Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 10 клас. Ніколенко - Нова програма

ВСТУП

ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Сучасний світ швидко змінюється на наших очах. Ми повинні не наздоганяти його, а визначати його рух власною думкою, мораллю, волею. А без читання книжок це нікому не вдасться.

П. Коельйо

Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст. Сучасний світ швидко змінюється й набуває нових ознак, яких не було ще в минулому столітті. Передусім сучасний світ є дуже інформаційним. Більшість із вас вільно користується Інтернетом, мобільними телефонами, iPhone, iPad, Skype тощо. Новітні засоби інформації визначають не тільки прогрес держави, а й успішність кожної особистості, її реалізацію в суспільстві. Тому тим, хто володіє інформацією, уміє її знаходити й користуватися нею, належить майбутнє. Однак не треба забувати про те, що серед різноманітних інформаційних потоків не можна втратити таке важливе духовне джерело, як художня література. Французький письменник XVIII ст. Вольтер зазначав, що «людина, яка не читає, розраховується за це своїм життям; нація, яка не читає, розраховується за це своєю історією».

Сучасний світ є також високотехнологічним. Люди XXI ст. розробляють і використовують новітні технології. Нині надзвичайно зростає значення моралі, особистого духовного вибору людини, від якої залежить, з якою метою — доброю чи злою — ці технології будуть застосовані. Від моралі нинішнього покоління буде залежати збереження всієї цивілізації та навколишнього середовища. А без художньої літератури неможливе формування моральних якостей людини та її ціннісних орієнтацій.

Специфіку сучасного світу визначає й глобалізація. У XXI ст. відбуваються невпинні процеси відкриття кордонів, об’єднання різних країн, націй та народностей задля загальних цілей. Утім, глобалізація має як позитивні, так і негативні наслідки. В умовах глобалізації світ увійшов у нову реальність, яка вимагає жити за принципами «глобального онлайну», тобто розвиватись в унісон з іншими державами. Наслідком глобалізації є формування й відповідного типу «глобалізованої особистості» — людини, яка швидко інтегрується в «загальне», дещо втрачаючи «особистісне» і «національне». Унаслідок цього кожна держава постає перед необхідністю протистояти глобалізаційним викликам. У глобалізованому світі кожній людині й народові потрібно навчитися жити не тільки з урахуванням загальних інтересів, а й зберігати національні корені, ідентичність, традиції. У зв’язку з цим зарубіжна література як сукупність різних національних літератур, що мають подібні закономірності й етапи розвитку та водночас зберігають самобутність, може стати духовним орієнтиром у глобалізованому світі, дати приклад того, як «загальне» не підкоряє, а узгоджується з «національним», вияскравлює неповторність кожного народу.

У процесі глобалізації сучасного світу зростає значення іноземних мов, а також рідної мови й культури, які сприяють збереженню національних цінностей. Зарубіжна література дає змогу «чужого навчатись», краще засвоїти іноземні мови (якщо читати твори мовами оригіналів) і шедеври мистецтва слова різних країн, а також усвідомити національні культурні здобутки, своє місце в історії світової культури.

Ще однією важливою ознакою сучасного світу є мультикультурність. Це явище визначають як співіснування в єдиному просторі різноманітних культурних утворень, що відбувається на тлі процесів комунікації, взаємообміну й водночас протистояння різних культур. У процесі входження України до цивілізованого світу вивчення художньої літератури відіграє дуже важливу роль, адже, читаючи твори зарубіжних авторів, ми інтегруємо світовий духовний досвід у свій український простір, учимося поважати людей іншого кольору шкіри, мови, віросповідання, а головне — учимося діалогу культур, який так потрібен в умовах мультикультурності. Тож вивчення зарубіжної літератури є своєрідною підготовкою до життя в сучасному світі, шляхом до культурної взаємодії й порозуміння з іншими народами.

Прикметною ознакою сучасного світу є також трансформаційність, тобто його здатність швидко змінювати свої форми (економічні, політичні, культурні тощо) та утворювати нові структури. Швидка видозмінюваність сучасного світу, його трансформаційність висунули перед освітою питання про адекватність і співвідносність світу молоді до світу сучасного. Дуже важливо, щоб у світі, де все стрімко змінюється, залишалися незмінними духовні цінності, а вони закарбовані передовсім у мистецтві слова. Залучення до скарбниці художньої літератури (класичної та сучасної) дасть можливість молоді, з одного боку, швидко адаптуватися до змін у світі, а з іншого — використовувати моральні пріоритети, які виробило людство протягом різних епох.

У сучасному світі швидко змінюються не тільки його сутнісні ознаки, а й саме ставлення до світу. У цивілізованих країнах сформувалося нове перспективне мислення — мислення третього тисячоліття. Його характерними ознаками є: 1) повага до людей різних культур, рас і національностей; 2) усвідомлення спільної відповідальності за мир і долю світу у XXI ст.; 3) формування вміння вчитися протягом життя та швидко адаптуватися відповідно до змін соціокультурного й мультикультурного середовища; 4) опановування іноземних мов, духовних здобутків інших народів, розширення культурних зв’язків із представниками різних країн; 5) глибоке відчуття, захист і збереження свого, рідного в умовах глобалізації.

Формування читача в епоху цифрових технологій. Цифрові технології відіграють провідну роль у розвитку сучасного світу й людини. Ті, хто прагне бути успішним у третьому тисячолітті, мають навчитися застосовувати цифрові технології для професійного й особистісного розвитку. Цифрові технології є дуже корисними для читання художньої літератури, для розширення кола читацьких інтересів. Щоб знайти потрібну книжку, можна не тільки звернутися до бібліотеки або книгарні, а й вийти в широкий простір Інтернету. Електронні книжки можна «скачувати» на технічні носії й читати з інтересом і захопленням. Однак справжні читачі знають, що ні з чим не можна порівняти гортання сторінок паперових книжок, їхній запах, неповторну атмосферу... У культурних родинах книжки передають у спадок, дарують, дбайливо зберігають, перечитують, обговорюють...

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

Читання — активний діалог автора та читача

Що таке читання художньої літератури? На це просте, на перший погляд, запитання кожен дасть відповідь. Одні скажуть, що це засвоєння нової інформації, другі — що це задоволення, якщо книжка цікава, треті — що це процес мислення... Відомий психолог Л. Виготський уважав, що читання — це не просто передання певних знань і фактів, а ще й особлива розмова автора та читача, іншими словами — діалог через відстані й часи. Автор художнього твору є носієм культури свого часу, представником свого покоління та цінностей доби. Тому «спілкування» (завдяки читанню) з авторами зарубіжних творів збагачує нас досвідом різних країн, народів і часів. У процесі цього діалогу читач не повинен бути пасивним. Він має думати, осмислювати, робити висновки й навіть сперечатися, не погоджуватися з автором.

• А ви як думаєте?

Нині кожна бібліотека зазвичай має цифрове сховище, розгалужену електронну систему роботи з читачами завдяки мережі Інтернет. Деякі сучасні письменники теж мають власні портали, ведуть діалог зі своїми прихильниками, обмінюються інформацією. Є також спеціальні сайти, присвячені різним жанрам, наприклад науковій фантастиці, фентезі, поезії та ін. Видавництва, які займаються друкуванням художньої літератури, мають свої сайти, де презентують книжкові новинки, ведуть роботу з читачами. Замовлення книжок через Інтернет стало звичною справою у XXI ст. А ще зміст книжок обговорюють у соціальних мережах, блогах, порталах. Про книжки, які дуже сподобалися, активні читачі створюють буктрейлери — ролики-анотації, що ілюструють найяскравіші моменти літературного твору, поєднуючи рекламу, кіно, літературу, музику, візуальне мистецтво, а також електронні й інтернет-технології.

У широкому світі Інтернету можна знайти чимало цікавих книжок. Головне — читати їх, думати, насолоджуватися! У нашому стрімкому світі, коли ритм життя прискорюється, важливо читати не поспіхом, а вдумливо й з інтересом. «Нікого не можна примусити читати, — зазначає французький учитель і письменник Д. Пеннак, — але можна знайти в читанні художньої літератури особливий сенс і величезну радість». Тому читайте вдома, читайте в школі, на вулиці, у транспорті — скрізь, де б ви не були! Читайте спочатку й з кінця, перечитуйте улюблені сторінки, діліться своєю радістю від читання з іншими!

Оригінали й переклади художніх творів. Література кожного народу є не тільки його власним набутком. Найкращі твори національних літератур стають загальним надбанням і належать до скарбниці світової літератури. Твори музичного мистецтва, живопису, скульптури, архітектури зрозумілі всім людям, твори ж літератури потребують перекладу. Жодна людина не може знати всі мови світу. Тому для того, щоб ми могли ознайомитися з надбаннями інших країн і народів, є люди, які досконало володіють іноземними мовами й професійно роблять дуже важливу справу — перекладають тексти з однієї мови іншою. Таких людей називають перекладачами.

Отже, оригінал — це текст, створений тією мовою, якою володіє та яку обрав автор. А переклад — це відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови. Переклади бувають різними. їх виокремлюють залежно від того, наскільки близько до оригіналу перекладач відтворив текст іншою мовою. Переклад, здійснений з оригінального першотвору, називають прямим. Він може бути буквальним (або дослівним), коли зберігаються чужомовні конструкції. Утім, дуже часто мови різних народів відрізняються своїми лексичними, граматичними чи синтаксичними особливостями. Відмінне культурне тло зумовлює пошук аналогів там, де неможливо абсолютно зберегти чужомовні структури. Тому, щоб відтворити певні слова чи вирази іншою мовою, перекладач шукає подібні (близькі за змістом і формою) відповідники (еквіваленти) в іншій мові. Переклад, створений на основі допоміжних текстів (а не першоджерела), називають непрямим.

Коли в Україні почали перекладати іншомовні тексти?

Мистецтво перекладу було здавна відоме в Київській державі, де з часів прийняття християнства (988 р.) перекладали біблійні й богослужбові книги, твори церковних діячів тощо. Важливий внесок у розвиток перекладу зробив великий київський князь Ярослав Мудрий (близько 983-1054 рр.). При дворі Ярослава Мудрого була заснована школа переписувачів книг. До Києва запрошували знавців різних мов, які ставали викладачами цієї школи.

З поширенням друкарства в Україні значну кількість літератури перекладали не лише в монастирях, а й в університетах. При університеті Святого Володимира вченими був організований гурток, який забезпечував друкарів перекладами богословських і навчальних текстів. Великий внесок у справу залучення України до духовних здобутків світу здійснила Києво-Могилянська академія, заснована в 1632 р.

Обкладинки до казки-повісті Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер»

Дизайн Т. Шульца-Оверхайге, 2016 р. Використано малюнок Ж. Калло, 1616 р.

Переклад Є. Поповича та С. Сакидона. Ілюстрація В. Єрка, 1998 р.

Повний переклад — це переклад усього тексту до найменших дрібниць. А неповний переклад — це відтворення лише основних положень тексту, його окремих частин та елементів.

Точний переклад відтворює не лише зміст, а і формальні ознаки першоджерела, дає повне уявлення про систему художніх засобів і стиль оригіналу. Однак, на відміну від дослівного, точний переклад є вже пристосованим до мови, якою він здійснюється, відповідаючи її літературним нормам. Точний переклад художнього твору відображає ще і його образність, емоційну атмосферу, нюанси смислів. А неточний переклад має відхилення як від змісту, так і від форми оригіналу.

Художній текст суттєво відрізняється від нашого практичного мовлення. Щоб зробити переклад художнього твору, недостатньо знати мову оригіналу й мову перекладу. Треба знати життя обох народів, спосіб їхнього мислення, історію, традиції, звичаї. Художній переклад є явищем одразу двох літератур — народу, мовою якого створювався оригінал, і народу, мовою якого він перекладається. Цей твір має зберігати колорит іноземності, але водночас бути зрозумілим іномовному читачеві. Художній переклад відіграє важливу роль у процесі культурного обміну та взаємозбагачення народів, у справі утвердження миру на Землі.

Художній переклад відрізняється від оригіналу тим, що оригінал — завжди один, він існує в остаточній та незмінній формі, а єдиного перекладу не буває, кожен перекладач надає першоджерелу власних відтінків і своєрідних ознак.

В українській перекладацькій традиції існує такий вид творчої діяльності, як переспів. Це вже не переклад, а авторський твір (як правило, віршований), у якому митець, використовуючи іншомовне джерело, висловлює власні погляди. Фактично це новий самостійний текст, створений за мотивами оригіналу.

Діалог культур

Будь-яка культура не може розвиватися відокремлено від інших. Один із відомих літературознавців XX ст. М. Бахтін обґрунтував термін «діалог культур», що означає взаємодію, взаємообмін, взаємозбагачення культур, їхнє своєрідне «спілкування» і «взаємодоповнення». У галузі художньої літератури «діалог культур» виявляється в різних формах: інтерпретація митцями різних країн і народів відомих міфів, «вічних» сюжетів та образів; творче використання традицій та їхнє оновлення завдяки власному досвіду; звернення до актуальних тем і проблем минулого й сучасного та ін. У «діалозі культур», у засвоєнні «чужого» важливо не втратити «своє», національне, рідне, що визначає специфіку кожної культури.

Специфіка художнього перекладу

1. Точність відтворення основного змісту, форми й відтінків (домінант оригіналу).

2. Літературність (відповідність нормам літературної мови).

3. Урахування традицій та звичаїв народів, специфіки їхнього життя, епохи, мови.

4. Художня цілісність, гармонійність.

5. Перекладні твори повинні мати той самий емоційний вплив на читача, що й оригінал рідною для митця мовою.

6. Перекладні твори мають збагачувати рідну літературу новим поетичним змістом, образністю, римами тощо.

Перекладна література як важливий чинник формування української нації. Україна прагне ввійти до кола цивілізованих країн світу, підвищити рівень економіки й життя до високих міжнародних стандартів. Для реалізації цієї мети потрібно краще знати культуру, літературу, традиції, звичаї наших близьких і далеких сусідів. Тому ознайомлення зі здобутками мистецтва різних країн і народів наближає нас одне до одного, дає змогу краще зрозуміти національні особливості й розбудовувати спільний дім під назвою «Земля». Завдяки художнім перекладам літературних творів різних країн і народів українська нація постійно збагачується й оновлюється. Через літературу «чуже» стає «своїм», корисним і потрібним для нас, українців. Українська нація завжди була високоосвіченою й висококультурною. Тому й у третьому тисячолітті ми маємо читати й по-новому відкривати для себе найкращі книжки світу, бо тільки культура, рідна та світова, може об’єднати людей та забезпечити поступ у щасливе майбутнє!

Обізнаність. 1. Розкрийте специфіку сучасного світу та роль художньої літератури в ньому. 2. Які види художніх перекладів ви знаєте? Наведіть приклади, використовуючи ваш читацький досвід. Читацька діяльність. 3. Як ви розумієте діалог автора й читача? 4. З чого, на вашу думку, складається поняття «читацька діяльність»? Людські цінності. 5. У чому полягає цінність художньої літератури для сучасної людини й людства? Комунікація. 6. Дискусія «Як залучити до читання сучасну молодь?». Ми — громадяни. 7. Які твори зарубіжної літератури є особливо важливими для формування української нації? Обґрунтуйте. Сучасні технології. 8. За допомогою Інтернету знайдіть різні визначення поняття «діалог культур». Прокоментуйте. 9. Ознайомтесь із сайтом обласної бібліотеки вашого регіону. Розкажіть про його організацію. 10. Знайдіть сайти сучасних письменників або книжкових видавництв (1-2 за вибором). Розкажіть про книжкові новинки та цікавинки. Творче самовираження. 11. Складіть усний твір на тему «Чи потрібні книжки в третьому тисячолітті?». Лідери й партнери. 12. Робота в групах. Створіть і презентуйте буктрейлер улюбленого твору. Довкілля та безпека. 13. «Краса врятує світ» — так писав Ф. Достоєвський. Від чого, на ваш погляд, книжки можуть урятувати сучасне покоління? Навчаємося для життя. 14. Дайте відповіді на запитання й оцініть себе як читача (від 1 до 12 балів): а) Як часто ви ходите до бібліотеки? б) Скільки книжок за рік ви прочитали? в) Які п’ять книжок привернули вашу увагу протягом року? г) Яких українських перекладачів ви знаєте? Які твори вони переклали? ґ) Чи користуєтеся ви електронними ресурсами для збагачення кола читання? Якими? д) Чи любите ви читати? Чому? е) Порадьте своїм однокласникам прочитати щось цікаве. Порівняйте й обговоріть свої відповіді в класі.