Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Ніколенко

Сучасна література в юнацькому читанні

Австралія

Маркус Френк Зузак

(нар. 1975 р.)

У світі, сповненому насильства та жорстокості, я хотів нагадати про людяність...

М. Ф. Зузак

Ми живемо в добу інформаційного суспільства, коли можна легко дістати будь-яку книжку не тільки в бібліотеці, а й в Інтернеті. Книжки довкола нас. Вони постійно розмовляють із нами. І ми вже звикли до цієї особливої «книжкової свободи», що стала нашим повітрям, необхідним для існування. Проте у величезному потоці книжкових видань нелегко знайти те, що потрібно. Книжку, яка буквально переверне душу й усі уявлення про світ, книжку, яку захочеться тримати на столі постійно, до якої будете повертатися не один раз. До таких книжок належить роман австралійського письменника М. Ф. Зузака «Крадійка книжок». Створений у 2006 р., цей твір швидко облетів не тільки Австралію, а й США, Європу й інші континенти, ставши визнаним бестселером XXI ст.

Маркус Френк Зузак живе в Сіднеї (Австралія) разом із дружиною та донькою. Захоплюється серфінгом і кіномистецтвом, але його покликання — література. Батьки письменника переїхали до Австралії з Європи (Австрії). Мати — німкеня, а батько — австріяк. Маркус був найменшим із чотирьох дітей, яким батьки прагнули дати добру освіту. Син простих робітників-емігрантів, він добре знає, як важко виживати тим, хто в чужому краї змушений щодня боротися за своє існування та дбати про свою родину.

Незважаючи на тяжкі життєві обставини, книжки стали невід'ємною частиною життя родини Зузаків. Як згадує письменник у своїх інтерв'ю, батьки ніколи не примушували дітей читати, а просто робили так, щоб удома були книжки. Кумиром Маркуса став Е. Хемінгуей, під впливом творчості якого він і сам почав писати з 16 років. «Мене так захопили книжкові світи, що я не помічав, як гортаються сторінки. Піднявши погляд від тексту, я подумав: “Саме цим я хочу займатися в житті”. І я вирішив, що стану письменником, і ніщо не могло мене зупинити», — так митець пояснює свій вибір. З моменту першої публікації роману «The Underdog» в 1999 р. М. Ф. Зузак став одним із найпопулярніших молодих авторів не тільки Австралії, а й усього сучасного світу. Серед найвідоміших творів письменника — романи про братів Вулф «Fighting Ruben Wolfe» і «When Dogs Cry». Брати Вулф — тинейджери, які живуть у родині, що переживає тяжкі часи. Їхній батько втратив роботу й береться за будь-який заробіток, мати працює прибиральницею, проте цього не достатньо, щоб подолати бідність. Тому брати Вулф приймають пропозицію взяти участь у нелегальних боях боксерів... Незважаючи на пережиті випробування, брати залишаються духовно близькими й не втрачають головне — відчуття власної гідності й бажання бути собою.

Обкладинка до роману М. Ф. Зузака «Крадійка книжок». 2006 р.

М. Ф. Зузак також написав роман для підлітків «I Am the Messenger». Проте найпопулярнішим серед творів письменника є роман «Крадійка книжок», перекладений десятками мов світу.

М. Ф. Зузак — лауреат міжнародних літературних нагород: 2014 р. — нагорода імені Маргарет А. Едвардс (Margaret A. Edwards Award), заснована Американською бібліотечною асоціацією (American Library Association (ALA)), яка щорічно вшановує сучасних авторів за їхній «важливий внесок у молодіжну літературу»; 2006 р. — Sydney Morning Herald's Young Australian Novelist of the Year Award. А роман «Крадійка книжок» із моменту виходу у світ отримав такі нагороди: 2006 р. — Commonwealth Writers Prize for Best Book (South East Asia & South Pacific); 2006 р. — School Library Journal Best Book of the Year; 2006 р. — Daniel Elliott Peace Award; 2006 р. — Publishers Weekly Best Children's Book of the Year; 2006 р. — Bulletin Blue Ribbon Book; 2007 р. — Michael L. Printz Honor Book (нагорода імені Майкла Прінтца, заснована Американською бібліотечною асоціацією, яку автори щорічно одержують за «найкращу книжку для підлітків»), 2007 р. — Book Sense Book of the Year та багато інших.

Роман «Крадійка книжок» (2006). Досвід різних поколінь. З моменту завершення Другої світової війни про неї постійно писали митці різних країн: Г. Белль, В. Биков, Б. Васильєв, О. Гончар, Ю. Бондарєв та ін. Вони були свідками війни, на власному досвіді пережили її жахи, а М. Ф. Зузак — людина іншого покоління, він не бачив подій Другої світової війни, проте чув багато історій, які розповідали його батьки та знайомі. А ще він багато часу приділив вивченню історичних фактів у бібліотеках та архівах. Письменник добре пам'ятав випадок, який розповіла його мати: «Коли їй було 6 років, вона почула на вулиці шум — то гнали людей у концентраційний табір. Один старий єврей не встигав за іншими, і якийсь хлопчик подав йому шматок хліба. Через те їх обох побили гітлерівці нагайками. Коли в 6 років ти бачиш, як когось кидають на землю та б'ють за доброту, який урок ти можеш отримати?..» З таких оповідок в уяві Маркуса сформувався задум роману «Крадійка книжок». «Коли пишеш про Другу світову війну й про те, що відбувалося тоді в Німеччині, на думку відразу спадають Голокост і концтабори. Та, почавши дослідження, я дізнався й про те, як люди зберігали честь і гідність, про те, що багато німців переховували своїх друзів-євреїв у підвалах. Що більше я дізнавався, то більшою ставала книжка, і замість коротенької новели сторінок на 100 в мене вийшов роман на 580. Усі мої книжки важливі для мене, але ця — особлива саме через історію її написання», — зазначив автор.

Отже, незвичайність роману «Крадійка книжок» полягає в тому, що в цьому творі ніби акумульовано досвід багатьох поколінь в осмисленні подій Другої світової війни. Цей досвід тих, хто особисто пережив її, і досвід їхніх нащадків. Це страждання тих народів, які потерпали від фашизму, і досвід звичайних німців, яким довелося жити в умовах фашистської Німеччини. А ще це досвід дорослих і дітей... Трансформований художньою уявою талановитого письменника, цей колективний досвід дає нове бачення Другої світової війни з позиції сучасності.

«Смерть бачить людей у їхні найгірші моменти, але Смерть може бачити людей і духовно прекрасними, відданими та гідними в потворний час...». Роман М. Ф. Зузака — це яскравий приклад поліцентричного сучасного роману, де немає одного-єдиного центрального героя. У творі багато різних героїв — і тих, хто виходить на перший план, і тих, хто на задньому плані, і тих, хто навіть не говорить ані слова. Але все ж таки історія кожного з персонажів важлива, а разом усі життєві історії поєднуються в єдину картину страшного часу — Другої світової війни.

На переконання письменника, війна і смерть — нерозривні поняття, тому розповідь у романі веде незвичайний оповідач — Смерть, що бачить людей у різних обставинах. На межі життя і смерті люди виявляють свою справжню духовну сутність, обставини випробовують їх на внутрішню міцність. Уведення образу Смерті в ролі оповідача надає подіям Другої світової війни широкого онтологічного змісту. Смерть створює незвичайний ракурс зображення всьому тому, що відбувається на Землі. Смерть панує там, де є війна. Як же подолати смерть і війну? Що може допомогти здолати смертельний жах, що оселився в душах людей? Чи є щось таке, що можна протиставити смерті?.. Над цими запитаннями письменник спонукає читачів замислитися.

Війна в зображенні М. Ф. Зузака постає не в описах фронтових боїв, а в повсякденному житті німецького міста, де звичайні люди щодня відчувають вплив страшної гітлерівської машини. Утративши батьків і болісно переживши смерть брата, дівчинка Лізель потрапляє в дім Ганса Хуберманна та його дружини Рози, вони стають її названими батьками. У ворожому світі й серед чужих людей їй доведеться страждати. Але автор стверджує, що навіть тоді, коли людині здається, що зовсім не має виходу, несподівано приходить порятунок від добрих людей, які хочуть творити добро, незважаючи на смерть і насильство.

Маляр Ганс Хуберманн навчив Лізель читати, у підвалі свого будинку він намалював для неї алфавіт, і в цьому чарівному світі букв Лізель знаходить душевний притулок і порятунок. Букви складаються в слова, а потім — у книжки, які стали невід'ємною частиною її життя.

М. Ф. Зузак змінює наші уявлення про німецький народ, якому випало пережити фашизм. У романі йдеться про те, як звичайні люди нацистської Німеччини так само потерпали від насильства, як і народи інших країн Європи. Простих німців силоміць забирали в армію, примушували воювати, вони не мали достатньо грошей та хліба, але й серед них були ті, у кому жеврів невидимий протест проти насильства. Ганс Хуберманн урятував не тільки душу Лізель від зла, а й урятував від переслідувань єврея Макса. Зумівши переконати свою не дуже доброзичливу дружину Розу, Ганс Хуберманн, незважаючи на небезпеку, робить свій підвал місцем тимчасового помешкання для єврея... І з того моменту саме в підвалі розгортаються події, важливі для становлення Лізель. Вона й Макс разом читають книжки, обговорюють їх, сміються над фюрером. Макс створює для Лізель власну книжку, замалювавши сторінки «Майн Кампф» білою фарбою. І в цьому є величезна перемога цих людей над фашизмом. Письменник утверджує думку про те, що подвиг — це не тільки щось видиме й героїчно величне, а й непомітні справи людей, які зберегли живу душу й були милосердними.

Кадр із кінофільму «Крадійка книжок» за однойменним романом М. Ф. Зузака (реж. Б. Персиваль, США, Німеччина, 2013 р.)

«З того самого моменту, як Руді вимазався вугіллям і став Джессі Оуензом, він став моїм улюбленим героєм...». Війна вплинула на життя та стосунки Лізель і Руді, який з першого погляду закохався в незвичайну дівчинку. Руді вимазав обличчя сажею, щоб бути схожим на свого кумира. Він одразу викликає симпатію в читачів. Хлопець ніяк не може зрозуміти, чому не варто наслідувати чорношкірого спортсмена, чому деякі його співвітчизники вважають себе «вищою расою», чому не можна спілкуватися з євреями.

Зворушлива й віддана дружба підлітків, їхні перші почуття — усе це створює контраст до жахливих картин воєнного часу. Лізель і Руді мусили бути учасниками молодіжної гітлерівської організації, повною мірою відчули на собі тиск ідеологічного механізму нацизму, були свідками численних факельних маршів і спалення книжок. Війна руйнувала душі багатьох молодих людей. Та все ж таки фашизм не зміг подолати цих героїв, бо Лізель і Руді залишилися вільними у світі своєї уяви та своїх почуттів. Таємниця перебування Макса згодом стала їхньою спільною таємницею. Руді був поруч із Лізель у всіх небезпечних обставинах, щоб підставити плече, допомогти, захистити.

Очима Лізель і Руді письменник змальовує один із найдраматичніших моментів твору, коли нацисти женуть євреїв. Підлітки всім серцем протестують проти насильства, співчувають полоненим. І в цьому також була їхня незрима духовна перемога над фашизмом.

«Люди знають, коли твоє серце у книжці.». Важливу роль у становленні Лізель відіграють книжки. Саме вони допомогли їй вижити в скрутних обставинах. Завдяки їм дівчинка змогла не тільки пережити випробування й відсторонитися від реального світу насильства, а й залишитися сама собою. Принісши білизну, яку випрала Роза Хуберманн для родини бургомістра, Лізель несподівано для себе (завдяки бургомістровій дружині) опинилася в бібліотеці. І тут для неї відкрився широкий та вільний простір художньої літератури. Вона читала все підряд, і книжки давали їй ту свободу, якої в неї не було в житті. А коли бургомістр викрив дружбу своєї дружини з бідною дівчинкою й вигнав Лізель з дому, вона стала потайки красти книжки з бібліотеки, бо вже не могла жити без них.

Книжки рятують не тільки Лізель. За допомогою книжок вона рятує від смерті Макса, дає віру, надію й духовну силу тим людям, які мусять переховуватися в бомбосховищах.

Слово, на думку письменника, може врятувати світ. Мистецтво дає духовну мету людському існуванню, а ще — те особливе відчуття свободи, внутрішньої гідності, які ніхто не може відібрати в людей, які читають.

«Я хотів, щоб на кожній сторінці книжки були коштовні камінчики — слова, фрази, які б спонукали замислитися над важливими речами.». Роман М. Зузака залишає великий простір для читацької уяви. Багато сказано в цьому романі, але ще більше не сказано. Деякі його фрази й моменти хочеться перечитувати знов і знов, думати, співпереживати. Як, наприклад, оцінити той епізод, коли Лізель принесла в підвал, де переховувався Макс, сніг? Чи потрібно було це з погляду здорового глузду? Ні! Але з огляду на те, що Ганс Хуберманн, Роза, Лізель і Макс відчули себе справжньою родиною, коли грали в сніжки й ліпили сніговика, це було потрібно. А ще вони відчули себе вільними. У тісному й темному підвалі вони були вільними й рідними людьми.

Коли Ганса Хуберманна забрали до війська, Роза притискає до грудей його улюблену стареньку гармошку, так і заснувши з нею. І Лізель бачить, що в цій жінці, надто суворій та брутальній зовні, живуть приховані любов і тепло.

Коли Макс змушений залишити родину Хуберманнів, кожен із них відчуває глибокий біль, але в цій сцені є й прихований зміст, бо всі вони дбають одне про одного. І це теж перемога людяності над війною, яка перетворювала не тільки світ, а й душі людей, нерідко роблячи їх жорстокими.

Фінал роману «Крадійка книжок» дуже трагічний. Від розриву бомби гинуть Ганс Хуберманн, Роза, Руді, їхні сусіди... І тільки Лізель, яка в підвалі заснула над книжкою, вижила. Її прощання з Руді — найбільш зворушлива сцена твору. Перший поцілунок, про який так довго мріяв підліток, він нарешті отримав, коли помер.

Але смерть не здобула остаточну перемогу у світі, стверджує митець, бо Лізель зберегла любов до людей та книжки. А це означає, що війна рано чи пізно закінчиться, і смерть залишить людей.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Які проблеми порушено в романі «Крадійка книжок»? Читацька діяльність. 2. Розкажіть про випробування, які випали на долю Лізель. 3. Опишіть соціально-політичну ситуацію в Німеччині під час Другої світової війни (за романом «Крадійка книжок»). 4. Які порядки панували в школі, у молодіжному середовищі? 5. Хто та як допоміг Лізель подолати труднощі? Людські цінності. 6. Що було найбільш цінним для: а) Ганса Хуберманна та його дружини Рози; б) Лізель; в) Руді? Комунікація. 7. Дискусія на тему «Чи можуть книжки рятувати?». Ми — громадяни. 8. Напишіть твір на тему «Культура проти війни». Сучасні технології. 9. За допомогою Інтернету з'ясуйте, які книжки спалювали у фашистській Німеччині, і поясніть, чому. Лідери й партнери. 10. Робота в парах. Складіть список книжок (3-4), які читала Лізель або які їй би сподобалися. Поясніть. Довкілля і безпека. 11. З'ясуйте значення понять «расизм» і «ксенофобія». Поясніть, чому ці явища є небезпечними. Як у романі М. Ф. Зузака «Крадійка книжок» утілено проблему боротьби з ними?