Підручник з Мистецтва. 9 клас. Назаренко - Нова програма

Мультиплікація

У чому відмінність анімації від ігрового кіно? Які горизонти для творчості аніматорів має цей вид екранного мистецтва?

Мультиплікація (від латинського multiplicatio — «розмноження», «збільшення», «зростання») або анімація (від латинського anima — «душа» і похідного французького animation — «оживлення») — вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху намальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об’ємна мультиплікація) об'єктів. Ці твори називають анімаційними, чи мультиплікаційними фільмами (мультфільмами).

Анімація — метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів в окремих фазах руху. За допомогою цього під час показу їх на екрані з більшою швидкістю глядачам здається, що персонажі починають рухатися.

Принцип анімації знайшли задовго до винаходу братами Люм’єр кінематографу. Бельгійський фізик Жозеф Плато, австрійський професор-геометр Сімон фон Штампфер та інші вчені і винахідники використовували для відтворення на екрані зображень, що рухались унаслідок обертання диска чи стрічки з малюнками.

Майбутньому бурхливому розвитку анімації посприяли не лише фільми, що були зроблені в минулому, а й певний технічний поступ. Найважливішим досягненням у цій сфері став винахід Роберта Барра — перфорований целулоїд, що дозволяв зафіксувати лист із малюнком за допомогою штифтів.

28 жовтня 1892 року французький винахідник та художник Еміль Рейно вперше продемонстрував свою виставку «світлових пантомім» глядачам паризького Музею Гравен. Але більшість істориків кіно вважають, що першим мальованим анімаційним фільмом став графічний фільм «Фантасмагорія» режисера Еміля Коля, який побачив світ у 1908 р.

Кадр із мультфільму «Фантасмагорія» (1908 р.). Режисер Е. Коль

Кадр із мультфільму «Помста кінооператора» (1912 р.). Режисер В. Старевич

Кадр із мультфільму «Пароплавчик Віллі» (1928 р.). Режисер У. Дісней

Перші лялькові мультиплікаційні фільми «Прекрасна Люканіда, або війна вусачів з рогачами» (1910 р.) та «Помста кінооператора» (1912 р.) створив художник, оператор та режисер Владислав Старевич. Героями його стрічок ставали жуки, які рухались настільки природно, що публіка була впевнена — автор видресирував справжніх комах.

Найвідоміша постать в історії світової мультиплікації — Уолт Дісней. Він був і режисером, і художником мальованих фільмів. У. Дісней створив цілу «імперію» анімації, розробив технологію виробництва мультфільмів, яка і сьогодні називається діснеївською, або класичною. Видатний аніматор створив перший звуковий мультфільм — «Пароплавчик Віллі» (1928 р.) про мишеня Міккі, перший музичний — «Танок скелетів» (1929 р.) та перший повнометражний мультфільм — «Білосніжна та сім гномів» (1937 р.). За свою працю У. Дісней отримав велику кількість премій (тільки «Оскарів» — 26), а його Міккі-Маус і сьогодні підкоряє серця мільйонів дітей та дорослих.

Кадр із мультфільму «Білосніжка та сім гномів» (1937 р.)

Раніше мультфільми можна було умовно поділити на мальовані та лялькові. У сучасній мультиплікації використовуються й інші матеріали, наприклад, пластилін. Так, український режисер-аніматор Олександр Татарський уперше створив мультиплікаційний фільм із пластилінових ляльок — знамениту «Пластилінову ворону» у 1980 р. Стрічки режисерів Володимира Дахна (серіал «Як козаки...»), Давида Черкаського («Пригоди капітана Врунгеля»), Леоніда Зарубіна («Солом’яний бичок») прославили українських аніматорів у всьому світі, а у 2003 р. мультфільм українського режисера Степана Коваля «Ішов трамвай № 9» (2002 р.) отримав на Берлінському фестивалі кінонагороду — «Срібного ведмедя».

Кадр із мультфільму «Ішов трамвай № 9» (2002 р.). Режисер С. Коваль

Кадр із мультфільму «Пластилінова ворона» (1980 р.). Режисер О. Татарський

Справжня революція у виробництві мультфільмів відбулася з появою комп’ютера. Сучасні технології дають мультиплікатору можливість створювати трьохвимірний простір замість плаского, малювати у будь-якому стилі та техніці, використовувати найяскравіші кольори.

На початку XXI ст. стають популярними програми, що дозволяють без надмірних зусиль створювати прості класичні мультфільми. Це явище стало поштовхом до створення анімаційних фільмів широкими масами народу.

Види анімації:

• графічна (мальована) анімація — класичний вид анімації, де об’єкти малюють вручну (сьогодні часто переносять малюнки на комп’ютер);

• об’ємна (матеріальна) анімація — об’єкти є окремими елементами матеріального світу (лялька, пластилін, витинанка, сіль, голки тощо);

• комп’ютерна анімація — вид анімації, в якому об’єкти створюють за допомогою комп’ютерних засобів;

• 3-d анімація;

• 2-d анімація (flash-анімація).

Для допитливих

Аніме — японська мультиплікація. Головна відмінність від мультиплікації інших країн полягає в тому, що аніме, в основному, створюють з розрахунку на підліткову та дорослу аудиторії.

Аніме часто (але не завжди) відрізняється характерною манерою зображення персонажів та фону. Випускається в формі телевізійних серіалів, а також фільмів, що розповсюджуються на відеоносіях або пристосовані для кінопоказу. Для аніме характерне надзвичайне жанрове різноманіття, окрім загальних жанрів (бойовик, детектив тощо) є і специфічні притаманні лише аніме. Саме різноманітність та орієнтація на глядачів різного віку є головними перевагами аніме. Більша частина аніме-серіалів — це екранізація японських коміксів — манґи, втім існують екранізації книжок, а також повністю самостійні роботи. Аніме — це анімація, створена тільки в Японії, тому твори в анімешній стилістиці, але виконані в інших країнах, не є аніме. Наприклад, американський анімаційний телесеріал «Аватар — Легенда про Аанга» (2005—2008 рр.).

Таким чином, анімація — це спосіб створення необмеженої кількості реальностей, це вид художньої творчості. Відмінною рисою анімації від інших видів екранного мистецтва стає «пожвавлення», наділення «душею» образу, створеного штучно, за допомогою різноманітних технік і засобів виразності. Анімація стала випробувальним полігоном фантазії, уяви, потоків свідомості. Всі ідеї, які неможливо втілювати в реальному житті, з успіхом реалізуються в анімаційній віртуальній реальності.

Комп’ютерна анімація не витіснила класичну анімацію. Вона стала черговим етапом еволюції анімаційних технологій, дозволивши вдосконалити анімаційний процес, прискоривши і здешевивши його, відкривши для авторів нові способи впливу на глядача і нові способи вирішення класичних анімаційних завдань.

Уважно розгляньте кадри з мультфільмів. Назвіть їх. До яких видів мультиплікації вони належать?