Зарубіжна література. Профільний рівень. 10 клас. Ніколенко

Вступ

Оригінальна і перекладна література в сучасному світі

Передання чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми й вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст порозуміння та спочування між ними й далекими людьми, давніми поколіннями.

І. Франко

Автор, читач, діалог культур, оригінал, художній переклад

  • 1. Висловте й обґрунтуйте позицію щодо питання «Чи потрібні книжки в сучасному світі?».
  • 2. Які твори називають оригіналами?
  • 3. Які види художніх перекладів ви знаєте?

Напевно, кожен із вас уже усвідомив, що сучасний світ стрімко змінюється. Вам важливо знайти своє місце в складному й суперечливому світі, сповненому несподіванок і випробувань. Окрім того, довкола вас є дуже багато інформації, що лине з різних джерел, — суспільної, політичної, побутової, пізнавальної, розважальної тощо. Тому добу, у якій ми з вами живемо, не випадково називають інформаційною. Справді, інформація нині визначає прогрес держави й успішність кожної особистості. А вміння шукати потрібну інформацію, оперувати нею, зіставляти, критично оцінювати є чи не найголовнішим для сучасної людини.

Однак серед великого розмаїття інформаційних потоків не можна загубити таке важливе джерело, як художня література. Вона не приносить матеріальних прибутків, її вплив, на перший погляд, не дуже помітний, та все ж таки без художньої літератури неможливо побудувати цивілізоване й демократичне суспільство. У книжках уміщено духовний досвід різних поколінь, уявлення про добро і зло, тому без читання творів художньої літератури людина не зможе стати Людиною в повному сенсі цього слова — носієм культури, моралі та гармонії. Твори класичної й сучасної літератури відіграють не тільки пізнавальну роль, а й естетичну, долучаючи нас до краси, і виховну, допомагаючи нам усвідомити свої переконання, прагнення й мрії, урешті-решт, сутність свого життя.

Як ви думаєте, чи можна примусити людину читати? Сучасний французький учитель і письменник Д. Пеннак уважає, що ні. Так само, як не можна людині наказати: «Їж! Пий!» або: «Фантазуй!» Якщо вона того не хоче, то не буде цього робити. Але для сучасної України, яку ми з вами розбудовуємо, дуже важливо, щоб молоде покоління хотіло читати, бо нація, яка не читає, не може створити щось прекрасне, нею легко маніпулювати, її можна залякати й позбавити свободи. Тому читання художньої літератури — це простір ваших вільних думок і мрій, це шлях до демократії й утвердження культури довкола вас. Історія навчає, що всі жахливі епохи й війни, занепад країн і суспільних устроїв розпочиналися із заборони або небажання читати. Згадайте, як за часів сталінізму забороняли твори письменників українського відродження, їх заарештовували й розстрілювали, і наслідки цього геноциду ми відчуваємо й досі. Гітлер заборонив твори не тільки зарубіжних, а й видатних німецьких письменників — і летіли у вогнища книжки Т. Манна, Б. Брехта, С. Цвейга та ін. Набагато легше керувати народом та обдурювати його, якщо він не читає. Тому ви, живучи у світі книжок, завжди пам'ятайте про це й не дозвольте відібрати вашу свободу, зокрема і свободу читання! Найкращі книжки світу для того, щоб ви знайшли себе й правильний шлях розвитку для України.

В епоху цифрових технологій бібліотеки змінили свій вигляд, вони стали сховищами не тільки паперових, а й електронних книжок.

У ваших руках великі надбання людства — рідна українська література, а також твори зарубіжних авторів. Нашу літературу треба знати, любити, плекати й примножувати, але й зарубіжна література має велике значення для нас, українців. Ми ж прагнемо до Європи, до кола цивілізованих країн світу. А найкоротший шлях до порозуміння між народами — це культура, мова та література. Тому якщо ми хочемо жити в мирі та злагоді з нашими близькими й далекими сусідами, мусимо долучитися до їхніх національних здобутків. Сьогодні вам потрібно вчити іноземні мови й читати книжки зарубіжних авторів, щоб духовно єднатися з представниками різних країн і народів.

«Читайте скрізь! Удома й у школі, на вулиці й транспорті, з початку й з кінця або з кінця до початку — немає значення! Головне, щоб ви чули шелест сторінок, за якими — безліч небачених світів!» (Д. Пеннак).

Звісно, бажано читати художні твори мовою оригіналу. Але жодна людина не може знати всі мови світу, тому нині велике значення має мистецтво художнього перекладу.

Переклади бувають різними. Їх розрізняють залежно від того, наскільки близько до оригіналу перекладач відтворив текст іншою мовою.

ВИДИ ХУДОЖНІХ ПЕРЕКЛАДІВ

Прямий

Непрямий

Здійснений з оригіналу.

Створений на основі допоміжних текстів (а не першоджерела).

Повний

Неповний

Переклад усього обсягу тексту зроблений до найменших дрібниць.

Відтворює лише основні положення тексту, його окремі частини й елементи.

Точний

Неточний

Має на меті відтворення не лише змісту, а і формальних ознак першоджерела, дає повне уявлення про систему художніх засобів і стиль оригіналу.

Має відхилення від змісту та форми оригіналу.

Мови різних народів відрізняються своїми лексичними, граматичними чи синтаксичними особливостями, тому перекладачеві доводиться шукати аналоги в рідній мові, щоб адекватно відтворити те, що висловлено іноземною мовою. Окрім того, відмінне культурне тло зумовлює пошук культурних відповідників там, де неможливо абсолютно зберегти чужомовні структури. Щоб відтворити певні слова, вислови, реалії, явища іншою мовою, перекладач шукає подібні (близькі за змістом і формою) відповідники (еквіваленти) в іншій мові.

Коли з'явилися перші перекладачі?

Чи знаєте ви, що перші перекладачі з'явилися вже в Стародавньому Єгипті в ІІІ тис. до н. е.? Вони працювали при дворі фараонів і в храмах. У Стародавньому Римі відомим перекладачем був сенатор Гай Ацилій, який спеціалізувався в усному мовленні. А перші писемні переклади в Стародавньому Римі здійснив Люцій Лівій Андронік. Його найвагомішою працею став переклад із давньогрецької поеми Гомера «Одіссея» латиною. Значного розвитку перекладацька діяльність досягла в добу Середньовіччя (ХІ—ХІІІ ст.). Тоді перекладачі жили при монастирях і перекладали релігійні тексти, передовсім Біблію. Для цієї роботи існували певні вимоги, оскільки важливо було максимально точно перекласти священні тексти. А в епоху Відродження (XIV—XVI ст.) у Європі з'явилися перші університети, де, крім викладання різних наук, спеціально готували перекладачів.

Художній текст суттєво відрізняється від нашого практичного мовлення. Щоб зробити переклад художнього твору, мало знати мову оригіналу й мову перекладу. Треба знати життя обох народів, спосіб їхнього мислення, історію, традиції та звичаї. Художній переклад є явищем одразу двох літератур — народу, мовою якого створювався оригінал, і народу, мовою якого він перекладається. Цей твір має зберігати колорит іноземності, але водночас бути зрозумілим іномовному читачеві. Художній переклад відіграє важливу роль у процесі культурного обміну та взаємозбагачення народів, для утвердження миру на Землі. Він відрізняється від оригіналу тим, що оригінал — завжди один, він існує в остаточній та незмінній формі, а єдиного перекладу не буває, кожен перекладач надає першоджерелу власних відтінків і своєрідних ознак.

Читання — це не тільки сприймання інформації, а й активний процес мислення, творення нових світів у своїй уяві, а також діалог автора й читача, що кожне покоління веде по-своєму.

В українській перекладацькій традиції існує такий вид творчої діяльності, як переспів. У ньому митець, використовуючи іншомовне джерело, висловлює власні погляди чи позицію. Переспів певною мірою можна вважати неточним перекладом, бо це не оригінальний вияв письменницької творчості (наслідування чи варіація), а текст, створений за мотивами оригіналу.

СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

1. Точність відтворення основного змісту та форми (домінант оригіналу).

2. Літературність (відповідність нормам літературної мови).

3. Урахування традицій та звичаїв народів, специфіки їхнього життя, епохи, мови.

4. Художня цілісність, гармонійність.

5. Перекладні твори повинні мати той самий емоційний вплив на читача, що й оригінал рідною для митця мовою.

6. Перекладні твори мають приносити щось нове: збагачувати рідну літературу новим поетичним змістом, образністю, ритмами тощо.

З історії художнього перекладу в Україні

Мистецтво перекладу було здавна відоме в Київській державі, де з часів прийняття християнства (988 р.) перекладали біблійні та богослужбові книги, твори церковних діячів тощо. Значний внесок у розвиток перекладу зробив великий князь київський Ярослав Мудрий (близько 983-1054 рр.). При дворі Ярослава Мудрого була заснована школа переписувачів книг. До Києва запрошували знавців різних мов, які ставали викладачами цієї школи. З поширенням друкарства на території України значну кількість літератури перекладали не лише в монастирях, а й в університетах. Великий внесок у залучення України до духовних здобутків світу зробила Києво-Могилянська академія, заснована в 1636 р. У XIXXX ст. перекладацькою діяльністю займалися такі українські письменники, як Іван Франко, Леся Українка, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Максим Рильський, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Микола Вороний та ін. Великий внесок у розвиток українського перекладознавства зробили Борис Тен, Григорій Кочур, Микола Лукаш, Леонід Первомайський, Ірина Стешенко та ін. На початку XXI ст. українську перекладацьку скарбницю збагатили Андрій Содомора, Максим Стріха, Іван Бондаренко, Божена Антоняк та ін.

Україна прагне підвищити рівень української економіки й життя до високих міжнародних стандартів. Для цього потрібно краще знати культуру, літературу, традиції, звичаї наших близьких і далеких сусідів. Тому ознайомлення зі здобутками мистецтва різних країн і народів наближає нас одне до одного, дає змогу краще зрозуміти національні особливості й розбудовувати спільний дім. Завдяки художнім перекладам літературних творів різних країн і народів українська нація постійно збагачується й оновлюється. Через літературу «чуже» стає «своїм», корисним і потрібним для українців. В Україні завжди було чимало високоосвічених і висококультурних людей. Тому й у третьому тисячолітті ми маємо читати й по-новому відкривати для себе найкращі книжки світу, бо тільки культура, рідна та світова, може об'єднати людей та забезпечити поступ у щасливе майбутнє!

«Книжки довкола нас. Вони говорять з нами через відстань і час. Вони вчать і попереджають, дають насолоду й відчуття краси, спонукають мислити та шукати себе. З ними не страшно й не самотньо» (М. Зузак).

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Діалог культур — термін, уведений на позначення особливої «розмови» автора й читача через відстань і час. Автор художнього твору є носієм культури свого часу, представником свого покоління й цінностей доби. Тому «спілкування» (завдяки читанню) читачів з авторами зарубіжних творів збагачує досвідом різних країн, народів, епох. У діалозі культур читач не повинен бути пасивним, адже читання спонукає його мислити, відчувати, а інколи й не погоджуватися з автором.

Оригінал (художнього твору) — текст, створений тією мовою, якою володіє та яку обрав автор.

Переклад — передання змісту усного висловлювання чи писемного тексту за допомогою іншої мови.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

КЛЮЧОВІ. Спілкування державною мовою. 1. Поясніть значення слів і словосполучень: автор, діалог культур, оригінал, переклад, переспів. Спілкування іноземними мовами. 2. Ознайомтеся із сайтом улюбленого сучасного зарубіжного письменника (іноземною мовою). Розкажіть про його книжки, діяльність, що представлені на сайті. Математична компетентність. 3. Складіть схему «Функції книжки в сучасному світі». Компетентності в природничих науках і технологіях. 4. Відвідайте найближчу бібліотеку, розкажіть про організацію її роботи з читачами. Інформаційно-цифрова компетентність. 5. Поясніть значення слів: сайт, блог, соцмережа, чат, пост, QR-код. Якими з цих засобів ви користуєтеся в навчальній діяльності? 6. Зайдіть на сайт вашої обласної бібліотеки. Яка інформація там розміщена? Уміння навчатися. 7. Запишіть п'ять книжок, які вам особливо запам'яталися, і п'ять книжок, які б вам хотілося прочитати. Ініціативність і підприємливість. 8. Складіть проект «Як залучити молодь до читання?». Соціальна та громадянська компетентності. 9. Напишіть лист міністру освіти і науки України з пропозиціями, як покращити вивчення української та зарубіжної літератури в школі. Обізнаність і самовираження у сфері культури. 10. Які книжки, прочитані вами, стали основою популярних екранізацій? Поясніть причини їхньої популярності. Екологічна грамотність і здорове життя. 11. Як ви розумієте вираз духовне здоров'я людини? Чи сприяють книжки, на ваш погляд, духовному здоров'ю нації? Аргументуйте.

ПРЕДМЕТНІ. Знання. 12. Назвіть види перекладів і наведіть приклади на основі прочитаних вами книжок. Діяльність. 13. Порівняйте оригінал і різні переклади сонета В. Шекспіра «My mistress' eyes are nothing like the sun...». Використайте Інтернет для пошуку потрібних текстів. Цінності. 14. Назвіть духовні цінності, які, на вашу думку, потрібно врятувати в сучасному суспільстві. 15. Придумайте (усно) сюжет для кінофільму «Книжки, які не горять...».

ВИСНОВКИ

• Читання художньої літератури — активний діалог автора та читача.

• Оригінали й переклади відіграють велику роль у духовному розвитку людини й народу.

• Перекладна література — важливий чинник вітчизняної культури і формування української нації, поступу України до розбудови демократичного суспільства.

• Художня література сприяє порозумінню між народами, установленню миру на Землі й утвердженню моральних цінностей у світі.