Підручник з Біології. 7 клас. Остапченко - Нова програма

§ 16. РИБИ

Пригадайте, які систематичні категорії застосовують у зоології. Які тварини належать до безхребетних?

Ви вже знаєте, що всіх тварин поділяють на безхребетних і хребетних. З безхребетними тваринами - кишковопорожнинними, червами, членистоногими, молюсками ми вже ознайомилися.

ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ ТВАРИН ВІДНОСЯТЬ ДО ХРЕБЕТНИХ? Вам добре відомі такі хребетні тварини, як риби, жаби, ящірки, птахи, ссавці. Вони дуже різні, поширені в усіх середовищах життя: наземно-повітряному, ґрунтовому, морських і прісних водоймах. Об’єднує всіх цих різних тварин в одну групу єдиний план будови. Насамперед усім їм притаманний внутрішній осьовий скелет - хорда (мал. 92). Саме тому всіх хребетних відносять до типу Хордові. Хорда має вигляд суцільного тяжа і слугує опорою для м’язів, а також надає тілу певної пружності. У більшості тварин цього типу хорда в дорослому стані замінюється на хребет (хрящовий або кістковий) і лише в небагатьох форм залишається протягом усього життя (наприклад, осетрові риби). Хребет - осьовий скелет, що складається з послідовності коротеньких хребців, утворених з хрящової чи кісткової тканини.

У більшості хребетних тварин розвинений скелет голови - череп. Нервова система складається з двох частин: передня частина розширена в головний мозок і захищена черепом, а задня має вигляд видовженої трубки. Її називають спинним мозком.

У глотці хордових тварин є зяброві щілини. У видів, що виникли у водному середовищі та ніколи його не залишали (риби), вони зберігаються впродовж усього життя. У решти тварин, що перейшли до життя на суходолі або знову повернулися до існування у водному середовищі (крокодили, тюлені, кити, дельфіни), зяброві щілини закладаються тільки під час зародкового розвитку (мал. 92) і ніколи не функціонують як органи дихання в дорослому стані. Замість них газообмін забезпечують легені — парні органи, які дають змогу дихати атмосферним повітрям.

Мал. 92. Схема будови зародка хордової тварини: 1 - нервова трубка; 2 - хорда; 3 - кишка; 4 - шлунок; 5 - зяброві щілини

Хребетним тваринам притаманні різні способи живлення, але в них спільний план будови травної системи. Так, наскрізний кишечник відкривається назовні анальним отвором або в клоаку (розширення заднього відділу кишечнику, у який відкриваються також вивідні протоки видільної та статевої систем). Зазвичай є спеціалізовані травні залози - печінка, підшлункова залоза, а в наземних хребетних - ще й слинні. У всіх хребетних тварин є також видільна, кровоносна, статева та ендокринна системи.

Складна будова хребетних тварин дала їм змогу опанувати різні регіони нашої планети. Вони поширені в усіх кліматичних поясах - від Арктики до екватора та від екватора - до Антарктики.

ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ РИБАМ? Усі ви чули вислів «Почувається, як риба у воді». Так кажуть тому, що риби найкраще пристосовані для мешкання у водоймах. Для цього вони мають безліч пристосувань. Риби здатні плавати за допомогою плавців і дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Риби поширені в усіх типах прісних і солоних водойм нашої планети. Під кригою в антарктичних й арктичних морях, а також на великих глибинах багато видів риб живуть при температурі нижче 0 °С, натомість відомі риби — мешканці гарячих джерел Північної Америки, які живуть за температури близько + 50 °С.

Особливості зовнішньої будови риб розглянемо на прикладі звичайного мешканця прісних водойм України - окуня річкового (мал. 93). Тіло риби поділяють на голову, тулуб і хвіст. Голова нерухомо сполучена з тулубом: чітких меж між відділами тіла немає. Вони плавно переходять один в одного, що забезпечує обтічну форму тіла.

Ротовий отвір оточений верхньою та нижньою щелепами. Нижня щелепа рухома, що дає змогу активно захоплювати здобич (річковий окунь — хижак). На голові також є очі та органи нюху: парні отвори - ніздрі. З боків голови розміщені зяброві кришки, які прикривають органи дихання - зябра.

Мал. 93. Зовнішня будова окуня річкового: 1 - голова; 2 - тулуб; 3 - хвіст; 4 - спинні плавці; 5 - хвостовий плавець; 6 - анальний плавець; 7 - черевний плавець; 8 - грудний плавець; 9 - зяброва кришка

Плавці забезпечують рух тварини або регулюють її положення в товщі води. Це згортки шкіри, які зазвичай мають у своєму складі опорні скелетні утвори - промені. Плавці бувають парними та непарними. До парних плавців належать грудні та черевні, до непарних - хвостовий, анальний та спинний (один або декілька) (мал. 93). Хвіст, що закінчується хвостовим плавцем, - головний орган руху. Для повільного руху вперед або назад слугують грудні плавці. Парні грудні та черевні плавці слугують своєрідним «стерном глибини» - дають змогу змінювати напрямок руху. Непарні плавці (спинні та анальний) забезпечують стабільне положення тіла риби у воді.

Тіло риби вкрите лускою, що захищає її від механічних пошкоджень і надає більшої обтічності. Шкіра має залози, які виділяють слиз. Він захищає шкіру від проникнення хвороботворних організмів і полегшує плавання, зменшуючи тертя у воді.

Багато видів риб пристосовані до мешкання в умовах зміни пір року. Так, якщо водойма вкрита кригою, риба збирається там, де тепліше (наприклад, у ямах на дні). Найважчий період для риб - зимовий, коли у водоймах не вистачає їжі, льодостав перешкоджає надходженню кисню з повітря до води. Щоб допомогти рибам у цей час, потрібно робити ополонки.

Навесні, коли температура води підвищується, зростає й активність риб. У цей час спостерігають сезонне явище - нерест. Це процес відкладання самками риб ікри з подальшим заплідненням її сім’яною рідиною (молочком) самців.

Біологічний словничок: хорда, хребет, зяброві щілини, клоака, плавці, нерест.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Хребетні тварини відрізняються від безхребетних такими ознаками: скелет внутрішній, у зародковому стані представлений хордою, у дорослому стані замінюється на хребет (хрящовий або кістковий); у зародків закладаються зяброві щілини в глотці. Нервова система має вигляд трубки, що закладається над хордою. У більшості видів вона поділяється на головний і спинний мозок.

Риби - це хребетні тварини, які живуть виключно у воді. Для них характерні такі ознаки: тіло поділяється на голову, тулуб і хвіст; наявні парні та непарні плавці; тіло риб вкрите лускою; більшість риб дихає за допомогою зябер.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які ознаки характерні для хребетних тварин? У яких середовищах вони мешкають? 2. Що таке хорда? Які її функції? 3. Де мешкають риби? 4. Які ви можете назвати пристосування риб до середовища життя? 5. Які відділи тіла риб ви знаєте?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Виберіть з перелічених тварин тих, предки яких виникли у водному середовищі й ніколи його не залишали, і тих, чиї предки повернулися до життя у водне середовище: морські змії, крокодили, морські черепахи, риби, дельфіни. Відповідь обґрунтуйте.

Цікаво!

• 1774 року відомий російський біолог Петро Симон Паллас (1741-1811) (мал. 94, 2) знайшов у Чорному морі маленьку видовжену напівпрозору тварину (мал. 94,1). Сприйнявши її за молюска, він назвав цю тварину «ланцетоподібним слимаком». Тільки через 60 років учені встановили, що цей вид є хордовою твариною. Особлива роль у вивченні ланцетника належить видатному українському вченому Олександру Онуфрійовичу Ковалевському (1840-1901) (мал. 94, 3), який свого часу працював у Київському університеті Св. Володимира. Завдяки його працям стало відомо, що ланцетник дуже нагадує прадавніх хордових, від яких колись виникли хребетні тварини. Один з видів ланцетників - ланцетник європейський - трапляється в Чорному морі. За способом живлення ланцетники - фільтратори. Вони живляться різними мікроскопічними організмами.

Мал. 94. 1. Ланцетник європейський. 2. Петро Симон Паллас. 3. Олександр Онуфрійович Ковалевський