Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ніколенко

АРГЕНТИНА

Хуліо Кортасар

1914-1984

Я вважаю себе письменником, який вірить у людську гідність, у свободу та демократію.

Х. Кортасар

Постмодернізм, магічний реалізм, гра з читачем.

  • 1. Хто такі менади в античній традиції? Які міфи пов'язані з ними?
  • 2. Знайдіть зображення менад в Інтернеті, прокоментуйте.

Хуліо Флоренсіо Кортасар — представник магічного реалізму й постмодернізму — народився 26 серпня 1914 р. в м. Ікселі (Брюссельський столичний регіон, Бельгія) у родині дипломата. Згодом сім'я вимушена була шукати прихисток у м. Цюриху, а в кінці 1915 р. переїхала в Іспанію, до м. Барселони, де проживала до 1918 р. Повернувшись в Аргентину, Кортасари оселилися в м. Банфілді. Їхній будинок став джерелом нових вражень та образів, які згодом будуть відображені у творах Х. Кортасара. Там мешкали коти й собаки, черепахи та сороки. Несподівано для всіх батько залишив родину. Тягар відповідальності ліг на плечі молодої матері.

Навчаючись у середній школі в м. Буеносі-Айресі, Х. Кортасар був старанним учнем, завзятим книголюбом: захоплювався творами А. Дюма, Ж. Верна, Е. По. Перший роман він написав у дев'ятирічному віці. 1936 р. юнак вступив до університету м. Буеноса-Айреса на літературно-філософський факультет. Коло його читацьких захоплень значно розширилося: Гомер, Дж. Кітс, П. Шеллі, Ф. Достоєвський, О. Уайльд, Г. К. Честертон, Ф. Кафка, Т. Еліот, Е. Хемінгуей, В. Фолкнер та ін. Проте через брак коштів Хуліо вимушений був залишити навчання. Декілька років він працював сільським учителем, а потім викладав в університеті м. Мендоса.

1938 р. невеликим накладом вийшла друком його символістська збірка сонетів «Присутність» під псевдонімом Хуліо Денис. Не підтримавши військового перевороту Х. Перона в Аргентині, Х. Кортасар узяв активну участь в антидиктаторських виступах і згодом відмовився від усіх педагогічних посад і повернувся до м. Буеноса-Айреса, де вступив до Книжкової палати. 1946 р. написав новелу «Захоплений дім». 1951 р. видав збірку оповідань «Бестіарій».

Обкладинка збірки Х. Кортасара «Кінець гри». 2016 р.

Митець отримав літературну стипендію французького уряду й оселився в м. Парижі. Найвідомішими виданнями письменника стали: збірки оповідань «Кінець гри» (1956), «Таємна зброя» (1959), романи «Виграші» (1960), «Життя хронопів і фамів» (1962), «Гра в класики» (1963), «62. Модель для складання» (1968), «Книга Мануеля» (1973), літературні колажі «Довкола дня на 80 світах» (1968), «Останній раунд» (1969) та ін.

У французькій столиці Х. Кортасар вступив на службу в ЮНЕСКО, де працював синхронним перекладачем. Улюбленець інтелектуальної еліти, він уникав гамірливих аудиторій, журналістів і телекамер. Митець створив свій всесвіт, відкритий тільки найближчому оточенню.

Після тридцятирічного проживання у Франції нарешті 1981 р. письменник отримав французьке громадянство. Х. Кортасар помер 12 липня 1984 р. в м. Парижі (Франція).

Оповідання «Менади» (1956). Фантасмагорична картина безумства натовпу. Це оповідання ввійшло до збірки «Кінець гри». Назва твору налаштовує читачів на осягнення змісту в міфологічному плані, є своєрідним кодом до сприйняття тексту. Письменник інтерпретує відомий міфічний сюжет на сучасний лад.

Події відбуваються в провінційному аргентинському містечку середини ХХ ст. Театр Корона — своєрідний мікросвіт, у якому розгортається трагедія сучасного Орфея — Маестро. Диригент працює в місті за контрактом і намагається призвичаїти місцеву публіку до класичної музики. В укладеній ним програмі концерту зазначені «Сон літньої ночі» Ф. Мендельсона, «Дон Жуан» Р. Штрауса, «Море» К. Дебюссі та «П'ята симфонія» Л. ван Бетховена. Непомітно розповідач робить читачів своїми «спільниками», уводить їх у простір місцевого театру, і вони мають «почути» і «відчути» музичні твори за реакцією слухачів.

Менади (з давньогрецьк. — шалені, несамовиті) — персонажі міфології Стародавньої Греції. Прикрашені виноградним листям і плющем, вони завжди супроводжували Діоніса, знищуючи все на своєму шляху. Часто їхніми жертвами ставали випадкові чоловіки. Менади прагнули захопити жінок і долучити до почту Діоніса. За настановою свого бога вони вбили Орфея, який прославляв Аполлона, а не Діоніса.

Спочатку публіка з трепетом слухала романтичну музику Ф. Мендельсона до трагедії В. Шекспіра «Сон літньої ночі». «Дон Жуан» Р. Штрауса їй теж дуже сподобався. Імпресіоністична музична п'єса «Море» К. Дебюссі також викликала величезні овації. Але поступово в театрі ніби згущується повітря, наростає напруження... Кульмінацією музичного вечора стала «П'ята симфонія» Л. ван Бетховена. Драматизм музики видатного композитора викликав у слухачів дике шаленство емоцій, які вириваються зовні. І люди, які ще донедавна «сповнилися безконечною добротою одне до одного», перетворилися на страшний натовп, який у пориві вдячності Маестро хотів «розірвати» його. «Юрма очманілих шанувальників понесла його зі сцени й потягла кудись у глиб партеру... Безумні чоловіки й жінки із завиванням виривали в скрипалів скрипки (які хрустіли й лопали, ніби величезні руді таргани), потім стали кидати в залу всіх музикантів поспіль, а там навалювалися на них інші шаленці...» (Переклад Ю. Покальчука).

Несподівано для самого Маестро він викликав у душах людей своїм майстерним виконанням зовсім не ті емоції, на які очікував. Духовно обмежені й культурно не розвинені жителі містечка були не готові до сприйняття класичних шедеврів і перетворилися на страшних «менад», які готові знищувати все на своєму шляху, навіть того, хто подарував їм велике мистецтво. Безумні люди були готові трощити інструменти й битися одне з одним.

Реальна ситуація концерту перетворюється на фантасмагоричну картину розгулу стихійної маси в театрі, яку ніщо не може стримати. «Хвилювання в залі помітно посилилося, світло почало швидко слабнути, у червонястому жеврінні лампочок обличчя були ледве видні й постаті людей нагадували якісь дриготливі тіні, нагромадження безформних об'єктів, які то наближалися, то віддалялися одне від одного» (Переклад Ю. Покальчука).

У розповідача ця картина викликає огиду, він єдиний залишається осторонь безумства натовпу. Але коли диригентові загрожує реальна небезпека, піднімається на сцену. Та Маестро кудись зник... А юрба продовжувала шаленіти й нищити все довкола. «Я все це бачив, не втрачав, однак, здорового глузду, і в мене й далі не було ані найменшого бажання поділяти це загальне навіженство. Напевно, власна байдужість пробуджувала в мені дивне почуття вини, ніби моє поводження було в чомусь ганебніше, особливо скандальне серед цього загального неподобства» (Переклад Ю. Покальчука).

Символіка образів. Образ Маестро втілює думку про сучасного Орфея, який здатний своїм мистецтвом впливати на світ. Але якщо в давньогрецькому міфі Орфей міг зачаровувати мелодіями диких звірів, перемагати смерть, то в оповіданні «Менади» Х. Кортасар ніби «перевертає» відомий міф навпаки.

О. Дом'є. На концерті. 1956-1958 рр.

Спів сучасного Орфея викликає зворотний ефект — дикі інстинкти людей. Хто в цьому винен? Маестро чи світ? Автор залишає це запитання на розсуд читачів, які є «співтворцями» тексту. Так само «читачі» мають вирішити, куди «провалився» диригент і чи справді «його змусили стати навколішки»... Може, «провалився» у царство Аїда? А чи може Орфей стати на коліна? Чи то тільки здалося в пітьмі розповідачеві? Автор грає з давнім міфом, накладаючи його на сучасність і в такий спосіб виявляючи цю реальність і почуття людей.

В оповіданні є й інші символічні образи. Наприклад, жінка в червоному є втіленням фатальної сили менад, яка спричинила шаленство натовпу. У фіналі вона «повільно, ніби облизуючись, провела язиком по губах, які розтягувалися в посмішці» (Переклад Ю. Покальчука).

Г. Ладзаріні. Орфей, якого карають вакханки. 1690-і роки

Театр у творі постає символом сучасного життя. «Увесь світ — театр, а люди в ньому — актори», — одна з відомих цитат В. Шекспіра, початок монологу Жака з другого акту комедії «Як вам це сподобається»: «All the world's a stage, And all the men and women merely players: They have their exits and their entrances; And one man in his time plays many parts...» В оповіданні Х. Кортасара ця фраза набуває не комедійного, а трагічного змісту.

Театр життя перетворюється на жорстоку арену битви й шаленства, на театр смерті. Тому навіть матадор (не випадково Маестро порівнюється з ним), який вражає натовп своїм мистецтвом, може бути знищений тими самим людьми, які раніше йому аплодували.

Стихли звуки музики й ревіння юрби, розійшлися додому люди, кудись щезли диригент і музиканти... Однак реальний театр життя не зачиняється ніколи. У ньому будуть постійно з'являтися нові Орфеї, але яким буде їхній вплив на людей, залежить не тільки від їхнього мистецтва, а й від тих, хто здатний (чи не здатний) чути, сприймати, мислити й любити культуру. Читачі постмодерністського твору мають право на власний вибір.

«Менади» Х. Кортасара — це новий погляд на мистецтво, зокрема на його роль у сучасному суспільстві споживачів.

ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ Х. КОРТАСАРА

1. Поєднання латиноамериканської та західноєвропейської літературних традицій.

2. Порушення сучасних соціальних, психологічних і моральних проблем.

3. Спростування усталених уявлень, умовностей та правил.

4. Інтертекстуальність — звернення до різних видів мистецтва.

5. Калейдоскопічність і фрагментарність композиції.

6. Поєднання фантастики й реальності, міфологічного та дійсного, елементів різних жанрів і стилів.

7. Метафоричність і багатошарова символіка.

8. Пародійність, гротескність, контраст.

9. Читач — співавтор твору та співучасник подій.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

КЛЮЧОВІ. Спілкування державною мовою. 1. З'ясуйте пряме й переносне значення слова менади. Доберіть синоніми. 2. Знайдіть у тексті порівняння. Яку функцію виконують порівняння в створенні загального портрета натовпу? Уміння навчатися. 3. Запропонуйте власну програму концерту музичних творів, які б мали облагородити людську душу. Соціальна та громадянська компетентності. 4. Які негативні суспільні явища відображено в оповіданні? 5. Висловте думку про те, чи може особистість протистояти силі несамовитого натовпу. Обізнаність і самовираження у сфері культури. 6. За допомогою Інтернету знайдіть зображення Орфея та менад у світовому мистецтві. Підготуйте презентацію. 7. Проект «Музика в тексті й музика тексту». Використовуючи Інтернет, прослухайте й проаналізуйте музичні твори: «Сон літньої ночі» Ф. Мендельсона, «Дон Жуан» Р. Штрауса, «Море» К. Дебюссі та «П'яту симфонію» Л. ван Бетховена. Охарактеризуйте їхні сюжети й особливості втілення. Аналізуючи оповідання Х. Кортасара, зробіть припущення, які саме музичні фрагменти цих творів (адже деякі з них значні за обсягом, складаються з кількох частин) вплинули на слухачів. Чому вони викликали неочікувану реакцію? Екологічна грамотність і здорове життя. 8. Чи міг Маестро передбачити поведінку публіки? Поясніть.

ПРЕДМЕТНІ. Знання. 9. Як утілені міфологічні образи й сюжети в персонажах і подіях оповідання Х. Кортасара? Діяльність. 10. Охарактеризуйте місцевих поціновувачів музики. Визначте ставлення розповідача до них. 11. Розкрийте вплив музичних творів на слухачів. Наведіть цитати. 12. Висловте гіпотезу, що сталося з Маестро після концерту. 13. Напишіть твір на тему «Митець — Орфей чи матадор?». Цінності. 14. Дайте оцінку вчинкам натовпу, розповідача, сліпого. 15. У чому, на вашу думку, полягає цінність мистецтва?