Зарубіжна література. Профільний рівень. 10 клас. Ніколенко

«Я прийшов до тебе, мила...»

* * *

Я прийшов до тебе, мила,

розказать, що сонце встало,

Що його живуща сила

В листі променем заграла, —

І у лісі щохвилини

Кожна брунька оживає,

I лунає спів пташиний,

I нове життя буяє;

Що до тебе з тим же палом

Б'ється серце, ллється мова,

Що душа, пойнята шалом,

Вся тобі служить готова,

Що на мене повіває

Щастя, радість відусюди...

Що співатиму — не знаю,

Але співів — повні груди!

(Переклад Миколи Вороного)

«ШЕПІТ... НІЖНИЙ ЗВУК ЗІТХАННЯ...» (1850). Сучасники А. Фета (Л. Толстой, Ф. Достоєвський та ін.) високо оцінили цю ліричну мініатюру А. Фета. Вона складається лише з називних речень, що відображають враження ліричного героя від чудових миттєвостей життя. Для свого часу це був новаторський твір, бо в ньому не було розгорнутих описів, а лише емоції й враження. Світ природи та світ людських почуттів віддзеркалюють одне одного. Слова підібрані так, що кожне з них є натяком, а об'єднані разом — утворюють систему натяків, які мають підтекст, що можна інтерпретувати по-різному. У цьому вірші є елементи імпресіонізму, які потужно розвивалися в останній третині XIX ст. у французькому живописі й інших видах мистецтва.