Зарубіжна література. Профільний рівень. 10 клас. Ніколенко

Данте Аліґ'єрі

1265—1321

Чи чув ти про Дантове «Пекло» колись,

Про грізні його терцини?

Кого засудить туди поет,

Той вже там і загине.

Г. Гейне

Поема, терцина, ліричний герой, алегоризм, символ

  • 1. Що вам відомо про життя та творчість Данте?
  • 2. Пригадайте сонет «В своїх очах вона несе Кохання...». Розкажіть про історію написання твору та його ідейно-образний зміст.

Данте народився в травні 1265 р. в м. Флоренції (Італія) у сім'ї дворянина Аліґ'єро ді Беллінчоне л'Аліґ'єро. Сина назвали Дуранте, скорочено — Данте. Коли хлопцеві виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда Портінарі, на ім'я Беатріче. Ця зустріч і створила в його уяві нетлінний образ Кохання, що згодом увійшов у його творчість. Про дівчину в яскраво-червоному вбранні як про втілення Вічної Краси й жіночності Данте розповів у своїй першій збірці «Нове життя» (1295). Поет писав про те, як розквітло й оновилося його життя, осяяне коханням до Беатріче.

Данте брав активну участь у громадському житті Флоренції. Опинившись у центрі політичної боротьби, поет відстоював інтереси різних прошарків суспільства, плекав надію на об'єднання Італії. Через політичні колізії Данте опинився у вигнанні. Він був позбавлений права жити у Флоренції й відчув, за його словами, «який гіркий хліб чужий, як тяжко підніматися чужими сходами». Данте побував у багатьох містах Італії, шукаючи притулку.

Е. Пацци. Пам'ятник Данте у Флоренції. 1865 р. Сучасне фото

Окрім «Нового життя», перу Данте належать і інші твори. Наприклад, у філософському творі «Бенкет» (1302) письменник утверджує природну схильність людей до пізнання, що є «найвищим досягненням життя». У трактаті «Про народне красномовство» (1304) Данте писав про красу й велич народної італійської мови, але водночас підкреслював і значення латини, яка, на його думку, має залишитися мовою науки й літератури. Данте цілком слушно вважають основоположником італійської літературної мови, що, за його словами, може стати запорукою об'єднання Італії.

Найвідомішим твором Данте є «Комедія», або «Божественна комедія», саме під такою назвою цей твір увійшов в історію світової літератури завдяки визначенню Дж. Боккаччо.

Останні шість років Данте провів у м. Равенні (Італія), де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 р.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Терцина — строфа з трьох рядків п'ятистопного ямба, у якій середній рядок римується з крайніми — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т. д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Уперше використана в «Божественній комедії» Данте Аліґ'єрі. Інколи терциною називають окремий ліричний невеликий за обсягом твір (Б. Лепкий «Терцина»), фрагмент поеми (вступ до поеми «Мойсей» І. Франка), частину епопеї (один із розділів «Попелу імперії» Юрія Клена).

«БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ». Урятувати світ і людину. За основу сюжету взято мандри героя світом. Люди доби Ренесансу вірили, що людина після смерті не вмирає: її душа продовжує жити й, згідно з християнськими уявленнями, потрапляє в потойбічний світ. У поемі Данте є три частини: «Пекло», «Чистилище», «рай», які мають нагадати кожному читачеві про моральну відповідальність перед Богом за свої вчинки на землі.

Про задум твору поет писав у листі К. делла Скала: «Урятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя». Він мріяв про духовне спасіння людини й усього світу, стверджував, що людина під час земного існування має усвідомити своє становище, осмислити власні вчинки й стати морально кращою. Данте обстоював ідею невичерпних внутрішніх можливостей людини, її здатності до духовного перетворення себе та світу.

Поему нерідко порівнюють із величним храмом, бо вона побудована автором дуже чітко й логічно, відповідно до його задуму. Символічна цифра «три», що втілює божественну Трійцю, — свідомий задум письменника. Кожна частина містить 33 пісні, а всього в поемі 100 пісень разом із вступом. Форма терцини (тривірша) використана в усіх частинах поеми. До того ж у кожній частині приблизно однакова кількість рядків: «Пекло» — 4720, «Чистилище» — 4755, «рай» — 4758, а всього в поемі — 14 233 рядки. Отже, Данте прагнув гармонії пропорцій, називаючи себе «геометром». Думкою про відновлення гармонії світу просякнутий увесь твір.

Ліричний герой Данте втілює шукання й поривання людського духу, його нелегкий шлях до усвідомлення себе й світу.

Світ у вимірі Данте. У центрі художнього світу «Божественної комедії» — Земля. У Північній півкулі розташована глибока вирва Пекла, центр якої — у середині Землі. У дев'ятьох колах Пекла страждають душі грішників. Це всеосяжна картина людських вад. У колі першому (Лімб) перебувають доброчесні язичники. Серед них — Арістотель, Гомер, Евріпід та ін. У колі другому — порушники шлюбної вірності (Франческа да Ріміні, Паоло та ін.). Коло третє — ненажери, коло четверте — скнари та марнотратники, коло п'яте — гнівні й нудні люди. Коло шосте — притулок єретиків. Коло сьоме — насильники всіх видів (над ближніми, над собою). Коло восьме — ошуканці, лицеміри, хабарники, злодії, лукаві порадники, звідники й спокусники, фальшивомонетники та ін. Коло дев'яте — зрадники (Юда, Брут, Кассій та ін.).

Картина, яку побачив герой Данте в потойбічному світі, є віддзеркаленням людських вад і земних гріхів.

Герой рухається слідом за Вергілієм, який утілює божественну мудрість та античний гуманізм, а потім — за Беатріче, котра втілює життєдайне Вічне кохання.

Д. ді Мікеліно. Данте тримає «Божественну комедію», поруч — вхід до Пекла, сім терас Чистилища, Флоренція та сфери Неба. 1465 р.

У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океаном. Разом із Передчистилищем і земним раєм тут також дев'ять кіл. У Передчистилищі очищуються душі померлих, не примирених із церквою, недбайливих, тих, які померли не своєю смертю. Тут знаходиться й долина земних владарів: у першому колі — пихаті, у другому — заздрісники, у третьому колі — гнівливі, у четвертому — ледачі, у п'ятому колі перебувають скнари, у шостому — ненажерливі, сьоме коло — осередок перелюбників. У земному раю Данте супроводжує Мательда, але тут уже з'являється видіння Беатріче, котра буде супроводжувати героя до раю. Беатріче зображена як символ шляхетного кохання, що відкриває героєві шлях до божественної любові.

С. Боттічеллі. Пекло. 1480-1490 рр.

Навколо Землі рухаються Сонце й планети. У «Божественній комедії» Данте вони також утворюють дев'ять кіл, на яких розташований небесний рай, де живуть у вічному блаженстві душі праведників. Перше небо — Місяця, друге — Меркурія, третє — Венери, четверте — Сонця, п'яте — Марса, шосте небо — Юпітера, сьоме небо — Сатурна, восьме небо — непорушних зірок, а дев'яте — Кристалічне, або янгольських ієрархій. Десяте небо утворює емпірей — помешкання божества, світ вічності.

Останні пісні поеми описують картину раю, де сяють зірки, мерехтять різними кольорами відблиски вогненної ріки, розцвітають чарівні квіти. Данте змальовує Небесну Троянду — утілення християнських ідеалів. У фіналі поеми героєві з'являється видіння Бога й нарешті відкривається ідея божественної любові, «що водить сонце й зорні стелі».

Загадки жанру. Данте назвав твір комедією згідно з риторикою свого часу. Трагедією в ті часи вважали поетичний твір високого стилю із захопливим початком і жахливим кінцем, що був написаний латиною. А комедією називали твір із благополучним фіналом, написаний народною мовою. «Божественна комедія» створена середнім стилем, не латиною, а рідною для поета італійською мовою. Упродовж століть Італія була роздроблена на багато дрібних князівств, тому на її території існувала велика кількість діалектів. Завдяки «Божественній комедії» рідний для Данте тосканський діалект став основою літературної італійської мови.

«У ”Божественній комедії“ поєдналися традиції середньовічної культури (жанр ”видінь“, мандри душі в потойбічному світі, осмислення життєвого шляху крізь призму біблійних істин) і нового мислення, що свідчило про наближення Відродження. Герой Данте не є залежною й безвольною істотою, його подорож задля осмислення глобальних проблем людства означає надзвичайну розкутість людського духу, його піднесення та свободу в пошуку істини» (О. Лосєв).

«У християнській традиції слово Рай означає ”наближення до Бога“, ”обитель Бога“, ”вічну любов Бога“, а слово Пекло — ”відлучення (віддалення) від Бога“, ”місце покарання грішників“» (Є. Дроб'язко).

Алегорії та символи. У листі до К. делла Скала письменник зазначав, що його поему треба тлумачити в чотирьох аспектах. Перший аспект — буквальний, коли текст сприймається в прямому значенні. Другий аспект — алегоричний, коли за образами й ситуаціями приховано події зовнішнього світу. Третій аспект — моральний, що передбачає опис переживань і пристрастей людської душі, яка постійно знаходиться між добром і злом, життям і смертю, Богом і дияволом. Четвертий аспект — анагогічний (із давньогрецьк. такий, що підносить угору), тобто філософський. Згідно з такою авторською концепцією, кожен образ або епізод можна розуміти в різних аспектах.

ОСНОВНІ ОБРАЗИ «БОЖЕСТВЕННОЇ КОМЕДІЇ»

Образ /зміст

Буквальний

Алегоричний

Моральний

Філософський

Поет (ліричний герой)

Данте

Пошуки людиною свого місця в суспільстві.

Людська душа, оточена гріхами, прагне очищення, морального відродження світу.

Пошук людиною духовних ідеалів задля всього людства.

Вергілій

Римський поет Публій Вергілій Марон — автор «Енеїди», «Буколік», «Георгік»

Прихильник суспільної єдності.

Ідеал громадянських чеснот і людських якостей.

Уособлення божественної мудрості, що виведе людство до світла.

Беатріче

Кохана Данте — Беатріче Портінарі

Ідеал краси, жіночності, кохання.

Любов, моральні цінності, що просвітлюють душу людини, роблять її кращою.

Символ божественної любові, що веде людство до духовного відродження, вічного життя.