Зарубіжна література. Профільний рівень. 10 клас. Ніколенко

Алегро

Я граю Гайдна після чорного дня

і відчуваю легке тепло в руках.

Клавіші прагнуть. М'які молоточки стукають.

Звук — зелений, живий і тихий.

Звук говорить, що свобода існує,

і що хтось не платить імператору податків.

Я запихаю руки у свої гайднівські кишені

і наслідую того, хто легко дивиться на світ.

Я підіймаю гайднівський прапор — це означає:

«Ми не здаємось. Але хочемо миру».

Музика — це скляний будинок на схилі,

на який летить каміння, котиться каміння.

І каміння прокочується крізь нього,

але кожна шиба залишається цілою.

(Переклад Юлії Мусаковської)