Підручник з Біології. 7 клас. Остапченко - Нова програма

§ 3. ТКАНИНИ ТВАРИН

Пригадайте, які рослини належать до вищих. Які типи тканин властиві рослинам? Які їхні функції? Які рухи притаманні рослинам?

ЯКІ ТКАНИНИ ВЛАСТИВІ ТВАРИНАМ? Ви вже знаєте, що тканина - це група клітин, що мають спільне походження, подібні за будовою та виконуваними функціями. У тканин тварин проміжки між клітинами можуть бути заповнені міжклітинною речовиною, яка забезпечує зв’язки між ними. У тварин відомо чотири типи тканин: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові, нервова. Ознайомимося з ними.

• Епітеліальні тканини. В організмі тварин епітеліальні тканини виконують чимало важливих функцій. Покривний епітелій вкриває тіло тварини. Його клітини розташовані в один або декілька шарів і захищають організм від несприятливих впливів навколишнього середовища (мал. 8, 1). Через них може відбуватися газообмін, надходження одних речовин в організм та виведення з нього назовні інших. За рахунок клітин покривного епітелію у тварин можуть виникати різні захисні утвори: щільний зовнішній скелет комах, черепашки молюсків, роги та копита ссавців, пір’я птахів тощо. Клітини епітелію вистилають зсередини різні органи або порожнину тіла.

До складу різних залоз (наприклад, травних: слинних, підшлункової залози, печінки) входять клітини залозистого епітелію (мал. 8, 2). Наступного року ви дізнаєтесь і про інші типи епітеліальної тканини.

• Тканини внутрішнього середовища свою назву дістали тому, що входять до складу різних внутрішніх органів. Вони виконують в організмі різноманітні функції: захисну, транспортну, опорну, запасання поживних речовин та інші. Тканини внутрішнього середовища складаються з добре розвиненої міжклітинної речовини та «розкиданих» у ній клітин. Залежно від виконуваних функцій їх поділяють на сполучні, кров і лімфу та скелетні.

Мал. 8. Епітеліальні тканини: 1 - покривний епітелій; 2 - залозистий епітелій

Мал. 9. Сполучна тканина з волоконцями

Мал. 10. Жирова тканина

Мал. 11. Кров

Мал. 12. Скелетна тканина (1 - кісткова, 2 - хрящова)

Сполучні тканини досить різноманітні. Одні з них містять у міжклітинній речовині волоконця різного типу (мал. 9). Ці волоконця надають тканинам міцності й підтримують форму різних органів. Такі тканини, наприклад, входять до складу стінок кровоносних судин і не дають їм надмірно розтягуватися. Вони також забезпечують еластичність шкіри тварин і людини. Із цієї тканини утворені зв’язки та сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток.

У клітинах жирової тканини (мал. 10) запасаються поживні речовини. Крім того, жирова тканина забезпечує захист організму від дії низьких температур. Вона є джерелом води в організмі тварин.

Тканини внутрішнього середовища кров і лімфа мають рідку міжклітинну речовину - плазму. У ній розташовані окремі клітини (мал. 11). Ці тканини забезпечують транспорт поживних речовин, газів, важливих для регуляції функцій організму речовин, захист від хвороботворних мікроорганізмів тощо.

До скелетних тканин належить кісткова і хрящова. З кісткової тканини (мал. 12, 1) формуються кістки скелета, що виконують захисну (захищають внутрішні органи) та опорну (підтримують окремі органи та все тіло в певному положенні) функції. У складі кісткової тканини переважають неорганічні речовини. Тому вона характеризується особливою міцністю. Хрящова тканина (мал. 12, 2) входить переважно до складу суглобів. У ній переважають органічні речовини. Тож хрящовій тканині притаманні як міцність, так і пружність.

• М’язова тканина забезпечує рух багатоклітинних тварин. Її основна властивість - здатність скорочуватись у відповідь на збудження. М’язові тканини поділяють на непосмуговані (гладенькі) та посмуговані (поперечносмугасті). Вони складаються з орієнтованих у певному порядку пучечків ниток - міофібрил, які утворені з білків, здатних до скорочення.

Непосмуговані м’язи входять до складу стінок внутрішніх органів та кровоносних судин хребетних тварин. Їхні клітини невеликих розмірів, найчастіше веретеноподібної форми, мають одне ядро (мал. 13, 1). Скорочення таких м’язів досить повільні.

Мал. 13. М’язова тканина: 1 - непосмугована (гладенька); 2 - посмугована (поперечносмугаста)

Мал. 14. 1. Нервова тканина. 2. Нейрон (об’ємне фото)

Посмугована м’язова тканина складається з великих видовжених багатоядерних клітин. У її міофібрилах чергуються світлі та темні ділянки. Тому вони мають ніби посмугований вигляд (мал. 13, 2). Посмуговані м’язи здатні скорочуватися значно швидше, ніж непосмуговані.

• Нервова тканина регулює життєві функції організму тварин. Клітини, з яких складається нервова тканина, - нейрони (мал. 14) — забезпечують важливу властивість організмів - подразливість. Нейрони мають відростки. Вони здатні сприймати подразнення та проводити їх до різних тканин і органів.

До складу нервової тканини, крім нейронів, входять також допоміжні клітини. Вони захищають та живлять нейрони.

Про те, які органи формуються з тканин у тварин і як вони об’єднуються для виконання своїх функцій, ви дізнаєтеся з наступного параграфа.

Біологічний словничок: епітеліальні тканини, тканини внутрішнього середовища, м’язові тканини, нервова тканина, нейрон.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Розрізняють такі типи тканин тварин: епітеліальні (утворюють покриви тіла, вистилають порожнини тіла та внутрішніх органів; залозистий епітелій входить до складу різноманітних залоз); тканини внутрішнього середовища (виконують різноманітні функції: захисну, транспортну, опорну, запасання поживних речовин тощо); м’язові (забезпечують рухи як окремих частин тіла, так і всього організму); нервову (забезпечує сприйняття різноманітних подразників і регуляцію життєвих функцій організму тварин).

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які типи тканин є у тварин? 2. Які особливості будови та функцій епітеліальних тканин? 3. Які є різновиди тканин внутрішнього середовища? Які їхні функції? 4. Які тканини забезпечують рухи тварин? Яка їхня будова? 5. Які функції нервових тканин?

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

Що спільного та відмінного в будові тканин рослин і тварин?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Які тканини рослин і тварин подібні між собою за виконуваними функціями?

Цікаво!

• З видозмінених посмугованих м’язових волоконець складаються електричні органи, що є у близько 300 видів риб. При скороченні цих м’язів виникають електричні розряди, які слугують тваринам для полювання на здобич та захисту від ворогів.