Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Ніколенко

Золоті сторінки далеких епох

Німеччина

Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи

Німецьке Просвітництво принесло в Європу особливий дух свободи, увагу до національних основ і народного життя.

Д. Чижевський

Історичні умови. У Німеччині XVIII ст., так само як і в інших європейських країнах, розгорнувся широкий просвітницький рух, що тривав у надзвичайно складних соціально-політичних умовах. Розвиток буржуазних відносин затримувався економічною відсталістю та феодальною роздрібненістю держави. У кожному з князівств Німеччини панувала патріархальна форма абсолютизму, що позбавляла бюргерів і селян будь-яких прав. До того ж країна була віддалена від центрів світової торгівлі, що значною мірою зумовило її зубожіння. Усе це визначило специфіку німецького Просвітництва, яке характеризувалося більшою далекоглядністю, ніж в Англії чи Франції. Німецькі просвітителі вивчали історичні, філософські, релігійні, культурні питання. Вони висували вимоги для об'єднання країни, ліквідації феодальної роздрібненості, соціальної нерівності, кріпацтва, турбувалися за все людство. Трагізм діячів німецького Просвітництва зумовлений тим, що вони жили в бездуховному, антигуманному середовищі, проти якого боролися, яке зневажали та яке не здатне було їх належно оцінити. Утім, вони змогли висунути ідеї, які згодом охопили весь світ.

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

Веймар у житті Й. В. Ґете та Ф. Шиллера

7 листопада 1775 р. Й. В. Ґете приїхав у м. Веймар на запрошення герцога Карла Августа. Герцогу було тоді 18 років, а Й. В. Ґете — 26. Поет став його порадником і товаришем у розвагах, був призначений міністром шляхів і військовим міністром Веймарської держави. Й. В. Ґете намагався своєю державною діяльністю поліпшити життя людей, удосконалити устрій маленького герцогства. Він говорив: «Треба поливати власний сад, коли ми не можемо дати дощу всій землі». Й. В. Ґете займався облаштуванням шляхів і судочинством, гірничою справою та освітою, скасував кріпацьку залежність селян і феодальну повинність. Але згодом переконався, що розумна діяльність в умовах тогочасної Німеччини була неможливою.

Герцог відмінив усі реформи Й. В. Ґете. Розчарувавшись у державній службі, митець віддав усі сили вивченню природи (цікавився ботанікою, оптикою, метеорологією, геологією) і мистецтву. Пережити духовну кризу Й. В. Ґете допомогла подорож до Італії, де його надихали шедеври античності. Поет повернувся у Веймар у 1788 р. і жив там до кінця життя. Важливою віхою в житті Й. В. Ґете стало знайомство з Ф. Шиллером у 1794 р. У Веймарі вони писали балади й інші твори, обговорювали шляхи розвитку суспільства та мистецтва, заснували театр. Дружба обох митців тривала понад десять років, поки її не перервала смерть Ф. Шиллера в 1805 р.

Розвиток філософської думки в Німеччині доби Просвітництва засвідчують праці Г. В. Лейбніца, Х. Томазіуса, Х. Вольфа, Й. Й. Вінкельмана, А. Баумгартена, Г. Е. Лессінга, Й. В. Ґете, Ф. Шиллера та ін.

Етапи німецького Просвітництва. Німецьке Просвітництво пройшло у своєму розвитку кілька етапів. На першому етапі (1720-1740-і роки) панували раціоналістична філософія й віра в можливість розумної перебудови суспільства. У цей час у літературі розвивалися просвітницький класицизм (Й. Х. Готшед), просвітницька сатира (Х. Л. Лісков), поезія бароко (Й. Х. Гюнтер), стиль рококо (Ф. фон Хагедорн).

На Другому етапі (1750-1760-і роки) не тільки активізується літературна та філософська діяльність митців німецького Просвітництва, а й з'являються критичні статті, маніфести, у яких вони обґрунтовують принципи нової естетики. У цей час було закладено засади реалістичного відображення дійсності, формується національна література, у якій відображені нагальні проблеми країни й особливості національного характеру. Праці Г. Е. Лессінга та Й. Й. Вінкельмана справили значний вплив на розвиток літератури та культури того часу. Видатними діячами цього періоду стали Ф. Г. Клопшток і Х. М. Віланд.

Третій етап (1770-і роки) характеризується бунтівними мотивами, пафосом боротьби та перетворення дійсності. На цьому етапі розгорнулася діяльність «штюрмерів» — представників групи «Буря і натиск», які стверджували рівність усіх людей, їхнє право на свободу та щастя, пріоритет почуттів над розумом.

На початку 1770-х років сформувалося кілька центрів «буремних геніїв»: Франкфурт, Страсбург, Геттінген. Рання творчість Й. В. Ґете, Ф. Шиллера, а також діяльність Й. В. Гердера, Г. А. Бюргера та багатьох інших видатних митців пов'язана з рухом «Буря і натиск».

Четвертий етап (1790-і роки) називають «веймарським класицизмом», бо в м. Веймарі жили тоді Й. В. Ґете та Ф. Шиллер. У цей період митці висунули програму естетичного виховання особистості й суспільства, перетворення дійсності за допомогою засобів мистецтва. «Веймарський класицизм» ґрунтувався на ідеалах античної краси й проголошенні цінності людини, її вільного духу та почуттів. Використовуючи концепцію античності Й. Й. Вінкельмана, Й. В. Ґете та Ф. Шиллер розробили власні засади гармонізації дійсності й людини. «Веймарський класицизм» характеризується філософською універсальністю, прагненням осмислити в усесвітньому масштабі проблеми особистості, культури, історії та знайти шляхи подолання дисгармонії світу за рахунок внутрішніх можливостей людини. Провідну роль у розвитку цих можливостей письменники надавали мистецтву. Наприкінці XVIII ст. в Німеччині формується романтизм, що стане згодом провідним напрямом у Європі XIX ст.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Назвіть провідні ідеї європейського Просвітництва. 2. Розкрийте національну специфіку німецького Просвітництва, назвіть його етапи та представників. Читацька діяльність. 3. Прочитайте й проаналізуйте твори «Нічна пісня подорожнього», «Вільшаний король» Й. В. Ґете, «Івікові журавлі», «Рукавичка» Ф. Шиллера (1-2 за вибором). Розкрийте роль образів природи. Людські цінності. 4. Прослухайте оду «До радості» Ф. Шиллера на музику Л. ван Бетховена. Які демократичні цінності утверджуються в ній? Поясніть, чому цей твір нині є гімном Євросоюзу. Комунікація. 5. Висловте свою думку щодо цитати Ф. Шиллера: «Через красу шлях веде до свободи. Краса має вивести людей із хаосу». Ми — громадяни. 6. Поясніть, чому німецькі просвітителі називали себе «громадянами Всесвіту». Сучасні технології. 7. За допомогою Інтернету знайдіть відомості про видатних діячів німецького просвітництва: Г. Е. Лессінга, Й. Й. Вінкельмана, Ф. Шиллера, Й. Г. Гердера. Сформулюйте їхні провідні ідеї (3-5). Довкілля та безпека. 8. Розкрийте роль античності в програмі перебудови суспільства, яку висунули Й. В. Ґете та Ф. Шиллер. У чому полягає актуальність їхніх ідей для сьогодення? Навчаємося для життя. 9. Г. Е. Лессінг вважав, що «краса в мистецтві — це краса життя», а «найвища форма краси — це краса реальної людини». А як ви вважаєте? У чому призначення мистецтва?