Зарубіжна література. Профільний рівень. 10 клас. Ніколенко

Мистецька світлиця

ОДІССЕЯ ВІДВАГИ ТА ЛЮБОВІ

Герой поеми Гомера — давньогрецький воїн Одіссей — залишився в історії людства втіленням жаги до пізнання й самовідданої любові до батьківщини. Його ім'ям називають складну та тривалу подорож, після якої людина стає переможцем. Починаючи з античних фресок, скульптур, розписів, образ Одіссея живе у світовому мистецтві, викликаючи захоплення нащадків своєю відвагою, мудрістю та цілеспрямованістю.

Дж. В. Вотергаус. Цирцея. 1892 р.

Художники Нового часу шукали натхнення в подорожах Одіссея міфічним світом. Це картини фламандського художника доби бароко Якоба Йорданса («Одіссей у печері Поліфема»), німецького представника класицизму Йоганна Тішбейна («Одіссей і Пенелопа»), швейцарського майстра ХІХ ст. Арнольда Бекліна («Одіссей і Каліпсо»), англійського художника на межі ХІХ-ХХ ст. Джона Вільяма Вотергауса («Одіссей і сирени», «Цирцея», «Цирцея подає бокал Одіссею», «Пенелопа і женихи»), угорського майстра наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Адольфа Гіремі-Гіршля («Одіссей, або Між Сциллою та Харибдою»), російського імпресіоніста Валентина Сєрова («Одіссей і Навсікая»). На картинах видатних митців різних епох «вічний» образ Одіссея постає посланцем міфічного світу, але водночас і провісником нових ідей. Уважно подивіться на його обличчя, поставу, рухи — і ви зрозумієте, що діями Одіссея, як і безмежного «гомерівського моря», рухає любов до життя, батьківщини, пізнання світу.

Кадри з кінофільму «Одіссея» (реж. А. Кончаловський, США, Німеччина, Велика Британія, Італія, 1997 р.)

Ф. Хайєц. Одіссей у палаці Алкіноя. 1815 р.

ЗАВДАННЯ

  • 1. Порівняйте картини майстрів епох бароко та класицизму з картинами ХХ ст. Що бачили художники різних епох у міфічних сюжетах?
  • 2. Перегляньте один із фільмів про Одіссея. Які риси характеру героя увиразнили автори фільму — його хитромудрість чи силу духу?

«КРИХІТКА ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР» В ІЛЮСТРАЦІЯХ

З часу створення «Крихітки Цахеса, на прізвисько Цинобер» видатним німецьким письменником Е. Т. А. Гофманом зображень цього найвідомішого літературного героя зібралося на невеличку картинну галерею. До першого видання твору Карлом Фрідріхом Тіле були створені гравюри на міді (1819-1820). У XIX ст. твір Е. Т. А. Гофмана ілюстрував відомий французький графік Поль Гаварні, який створив образ-карикатуру.

У XX ст. до твору Е. Т. А. Гофмана зверталися художники Н. Гольц, О. і В. Трауготи, О. Алімов, Д. Гордєєв, А. Гантімурова, О. Аземша, В. Єрко.

О. Алімов. Ілюстрація до повісті Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер». 1984 р.

Митці до найменших деталей зображували постать та обличчя Цахеса, який із кожною новою підлістю ставав усе потворнішим. Для мисткині Ніки Гольц головним в образі Цахеса залишалися за традицією ілюстраторів ХІХ ст. карикатурні риси людини-горбуна, поруч із яким герої твору виглядають ідеальними красенями.

Відомі російські художники брати Олександр і Валерій Трауготи створили цикл ілюстрацій до твору Е. Т. А. Гофмана. Дуже цікавою є техніка малюнків — ніби «навиворіт» (білим по чорному). Вони дають змогу глядачам зануритися в казку, де всі уявлення про добро і зло, моральне і аморальне, красу і потворність знівельовані.

Г. О. В. Трауготи. Ілюстрація до повісті Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер». 2009 р.

На ілюстраціях Дениса Гордєєва крихітка Цахес схожий на неприємну людину. Правдоподібність створеного образу допомагає краще зрозуміти внутрішню порожнечу героя.

Відомий сучасний український художник Владислав Єрко ілюстрував казку Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер», яка вийшла друком у 2006 р. Новий Цахес нагадує деяких реальних політичних діячів. У такий спосіб художник підкреслив реальність типу цахесів, їхню поширеність серед загального потурання та байдужості.

Д. Гордєєв. Ілюстрація до повісті Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер». 2010 р.

Проблеми, порушені у творі, є актуальними й нині, тому казка постійно перевидається й ілюструється художниками різних країн. Серед робіт останніх років привертають увагу ілюстрації художника з Білорусі Віталія Дударенка.

ЗАВДАННЯ

  • Яке із зображень Цахеса вам здалося найбільш 1) комічним; 2) жахливим; 3) жалюгідним? Аргументуйте. Поясніть задум художника.

МИКОЛА ГОГОЛЬ — НАЙБЛИЖЧИЙ ДО ІСУСА ХРИСТА НА КАРТИНІ ОЛЕКСАНДРА ІВАНОВА

Микола Гоголь тривалий час жив за кордоном. Особливо він полюбив Італію, де написав перший том «Мертвих душ». У римі на квартирі М. Гоголя та М. Язикова збиралися російські художники й літератори, які тоді перебували в Італії. Серед них був Олександр Іванов, з яким М. Гоголя єднали духовні пошуки. У той час художник працював над картиною «Явлення Христа народу». Картина була не завершена, бо митець не міг знайти образ людини, у якій би відкрився Бог. Коли О. Іванов спілкувався з М. Гоголем, він зрозумів, що це і є той образ, який так довго шукав. На картині М. Гоголь зображений найближчим до Ісуса Христа.

О. Іванов. Портрет Миколи Гоголя. 1841 р.

М. Гоголь писав своєму другу В. Жуковському про необхідність духовного піднесення, про пошук сходинок, які ведуть до Бога.

У 1841 р. О. Іванов намалював також портрет М. Гоголя. На ньому можна побачити складну внутрішню боротьбу, яка відбувається в душі письменника, напруження його думок і почуттів. У листопаді 1843 р. в журналі «Москвитянин» М. Погодін опублікував літографію з цього портрета, і це дуже розсердило М. Гоголя, хоча він сам подарував портрет М. Погодіну на знак дружби. М. Гоголь вважав, що цей портрет повинен був залишатися в таємниці від усіх до завершення його головного твору — поеми «Мертві душі».

О. Іванов. Явлення Христа народу. 1837-1857 рр.

ЗАВДАННЯ

  • Як ви вважаєте, чому О. Іванов зацікавився постаттю М. Гоголя? Які ідеї прагнув донести до глядачів художник через образ М. Гоголя?

У СВІТІ ДОСТОЄВСЬКОГО

Різні покоління художників ілюстрували роман «Злочин і кара» Ф. Достоєвського. Особливу увагу завжди викликали персонажі безсмертного твору, які ніби повертаються різними гранями. Цей поліфонізм — багатоголосся ідей та думок — закладений у самому романі, він спричинив і численні інтерпретації образів Ф. Достоєвського в образотворчому мистецтві.

Художник Ілля Глазунов кілька разів звертався до образу Родіона Раскольникова. Митець прагнув розкрити глибоку внутрішню драму головного героя, його відчуженість і заглибленість у свою «теорію».

І. Глазунов. Ілюстрація до роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара». 1982 р.

Петро Боклевський намалював і Родіона Раскольникова, і його жертву — Альону Іванівну. Найбільш вдало художник відтворив погляди персонажів та їхні руки. У Раскольникова — погляд людини, яка зважилася на вбивство та яка сама себе вже покарала. А Альона Іванівна — не втілення всесвітнього «зла», а лише старенька жінка, яка викликає співчуття.

Д. Шмаринов. Ілюстрація до роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара». 1935-1936 рр.

На ілюстраціях Дмитра Шмаринова зображені складні емоційні стани героїв, тому персонажі постають напрочуд динамічними, рухливими, рвучкими. Для кожного з них життя — це суцільне випробування, і не всі його витримують.

Кадр із кінофільму «Злочин і кара» (реж. Дж. Джарольд, Велика Британія). 2002 р.

А на малюнках Михайла Шемякіна немає прямих аналогій з романом. Художник за допомогою засобів гротеску ніби продовжує ідеї Ф. Достоєвського, показує їхнє втілення в сучасності.

Кадр із кінофільму «Злочин і кара» (реж. Дж. Джарольд, Велика Британія). 2002 р.

ЗАВДАННЯ

  • 1. Визначте основні моменти, зображені на малюнках художників. Перекажіть ці епізоди. Які почуття й переживання відчувають герої? Чи вдалося художникам втілити їх?
  • 2. Якби ви були художником, які б епізоди роману проілюстрували? Які засоби використали б? У якій кольоровій гамі?

«ПОРТРЕТ ДОРІАНА ҐРЕЯ» У КІНО

Сучасне кіномистецтво з його дивовижною технікою гримування та спецефектами обирає роман О. Уайльда одним з улюблених об'єктів для екранізації. Зміни портрета та збереження молодості Доріана Ґрея є досить цікавим, але не єдиним завданням кінематографа, до цього треба додати також і виклики, що вимагають від костюмерів і декораторів неабиякої вправності у відтворенні духу та настрою епохи, сцен життя Лондона наприкінці ХІХ ст., не говорячи вже про гру акторів і майстерність режисерів.

Кадр із кінофільму «Портрет Доріана Ґрея» (реж. А. Левін, США). 1945 р.

Починаючи з 1910 р. режисери різних країн зверталися до роману О. Уайльда «Портрет Доріана Ґрея». Щоправда, у своїй творчості вони неодноразово підтверджували право на вільну інтерпретацію сюжету, а тому маємо широку палітру картин — від класичних екранізацій до творів осучаснених версій роману. Як правило, перші з них були зняті давно: німий фільм 1915 р. (реж. В. Мейєрхольд, Росія), роль Доріана Ґрея зіграла актриса Варвара Янова; відзначений премією «Оскар» за найкращу операторську роботу чорно-білий фільм 1945 р. (реж. А. Левін, США); фільм-спектакль 1968 р. (сценарист-постановник В. Турбін, реж. Н. Марусалова, СРСР) і телефільм 1973 р. (реж. Гленн Джордан, США).

Та вже з 1970 р. в кінематографі з'являються нові версії класичного сюжету. Так, у фільмі 1970 р. (реж. М. Далламано, Велика Британія, Італія, ФРН) дія розгортається в 1960-х роках. У стрічці «Доріан Ґрей. Диявольський портрет» 2004 р. (реж. А. Голдштайн, Велика Британія, Канада) головний герой — юнак-фотомодель, якому нагадують про уайльдівського персонажа й застерігають від необачних бажань і вчинків, щоправда, замість портрета у фільмі фігурує розкішне фото, до того ж сюжет фільму має суттєві розбіжності з романом. Іншою досить віддаленою версією роману є фільм «Гріхи Доріан Ґрей» (реж. Т. Мейлам, США, 1983 р.), у якому головним персонажем є жінка — на ім'я Доріан Ґрей.

Кадр із кінофільму «Доріан Ґрей» (реж. О. Паркер, Велика Британія). 2009 р.

Один із найбільш касових варіантів екранізації роману — «Доріан Ґрей» (реж. О. Паркер, Велика Британія, 2009 р.). Проте морально-етичні виміри, які вибудували автори цієї стрічки, провокують численні дискусії.

ЗАВДАННЯ

  • 1. Кінофільм «Доріан Ґрей» 2009 р. мав комерційний слоган — «Молодий назавжди. Проклятий навіки». Перегляньте одну з давніших версій фільму та складіть власний слоган, який привернув би увагу сучасної молоді до класичної кіноверсії роману.
  • 2. Напишіть лист режисерові фільму, який ви переглянули, і зазначте слабкі й сильні сторони фільму. Не забудьте подякувати за те, що фільм провокує роздуми та бажання порівнювати його сюжет із книжкою. Чи порекомендуєте ви цей фільм для перегляду своїм одноліткам? Поясніть.

ВПЛИВ ЯПОНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ГРАВЮРИ НА ФРАНЦУЗЬКИЙ ІМПРЕСІОНІЗМ

Імпресіоністи були не тільки сміливими експериментаторами, а й вивчали досвід інших країн, зокрема мистецтво Японії. Їхню увагу привернула японська гравюра — укійо-е (з яп. образи мінливого світу). Світ і життя в непостійності та швидкоплинності — ці теми стали провідними для укійо-е, що сформувалося в XVII-XVIII ст. Прекрасним для укійо-е вважали все розмаїття буття, існування людини та природи в безпосередній конкретності, у якийсь певний момент. Знаними представниками укійо-е були Хісікава Моноробу (1618-1694), Матебай Іваса (1578-1650), Кацусіка Хокусай (1760-1849) та ін.

К. Моне. Японка. 1876 р.

У другій половині XIX ст. «японська лихоманка» охопила Францію та інші європейські країни. Відомі торговці привозили з Японії предмети побуту й мистецтва. У Парижі відбулися виставки представників укійо-е.

Японські гравюри колекціонували французькі письменники (Е. Золя, брати Е. і Ж. Ґонкур та ін.), художники (Е. Деґа, К. Моне, К. Піссарро та ін.), композитор К. Дебюссі. У захопленні від творів японських митців К. Піссарро писав: «Підтверджують мою впевненість у правильності нашого зорового сприйняття». Французькі імпресіоністи у своїх пошуках використовували деякі прийоми японського живопису й переносили їх на свої картини. Їм імпонувала краса не симетрична й не пропорційна, а природна, краса миттєвих станів, які митці прагнули закарбувати. Прості сюжети й прості люди заповнили полотна французьких живописців, як і представників укійо-е. Е. Ґонкур написав дві книжки про японських художників Утамаро та Хокусая, про особливості їхнього зображення природного світу й емоційних станів людей. «Японське мистецтво дарує Заходу новий колорит, нову систему декорування, поетичну фантазію», — зазначив він.

Е. Мане. Портрет Еміля Золя. 1868 р.

Європейські імпресіоністи, як і японські митці, бачили красу в буденних явищах, у звичайних справах простих людей. Вони поетизували звичне життя своїх сучасників, просили свої «моделі» не позувати, а бути природними. У пошуках природних та емоційних «моделей» європейські художники зверталися до образів жінок і дітей, а також до представників пластичних мистецтв (балерини, циркачі та ін.). О. Ренуар прагнув створити «Товариство іррегуляристів». Він уважав (як і японські майстри), що в природі немає досконалості, повної симетрії, тому вся краса — у природності, в асиметричності й розмаїтті форм.

В. ван Гог. Іриси. 1889 р.

Спільними ознаками японського живопису та європейського імпресіонізму є краса природного світу, асиметричність форм, фіксація буденного життя, емоційний стан людей у певний момент.

ЗАВДАННЯ

  • Знайдіть в Інтернеті й порівняйте полотна французьких імпресіоністів і майстрів японської гравюри. Визначте подібності.

БЛАКИТНИЙ ПТАХ, ЯКОГО ШУКАЄ КІНЕМАТОГРАФ

Казка-феєрія М. Метерлінка написана для театральної сцени. Вона потребує яскравих ефектів, швидких перевтілень, несподіваних декорацій, адже дійство відбувається в загадкових місцях — Палаці Ночі, у Феї, Садах Блаженств. Кінематограф володіє всіма казковими можливостями, тому казка про пошуки символу щастя — Блакитного Птаха — багато разів привертала увагу режисерів, зокрема в американському Голлівуді.

Кадр із кінофільму «Блакитний Птах» (реж. У. Ленг, США). 1940 р.

Перший фільм за п'єсою «Блакитний Птах» М. Метерлінка був зроблений ще в 1910 р. за сценарієм автора. Наступним кроком у кіномистецтві став фільм французького режисера М. Турнера, знятий у 1918 р. Потім була створена нова голлівудська перлина — фільм режисера У. Ленга в 1940 р. За операторську роботу та спецефекти фільм отримав премію «Оскар».

Кадр із кінофільму «Блакитний Птах» (реж. Дж. К'юкор, США, СРСР). 1976 р.

Найбільш вдалою екранізацією твору М. Метерлінка залишається спільний проект кінематографів США та СРСР — музичний художній фільм-казка «Блакитний Птах», знятий у 1976 р. режисером Дж. К'юкором. У ролі Матері, Феї, Душі Світла, Материнської Любові знялася зірка голлівудського кіно — Елізабет Тейлор. Ролі інших персонажів — душі речей і живих істот — утілили американські й радянські актори. Кінофільм наповнений чудовою музикою.

Б. Дехтєрьов. Ілюстрація до казки-феєрії М. Метерлінка «Блакитний Птах». 1989 р.

За п'єсою М. Метерлінка також знято анімаційні кінострічки: повнометражний мультиплікаційний фільм «Блакитний Птах» режисера В. Ліванова (СРСР, 1970 р.) і японський фільм-аніме — серіал режисера Х. Сасагави «Блакитний Птах Метерлінка: Пригоди Тільтіля і Мітіль» (Японія, 1980 р.). Але найкращі художні й анімаційні фільми ще попереду!

ЗАВДАННЯ

  • 1. Перегляньте кінофільм «Блакитний Птах» (1976) за казкою-феєрією М. Метерлінка. Порівняйте описи дійових осіб, їхнє вбрання з кіногероями фільму режисера Дж. К'юкора. Прокоментуйте свої спостереження.
  • 2. Опишіть, яким ви уявляєте Блакитного Птаха як утілення вашого особистого щастя.

ГЕРОЇ ТА ГЕРОЇНІ ФРАНЦУЗЬКИХ РОМАНІВ У КІНО

«Червоне і чорне» - фільм, серіал, рок-опера

До цього твору Стендаля неодноразово зверталися режисери Франції, Італії, Англії, колишнього СРСР. Перша екранізація була створена в Італії 1920 р. На окрему згадку заслуговує п'ятисерійний фільм «Червоне і чорне», знятий у 1976 р. режисером С. Герасимовим, а також французький однойменний телефільм 1997 р. (режисер Ж. Д. Верхак). Роман привертає увагу кіномитців не тільки фактурністю описів місць, де розгортаються події, а й можливістю показати багатство душевних переживань персонажів.

Кадр із кінофільму «Червоне і чорне» (реж. С. Герасимов, СРСР, 1997 р.)

У ХХІ ст. роман Стендаля отримав нове втілення — було поставлено рок-оперу «Червоне і чорне» (продюсер А. Коен), прем'єра якої відбулася 22 вересня 2016 р. в м. Парижі (Франція).

Кадри з рок-опери «Червоне і чорне» (продюсер А. Коен, Франція, 2016 р.)

Кадри з кінофільму «Червоне і чорне» (реж. Ж. Д. Верхак, Франція, 1997 р.)

Завдання

  • 1. Перегляньте одну з кіноверсій фільму й укажіть, чи такими ви уявляли персонажів, коли читали твір. Пригадайте портретні характеристики героїв і порівняйте їхнє втілення у фільмі.
  • 2. Стендаль знайомить читачів із головним героєм не відразу. Спочатку ми читаємо відгуки про Жульєна Сореля. Наскільки вдалося режисерам створити відповідний ефект поступового знайомства з героєм?
  • 3. Порівняйте Жульєна Сореля на початку фільмів, створених згаданими режисерами, у сцені зізнання пані де Реналь, замаху на неї, їхньої останньої розмови. Чи зуміли актори передати еволюцію почуттів Жульєна? Чи переконливою, на вашу думку, є гра актрис?

Така різна пані Боварі...

Гюстав Флобер настільки перейнявся долею Емми Боварі, що навіть говорив: «Емма - це я!» Автор не дає чіткого портрета героїні, тому в різних епізодах Емма виглядає по-іншому. Критики навіть сперечаються щодо кольору очей героїні: чи вони карі, чи темні, майже чорні, чи блакитні... Не варто звинувачувати в цьому неперевершеного майстра стилю. Г. Флобер зауважує, що освітлення впливає на сприйняття кольору, при цьому важливим є те, хто саме та як дивиться на Емму.

Кадри з кінофільму «Пані Боварі». У ролі Емми Боварі — Френсіс О'Коннор (реж. Т. Файвелл, США, Велика Британія, 2000 р.)

У фільмах, знятих за романом Г. Флобера «Пані Боварі», головну героїню зіграли багато відомих актрис: Міа Васіковська, Френсіс О'Коннор, Ізабель Юппер, Франческа Анніс, Дженніфер Джонс, Меча Ортіс, Пола Негрі, Валентина Тесьє, Сесіль Зервудакі — від іменитих майстринь чорно-білого та німого кіно до зірок сучасності. Кожна з них прагнула дати власну інтерпретацію образу жінки, яка шукала й так і не змогла знайти справжнього щастя та кохання.

Кадр із кінофільму «Пані Боварі». У ролі Емми Боварі — Ізабель Юппер (реж. К. Шаброль, Франція, 1991 р.)

Кадр із кінофільму «Пані Боварі». У ролі Емми Боварі — Міа Васіковська (реж. С. Бартез, США, 2014 р.)

Завдання

  • 1. Уважно роздивіться кадри з фільмів, на яких зображені актриси в ролі Емми Боварі. Яким епізодам сюжету роману відповідають ці кадри кіно? Порівняйте актрис з образом Емми, який у вас виник під час читання роману.
  • 2. Якби вам довелося проводити кастинг для екранізації роману Г. Флобера, кого б ви запропонували режисерові на роль Емми, Шарля, Леона та Родольфа? Обґрунтуйте свою думку.
  • 3. Перегляньте кінофільм «Пані Боварі» (реж. С. Бартез, Німеччина, Бельгія, США, 2014 р.) і напишіть рецензію.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст