Українська література. Профільний рівень. 10 клас. Пахаренко

Епопея «Мазепа»

Найвагомішою та найпопулярнішою в прозовій спадщині Б. Лепкого є трилогія в п'яти книгах «Мазепа». Узятися за таку тему означало стати заклятим довічним ворогом російської держави. Тому цей крок вимагав неабиякої громадянської мужності.

Завдання основного рівня

  • Пригадайте вивчене на уроках історії у 8 класі й української літератури в 9 класі. Чому період після смерті Б. Хмельницького назвали добою Руїни? Що ви знаєте про І. Мазепу, його державне правління? Чому гетьман повстав проти Московського царства? Як закінчилася його спроба визволити Україну? Яким постає образ І. Мазепи в Літописі Самійла Величка та «Історії Русів»?

Історичний контекст. Іван Мазепа (1639-1709) — видатний державний діяч, гетьман Лівобережної України (1687-1709). Народився на Білоцерківщині, навчався в Києво-Могилянській колегії, а згодом — у Польщі, Німеччині, Італії, Франції та Нідерландах. Служив при дворі польського короля Яна-Казимира. Повернувшись в Україну, служив у дипломатичній місії гетьмана П. Дорошенка, згодом — І. Самойловича. Ставши гетьманом, послідовно обстоював ідею козацько-гетьманської державності й соборності українських земель.

І. Мазепа дбав про розвиток української культури. Зокрема, перетворив Києво-Могилянську колегію на академію, заснував Чернігівський колегіум, фундував побудову церков у Києві (зокрема, відновив Софійський собор), Чернігові й Переяславі. Підтримував найвизначніших письменників, малярів, композиторів тієї доби. Не випадково час правління І. Мазепи називали золотою добою Гетьманщини.

М. Підгорний. Гетьман Мазепа. 1992 р.

До початку 1700-х років стало зрозуміло, що московський цар Петро І хоче остаточно знищити козацький устрій в Україні, ліквідувати державність. Тому І. Мазепа з 1704 р. проводив переговори з антимосковською польсько-шведською коаліцією. Гетьмана підтримали більшість старшин і Військо Запорозьке. 1708 р. під час Північної війни І. Мазепа розгорнув проти Московщини спільні бойові дії зі шведським королем Карлом ХІІ. Проте війна закінчилася поразкою під Полтавою 1709 р. Під час відступу козацьких військ гетьман, розбитий трагедією, помер. Сталося це у вересні 1709 р. у Бендерах (на тодішній території Туреччини). Пізніше Петро І знищив його могилу та наказав православній церкві накласти на ім'я Мазепи анатему (довічне прокляття). Російською православною церквою досі це прокляття не зняте. Українські церкви (окрім підпорядкованої Москві УПЦ) його не визнають. Тавро зрадника тяжіло над гетьманом і в добу комуністичного режиму.

Героїчна постать І. Мазепи зацікавила багатьох українських і чужоземних митців. Йому присвятили свої твори літератори Ф. Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюго, О. Пушкін, К. Рилєєв, Ю. Словацький, М. Старицький, Б. Лепкий, В. Сосюра та ін.; композитори Ф. Ліст, П. Чайковський; художники й скульптори О. Верне, Т. Шевченко, І. Рєпін, О. Архипенко та ін.

Не залишилося поза увагою митців і науковців й особисте життя гетьмана. Його останньою трагічною любов'ю була Мотря Кочубей, донька генерального судді Василя Кочубея. Народилася 1688 р. І. Мазепа був її хрещеним батьком.

Мотря Кочубеївна

У 16 років дівчина закохалася в 65-річного гетьмана, з яким уперше зустрілася в родинному маєтку Ковалівці. З 1702 р. І. Мазепа залишався вдівцем, тому 1704 р. посватав Мотрю. Кочубеї відповіли відмовою. За наполяганням матері Мотрю відправили до монастиря. По дорозі до обителі дівчина втекла до коханого. Аби уникнути конфлікту, гетьман відіслав хрещеницю назад до батьків. Деякий час закохані таємно листувалися, зокрема, у своїх листах Мотря скаржилася на матір, називаючи її мучителькою. Згодом Мотрю віддали заміж за козака Івана (за іншими відомостями Семена) Чуйкевича.

Після того, як Василь Кочубей зрадив Мазепу, написавши цареві донос, і за це був страчений, Чуйкевич з Мотрею залишилися вірні гетьману. 1709 р. вони потрапили до московського полону, але були помилувані як родичі покійного Кочубея. За вироком суду Івана заслали в Сибір; Мотря пішла за ним. За однією версією, після смерті чоловіка Мотря повернулася на батьківщину й дожила віку у Вознесенському жіночому монастирі в Пушкарівці під Полтавою. За іншою гіпотезою, була ігуменею Ніжинського Введенського монастиря.

  • 1. Ознайомтеся з матеріалами сайта «Ім'я Івана Мазепи» (адреса в Інтернеті: http://www.mazepa.name) і доповніть наведені вище факти додатковими цікавими відомостями про гетьмана та його епоху й ушанування пам'яті.
  • 2. Послухайте етюд № 4 «Mazeppa» видатного угорського композитора Ф. Ліста у виконанні Б. Березовського (адреса в Інтернеті: http://www.mazepa.name/mazepa-ferentsa-lista/). Якими, на ваш погляд, відтворені вдача й доля гетьмана в цьому музичному шедеврі?

Б. Лепкий до масштабного епічного полотна наближався поступово. Спочатку в поезії з'являлися мотиви реабілітації гетьмана, якого царські сатрапи разом із московськими попами «і осквернили, й оплювали, / І по церквах скрізь проклинали» за те, що він «хотів Україну збудити, / Підняти з гробу й обновити / Життям державним» (вірші «Полтава», «Ой гіркі тоті бенкети», «Мазепа»).

Згодом виник цикл віршів «Батуринські руїни», сповнений тяжких роздумів про долю колись славної столиці гетьмана І. Мазепи, ущент зруйнованої московськими зайдами 1708 p.: захопивши місто після тривалої облоги, вони вирізали все населення, майже 15 тис. осіб.

Це була ще несмілива спроба висвітлити цю тему, яка повніше зазвучала 1914 р. в драмі «Мотря» (рукопис цього твору згорів під час війни).

Загалом же звернення Б. Лепкого до теми Мазепа для багатьох його читачів і шанувальників стало дещо несподіваним. Автор меланхолійно-ліричної поезії, здавалося б, далекий від гострих політичних проблем, нараз «вибухає» циклом повістей: «Мотря» (1926 р., дві частини), «Не вбивай» (1926), «Батурин» (1927), «Полтава» (1928-1929 рр., дві частини). Уже після смерті прозаїка з'являється друком у Нью-Йорку остання частина епопеї «З-під Полтави до Бендер» (1955).

Отже, маємо п'ятитомне епохальне полотно, об'єднане автором під спільною назвою «Мазепа». Відомо, що цими творами Б. Лепкий не вичерпав свого задуму: він не встиг написати повість «Войнаровський», яка мала ввійти до згаданого циклу (Андрій Войнаровський — небіж, спадкоємець і продовжувач справи І. Мазепи).

Безумовно, реалізація такого грандіозного задуму вимагала великих творчих зусиль, глибоких знань з історії України, Росії, Польщі та Швеції, студіювання праць дослідників цієї епохи, художніх творів інших письменників, зокрема зарубіжних, які зверталися до постаті І. Мазепи.

Важливо, що Б. Лепкий відійшов від усталеної на той час традиції. Вольтер, Дж. Байрон, О. Пушкін, П. Чайковський, Ф. Ліст зображували І. Мазепу як романтичного героя, захопленого насамперед своїми любовними пригодами. В українського прозаїка І. Мазепа — передусім державний діяч, полководець, політик і дипломат, будівничий та просвітник, який своє особисте життя зумів підпорядкувати вищим інтересам нації.

А на відміну від офіційних царських і радянських істориків, Б. Лепкий прагне збагнути й пояснити логіку досить складної поведінки І. Мазепи. Адже гетьман змушений був до певного часу задобрювати Петра І, слухняно виконувати його сваволю, зокрема посилати козаків у Московію на тяжкі фортифікаційні роботи, а разом із тим шукав можливостей розірвати військовий союз із царем-деспотом.

У полемічному протиборстві з ненависниками гетьмана письменник прославляє його як національного героя. Часом бракує належної психологічної мотивації тих чи тих рішень і вчинків героїв. Проте, мабуть, неможливо створити цілком бездоганне настільки масштабне полотно за такий короткий час і ще й адресуючи його найширшому колу читачів.

Ретельно продумана, бездоганна багаторівнева композиція епопеї. Кожна частина є окремим, цілком завершеним твором, але разом вони становлять струнку ідейно-художню цілість.

Василь Кочубей

Своєрідним лірико-драматичним заспівом до твору є повість у двох частинах «Мотря». В її основі — уже традиційна для цієї теми любовна колізія Мазепа — Мотря. Перед нами розгортається широка, колоритна, історично достовірна панорама життя України на початку ХVІІІ ст. Майстерно відтворені основні події того часу, переконливо виписані образи історичних постатей (Петра Першого, Меншикова, генерального судді В. Кочубея, його дружини та ін.).

У цій частині, крім взаємин Мазепи й Мотрі, окреслюється й інша колізія — протистояння гетьмана й Кочубея. Їхня ворожнеча поступово переростає зі сфери особистих стосунків у політичну боротьбу. Повість переповнена яскраво змальованими картинами й образами, побутовими сценами, уводить читача у світ глибоких інтимних переживань героїв.

Сюжетні лінії, започатковані в першій частині, набувають подальшого розвитку в повісті «Не вбивай!». Особисті взаємини Мазепи й Мотрі тут відходять на другий план, натомість головна увага прикута до конфлікту Мазепи й Кочубея та його приятеля-однодумця Іскри. Ображений у глибині душі на гетьмана, підбурюваний своєю амбітною «ясновельможною панею», яка мріє за допомогою царської ласки зробити чоловіка гетьманом, а самій стати гетьманшею, Кочубей з Іскрою вдаються до підступу — пишуть на Мазепу донос.

Письменник переконливо показує всю складність ситуації, у якій опинився гетьман, розкриває його вміння відвести від себе небезпеку, запевнити Петра у своїй вірності настільки, що могутній цар віддає авторів доносу в руки гетьманові. Драматизм твору наростає: Мазепа наочно пересвідчився, що серед найближчого оточення знайшлися підступні зрадники. Ситуація ускладнюється ще й тим, що головний із них — Мотрин батько. Гетьман мусив вирішити не лише політичну, а й етичну проблему: помилувати запроданців чи скарати.

Тільки найвірнішим побратимам гетьман відкриває свій заповітний намір — шукати союзу з могутнім тоді шведським королем. Ми бачимо тяжкі сумніви провідника, який цілком усвідомлює всі небезпеки такого кроку. Цілком зрозуміло: ні Мазепа, ні його однодумці не були достатньо готові до здійснення задуманого, але примусили діяти самі історичні обставини — черговий спалах російсько-шведської війни. Мазепа вирішує виступити не проти шведського війська, а разом з армією Карла XII стати на двобій з Петром І.

Третя частина епопеї «Батурин» відображає моторошну картину руйнування московськими військами на чолі з кривавим генералом Меншиковим гетьманської столиці — Батурина. Відчайдушна, але невелика залога не могла довго втриматися перед натиском численного ворожого війська. Гетьманська столиця була вщент зруйнована. Кров стигне в жилах, коли перед очима проходять жорстоко-трагічні картини тієї руїни, якої зазнала столиця Мазепи. Це був великий удар не лише по Батурину, а й по Мазепі: Петро жорстокістю — з одного боку, облесливістю, обманом, підкупом — з іншого, хотів паралізувати виступ гетьмана, його спілку з Карлом XII вже на початку війни.

Об'єднання української та шведської армій для спільної боротьби проти Петра, сувора холодна зима й злигодні таборування шведських і гетьманських воїнів, зрештою, полтавська трагедія, незважаючи на весь героїзм шведів та українських козацьких загонів, — усі ці події становлять зміст четвертої частини епопеї, що має назву «Полтава».

Письменник проникливо змалював характер і перебіг Полтавської битви, її наслідки для українського народу, що потрапив під ще тяжчий московський гніт. У цій частині майстерно відтворено чимало батальних сцен, показано героїзм шведських та українських воїнів. Автор з болем описує трагічний відступ переможених, переслідуваних безжальними переможцями. Читача вражає мужність і незламність Мазепи, який, незважаючи на безвихідність ситуації, і на смертнім одрі залишається вірним своїм ідеалам. В останню мить, звертаючись до Бога, він вимовляє святі слова: «Дай нам, Боже, вольними бути».

Козаки не піддалися на царські лестощі, не зрадили Мазепиних ідеалів, у далекі світи пішли вони з думою про Україну, щоб там, на чужині, стати першими українськими політичними емігрантами й продовжити боротьбу за визволення Батьківщини від московського гніту. Цим подіям присвячена остання частина епопеї — «З-під Полтави до Бендер».

Щоб показати величезну, багатогранну історичну панораму українського життя початку XVIII ст. зримою, конкретно-життєвою, автор, як бачимо, удається до прийому кінематографічного монтажу. Не випадково епопею-пенталогію1 становлять не романи, а повісті (менші за обсягом), і то поділені на частини. А кожна з них, мов мозаїка, утворюється низкою коротких розділів зі стрімким сюжетом. Автор уміло переплітає політичні конфлікти, суспільні процеси з особистими переживаннями й долями героїв. У реалістичний плин подій умонтовує символічні деталі й епізоди, містичні передбачення. За допомогою всіх цих прийомів тримає читача в постійному напруженні, зберігає інтригу.

1 Пенталогія — літературний, музичний або кінематографічний твір, що складається з п'яти самостійних частин, але об'єднаних героями та спільною ідеєю.

Достовірності оповіді надають цілком точне відтворення тогочасних ландшафтів, пейзажів Наддніпрянщини, достотні описи Києва, Батурина, Полтави, старшинських маєтків, сіл, інтер'єри й екстер'єри будинків, палаців, хат, фортець, детальне змалювання одягу різних суспільних верств, полювань, військових нарад, побутових сцен, поєдинків, боїв тощо.

Особливо вражає мова епопеї — наскрізь пройнята (крім незначних винятків) колоритом місцевості (Наддніпрянщини) і доби (початок XVІІІ ст.). Мовлення персонажів буквально пересипане характерними для того часу прислів'ями, приказками, приповідками, прокльонами, архаїзмами, порівняннями, піснями, думами, легендами, переказами, анекдотами. Автор досягнув такого розмаїття завдяки багатій творчій уяві (адже не мав змоги об'їздити й докладно пізнати Наддніпрянщину), а також завдяки найретельнішому вивченню величезної кількості доступних йому архівних, наукових, мемуарних та інших джерел. Ще один секрет: більшість епізодів побудовані так, що, сприймаючи їх, читач асоціативно задіює всі п'ять чуттів, а іноді (у символічно-містичних сценах) — і шосте — інтуїцію. Як наслідок, ми непомітно опиняємося ніби в голографічній реальності мазепинської України.

Розглянемо докладніше ідейний зміст і секрети майстерності епопеї на прикладі вступної частини «Мотря».

Завдання основного рівня

1. Ознайомтеся із запитаннями. Читаючи повість, занотуйте в зошитах до кожного поданого запитання відповідні цитати, доберіть і проаналізуйте епізоди. Які з названих стильових особливостей ви помітили в цьому творі? Проілюструйте ваші спостереження, використовуючи текст.

2. Зав'язка повісті — намір І. Мазепи посватати Мотрю (розділ «Марія-Магдалина»), розв'язка — прощання закоханих (розділ «Недоспівана пісня»). А який епізод є кульмінаційним? Чому саме він? Які якості внутрішнього світу виявляють у цій ситуації головні герої?

3. У творі автор виразно протиставляє український та російський світи. Для цього, зокрема, показує однотипні, але разюче протилежні за суттю картини. Порівняйте епізоди бенкету царя Петра (1 і 2 розділи), а потім вечері І. Мазепи зі старшиною (розділ «Незнайомії») і прийому Кочубеєм Мазепи (розділи «Троянди» і «Бандура»); також епізоди виїзду каретою царя (розділ «Незнайомії») і гетьмана (розділ «На фортеці»). Зробіть висновки.

4. Провідна ідея твору висловлена в думі І. Мазепи «Усі покою щиро прагнуть» (розділ «Бандура»). Послухайте цю думу у виконанні Т. Компаніченка (https://www.youtube.com/watch?v=olB5Jwx90lU). Як ви зрозуміли образ-оксиморон «Самі себе звоювали»? Які два ключові аспекти ідеї думи І. Мазепи та відповідно епопеї Б. Лепкого ви помітили? Чи актуальна ця ідея для України сьогодні?

5. Підготуйте у формі таблиці («спільне-відмінне-приклади») порівняльну характеристику Мазепи, Чуйкевича й Мотрі. Чому, на ваш погляд, дівчина обрала не молодого відданого козака, а літнього гетьмана? Ключем-підказкою до розуміння цього незвичайного вибору може бути символічний образ коня (розділи «Ранком», «Ранком у Ковалівці», «Діяна»). Розшифруйте його. Наведіть довідки, яким постає І. Мазепа в «Історії Карла ХІІ» Вольтера, а також у поемі Дж. Байрона, яку ви вивчали в 9 класі?

Згодом усе-таки Мотря залишилася з Іваном. Які символи постійно віщували про саме таке вирішення проблеми любовного трикутника? Що, на вашу думку, мало змінитися у вдачі Чуйкевича, аби Мотря обрала зрештою саме його?

6. Доведіть, що І. Мазепа Б. Лепкого намагається жити за принципом чесності із собою, як і герої В. Винниченка (див., зокрема, розділ «Ніч»).

1. Об'єднайтесь у групи, розподіліть завдання, а потім виступіть перед однокласниками з повідомленням від кожної групи.

Випишіть з повісті прислів'я, приказки, історизми, власне архаїзми, з'ясуйте їхні значення. Які функції виконують ці художні засоби в конкретних епізодах?

2. Дослідіть, згрупуйте за різновидами інтер'єри й пейзажі в повісті. Як вони характеризують епоху й ілюструють вдачу й переживання героїв? Докладніше розгляньте образ степу. Яким постає степ у фольклорі, «Тарасі Бульбі» М. Гоголя, поезії Т. Шевченка, «Intermezzo» М. Коцюбинського? Підготуйте порівняльний аналіз цього образу.

3. Пригадайте вивчене в 9 класі про стиль бароко. Як представлена у творі доба козацького бароко — на рівнях характерів, етикету, стосунків, мови, мистецтва, політики, звичаїв, одягу, їжі тощо?

4. Зіставте описи бенкетів, застіль у «Мотрі» Б. Лепкого та «Енеїді» І. Котляревського. Про яку суспільну верству йдеться в обох творах і яку спільну ідею таким способом підкреслюють обидва автори?

5. Охарактеризуйте образи Кочубея й Любові Федорівни. Порівняйте їх з образами батьків у «Кайдашевій сім'ї». Які споріднені риси є в них? Яку проблему ілюструють обидві пари? Які риси вдачі привели Кочубея до зради й загибелі?

6. Простежте сюжетну лінію «Чуйкевич — Мотря». Чим ці характери нагадують героїв «Сойчиного крила»? Розгляньте стосунки героїв Б. Лепкого крізь призму ідеї оповідання І. Франка.

7. Напишіть есе, обравши одну з тем: «Доля Мазепи», «Доля Мотрі». В обох випадках візьміть за основу слова Мотрі, сказані у фіналі твору на прощання коханому: «Не жалуйте (тобто не жалійте. — В. П.) людини, що щасливою була, жалуйте того, хто щастя на очі не бачив».

Замість епілогу до цієї теми послухайте пісню, яку створив народ про прощання гетьмана І. Мазепи з Україною — «Полтавського бою затоптаний лан» — у виконанні гурту «Бандура» (https://www.youtube.com/watch?v=R4crCkVyEtk).

Підсумовуємо вивчене

  • 1. Розкажіть про багатогранність таланту та творчої діяльності Б. Лепкого.
  • 2. Які головні мотиви лірики поета?
  • 3. Охарактеризуйте основні тематичні групи прози Б. Лепкого та його творчу еволюцію.
  • 4. Що ви знаєте про історичну постать І. Мазепи та його добу?
  • 5. Розкажіть про ідейний зміст і композицію тетралогії «Мазепа».
  • 6. Які основні стильові особливості епопеї?
  • 7. Розкрийте проблематику повісті «Мотря».
  • 8. Охарактеризуйте образи Мазепи, Мотрі й Чуйкевича.
  • 9. Якою постає Україна доби козацького бароко в повісті?