Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ніколенко

Слова, що музикою стали: поезія «срібної доби»

Поезія «срібної доби» вирізняється унікальною мелодійністю. Не дивно, що багато поезій А. Ахматової та Б. Пастернака були покладені на музику й стали популярними. Найчастіше вони перетворювалися на авторські (бардівські) пісні. Їх співали у вузькому колі шанувальники лірики, які в такий спосіб протистояли радянській владі, що всіляко забороняла творчість митців «срібної доби». Іноді ці пісні з'являлися на кіноекрані, і тоді їхня аудиторія відразу зростала. Але не всі слухачі розуміли, що слова цих пісень написали поети, яких переслідували й оголошували «ворожими» у радянській державі. У ті часи навіть зберігати їхні твори було небезпечно, тому їх передавали з уст в уста, зокрема як пісні.

Однією з перших поезій А. Ахматової, яка була покладена на музику, став твір «Сіроокий король». Проникливий ліричний романс з такою назвою написав естрадний артист українського походження, кіноактор, композитор, поет і співак, кумир естради першої половини XX ст. О. Вертинський. Він виконував цей твір в оригінальній манері, яку згодом намагалися наслідувати виконавиця романсів А. Баянова й популярна співачка В. Толкунова. Проте існує ще один вокальний твір на цей вірш. Музику до нього написав радянський композитор С. Прокоф'єв. Його «Сіроокий король» належав до вокального циклу з п'яти пісень. У виконанні знаменитої оперної співачки Т. Синявської пісня звучала як драматичний монолог.

О. Вертинський

Інші музичні твори, написані на поезії А. Ахматової, є різними за жанром і манерою виконання. Складна доля спіткала першу виконавицю пісні «Сум'яття» на музику Д. Тухманова — Л. Барикіну. З цією піснею в неї був пов'язаний трагічний спогад. Три пісні на слова А. Ахматової та музику В. Євзіна «Б'ється серце моє» (поезія «Бачу, бачу місячну луку...»), «А в серпні квітнути почав жасмин» (на основі двох поезій: «Наслідування корейського» і «Ще про це літо. Уривок»), «У ту ніч» (поезія «У ніч ми збожеволіли одне від одного») тривалий час були дуже популярними. Романс «Приходь на мене подивитися» на музику В. Бібергана звучав в однойменному кінофільмі (реж. О. Янковський та М. Агранович, Росія, 2000 р.).

Обкладинка збірки А. Ахматової «Вечір», де було вперше опубліковано вірш «Сіроокий король». 1912 р.

Багато поезій А. Ахматової перетворив на романси й виконав О. Матюхін. В останні роки особливої популярності набула пісня на музику С. Сурганової «Подорожній милий» (на поезію «Подорожній милий, ти далеко» із залученням поезії Т. Хмельник). У частині цієї пісні, яка належить А. Ахматовій, прочитується тема складної долі поетеси в роки радянської диктатури.

Шлях лірики Б. Пастернака до читачів був нелегким, особливо якщо йдеться про вірші, що належать до роману «Доктор Живаго». Три вірші з цієї збірки згодом стали піснями. Важко сказати, яку з них заспівали першою, але доля пісні на слова поезії «Гамлет» містить багато перегуків і з творчістю поета, і її виконавця. Початок роботи над «Доктором Живаго» у письменника збігається із завершенням перекладу шекспірівської трагедії «Гамлет». Поезія під такою назвою відкриває «Зошит Юрія Живаго». Не випадково пісню на її слова (музика С. Нікітіна) виконує відомий радянський співак і композитор В. Висоцький, який яскраво зіграв роль Гамлета в театрі на Таганці (тоді цей театр був символом боротьби з радянською тоталітарною системою). Став піснею й вірш «Не плач, не криви опухлі губи» (музика Д. Сморгонської). Декілька музичних версій має вірш «Зимова ніч». Як пісня, вона відома під назвами «Свіча горіла», «Мело, мело по всій землі» і «Зимова ніч», належить до репертуару української співачки І. Сказіної (музика І. Печерського), російських виконавців О. Градського (він же — автор музики), А. Пугачової (вона ж — авторка музики) і М. Носкова (музика А. Бальчева) і деяких інших виконавців. Зауважимо, що в серіалі «Доктор Живаго» (реж. О. Прошкін, Росія, 2005 р.) цю пісню співає І. Сказіна, чий голос і тембр проникливо передають поетичні образи твору.

Сцена з вистави «Гамлет» за однойменною трагедією В. Шекспіра. Театр на Таганці (реж. Ю. Любимов, м. Москва, 1971 р.). У головній ролі — В. Висоцький

Б. Пастернак був відомий меломанам і поезіями. Його вірш «У всьому мені хочеться дійти до суті» поклав на музику Б. Шапіро-Власов. Проте найвідомішою впродовж багатьох десятиліть залишається пісня на слова Б. Пастернака «Нікого не буде вдома», музику до якої написав М. Таривердієв. Вона звучала в культовому для радянського кінематографа фільмі «Іронія долі» (реж. Е. Рязанов, СРСР, 1975 р.). Цей кінофільм свого часу став опозиційним щодо влади, адже в ньому звучали пісні не тільки на слова поетів «срібної доби» (Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої та ін.) і наступних часів (Є. Євтушенка, Б. Ахмадуліної та ін.), а й розповідалося про долі звичайних людей, а не про «радянське будівництво». Але через яскравий гумор тодішні чиновники не побачили нового «людяного» пафосу стрічки, яку, незважаючи на певні цензурні обмеження, усе ж таки випустили на екран. Кожну пісню з цього кінофільму знали напам'ять. Слова пісень відкривали серця мільйонів людей та допомагали сприймати власну долю та країни, у якій вони жили, з іронією...

• А які пісні допомагають вам жити сьогодні?

Ю. Аненков. Портрет А. Ахматової. 1921 р.

Ю. Аненков. Портрет Б. Пастернака. 1921 р.

Завдання

  • 1. Прочитайте поезію А. Ахматової «Сум'яття» і прослухайте пісню на музику Д. Тухманова. Простежте, як змінилося розташування рядків і строф у пісні. Поміркуйте, як впливає на сприйняття твору така зміна.
  • 2. Прослухайте декілька версій пісень, словами до яких стала поезія Б. Пастернака «Зимова ніч». Порівняйте манеру виконання співаків і співачок. Хто з них, на вашу думку, якнайповніше передає задум Б. Пастернака?
  • 3. Підготуйте повідомлення про один з творів поетів «срібної доби», який був покладений на музику.