йозеф Марія Рільке. Австрійський поет, прозаїк, драматург і перекладач, один із найвидатніших ліриків ХХ ст., автор поетичних збірок «Книга картин» (1902), «Книга годин» (1905), «Нові поезії» (1907-1908), «Дуїнянські елегії» (написано 1912-1922, вийшла друком 1923) та «Сонети до Орфея» (1923). 1910 року вийшов друком його єдиний прозовий твір — роман «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе».

Основні твори

Поезія митця вирізняється ліризмом і символічністю, глибиною філософського сприйняття внутрішнього життя й навколишньої дійсності. Іще одна особливість поезії Р. М. Рільке — захоплення античністю: крізь міфологічну призму давнього минулого людина віддзеркалюється не як конкретна істота, а як культурно-історична особистість, що втілює думки, пристрасті та сподівання різних поколінь.

Головні теми «Сонетів до Орфея» прості й водночас багатозначні: це теми співця й пісні, сакрального походження пісні й таємниці її впливу на слухачів, уславлення безсмертя стихій природи, поетична ідея метаморфоз, одвічних перетворень і змін.

Твори Рільке сповнені любові до людей і світу, прагнення єдності й одухотвореності дійсності.

Ілюстрація до «Сонетів до Орфея» Рільке

Обкладинка «Книги годин» Рільке

Е. Квеллін Молодший. Смерть Еврідіки. Бл. 1636-1637

Рільке двічі відвідав Україну. Поета глибоко вразили Софійський собор і Києво-Печерська лавра (їй він присвятив кілька творів і захопливо розповідав про свої враження від неї).

Своє покликання митець убачав у пізнанні матеріального й духовного світів, що оточують людину, єднанні з природою в усіх її проявах, наближенні до народного побуту, до пам'яток мистецтва великих міст, до таємниць кохання, людського буття та смерті.

Ось дерево звелось. О виростання!

О спів Орфея! Співу повен слух.

І змовкло все, та плине крізь мовчання

новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,

<...>

вони, либонь, зробилися тихіші

не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання.

<...>

там ти воздвиг їх прислухання храм.

Орфей потрапив до царства мертвих й повернувся звідти, пройшовши шлях вічної метаморфози, яка відбувається в природі, та встановивши зв'язок між видимим царством живих і невидимим царством мертвих:

Він є тутешній? О ні,— двох держав

розмахом духу свого він сягає.

До нового потрібно дослухатись. І тоді з'явиться новий храм — храм у душі людини. Саме тому він вічний. Щезають безвихідь і трагізм, натомість з'являється інший Орфей: змужнілий, мудрий, сповнений життя та добра. Так, він побував у Аїді, він бачив підземний світ, але й пізнав значення кореня для дерева, що здіймається вгору. А це означає: щоб кроною своєю дерево тягнулося до сонця, воно повинно мати міцне коріння. Так у традиційний міф про Орфея автор уводить нові філософські мотиви: поєднання космічного і земного, де не останнє місце посідає мистецтво.

Л. Альбер-Лазар. Портрет Р. М. Рільке. 1902

Л. О. Пастернак. Р. М. Рільке в Москві. 1928

Л. О. Пастернак. Замальовка до портрета Р. М. Рільке. 1927

Рільке відвідав Україну в 1899-му й 1900 роках. Провів близько двох тижнів у Києві, подорожував селами й містами України, зустрічався з художником І. Ю. Рєпіним і літературознавцем професором М. І. Стороженком. Рільке не тільки читав твори Т. Шевченка, а й відвідував його могилу в Каневі під час другої подорожі. У Києві, Харкові, Полтаві поет ознайомився з українською культурою. Сильні враження залишились у нього після відвідування Києво-Печерської лаври, споглядання краєвидів української природи, особливо величних степів. Україна навіяла митцеві багато віршів «Книги годин», серед них поезії «У цьому селі стоїть останній дім...», «Карл XII, король шведський, їде степами України» та ін.

Рільке написав також два оповідання з українського побуту — «Як старий Тимофій умирав з піснею», «Пісня про Правду» (1900). Твори поета перекладали українською мовою М. К. Зеров, М. О. Лукаш, Майк Йогансен (М. Г. Йогансен), Юрій Клен (О.-Е. Бурґгардт), М. П. Бажан, Д. В. Павличко, В. С. Стус та інші. Окремою збіркою вийшли друком переклади Б.-Ю. М. Кравціва під назвою «Речі й образи» (1947).

Портретна галерея Райнера Марії Рільке досить значна. Хоча він і сам писав автопортрети, його нерідко зображували на полотні художники, зокрема відомий російський митець Л. О. Пастернак. Улюблені міфічні образи письменника ожили в балеті І. Ф. Стравинського «Орфей» і рок-опері О. Б. Журбіна «Орфей і Еврідіка».

С. Слепухін. Ілюстрація до вірша «Орфей, Еврідіка, Гермес»

Поетична мозаїка

Згаси мій зір...

Згаси мій зір — я все ж тебе знайду,

Замкни мій слух — я все ж тебе почую,

Я і без ніг до тебе домандрую,

Без уст тобі обітницю складу.

Відломиш руки — я тоді тебе

Впіймаю серцем. Наче між долонь,

А спиниш серце — мозок запульсує;

Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,

Тебе в крові палючій понесу я.

Переклад Миколи Бажана

  • 1. У чому полягає своєрідність поетичного світу австрійського поета?
  • 2. Яке значення в житті Рільке мала Україна?
  • 3. Розкажіть про вплив на творчість Рільке музики та скульптури.
  • 4. Чому збірку «Сонети до Орфея» можна назвати поетичним заповітом митця?
  • 5. Схарактеризуйте внутрішній стан ліричного героя вірша «Згаси мій зір...».
  • 6. Чим, на вашу думку, зумовлений інтерес Рільке до образу античного Орфея?
  • 7. Порівняйте образ Орфея у вірші «Орфей, Еврідіка, Гермес» та в «Сонетах до Орфея».
  • 8. Як пейзаж перших двох строф передає події вірша «Орфей, Еврідіка, Гермес»?
  • 9. Чому Орфей не врятував дружини?
  • 10. У чому полягає новітня інтерпретація образу Орфея?

Проаналізуйте!

  • 1. Порівняйте життєві й творчі долі Ґійома Аполлінера та Райнера Марії Рільке.
  • 2. Прочитайте вірш М. І. Цвєтаєвої «Еврідіка — Орфею». У чому її вірш подібний до твору Рільке і чим вони різняться?
  • 3. Якою музикою ви б супроводили читання вірша «Згаси мій зір...» і чому?

Створіть!

• Буктрейлер за одним із віршів Рільке.

• Презентацію про мистецьку течію орфізм, пов'язавши здобуту інформацію із творчістю Рільке.