Підручник з Мистецтва. 9 клас. Назаренко - Нова програма

Музеї

Музеї (грець.— «місце, присвячене музам», «храм муз») — це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Саме у музеях можна знайти історичні документи попередніх часів, пам’ятки духовної та матеріальної культури, твори мистецтва, різнопланові колекції, зразки природних багатств тощо.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, охорона культурних пам’яток. Фахівці цих закладів займаються також просвітницькою, науковою та популяризаторською діяльністю.

За своїм профілем музеї поділяються на такі види: історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, меморіальні, галузеві тощо.

Галузеві музеї залежно від характеру експонатів бувають історичними, художніми, літературними, театральними, етнографічними, промисловими, сільськогосподарськими та іншими.

Меморіальні музеї присвячені окремим історичним подіям або видатним державним діячам, визначним ученим, письменникам, художникам, композиторам, артистам та іншим.

Крайові музеї здійснюють збирання, зберігання і експонування історичних документів, творів мистецтва, зразків промислових виробів, сільськогосподарських продуктів, корисних копалин, мінералів, рослин, тварин та інших колекцій, що характеризують природу, господарство, історію, культуру та побут населення даного краю.

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського

На основі ансамблів, комплексів пам’яток та окремих пам’яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Історична довідка

Перші музеї з'явилися в Стародавній Греції у Дельфах, Олімпії, де зберігалися твори мистецтва у храмах, замках, будинках зібрань. Систематичне колекціонування пам'яток мистецтва було розпочато у XVI ст. та широко поширилось в XVI—XVII ст. в Італії, а вже звідси — до інших країн Європи. Однак, ці колекції зазвичай належали приватним особам: королям, багатим феодалам, заможним купцям, тому доступ до них був обмежений.

Пройшло багато років, перш ніж держави усвідомили значущість музейної справи і стали підтримувати збільшення музейних колекцій. У власність музеїв передавали свої скарби королівські будинки, приватні колекціонери, заповідали свої творчі вироби митці. Так формувались великі музейні експозиції,які принесли славу їх націям, бо слугують підтвердженням шанобливого ставлення до свого минулого.

З метою поширення знань про певні епохи і явища культури, привернення більшої уваги до своїх експонатів музеї часто формують тимчасові пересувні експозиції і демонструють їх у різних країнах світу.

Крім збереження і демонстрації цінних колекцій, музеї також пишаються своєю науково-дослідницькою роботою, яка полягає у вивченні речових пам’яток культури. У художніх музеях працюють мистецтвознавці та реставратори, історики та антропологи, етнографи та фольклористи. Дослідники проводять польові та архівні дослідження, прагнуть відновити картину минулого у всьому її розмаїтті.

Екскурсія у національному музеї

Експертиза картини у музеї Т. Шевченка

Різноманітність музеїв вражає: крім названих вище видів, існують цікаві спеціалізовані музеї. Багато міст мають свої музеї — іграшок, вокзалу, шоколаду, футболу, машин і механізмів, корабельної справи тощо. Усі ці музеї створюються палкими прихильниками збирання певних колекцій, щоб привернути увагу до місцевості чи будь-якої справи.

Незвичайні музеї світу

Музей людського тіла Corpus. Лейдло. Нідерланди

Музей волосся. Каппадокія. Туреччина

Міжнародний музей НЛО. Стамбул. Туреччина

Музей сміття. Нью-Йорк. США

Найсолодший музей світу — Музей марципанів. Сентендр. Угорщина