Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Ніколенко

США

Ернест Хемінгуей

1899-1961

Людину можна знищити, але її не можна перемогти.

Е. Хемінгуей

Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 р. в містечку Оук-Парк у штаті Іллінойс (США) у родині лікаря. Маленький Ернест із захопленням читав історії про великих героїв, а також любив ходити з батьком на полювання й риболовлю. Він обожнював спорт, займався футболом і боксом, а після закінчення школи поїхав до м. Канзас-Сіті, де працював репортером.

Юність Е. Хемінгуея пройшла в роки Першої світової війни. У 18 років він пішов добровольцем на італійський фронт, де отримав тяжке поранення й тривалий час провів у госпіталі. Він писав: «Коли ти йдеш на війну хлопчаком, маєш величезну ілюзію безсмертя. Убивають інших, а не тебе... Але потім, коли тебе вперше серйозно поранять, ти втрачаєш цю ілюзію й знаєш, що це може статися і з тобою». Цей складний досвід справив великий вплив на формування характеру письменника. Згодом тема війни стала однією з провідних у його творчості.

Повернувшись до США, Е. Хемінгуей працював у канадських та американських газетах, а також писав художні твори. Він став відомим завдяки роману «Фієста. І сонце сходить» (1926), у якому йдеться про долю «утраченого покоління» післявоєнного періоду. Незабаром були надруковані й інші твори, які стали класикою світової літератури, — «Прощавай, зброє» (1929), «По кому подзвін» (1940), «Свято, яке завжди з тобою» (1964) та ін. Письменник багато мандрував світом, відвідав Африку, якийсь час жив у Франції, Іспанії, Кубі. Ці враження, зокрема досвід роботи репортером під час громадянської війни в Іспанії, узятий за основу багатьох його творів.

У 1953 р. митець отримав Пулітцерівську премію за повість-притчу «Старий і море», а в 1954 р. — Нобелівську премію з літератури. Е. Хемінгуей помер у штаті Айдахо (США) у 1961 р.

Е. Хемінгуей у Мілані. 1918 р.

Яскрава думка

З Нобелівської промови Е. Хемінгуея

  • «Для справжнього письменника кожна книжка має бути новим початком, спробою вийти за межі власних досягнень. Він завжди повинен пробувати те, чого ніхто ніколи ще не робив, або намагався й не зміг зробити. Тоді, якщо пощастить, він досягне успіху».

Повість-притча «Старий і море» (1952). «Кодекс честі». Улюбленими героями Е. Хемінгуея завжди були сильні, витривалі, прямолінійні люди, чимось схожі на нього самого, — солдати, мисливці, тореадори, рибалки. Ці герої втілюють «кодекс честі» письменника: вони залишаються вірними собі в складних життєвих випробуваннях, відважно захищають свою гідність, дружбу й любов. У своїх вчинках вони орієнтуються на «вічні» духовні цінності, а їхня хоробрість і чесність протиставлені брутальності сучасного суспільства.

Ч. Таннікліфф, Р. Шеппард. Ілюстрація до твору Е. Хемінгуея «Старий і море». 1953 р.

Проблема сенсу буття. Е. Хемінгуей завжди замислювався над проблемою сутності людської особистості. Що таке людина? Для чого вона народжується? У чому сенс її буття? Ці питання порушені й у повісті-притчі «Старий і море». На перший погляд здається, ніби життя рибалки Сантьяго сіре, нецікаве, буденне, сповнене труднощів і злиднів, але для героя щоденна зустріч з морем є найбільшою радістю. Мета його життя полягає не в тому, щоб здобути славу чи багатство, а в тому, щоб спокійно існувати в гармонії з природою, з морем. Герой щасливий, бо знайшов своє покликання, і неодноразово повторює: «Ти народився, щоб бути рибалкою, так само, як ця риба народилася, щоб бути рибою» (Переклад Володимира Митрофанова).

Людина та природа. Повість має два рівні: буденний та символічний. Лаконізм оповіді поєднується з широтою філософських узагальнень. Досліджуючи проблему «людина та природа», автор доводить, що людина й природа не можуть існувати одне без одного. Між ними триває вічний двобій, і водночас вони єдині, оскільки від кожного з них залежить існування іншого. У повісті подані різні погляди на природу: для одних (туристів) — це невідома стихія, для інших (деяких рибалок із селища) — жорстокий ворог. Але авторові більше до вподоби позиція Сантьяго: старий рибалка відчуває себе частиною моря, яке він добре знає й ніжно любить, захоплюється його величною красою.

Оскільки водна стихія може бути примхливою та непередбачуваною, велику роль у житті рибалок відіграють забобони, віра й «талан». Сподіваючись на милість «вищої сили», котра здатна обернути обставини на їхню користь, багато рибалок наповнюють своє життя оберегами й символічними ритуалами. Але старий Сантьяго відрізняється від інших тим, що покладається не на «талан», а на власні вміння й зусилля. Маючи великий досвід і життєву мудрість, він усвідомлює, що людина не в змозі контролювати деякі обставини життя. Вона може контролювати лише саму себе. Тому герой із вдячністю приймає все, що випадає на його долю, і сам змінюється відповідно до обставин. Коли ж стає особливо важко, він проказує молитви, які допомагають йому почуватися в безпеці навіть на великій відстані від дому.

«Утрачене покоління»: випробування минулого століття

Перша світова війна стала трагічною сторінкою в історії людства. Це була епоха великих втрат і духовних потрясінь, епоха максимального напруження фізичних і психологічних сил, гострого усвідомлення небезпеки, що тяжіє над планетою. Молодь, яка опинилася на війні, зіткнулася з випробуваннями, до котрих була не готова. Тож з часом юнацький запал, патріотизм і надія на краще майбутнє стали відчуженням і трагічним світовідчуттям. Термін «утрачене покоління» уперше використала американська письменниця Ґ. Стайн, а завдяки Е. Хемінгуеєві він увійшов у широкий обіг. Ті, хто пережили війну, гостро відчували невлаштованість світу й нерідко не могли знайти свого місця в ньому. Цей складний психологічний досвід відображено в спадщині американських письменників 1920-1930-х років (В. Фолкнер, Ф. С. Фітцджеральд, Т. С. Еліот, Е. Хемінгуей та ін.). Творчості представників «утраченого покоління» притаманні розчарування в суспільних ідеалах, пошук «вічних» моральних цінностей, відчуття духовної спустошеності й безвиході. Вони не лише з документальною точністю зображують непривабливі фронтові будні, а й говорять про те, яким став світ після війни — сповненим відчаю, бездуховності, скалічених війною доль і спотворених людських стосунків.

В. Шульц. Ілюстрація до повісті Е. Хемінгуея «Старий і море». 2017 р.

Випробування людини. У повісті-притчі «Старий і море» Е. Хемінгуей зображує «кризову», «екстремальну» ситуацію, у якій проявляється справжня сутність героя. Не випадково старий Сантьяго виходить на двобій із рибою один: для того, щоб здобути бажане, йому необхідно насамперед подолати самого себе, розпізнати й перемогти власні слабкості. Ця внутрішня боротьба й психологічне напруження героя становлять основу сюжету повісті.

Велику роль у творі відіграють художні деталі, описи буденних дій. Автор показує, що за найвеличнішими подвигами, описаними в літературі, прихована щоденна праця, втома, фізичне й психологічне виснаження. І лише той, хто може подолати всі ці перешкоди, буде винагороджений, навіть якщо потерпів поразку. Адже найголовніший приз — не «велика рибина» (для інших, можливо, це гроші, слава, перемога в змаганнях, суспільне визнання), а перемога над самим собою, вірність власним моральним цінностям, навіть у моменти, коли хочеться здатися. «Те, що він доводив це вже тисячу разів, нічого не важило.

Тепер треба було доводити знову. І так щоразу — усе наново; отож, роблячи своє діло, старий ніколи не оглядався на минуле» (Переклад Володимира Митрофанова). В образі старого Сантьяго утверджується думка про те, що людина ніколи не повинна зупинятися на обраному шляху, бо зупинка означає застій та деградацію. Натомість ті випробування, які людина готова пройти, допомагатимуть їй в особистісному зростанні.

Ставлення старого до риби двоїсте: він любить і поважає велику рибину, але водночас усвідомлює, що мусить убити її. Він любить її так, як люблять гідного супротивника, що дає бійцеві можливість випробувати власну силу. Це завжди цікавий поєдинок, бо супротивники вартують один одного. Не випадково Сантьяго згадує, як він у молодості в одній таверні в Касабланці мірявся силою з дужим негром із Сьєнфуегоса. Вони тоді цілий день і цілу ніч сиділи, міцно зціпивши руки, і кожен силкувався пригнути до стола руку супротивника (подібно до того, як старий кілька днів утримував рибу на гачку ціною неймовірних зусиль). Тоді Сантьяго переміг, і місцеві жителі ще довго називали його чемпіоном. Він провів іще кілька таких змагань, але надалі відмовився від них, бо вважав, що «як дуже захоче, то зможе перемогти будь-кого, а тим часом усе воно шкодило його правій руці в рибальстві». Водночас можна припустити, що героєві було нецікаво змагатися з невпевненими в собі супротивниками: йому потрібен був хтось рівний за силою або навіть сильніший. Тому поєдинок із рибою — можливість для Сантьяго знову довести свою силу й підтвердити свій титул чемпіона.

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

«Телеграфний стиль» і «метод айсберга» Е. Хемінгуея

Досвід роботи журналістом великою мірою вплинув на творчу манеру Е. Хемінгуея. Письменник вважав, що читач має сам вирішувати, як він ставиться до подій чи героїв, зображених у художньому творі. Тому, прагнучи якнайточніше зафіксувати події, що відбувалися довкола, автор не висловлює прямо свого ставлення до них. У його творах дуже мало прикметників і прислівників, натомість велику роль відіграють підтекст, символіка та художня деталь. Проза Е. Хемінгуея багата на буденні подробиці, що дають змогу ніби побачити, як відбувалися події тексту. Цей прийом сприяє більш глибокому розкриттю авторської ідеї, спонукає читача до роздумів, пошуку власних рішень щодо порушених у творі проблем. Е. Хемінгуей називав це «методом айсберга»: ми бачимо лише 1/8 айсберга, а 7/8 приховано під водою. І хороший письменник має описати все так, аби читач зрозумів, що під водою є ще щось.

В. Шульц. Ілюстрація до повісті Е. Хемінгуея «Старий і море». 2017 р.

Водночас, на думку письменника, найважча робота полягає навіть не в тому, щоб здобути перемогу, а в тому, щоб її втримати. У повісті-притчі «Старий і море» порушено складні життєві питання: що робити після того, як боротьба завершена. Чи втрачена мета існування героя після того, як він подолав усі перешкоди? На прикладі історії старого Сантьяго ми бачимо, що найскладніше для героя — утримати свою винагороду, дотягти її до берега, пробиваючись крізь атаки кровожерливих акул. Це теж вимагає наполегливої праці й іноді навіть більшої сміливості, аніж власне «подвиг», який здійснив герой. Автор зазначає, що акули з'явилися «не випадково», приваблені запахом крові й чуючи легку поживу. Цей образ є алегоричним уособленням труднощів, які виникають на шляху будь-якої успішної людини. Старому Сантьяго не пощастило: акули пошматували його рибу на частини, цілком спотворивши її, і героєві вже не хотілося дивитися на її понівечене тіло. Однак його винагорода — у тому, що він здобув неоціненний досвід, подолав свій страх і зустрівся у двобої з гідним супротивником. Тепер його приклад може слугувати натхненням для інших.

Коловорот життя. Сантьяго думає: «Усе на цьому світі так чи так когось чи щось убиває. От і риболовля — вона й убиває мене і дає змогу вижити» (Переклад Володимира Митрофанова). Історія тривалої та самотньої боротьби героя з меч-рибою — це шлях воскресіння, духовного оновлення людини. У повісті утверджується думка, що смерть є невід'ємною частиною життя, тому її не потрібно боятися. Водночас смерть дає початок новому життю, і кінець однієї історії є також початком іншої. Велична рибина, котра постала з морських глибин, наприкінці твору знову гойдається на хвилях прибою, так само як Сантьяго знову повертається на свою батьківщину. Фінал твору символічний: старому снилися леви, тобто він знову став молодим, повернувся в щасливі часи єднання з природою та пізнання її таємниць. В образі Сантьяго втілено «кодекс честі» Е. Хемінгуея — велику мужність, внутрішню красу. На перший погляд, герой переможений, але внутрішньо він нездоланний.

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

Національний музей Е. Хемінгуея

Завершивши роботу над романом «Прощавай, зброє!», Е. Хемінгуей з родиною переїхав до містечка Кей-Вест (США, штат Флорида). Він оселився в просторому білому будинку, де написав збірку оповідань «Сніги Кіліманджаро», романи «По кому подзвін», «Мати чи не мати» та ін. Зазвичай письменник працював рано-вранці, піднімаючись із ліжка відразу до свого кабінету нагорі. Рукописи, над якими він працював, зберігалися в спеціальній білій шафі, а в садку була встановлена справжня боксерська груша, адже Е. Хемінгуей обожнював бокс. Письменник мешкав тут у 1931-1939 рр., а після його смерті в будинку було створено музей. З веранди можна побачити розкішний тропічний сад і маяк через дорогу. У шафах зберігаються перші видання його книжок, чоботи й сумки для подорожей на Захід, а на стінах висять світлини з лижного катання в Альпах, з друкарською машинкою, у формі Червоного Хреста за часів Другої світової війни. Нині цей будинок славиться ще однією ознакою: як відомо, письменник мав котів, і їхні нащадки продовжують жити на території музею. У 2010 р. музей отримав статус пам'ятника літературної спадщини.

СИМВОЛИ В ПОВІСТІ-ПРИТЧІ Е. ХЕМІНГУЕЯ «СТАРИЙ І МОРЕ»

Образ

Символічне значення

море

стихія природи й буття, з якою людина має жити в гармонії

старий рибалка Сантьяго

людина в складних зв'язках з Усесвітом

хлопчик Манолін

майбутнє, надія на зв'язок поколінь

велика риба

природа, у якої повинна вчитися людина; «талан»

леви, чудові краєвиди Африки

мужність і краса, мрія та ідеал

отруйна медуза

щось привабливе, але небезпечне

акули

суспільство, яке критикує успішну людину й заздрить їй; труднощі на шляху до перемоги

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Розкрийте поняття «кодекс честі» Е. Хемінгуея. Які важливі складові цього «кодексу» утілені в образі рибалки Сантьяго? 2. Назвіть ознаки притчі та виявіть їх у повісті «Старий і море». Читацька діяльність. 3. У творі є кілька моментів, які можна назвати кульмінацією. Знайдіть їх і прокоментуйте, які якості героя в них виявилися. 4. Які кольори домінують у творі «Старий і море»? Які образи, події, емоції пов'язані з цими кольорами? Чи мають вони символічне значення? 5. Поміркуйте, чому автор звертає увагу на подібність між акулою мако й меч-рибою, між акулою мако та Сантьяго, між Сантьяго й черепахами. Випишіть у зошит ознаки, які об'єднують ці образи, оформіть свої записи в схемі (діаграмі, таблиці). Людські цінності. 6. Прокоментуйте слова Сантьяго: «Тепер треба думати лише про одне. Про те, для чого я народжений». Як людина може дізнатися, для чого вона народжена? Хто це визначає? Комунікація. 7. Дискусія на тему «Як досягти перемоги в житті й не втратити свою перемогу?». Ми — громадяни. 8. Назвіть українських героїв (літературних, історичних, реальних), які, на вашу думку, є втіленням «кодексу честі». Доведіть. Сучасні технології. 9. За допомогою Інтернету дізнайтеся більше про американський бейсбол. Поясніть, яку символічну роль відіграє ця гра у творі Е. Хемінгуея. 10. В Інтернеті можна знайти кілька кінофільмів за мотивами повісті «Старий і море». Подивіться один з них і порівняйте з текстом. Творче самовираження. 11. Напишіть твір на тему «Моя “велика рибина” і мій шлях до неї». Лідери й партнери. 12. Робота в групах. Випишіть назви морських мешканців, птахів, тварин, які зображені в повісті «Старий і море». За допомогою енциклопедій, довідників, Інтернету знайдіть їхні зображення й характеристики. Порівняйте з описами Е. Хемінгуея, установіть символічне значення. Довкілля та безпека. 13. Яке ставлення до природи та довкілля утверджує Е. Хемінгуей? Навчаємося для життя. 14. Чи можна сказати, що Манолін і Сантьяго — сім'я? Поясніть. 15. Чому повість названа «Старий і море» (а не «Старий і риба», «Сантьяго і море», «Старий і хлопчик» або ін.)? Розкрийте символічний та повчальний зміст назви. 16. Випишіть із повісті афоризми, які є корисними для вас. Прокоментуйте.