Зарубіжна література. 9 клас. Ніколенко

«К***» («Я мить чудову пам’ятаю...»)

«К***» («Я мить чудову пам’ятаю...»), (1825). Вірш присвячений реальній жінці (Анні Петрівні Керн), але давно вийшов за межі конкретної історії з життя автора, набувши актуального змісту для всіх поколінь. Головна тема вірша — це кохання, яке з часом не вмирає, дає нове життя й натхнення душі людини. Твір написаний у формі послання, у ньому простежується поступовий рух сюжету — від минулого до теперішнього. У перших двох строфах ліричний герой згадує про зустріч із жінкою, яка сколихнула його творчу уяву. Третя й четверта строфи — опис подальших важких років, коли під впливом життєвих буревіїв милий образ «розтанув» у часі. Але глибоке почуття не зникло, нова зустріч із давньою знайомою спричинила внутрішнє піднесення. Ліричний герой знову воскрес душею й відчув велику жагу до життя, творче піднесення.

«О. Пушкін завершив попередній етап розвитку національної культури й розпочав новий, накреслив шляхи розвитку не тільки російського романтизму, а й тенденції реалізму — філософсько-психологічного, гострокритичного, у якому важливим було слово поета-пророка та його співчуття до “маленької людини”» (М. Теплінський).

Суто романтична тема введена в реалістичний контекст (розповідь про приватне життя ліричного героя, у якому виявилися деякі риси автора) і водночас має філософський зміст. Поет утверджує думку про те, що людина повинна цінувати високе почуття кохання, воно пробуджує в ній найкращі сили й натхнення.