Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ніколенко

АВСТРАЛІЯ

Маркус Френк Зузак

(нар. 1975 р.)

У світі, сповненому насильства й жорстокості, я хотів нагадати про людяність...

Роман, тема культури, образ «маленької людини».

  • Подивіться кінофільм «крадійка книжок», знятий за мотивами однойменного роману М. Ф. Зузака (реж. Б. Персиваль, США, Німеччина, 2013 р.). Порівняйте з книжкою. Хто з персонажів вам найбільше сподобався?

Ми живемо в «золоту добу» інформаційного суспільства, коли можна легко дістати будь-яку книжку не тільки в бібліотеці, а й в Інтернеті. Книжки довкола нас... І ми вже звикли до цієї особливої «книжкової свободи», що стала нашим вільним повітрям, необхідним для існування. Проте у величезному потоці книжкових видань нелегко знайти те, що потрібне саме тепер. Книжку, яка змінить усі уявлення про світ, до якої будете повертатися не один раз. До таких книжок належить роман австралійського письменника М. Ф. Зузака «Крадійка книжок». Створений у 2006 р., цей твір став дуже популярним не тільки в Австралії, а й у США, Європі й на інших континентах, ставши визнаним бестселером XXI ст.

Маркус Френк Зузак живе в м. Сіднеї (Австралія) разом з дружиною та донькою. Захоплюється серфінгом і кіномистецтвом, але його покликання — література. Батьки письменника переїхали до Австралії з Європи (Австрії): мати — німкеня, а батько — австрієць. Маркус був найменшим з чотирьох дітей, яким батьки прагнули дати добру освіту. Син простих робітників-емігрантів, Маркус добре знає, як важко виживати тим, хто в чужому краї змушений щодня боротися за своє існування та дбати про родину.

М. Зузак

Незважаючи на тяжкі життєві обставини, книжки стали невід'ємною частиною життя родини Зузаків. Як згадує письменник у своїх інтерв'ю, батьки ніколи не примушували дітей читати, а робили так, щоб у домі були книжки. Кумиром Маркуса став Е. Хемінгуей, під впливом творчості якого він і сам почав писати з 16 років. «Мене так захопили книжкові світи, що я не помічав, як гортаються сторінки. Я подумав: “Саме цим я хочу займатися в житті”. І вирішив, що стану письменником, і ніщо не могло мене зупинити» — так митець пояснює свій вибір.

З моменту першої публікації роману «The Underdog» у 1999 р. М. Ф. Зузак став одним з найпопулярніших молодих авторів не тільки Австралії, а й усього сучасного світу. Серед найвідоміших творів письменника — романи про братів Вулф «Fighting Ruben Wolfe» і «When Dogs Cry». Брати Вулф — тинейджери, які живуть у родині, що переживає тяжкі часи. Їхній батько втратив роботу й береться за будь-який заробіток, мати працює прибиральницею, проте цього не достатньо, щоб подолати бідність. Тому брати Вулф приймають пропозицію взяти участь у нелегальних боях боксерів... Незважаючи на пережиті випробування, брати залишаються духовно близькими й не втрачають головне — відчуття власної гідності й бажання бути собою. М. Ф. Зузак також написав роман для підлітків «I Am the Messenger». Проте найпопулярнішим серед його творів є роман «Крадійка книжок», перекладений десятками мов світу.

Українське видання роману М. Ф. Зузака «Крадійка книжок»

М. Ф. Зузак — лауреат міжнародних літературних нагород: 2014 р. — нагорода імені Маргарет А. Едвардс (Margaret A. Edwards Award), заснована Американською бібліотечною асоціацією (American Library Association (ALA), яка щорічно вшановує сучасних авторів за їхній «важливий внесок у молодіжну літературу»; 2006 р. — Sydney Morning Herald's Young Australian Novelist of the Year Award. А роман «Крадійка книжок» з моменту виходу у світ отримав такі нагороди: 2006 р. — Commonwealth Writers' Prize for Best Book (South East Asia & South Pacific); 2006 р. — School Library Journal Best Book of the Year; 2006 р. — Daniel Elliott Peace Award; 2006 р. — Publishers Weekly Best Children's Book of the Year; 2006 р. — Bulletin Blue Ribbon Book; 2007 р. — Michael L. Printz Honor Book (нагорода імені Майкла Прінтца, заснована Американською бібліотечною асоціацією, яку автори щорічно одержують за «найкращу книжку для підлітків»); 2007 р. — Book Sense Book of the Year та багато інших.

Роман «крадійка книжок» (2006). Досвід різних поколінь. З моменту завершення Другої світової війни про неї постійно пишуть митці різних країн: Г. Белль, В. Биков, Б. Васильєв, О. Гончар, Ю. Бондарєв та ін. Вони були свідками війни, на власному досвіді пережили її жахи. А М. Ф. Зузак — людина іншого покоління, він не бачив подій Другої світової війни, проте чув чимало історій про неї, які розповідали його батьки й знайомі. А ще він багато часу приділяв вивченню історичних фактів у бібліотеках та архівах. Письменник добре пам'ятав випадок, який розповіла його мати. Коли їй було 6 років, вона: «...почула на вулиці шум — то гнали людей у концентраційний табір. Один старий єврей не встигав за іншими, і якийсь хлопчик подав йому шматок хліба. Через те їх обох гітлерівці побили батогами. Коли в 6 років ти бачиш, як когось кидають на землю й б'ють за добро, який урок ти можеш отримати?..» З таких спогадів в уяві М. Ф. Зузака сформувався задум роману «Крадійка книжок». «Коли пишеш про Другу світову війну й про те, що відбувалося тоді в Німеччині, на думку відразу спадають Голокост і концтабори. Та, почавши дослідження, я дізнався й про те, як люди зберігали честь і гідність, про те, що багато німців переховували своїх друзів-євреїв у підвалах. Що більше я дізнавався, то більшою за обсягом ставала книжка, і замість коротенької новели сторінок на 100 в мене вийшов роман на 580. Усі мої книжки важливі для мене, але ця — особлива саме через історію її написання», — зазначив автор.

Кадр з кінофільму «Крадійка книжок» (реж. Б. Персиваль, 2013 р.)

Отже, незвичайність роману «Крадійка книжок» полягає в тому, що в цьому творі ніби акумульовано досвід багатьох поколінь в осмисленні подій Другої світової війни. Це й досвід тих, хто особисто пережив її, і досвід їхніх нащадків. Це досвід тих народів, які потерпали від фашизму, і досвід простих німців, яким довелося жити в умовах фашистської Німеччини. А ще це досвід дорослих і досвід дітей... Трансформований художньою уявою талановитого письменника, цей колективний досвід дає нове бачення Другої світової війни з позиції сучасності. «Смерть бачить людей у їхні найгірші моменти, але Смерть може бачити людей і духовно прекрасними, відданими та гідними в потворний час...» Роман М. Ф. Зузака — це яскравий приклад поліцентричного сучасного роману, де немає єдиного центрального героя. У творі багато різних героїв: і тих, хто виходить на перший план, і тих, хто на задньому плані, і тих, хто навіть не говорить ані слова. Але все ж таки історія кожного з персонажів важлива, а разом усі життєві історії поєднуються в єдину картину страшного часу — Другої світової війни.

На переконання письменника, війна і смерть — нерозривні поняття, тому розповідь у романі веде незвичайний оповідач — Смерть, що бачить людей у різних обставинах. На межі життя і смерті люди виявляють свою справжню духовну сутність, власне їх випробовують на внутрішню міць. Уведення образу Смерті в ролі оповідача надає подіям Другої світової війни широкого онтологічного змісту. Смерть створює незвичайний ракурс зображення всьому тому, що відбувається на землі. Смерть панує там, де є війна. Як же подолати смерть і війну? Що може допомогти здолати смертельний жах, який оселився в душах людей? Чи є щось таке, що можна протиставити смерті?.. Над цими запитаннями письменник спонукає замислитися читачів.

Війна в зображенні М. Ф. Зузака постає не в описах фронтових боїв, а в повсякденному житті німецького міста, де прості люди щодня відчувають на собі вплив страшної гітлерівської машини. Утративши батьків і болісно переживши смерть брата, дівчинка Лізель потрапляє в дім Ганса Хуберманна та його дружини Рози, вони стають її названими батьками. У ворожому світі й серед чужих людей їй доведеться зазнати багато страждань. Але автор стверджує, що навіть тоді, коли людині здається, що немає виходу, несподівано приходить порятунок від добрих людей, які зберігають бажання творити добро, незважаючи на смерть і насильство.

Маляр Ганс Хуберманн навчив Лізель читати, у підвалі свого будинку він намалював для неї алфавіт, і в цьому чарівному світі букв Лізель знаходить душевний притулок і порятунок. Букви складаються в слова, потім — у книжки, які стали невід'ємною частиною її життя...

М. Ф. Зузак змінює наші уявлення про німецький народ, якому випало пережити фашизм. У романі йдеться про те, як звичайні люди нацистської Німеччини так само потерпали від насильства, як і народи інших країн Європи. Простих німців силоміць забирали в армію, примушували воювати, вони не мали достатньо грошей та хліба, але й серед них були люди, у яких жеврів невидимий протест проти насильства. Ганс Хуберманн урятував не тільки Лізель від зла, а й єврея Макса — від переслідувань. Зумівши переконати свою не дуже доброзичливу дружину Розу, Ганс Хуберманн, незважаючи на небезпеку, робить свій підвал місцем тимчасового помешкання для єврея... І з того моменту саме в підвалі розгортаються події, важливі для становлення Лізель. Вона й Макс разом читають книжки, обговорюють їх, сміються з фюрера. Макс створює для Лізель власну книжку, замалювавши сторінки «Майн Кампф» білою фарбою... І в цьому є величезна перемога цих маленьких людей над фашизмом. Письменник утверджує думку про те, що подвиг — це не тільки щось видиме й героїчно величне, а й непомітні справи маленьких людей, які зберегли живу душу й були милосердними.

Війна вплинула на життя й стосунки Лізель і Руді, який з першого погляду закохався в незвичайну дівчинку. Руді, який вимазав обличчя сажею, щоб бути схожим на свого кумира, одразу викликає симпатію в читачів. Він ніяк не може зрозуміти, чому не варто наслідувати чорношкірого спортсмена, чому деякі його співвітчизники вважають себе «вищою расою», чому не можна спілкуватися з євреями...

Зворушлива й віддана дружба підлітків, їхні перші почуття — усе це створює контраст до жахливих картин воєнного часу. Лізель і Руді мусили бути учасниками молодіжної гітлерівської організації, повною мірою відчули вплив ідеологічного механізму нацизму, були свідками численних факельних маршів і спалення книжок. Війна руйнувала душі багатьох молодих людей... Та все ж таки цих улюблених героїв М. Ф. Зузака фашизм не зміг перемогти. Лізель і Руді залишилися вільними у світі своєї уяви. Таємниця перебування Макса згодом стала їхньою спільною таємницею. Руді був поруч з Лізель у всіх небезпечних ситуаціях, щоб підставити плече, допомогти, захистити...

Кадр з кінофільму «Крадійка книжок» (реж. Б. Персиваль, 2013 р.)

М. Ф. Зузак змальовує один з найдраматичніших моментів твору, коли фашисти женуть євреїв. Підлітки не можуть змиритися з насильством, співчувають полоненим. І в цьому також була їхня незрима духовна перемога над фашизмом.

«Люди знають, коли твоє серце в книжці...». Важливу роль у становленні Лізель відіграють книжки. Вони допомогли їй вижити в скрутних обставинах. Завдяки книжкам дівчинка змогла не тільки пережити випробування й відсторонитися від реального світу насильства, а й залишитися собою. Принісши білизну, яку випрала Роза Хуберманн для родини бургомістра, Лізель несподівано для себе (завдяки бургомістровій дружині) опинилася в бібліотеці. І тут для неї відкрився широкий та вільний простір художньої літератури. Вона читала все підряд, і книжки давали їй ту свободу, якої в неї не було в житті. А коли бургомістр дізнався про дружбу своєї дружини з бідною дівчинкою, вигнавши Лізель з дому, вона стала потайки красти книжки з бібліотеки, бо вже не могла жити без них — без цього вільного повітря.

Книжки рятують не тільки Лізель. За допомогою книжок вона рятує від смерті Макса, дає віру, надію й духовну силу тим людям, які мусять переховуватися в бомбосховищах.

Слово, на думку письменника, може врятувати світ. Мистецтво дає духовну мету людському існуванню, а ще — те особливе відчуття свободи та внутрішньої гідності, які ніхто не може відібрати в людей, котрі читають.

«Я хотів, щоб на кожній сторінці книжки були коштовні камінчики — слова, фрази, які б спонукали замислитися над важливими речами...» Роман М. Зузака залишає великий простір для читацької уяви. Багато сказано в цьому романі, але ще більше не сказано. Деякі його фрази й фрагменти хочеться перечитувати знов і знов, думати, співпереживати... Як, наприклад, оцінити той епізод, коли Лізель принесла в підвал, де переховувався Макс, сніг? Чи потрібно було це з погляду здорового глузду? Ганс Хуберманн, Роза, Лізель і Макс відчули себе справжньою родиною, коли грали в сніжки й ліпили сніговика, це було потрібно. А ще вони відчули себе вільними. У тісному й темному підвалі вони були вільними й рідними людьми.

Коли Ганса Хуберманна забрали до війська, Роза притискає до грудей його улюблену стареньку гармошку, так і заснувши з нею в руках... І Лізель бачить, що в цій жінці, надто суворій та брутальній зовні, живуть приховані любов і тепло.

Коли Макс змушений залишити родину Хуберманнів, кожен з них відчуває глибокий біль, але в цій сцені є й прихований зміст, бо всі вони дбають одне про одного. І це теж перемога людяності над війною, яка перетворювала не тільки світ, а й душі людей, нерідко роблячи їх жорстокими.

Фінал роману «Крадійка книжок» — трагічний. Від розриву бомби гинуть Ганс Хуберманн, Роза, Руді, їхні сусіди... І тільки Лізель, яка в підвалі заснула над книжкою, вижила. Її прощання з Руді — найбільш зворушлива сцена твору. Перший поцілунок, про який так довго мріяв підліток, він нарешті отримав, коли помер...

Але смерть не здобула остаточну перемогу в людському світі, стверджує митець, бо у своїй душі Лізель зберегла любов до людей та книжок. А це означає, що війна рано чи пізно відступить, і Смерть піде з людського світу...

КОМПЕТЕНТНОСТІ

КЛЮЧОВІ. Спілкування державною мовою. 1. Розкрийте значення понять «расизм» і «ксенофобія». Поясніть, чому ці явища є небезпечними. 2. Як у романі М. Ф. Зузака «Крадійка книжок» утілено проблему боротьби з ними? Інформаційно-цифрова компетентність. 3. За допомогою Інтернету з'ясуйте, які книжки спалювали у фашистській Німеччині, поясніть, чому. Уміння навчатися. 4. Робота в парах. Складіть список книжок (3-4), які читала Лізель або які їй би сподобалися. Поясніть. Ініціативність і підприємливість. 5. Аналізуючи текст роману М. Ф. Зузака, з'ясуйте, як мешканці Німеччини виживали й зберігали милосердя в період Другої світової війни. Наведіть приклади з роману.

ПРЕДМЕТНІ. Знання. 6. Які проблеми порушено в романі «Крадійка книжок»? 7. У чому полягає незвичайність розповідача у творі? Діяльність. 8. Розкажіть про випробування, які випали на долю Лізель. 9. Опишіть соціально-політичну ситуацію в Німеччині часів Другої світової війни (за романом «Крадійка книжок»). Які порядки панували в школі, у молодіжному середовищі? 10. Хто та як допоміг Лізель подолати труднощі? Цінності. 11. Напишіть твір на тему «Культура проти війни».