Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ніколенко

ІСПАНІЯ

Федеріко Ґарсіа Лорка

1898-1936

Іспанія звучить на різні голоси, вібрації яких розкривають нам тисячі пелюсток тонів і напівтонів, кольорів і відтінків природи й людської душі.

Ф. Ґарсіа Лорка

Міф, романс, ліричний герой, мотив.

  • 1. За допомогою Інтернету знайдіть інформацію про канте хондо. Послухайте музичні твори в іспанському стилі канте хондо. Охарактеризуйте їхній ритм і мелодії.
  • 2. Підготуйте презентацію про природу, історію та культуру Андалусії.

Федеріко Ґарсіа Лорка народився 5 червня 1898 р. в родині заможного фермера та вчительки в андалуському селищі Фуенте Вакерос (з іспанської — «Пастушаче джерело»), неподалік від Гранади (Іспанія). Мальовничий край, оточений горами й блакитними джерелами, сповнений запаху квітучого мигдалю, назавжди зачарував майбутнього письменника. Природа пробуджувала в його душі звуки, слова, мелодії, які згодом утілилися в художніх образах.

Через деякий час сім'я переїхала до сусіднього селища Аскероси, а пізніше, у 1908 р., — до Гранади, залишаючись у межах Веги — долини, де зберігалися традиції, легенди та чарівні звичаї. Федеріко із захопленням брав участь у стародавніх ритуалах, карнавалах, народних святкових процесіях.

Восени 1915 р. він вступив до Гранадського університету відразу на два факультети — філософії та літератури та права.

Переїхавши 1919 р. до Мадрида, юнак поринув у бурхливе життя столиці. Він жив у студентській резиденції, де на той час збиралося чимало молодих талантів, які згодом стали відомі в іспанській культурі: діячі театру, художники, композитори. Прагнення нових образів сприяло інтенсивній роботі в пошуках оригінальних художніх форм. Серед друзів Ф. Ґарсіа Лорки були поети Х. Р. Хіменес (майбутній лауреат Нобелівської премії) та А. Мачадо, композитор М. де Фалья і філософ Х. Ортега-і-Гассет, художник С. Далі та ін. Ці талановиті люди називали Федеріко «андалуським соловейком».

Пам'ятник Ф. Ґарсіа Лорці. м. Мадрид (Іспанія). 1986 р.

І. Драч зазначав: «Андалусія — край християнський та мусульманський, поганський та релігійний, арабський та романський... багато в чому загадка Лорки є загадкою самої Андалусії». Це поєднання культур дало поетові космічне відчуття Андалусії та світу взагалі: «Андалусець або посилає гордий виклик зорям, або цілує рудий пил своїх доріг». Пишучи про Іспанію, митець мав на увазі передусім Андалусію.

У 1923 р. Ф. Ґарсіа Лорка закінчив факультет юриспруденції Мадридського університету, але його справжнім покликанням була література.

У творчості поета розвивалися декілька паралельних тенденцій: фольклорно-літературна, фольклорно-міфологічна й експериментальна. Кожна з них домінувала в різні періоди життя письменника, але не заперечувала іншу. Їхня взаємодія визначила яскравість поетичного світу митця.

Свій творчий шлях поет розпочав з літературної обробки андалуського фольклору — пісень і легенд. Це засвідчили «Пісні» (1927), «Сюїти» (1928) та інші твори. У збірках «Канте хондо» (1921-1922), «Циганське романсеро» (1928), «Тамаритянський диван» (1936) переважала фольклорно-міфологічна тенденція. Вплив фольклору й міфології стає визначальним у художньому світі поета.

Ф. Ґарсіа Лорка належав до групи письменників, які об'єдналися довкола антифашистського журналу «Octubre» («Жовтень»). Він брав активну участь у суспільному житті Іспанії, не приховував своєї ненависті до фашистського режиму. 18 липня 1936 р. в день Святого Федеріко, коли поет разом з батьком святкував свої іменини (щороку він проводив цей день у Гранаді), розпочався заколот. Поет переховувався в домі братів Росалесів, але хтось доніс на нього. 16 серпня його заарештували, а 19 серпня 1936 р. розстріляли на околиці м. Гранади (Іспанія).

Вірш «Гітара». Світ у збірці «Канте хондо», до якої він належить, постає загадковим і чарівним. Основним тлом для багатьох віршів є ніч або вечір. Те, про що йдеться, існує на межі сну та реальності, життя і смерті. Ліричний герой палко кохає, страждає, марить, розчаровується, виливаючи свої почуття в натхненних мелодіях. Туга змінюється надією, життя раптово може обірвати смерть, а кохання поєднується з ревнощами й ненавистю. Одним з програмних віршів збірки є «Гітара». Цей музичний інструмент — символ Іспанії, душі народу, яка живе в пісні.

Чому збірка називається «Канте хондо»?

Канте хондо — це одноголосий глибокий спів східного характеру з елементами арабської, циганської та індійської мелодій, який виконують два співаки (кантором) і гітарист (токаором). Слово й мелодія зливаються воєдино. Пісня ніколи не повторюється, скільки б її не співали, з'являється завжди щось нове в ритмі, у підтексті. Такий спів доступний небагатьом. Це короткі, три-чотири рядки пісні, у яких обов'язково передбачається імпровізація. Музикальність слова, його звуковий візерунок, гортанність голосових переливів — такі головні особливості канте хондо. Захоплений народним співом, поет організував у 1922 р. фестиваль канте хондо в Гранаді.