Зарубіжна література. 8 клас. Ніколенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тіртей

друга половина VII ст. до н. е.

Одним із виразників патріотичного духу давніх греків був поет Тіртей. У його біографії, як і в житті інших давньогрецьких поетів, багато невідомого. За переказами, він був афінянином, звичайним шкільним учителем, слабким фізично, та ще й кульгавим. Афіняни послали його на допомогу спартанцям, щоб поглузувати з них, коли вони, за вказівкою дельфійського оракула, попросили в афінян допомоги у війні із сусідньою Месенією. Але Тіртей виявився ціннішим за численне військо. Своїми бойовими піснями він підняв дух воїнів, які невдовзі здобули перемогу. За деякими джерелами, Тіртей був спартанським вождем, поетом і воїном одночасно. Проте ким би не був митець насправді, він — вірний син своєї вітчизни.

Тіртею приписують різні твори в жанрі елегії, зокрема «Добре вмирати тому...».

«ДОБРЕ ВМИРАТИ ТОМУ, ХТО, БОРОНЯЧИ РІДНУ КРАЇНУ...»

Спарта була містом-державою в Стародавньої Греції, яка часто воювала з різними племенами й іноземними загарбниками. Там була створена специфічна система виховання й кодексу спартанського героя — мужнього й сильного воїна, відданого державі. Поезія Тіртея належить до декламаційної лірики. Вірш «Добре вмирати тому...» утілює ідею єдності народу. Митець закликає до спільного героїзму заради вітчизни. Померти в перших рядах за батьківщину — ось найвищий подвиг. У творі Тіртея відображено ідеали Спарти — доблесть, героїзм і відданість інтересам держави.

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі

Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,

З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати,

Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,

Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.

Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,

Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи

Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю —

Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.

(Переклад із давньогрецької Григорія Кочура)

  • 1. Прочитайте рядки, у яких висловлено ідею вірша. Сформулюйте її своїми словами.
  • 2. Про яке найбільше нещастя йдеться у вірші?
  • 3. Чому автор уживає займенник ми? Поясніть свою думку.
  • 4. Знайдіть в українському перекладі метафори, розкрийте їх роль у тексті.

Напишіть твір про героїв України (минувшини або сьогодення), використавши цитати з вірша Тіртея.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.