Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ніколенко

Образ Орфея в музиці та живописі

Антична міфологія хвилює уяву митців уже понад дві тисячі років. І кожна мистецька епоха намагається відшукати в пантеоні богів і героїв тих, хто міг би бути яскравим утіленням її уявлень та ідей. Усе ж суть мистецтва та його магічної сили найповніше представлена в образі Орфея з його здатністю зачаровувати своїм співом усе живе й неживе, адже голосу поета підкорялася природа.

Найвідомішим музичним твором, за основу якого взято сюжет античного міфу про Орфея та Еврідіку, є однойменна опера німецького композитора XVIII ст. К. В. Глюка. Партія Орфея написана для високого чоловічого голосу — тенора, що надає співу світлого ліричного забарвлення. Найбільш проникливим і водночас найвідомішим фрагментом цього музичного твору є «Мелодія». Надзвичайно прозорий звук флейти викликає відчуття легкого суму. Особливістю опери К. В. Глюка є нетрадиційний для міфу фінал твору. Коли Орфей виводив Еврідіку з підземного царства, він не втримався й озирнувся, у цей момент його кохана помирає вдруге. Вражений Орфей хоче вбити себе кинджалом, але раптом з'являється Амур з благою звісткою від богів — й Еврідіка оживає!

Г. де Лересс. Орфей у підземному світі. 1662 р.

Художники також малювали образ Орфея. Момент, коли зачаровані звірі слухають співця, можемо побачити на полотні нідерландського майстра XVII ст. Р. Саверея «Орфей і тварини». Самого Орфея митець зобразив у глибині картини, а майже весь простір полотна займають звірі й птахи. Проте найпопулярнішим в образотворчому мистецтві є міф про спробу Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих. Цьому сюжету присвятив свою картину французький художник ХІХ ст. Ж. Б. К. Коро. Його царство мертвих нагадує присмерковий Аїд з «Божественної комедії» Данте. Полотна нідерландського художника XVII ст. Г. де Лересса «Орфей у підземному світі», англійського художника-символіста Дж. Ф. Воттса «Орфей та Еврідіка» відтворюють драматичний момент розлуки поета з коханою. Ці картини сповнені динамізму, смутку й безнадії. Також багато митців зверталися до сюжету про смерть Орфея. Цей міф утілено в картині «Фракійська дівчина з головою Орфея на його лірі» французького художника-символіста Г. Моро «Німфи знаходять голову Орфея», англійського художника-прерафаеліта Дж. В. Воттергауза, а також на полотні «Смерть Орфея» П. Пікассо. Окремо треба згадати полотно білоруського та французького художника Марка Шагала, який працював у техніці авангардизму. Його «Міф про Орфея» ще чекає на свого критика, який зуміє розкодувати всі символи та кольори цієї картини.

Дж. Ф. Воттс. Орфей та Еврідіка. 1870-1880-і роки

У 1910-і роки у французькому живописі виникла течія орфізм. Її стилістика перегукується з авангардними течіями кубізму, футуризму й експресіонізму. Назвав цю течію Ґійом Аполлінер, який вважав, що вплив картин «орфістів» подібний до впливу музики античного героя. «Орфісти» Р. Делоне, Ф. Купка, Ф. Пікабіа, М. Дюшан намагалися відтворити на своїх картинах динаміку руху та музичність ритмів за допомогою кольорів і ліній.

• А який Орфей вам найбільше до вподоби?

Г. Моро. Фракійська дівчина з головою Орфея на його лірі. 1865 р.

Завдання

  • 1. Знайдіть в Інтернеті та прослухайте арію Орфея «Я втратив Еврідіку» з опери К. В. Глюка «Орфей та Еврідіка». Який настрій викликає ця музика?
  • 2. Прочитайте поезію Р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес» під музичний супровід фрагмента «Мелодія» з опери К. В. Глюка «Орфей та Еврідіка». Поміркуйте, як музика впливає на манеру читання.
  • 3. Знайдіть в Інтернеті репродукції згаданих полотен художників і доберіть ілюстрації до збірки Р. М. Рільке «Сонети до Орфея», яку ви хотіли б видрукувати в наш час. А як би ви проілюстрували збірку в 1923 р.?
  • 4. Підготуйте повідомлення про творчість Р. Делоне — одного з яскравих представників орфізму в живописі.