Підручник з Мистецтва. 9 клас. Назаренко - Нова програма

Розглянемо значення мистецтва для кожного з нас

Мистецтво вказує людині, для чого вона живе. Воно розкриває їй сенс буття, висвітлює життєві цілі, допомагає їй усвідомити своє покликання.

Огюст Роден

Чи замислювалися ви, для чого вам потрібно вивчати мистецтво?

Яку роль воно відіграє в житті людини і вашому житті особисто?

Яким було б ваше життя без знань, які ви отримали, вивчаючи предмет «Мистецтво»?

Свою точку зору обґрунтуйте:

«Я вважаю, що ...».

«Тому що ...».

«Наприклад, ...».

«Таким чином, ...».

Ніхто не буде сперечатися з тим, що мистецтво відіграє пізнавальну, виховну, розвиваючу роль у формуванні особистості.

Комунікативність — сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.

З давніх-давен мистецтво допомагало людині усвідомлювати і перетворювати дійсність, представляючи її в образах і тим самим пов’язуючи її в єдине ціле. При цьому в людини розвивалося абстрактне і образне мислення, тобто фантазія. Сама по собі взята фантазія, або сила уяви належить до числа не тільки найбільш дорогоцінних, а й загальних, універсальних здібностей, що відрізняють людину від тварини. Людство, позбавлене фантазії, було б приречене на зникнення.

Від наскельних малюнків до архітектури майбутнього

Зразки музичних творів, творів живопису, архітектури — це відображення багатовікового прагнення наших предків до краси, ідеалу і мудрості. Всі вони виховують в людині чуттєвість і моральність. Твори мистецтва впливають не тільки на область людських почуттів, вони одночасно впливають і на свідомість людини, цілісно перетворюючи її. Завдяки мистецтву розвиваються такі якості, як дружба, совість, патріотизм, любов, справедливість тощо. Більше того, саме мислення було б неможливе, без розвитку чуттєвого сприйняття, розвитку здатності бачити, чуттєво споглядати, сприймати навколишній світ.

Мистецтво виховує, дає можливість пізнати світ через його образний вислів за допомогою звуків та кольорів, а слідом за цим і створити свій образ світу. Мистецтво, яке побудоване за законами добра і краси, очищає, просвітлює, відкриває нові горизонти. Саме звернення до нього стає імпульсом до співтворчості, причиною зародження бажання створити щось своє, неповторне, щоб особистість розквітала, стала унікальною. Кожен митець — це цілісний світ — це колір, світло, тінь, перспектива, музика, через які його бачить художник. На що був би схожий світ, якби на земній кулі, наприклад, виник лише один тип цивілізації і один тип живопису? Мистецтво віддає перевагу різноманіттю як з історичної, так і з національної точки зору.

Д. Кінзетт. Скульптури з дроту. Ділтон Маш. Англія

Інститут молекулярної біології. Сідней. Австралія

М. Бракмон. «Ранковий пейзаж із будинком»

Гігантський робот. Статуя перед Diver City. Токіо. Японія

Саме завдяки залученню до мистецтва, особистість збагачує свій світ, обирає творчу діяльність, відчуває повноту буття. Воно впливає на людину всебічно у всій повноті його духовної природи, розвиває цілісну особистість. Розумні емоції, які несе мистецтво, покликані внести гармонію в духовний світ особистості, впливаючи на неї комплексно і багатогранно. Саме мистецтво допомагає освіті, адже за допомогою його деякі нудні речі стають яснішими і яскравішими.

Яку роль відіграє мистецтво у формуванні особистості, її внутрішнього світу?

Кожен вид мистецтва грає свою роль у формуванні особистості. Спробуємо на прикладах довести естетичну, пізнавальну, виховну і розвиваючу роль мистецтва в процесі формування людської особистості у всій її повноті.

Живопис. Перш за все, враження від «побаченого» художником світу можуть бути для особистості дуже глобальними, поворотними. Головне в спілкуванні з творами живопису — це не тільки отримання естетичних емоцій, а, скоріше за все, отримання уявлення про те, що таке краса чи потворність, а, отже, формування свого сприйняття життя, його естетичної бази.

Т. Шевченко. «Казашка Катя»

X. Рембрандт. «Дівчина біля вікна»

На картині Тараса Шевченка «Казашка Катя» зображена вродлива казахська дівчина в національному костюмі, яка тримає свічку, прикриваючи полум’я долонею. Така композиція дає можливість реалістично зобразити розсіяне світло, що підкреслює її красиві риси обличчя, додає картині романтичності і шарму. Саме за таке освітлення і манеру зображення Т. Шевченка порівнюють із X. Рембрандтом.

Картину Харменс ван Рейна Рембрандта «Дівчина біля вікна» вважають одним із найкращих портретів майстра. Теплі відтінки червоного, коричневого і жовтого, а також «живі» риси дівчинки-служниці роблять картину справжнім шедевром.

Ф. Гойа. «3 травня 1808 р. у Мадриді»

Тема війни неминуче знаходила відображення у творчості художників у всі часи. Якби митці не ставилися до війни, чиї інтереси б не підтримували, все одно в своїх творах вони зображали природність і жахи війни, безглуздість бойових дій, трагедії життя звичайних людей.

На картині Ф. Гойа «3 травня 1808 р. у Мадриді» зображено французьких завойовників, які пригнічують іспанське повстання. Кожен із засуджених зустрічає смерть по-своєму. Чоловік у білій сорочці безстрашно дивиться на дуло рушниці. Все, що відбувається на картині, здається протиприродним, як у страшному сні.

П. Пікассо. «Герніка»

Іспанське місто Герніка, з населенням 6 тис. осіб, було знищено за одну ніч під час Громадянської війни. Відображення страшної дійсності П. Пікассо уклав в абстрактних формах найвідомішого в світі полотна про війну «Герніка». Художник робить акцент на біль і страждання, які спадають на частку простих людей під час військових дій.

Ж.-М. Жаньячик. Пейзажі Прованса

Жан-Марк Жаньячик самостійно освоїв мистецтво живопису. Довголітня практика принесла йому чималий досвід. Художник пише виключно масляними фарбами. У 1999 р. він уперше випробував мастихін при написанні однієї зі своїх робіт із зображенням квітів, і з того часу він працює виключно з мастихіном в стилі імпресіонізму. Улюблені мотиви Жана-Марка — це пейзажі Провансу, півдня Франції з її яскравим сонцем і буйством фарб. У своїх полотнах майстер зображує літо, запрошуючи прогулятись або присісти і насолодитися пейзажем, ароматом квітів, нагадуючи глядачеві про швидкоплинність часу.

Мастихіни

Мастихін — художній шпатель різних розмірів, з тонким продовгуватим сталевим стеком. Використовується для змішування олійних фарб, для нанесення фарб із туб на палітру, існує також техніка малярства мастихіном (фарба наноситься на основу не пензлем, а мастихіном, утворюючі нові цікаві візерунки). Техніка роботи мастихіном має суттєву відмінність від техніки пензлем.

У Жана-Марка свій особливий індивідуальний і неповторний стиль написання картин, тому його неможливо порівняти ні з одним іншим художником. Він працює в дусі свого часу, тому він такий популярний. Твори Ж. М. Жаньячика є в багатьох приватних колекціях Європи, США та Північної Африки.

Назвіть будь-які твори живопису, які справили на вас найбільш емоційний вплив. У чому це проявлялося?

Який зі стилів і жанрів живопису вам подобається найбільше? Чому?

Чи є у вас улюблені художники і які їх твори ви вважаєте найкращими? Чому?

Чи вважаєте ви, що завдяки творам живопису можна вплинути на розвиток особистості? Поясніть, як?

Свою точку зору обґрунтуйте:

«Я вважаю, що...».

«Тому що ...».

«Наприклад, ...».

«Таким чином, ...».

Окреме місце у формуванні особистості займає і малювання. Психологами доведено, що малювання допомагає людині заспокоїтися, відволіктися від наявних проблем, повністю переключивши свою увагу на процес. Якщо до цього ще додати достаток своєю працею, то користь від малювання зростає в рази. Здібності до малювання є практично у кожного. Безумовно, великих майстрів завжди було не так багато, проте і вони не народжувалися такими, а шляхом наполегливої праці і навчання удосконалювали свої навички. Якщо ви ніколи не займалися живописом, але хочете почати, то не рекомендується ставити перед собою якихось високих завдань і планок. Працюйте так, як вмієте. Навички, а потім й майстерність, набуваються поступово.

Яку роль в нашому житті можна відвести скульптурі?

Якими засобами скульптор висловлює свій задум?

Які можливості і особливості мистецтва скульптури?

Скульптура відіграє велику роль у нашому житті. Її світ представлено яскраво і різноманітно. Протягом багатьох століть талановиті майстри у своїх скульптурних творах показують свої уявлення про навколишній світ, втілюють свої естетичні ідеали, фантазії, розкривають нам свій духовний світ.

Виразні можливості цього виду мистецтва безмежні. Відображаючи прекрасне в дійсності, скульптура, в свою чергу, формує нашу свідомість і наші уявлення про прекрасне, виховує смак, змушує задуматися, хвилюватися, співпереживати. Навчитися розуміти мистецтво скульптури, розширювати в цій області свій кругозір повинна кожна культурна людина.

Л. Берніні. Фрагмент «Фонтана чотирьох річок». Рим. Італія

Ф. Квіроло. «Позбавлення від чар». Неаполь. Італія

Скульптуру ми зустрічаємо усюди в повсякденному житті: монументальні статуї видатних діячів і захисників міст, рельєфи, що прикрашають архітектуру, естетичні, витончені садово-паркові скульптури, оригінальні, незвичайні статуї з льоду, піску, воску, акрилу тощо. Французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва Дені Дідро писав: «Живопис звертається тільки до очей... Скульптура існує і для сліпих, і для зрячих».

Тосіхіко Хосака. Пісочна скульптура

М. Уілкінсон. «Прометеї». Акрилова скульптура

Скульптури зі снігу

Чи виникало у вас бажання, побачивши скульптурне творіння, доторкнутися до нього рукою, відчути його об'єм і тривимірність? Як ви вважаєте, чому?

Дослідники в галузі образотворчого мистецтва дійшли висновку, що у скульптури пряма дотикова сила переконання. Скульптурний твір викликає у глядача бажання обійти його з усіх боків, відчути його тривимірність. Кожен новий аспект допомагає глибше зрозуміти зміст скульптури. Не випадково, що до неї хочеться доторкнутися рукою, оскільки дотик як би доповнює зоровий образ. Скульптура як вид образотворчого мистецтва пропагує різні ідеї, відображає думку, почуття, світогляд суспільства в цілому, може впливати на маси. Вона відкриває можливості для навчання ліпленню, композиції, розвитку творчої уяви і мислення.

Музика є особливим видом пізнання — емоційним пізнанням. Вона перетворює всі зовнішні впливи в переживання і емоційний досвід, без якого особистість не може відбутися. Вплив музики на емоції, на душу незрівнянно складніший і сильніший, ніж інші види мистецтва. Емоціям належить і роль регуляторів загального розвитку особистості — головний імпульс для діяльності кори півкуль головного мозку йде з підкірки у вигляді емоцій. Якщо виключити ці емоції, то кора позбавляється головного джерела сили.

Музика — це джерело і спосіб розвитку і формування особистості. Естетична роль музики полягає у вихованні естетичної та етичної сприйнятливості і чуйності. Почуття (емоції) радості і горя, насолоди і болю, піднесено-героїчного і низинного, красивого і потворного немов викликаються і посилюються музикою. Під впливом музики розвивається здатність естетичного споглядання і самозаглиблення.

У процесі музичної діяльності людина знайомиться з історичними епохами, особистостями, засвоює кращі зразки поезії, літератури, навіть деякі математичні та фізичні поняття, пов’язані зі звуком, при цьому формується спрямованість на пізнання світу і самого себе. У цьому пізнавальна роль музики.

Безсумнівна і роль музики в пізнанні дійсності, осягненні людиною цілісної картини світу. Саме музика формує гуманне ставлення до світу, впливає на формування людських цінностей — любові, краси, добра, людської гідності, любові до життя, забезпечує інтелектуальне зростання. Музика є предметом і джерелом духовного спілкування, вдосконалення. Її величезна роль полягає в передачі народних, національних цінностей і традицій.

Освоєння музики допомагає розвинути мислення — образне і логічне, абстрактне і конкретне; музика формує почуття ритму і гармонії, спостережливість, пам’ять, уяву, голосовий апарат, дрібну моторику пальців. Отже, музичне мистецтво — це частина самого життя людини, основа розуміння нею сенсу життя і навколишнього світу.

Назвіть музичні твори, які справили на вас найбільш емоційне враження. У чому це проявлялося?

Як впливає музика на ваш настрій?

Чи можна змінити слуханням тієї чи іншої музики ваш емоційний стан?

Чи вважаєте ви, що завдяки музичним творам можна вплинути на розвиток особистості?

Чи є композитори, які вам подобаються найбільше? Які музичні твори ви вважаєте найкращими? Чому?

Свою точку зору обґрунтуйте:

«Я вважаю, що...».

«Тому що...».

«Наприклад,...».

«Таким чином,...».

Для допитливих

У світі існує ряд музичних творів, які не мають кордонів ні територіальних, ні національних. Ось історії деяких із них. Разом із учителем музики визначте мелодії цих творів.

Обов'язково прослухайте ці музичні твори. Спробуйте пояснити, чому вони чинили і чинять такий вплив на різні покоління.

«Марсельєза» — найвідоміша пісня Французької революції, що стала гімном революціонерів. Спочатку Марсельєзою називався «Військовий гімн Рейнської армії». Цю пісню написав військовий інженер Клод Жозеф Руже де Ліль 25 квітня 1792 р., коли французький люд постав проти самодержавства. 24 листопада 1793 р. Конвент обрав Марсельєзу державним гімном Франції.

Після подій 1848 р., коли революційна хвиля прокотилася цілою Європою, «Марсельєза» стала піснею борців за свободу в цілому світі: в Італії, Польщі, Угорщині тощо. Вона звучала на полях боїв і під час Паризької Комуни в 1871 році. Востаннє «Марсельєзу» було заборонено під час Другої світової війни режимом нацистів. Співали пісню в той час представники патріотичного Опору. А вже у 1944 р. її знову було оголошено державним гімном Франції.

Зараз «Марсельєза» є державним гімном Франції. Часто вона слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають проти несправедливості. У зв'язку з цим існують різні варіанти «Марсельєзи».

Одне із перших паризьких видань «Марсельєзи»

Ф. Рюд. «Марсельєза». Тріумфальна Арка. Париж. Франція

Український варіант «Марсельєзи» (переклад Миколи Вороного)

Гей, діти рідної країни,

Ходімо — настав славетний час!

Бо лютий ворог стяг руїни

Вже розгортає проти нас.

Вам чути, як здаля лунає

Той рев шалених вояків —

Іде, іде проклята зграя,

Щоб ваших нищити синів.

Приспів:

Громадо, в бій ставай!

До лав, батьки й сини!

Рушай! Рушай!

Хай чорна кров напоїть борозни!

Свята любов до свого краю

Зміцнить удар наш у бою.

Злети ж до нас ти, воле, з раю

І силу нам подай свою!

Перемогу під стяги кохані

Прикличмо з лав з усіх кінців, —

Хай бачать недруги здолані

І славу, і тріумф борців.

Приспів:

Коли ми здійсним наші мрії,

Батьки в могилах будуть спать,

Але їх прах і славні дії

Зумієм ми ушанувать.

Щоб не тягти життя нужденне.

Дали батьки нам гарту пай, —

Нас кличе збурення натхненне

І смерть у помсті за свій край!

Приспів:

Коли у людини музика пов'язана з певною подією в житті, вона особливо яскрава. Наприклад, коли заходиш до урочистого залу одруження, де звучить музика, то мурахи по шкірі пробігають і може здатися, що життя на мить зупинилося. Цікаво, як же створювалася ця музика, яку називають «Марш Мендельсона»?

«Марш Мендельсона» — широко відомий марш, написаний німецьким композитором Феліксом Мендельсоном в числі інших музичних творів, створених ним для п'єси «Сон у літню ніч» в 1842 р. За сюжетом, там відбувається весілля, тому спеціально для сцени весілля композитор написав «Весільний марш» в тональності «до мажор», який значиться в списку його музичних творів як «Опус 61». Важливо розуміти, що Ф. Мендельсон писав цей марш саме для постановки конкретної театральної п'єси і зовсім не планував використовувати його як музику для реальних одружень.

Першого разу «Марш Мендельсона» був використаний як весільна мелодія під час вінчання Дороті Керью і Тома Деніела в церкві Св. Пітера в Тівертоні (Великобританія) 2 червня 1847 р. Наречений і наречена були прості, нікому невідомі люди, і про це весілля ніхто і ніколи б не згадав, якби на ньому вперше в історії не пролунав, як весільна музика цей знаменитий марш.

Але справжню популярність марш отримав після того, як пролунав на весіллі англійської принцеси Вікторії і спадкоємця прусського престолу кронпринца Фрідріха Вільгельма 25 січня 1858 р. Принцеса Вікторія ще в дитячому віці познайомилася зі знаменитим композитором: Фелікс Мендельсон під час гастролей по Англії в травні 1847 р. був запрошений до королівського палацу, де грав свої твори спеціально для королівської сім'ї, в тому числі і для 7-річної принцеси.

Однак кронпринц Фрідріх Вільгельм був шанувальником іншого німецького композитора, Ріхарда Вагнера, і наполягав на тому, щоб під час весілля звучав «Весільний хор» — фрагмент із опери Р. Вагнера «Лоенгрін». У результаті наречений і наречена знайшли компромісне рішення, і під час їх одруження прозвучали обидва твори — «Весільний хор» Р. Вагнера грали, коли наречений і наречена входили до церкви, а «Весільний марш» Ф. Мендельсона — коли вони виходили звідти, вже ставши чоловіком і дружиною.

Під впливом цього історичного весілля, виконання під час одружень спеціальної весільної музики стало загальноприйнятим, і в багатьох західних країнах закріпилася наступна традиція: під час входу молодят до церкви або до Палацу одружень виповнюється «Весільний хор» Р. Вагнера, а під час виходу — «Весільний марш» Ф. Мендельсона. Зараз цей твір вважається одним із найбільш поширених в світі весільних маршів.

Яка з двох згаданих весільних мелодій краща, важко сказати. Прослухайте обидва твори і самі порівняйте їх.

Дж. Хейтер. «Весілля королеви Вікторії і принца Альберта Саксен-Кобург-Гота. 10 лютого 1840 року»

Доберіть, разом із друзями музичні твори різних епох, стилів і різних композиторів, які вважаєте світовим надбанням людства. Поясніть, чому, на вашу думку, саме ці твори ви вважаєте загальнолюдськими цінностями.

Отже, роль мистецтва у формуванні особистості велика. Воно має особливість пронизувати всі сфери життя людини, воно безпосередньо пов’язано з вихованням, працею і наукою. Мистецтво — це і імпульс до пізнання нового, до творчості, і спосіб формування ціннісних якостей.

Культурна людина — це не та людина, яку привчають до духовних цінностей насильно, це особистість, яка отримує від цього спілкування радість, відчуває повноту буття, радіє гармонії свого «я» і світу, черпаючи духовну енергію з полотен живописців, творінь скульпторів, музики композиторів. Сьогодні також створюються гарні книги, фільми, музика, при ознайомленні з якими людина набуває можливість долучитися до всього напрацьованого людством досвіду, тим самим розвиваючи свої власні здібності.

Хотілося б поговорити з вами і про зворотній бік мистецтва, про інше мистецтво, яке може морально розбещувати людину, привести до дегуманізації особистості. Причина тут криється в цивільній, ідеологічній і моральній позиції автора художнього твору. Підмінюючи справжнє мистецтво красивою формою, що не несе ніякого сенсу взагалі, створюючи зразки мистецтва, які отупляють і відводять думки в небуття, деякі «творці» створюють товар, призначений тільки для масового споживання. Навмисно або навпаки вони знищують можливість людини наблизитися до розуміння навколишньої дійсності, природи, суспільства та й самої себе теж. Таке мистецтво нерідко виконує тільки функцію розваги.

З давніх-давен мистецтво використовувалося як для освіти, так і для відволікання, розваги. На жаль, є чимало наших сучасників, особливо саме серед молоді, які віддають перевагу вульгарній літературі, дивляться жорстокі фільми, слухають музику, яка руйнує психіку. Таке «псевдомистецтво» пропагує насильство, розбещеність і інші соціальні пороки. Поступово чимала частина підростаючого покоління стає обмеженою, байдужою, вульгарними споживачами, жорстокими і сліпими до себе та інших. Переважна більшість людей втратила колишню активність і весь свій вільний час вважає за краще проводити в пасивному спогляданні телепередач або у мережі Інтернет. Саме це і породило нове покоління майстрів легкої наживи. Вважаючи, що задоволення є вищим благом і сенсом життя людини, таке мистецтво трансформується тільки в індустрію розваг.

Чи не небезпечне таке мистецтво для суспільства? Природно, що в такій атмосфері досить важко пропагувати загальнолюдські цінності, коли сучасні реалії диктують молодим людям абсолютно іншу модель поведінки, цілеспрямовано і послідовно негативно впливаючи на свідомість, що формується.

Отже, мистецтво, в першу чергу, повинно відображати реальне життя людей, а не вселяти, що все добре. Не варто закривати очі, а навпаки — потрібно звертати увагу на реальний стан справ і змінювати ситуацію на краще. Хотілося б, щоб сучасні «творці прекрасного і вічного» спрямували свої зусилля на те, щоб відкривати очі людині, щоб вона озирнулася навколо, щоб її серце забилося, щоб всі навколо відчули існуючу несправедливість і всі разом почали шукати рішення існуючих проблем. Завжди треба пам’ятати, якщо людина буде володіти сильними якостями, наприклад, такими, як: чесність, гідність, краса і гармонійність внутрішнього світу, гуманізм, позитивне світосприйняття, свобода мислення, цілеспрямованість, відповідальність, бажання самовдосконалюватися, то і суспільство, в якому ця особистість живе, буде рухатися прогресивним шляхом розвитку. Саме мистецтво висвітлює шлях тим, хто іде вперед, до світла.

На щастя, в нашій країні є чимало справжніх патріотів, мистецтво яких виховує саме ті позитивні якості, про які йшлося вище. Саме вони і є прикладом для наслідування.

Міні-диспут

Що для вас було найбільш цікавим при вивченні предмету «Мистецтво»?

Який вид образотворчого мистецтва вам сподобався найбільше?

Свою думку обґрунтуйте і наведіть приклади:

«Я вважаю, що ...».

«Тому що ...».

« Наприклад, ...».

«Таким чином, ...».