Підручник з Мистецтва. 9 клас. Назаренко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Музей писанкового розпису

З давніх-давен в Україні існує особливий вид заняття — це розпис яєць. Справжню колекцію творів цього чудового мистецтва зібрано у незвичайному і прекрасному музеї — Музеї писанкового розпису (неофіційна назва Музей «Писанка»). Цей музей було створено на основі колекції писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського у Івано-Франківській області. В колекції музею понад 6000 писанок, представлених з багатьох областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кропивницької, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції та Індії. Серед експонатів музею є також писанки з підписами відомих політичних діячів України.

У 2000 році музей було відкрито у спеціалізованому будинку, частиною якого є пам’ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів, а діаметр — 10 метрів. Коломийський пам’ятник є найбільшою писанкою у світі. Будівля була спроектована І. Шуміном. Приміщення музею виготовлене повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу більша за 600 квадратних метрів.

Музей писанкового розпису («Музей «Писанка»). Коломия. Івано-Франківська область

Експонати музею

Для популяризації української культури і мистецтва, а також збереження традицій і вивчення історії нашого народу, в декількох містах України до Свята Великодня влаштовують виставки-фестивалі просто неба. Такі заходи завжди об’єднують художників, жителів і гостей міст. Наприклад, у 2017 р., у Києві, згідно з програмою фестивалю, учасники представили роботи в номінаціях «Народна писанка», «Регіональна писанка», «Авторська писанка», «Великодня писанка» та конкурс дитячого малюнку на тему «Свято Великодня».

Галерея художніх писанок у Львові

IV Всеукраїнський фестиваль писанок у Києві (2017 р.)

Писанкарство діаспори

Писанкарство як традиційний вид українського народного мистецтва є галуззю мистецької культури, що шанобливо і дбайливо оберігається українською діаспорою. Адже незбагненна любов до України — основна риса почуття і громадянськості нашого народу.

Так, українська громада в Канаді у місті Вегревіль, 35 км від Едмонтона, спорудила величавий Пам’ятник українській писанці — розмальована багатьма різнокольоровими трикутниками 10-метрова українська писанка, величиною у триповерховий будинок. Саме у Канаді більше, ніж у інших країнах світу, живуть і працюють українські писанкарі. Так, писанкарка Одарка Онищук видала книжку-альбом про українські писанки. Ця книжка — справжній скарб нашої науки. Вона складається з наступних розділів: «Що означає символ?», «Писанки Київщини, Полтави, Волині, Чернігівщини, Херсонщини, Одеси, Закарпаття, Полісся» тощо. Досконало вивчаються символи, кольори кожної місцевості та як правильно малювати писанку. В книжці-альбомі подано карту України, де позначено найвизначніші центри писанкарства. Книжка написана українською, англійською та французькою мовами і не має собі аналогів у світі.

Пам'ятник українській писанці. Вегревіль, Канада

Велику роботу щодо збереження і популяризації українського писанкарства у Франції проводить дочка відомого діяча української культури Гната Хоткевича Галина Хоткевич, яка виготовляє чудові зразки українських писанок, а також популяризує у друкованих виданнях українське народне мистецтво у Франції.

У Великобританії великою популярністю користуються лемківські писанки, виготовлені майстринею українського походження Анастасією Погар-Кокуцян. Добре знають у Англії писанкарів-українців за походженням Павла Луціва, Анастасію Тарську та інших.

У великих містах Німеччині влаштовуються знамениті біржі писанкарства, в яких беруть участь більше 100 писанкарів. Традиційно запрошуються і українські майстри.

Найсприятливіші умови має розвиток українського національного мистецтва і культури в Чехії та Словаччині. У Пряшеві діє єдиний поза межами України професійний український театр, вивчається українська мова у вузах і школах, видаються українські журнали «Дукля», «Дружно вперед», «Веселка», газета «Нове життя», проводяться цікаві фестивалі українського фольклору. Досить широко розвинуте українське писанкарство у Східній Словаччині (осередки у Пряшеві, Руська Поруба, с. Чертіжне, Ольки), де переважна частина населення — українці. Відомим дослідником українського писанкарства у Словаччині, який опублікував ряд праць про українські писанки цієї країни, є Павло Маркович.

Розвиткові писанкарства в українському середовищі Польщі найбільше сприяють щорічні конкурси писанок, які організовує Об’єднання українців Польщі. Традиційними для орнаментів українських писанок у Польщі є переважно лелеківські і бойківські мотиви.

М. Вояк. Писанки. Остін. Техас. США

С. Огородник. Писанки на шкаралупі курячого, у гусячому яйці. Санівейл. Каліфорнія. США

Н. Вархола. Писанки. Кліфтон. Нью-Джерсі. США

Н. Топчій. Писанки. Х'юстон. Техас. США

Подарунок колекції писанок від австралійських майстринь Коломийському музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського

Важливим центром популяризації українського писанкарства у США є Український музей у Нью-Йорку, де щороку перед Великоднем відбуваються вистави писанок із колекції Музею, яка налічує більше 600 писанок зі всіх регіонів України, в тому числі немало їх із Гуцульщини. У зв’язку з виставою відбуваються курси малювання писанок для дітей і дорослих, які проводить етнограф-лектор Любов Абрам’юк-Волинець.

Другим центром виробу писанок на терені США є українське поселення в Міннеаполіс, штат Мінесота, де видано англійською і німецькою мовами цікаві кольорові підручники про науку малювання писанок. У цих підручниках розповідається історія українських писанок, пояснюється символіка їх мистецьких мотивів і техніка малювання.

Писанкарі з Австралії у своїй творчості віддають перевагу восковим розписам. Широко використовують при виготовленні писанок старовинні гуцульські писанкові символи. Це безконечник, що знаменує нескінченність життя; тригер; пшеничні колоски, ружі. Майстрині використовують курячі, гусячі і качачі яйця, а писанкарка Ганна Зелінська — навіть страусині.

Отже, українська народна писанка — це писанка, яка несе в собі традицію і письмо тисячоліть, зафіксоване нашими пращурами і передане нам; це не лише витвір мистецтва, а код нації. На яйці можна зобразити свої мрії, побажання, любов. З писанкою на Великдень ми пов’язуємо надії на краще, щастя, добробут, здоров’я. Не перестаєш дивуватися, як за допомогою таких простих засобів, як віск, фарба і писачок можна створити справжній мистецький шедевр. З давніх-давен в Україні все найкраще порівнювали з писанкою: село, хату, дівчину... Красу і неповторність писанки споконвіку оспівували в поезії і піснях.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.