Підручник з Мистецтва. 9 клас. Назаренко - Нова програма

Екранні мистецтва

Благо, що дарує нам мистецтво, не в тому, чого ми від нього навчаємося, а в тому, якими ми завдяки йому стаємо.

Оскар Уайльд, англійський письменник і драматург

Поміркуємо разом

Яке місце у вашому житті займають телебачення, комп'ютер, кінофільми? Чому?

Екранні мистецтва — сфера художньо-суспільної діяльності, позначена різноманітними способами відтворення рухомого зображення через різні засоби його проекції на екран. Існують різни види екранного мистецтва: кінематограф, телебачення, відео, комп'ютерні технології. Вони є тією формою, за допомогою якої вибудовується обличчя сучасної культури і водночас наповнюється відповідним сенсом.

Однією з характерних рис культури XXI ст. є розширення сфер її впливу на людину через засоби масової комунікації, насамперед такі, як кінематограф, телебачення, Інтернет, які є продуктами науково-технічної революції. Потужний вплив екранних мистецтв на розвиток культури, їхнє значення в активізації обміну художньою інформацією важко переоцінити. Екранні мистецтва є шляхом до свідомості та емоційної сфери глядача.

Кінематограф

Як і коли з'явився кінематограф?

Першим технологічним екранним мистецтвом став кінематограф, який виник наприкінці XIX ст. Закономірність появи кінематографа підтверджується тим, що його було винайдено майже одночасно в різних країнах.

Історична довідка

У 1895 році французькими винахідниками братами Луї та Огюстом Люм'єр був запатентований новий технічний апарат, який здобув назву «кінематограф», що в перекладі з грецької означає «пишу рух». Важливе значення роботи братів Люм'єр полягало в тому, що їхня технологія дозволяла здійснювати зйомку не в спеціальних приміщеннях, а в будь-якому місці (в тому числі на вулиці), швидко готувати фільм до перегляду і показувати його цілому залу глядачів. Серед перших десяти фільмів братів Люм'єр, які вони представили публіці на прем'єрі 28 грудня 1895 р. в Парижі, яка і є датою заснування кінематографа, ігровим був тільки один — «Политий поливальник». Фільми складалися зі сцен, що були зняті з натури: «Вихід робітників із заводу Люм'єр», «Прибуття потяга на вокзал Ла Сьота», «Руйнування стіни» тощо. За два роки винахід було представлено майже у всіх країнах світу. Сьогодні у Франції існує премія імені братів Люм'єр, якою нагороджують кращих операторів документального кіно.

Кадр із фільму «Вихід робітників із заводу Люм'єр»

Кадр із фільму «Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота»

Україна теж має свого винахідника апаратури, що давала можливість проектувати рухоме зображення на екран. Ним був Йосиф Тимченко, який продемонстрував свій винахід у січні 1894 року. 30 вересня 1896 р. харківським професійним фотографом Альфредом Федецьким були зроблені перші аматорські кінозйомки (перший фільм в Україні). Тоді фотограф відтворив на плівці момент перенесення чудотворної ікони Божої Матері з Курязького монастиря до харківського Покровського монастиря, а 2 грудня того ж року цей хронікальний сюжет публічно продемонстрували в Харківському оперному театрі. А. Федецький зняв ще кілька хронікальних сюжетів, наприклад, про козаків першого Оренбурзького полку, вид харківського вокзалу в момент відходу поїзда тощо.

Вважалося, що кіно стане довготривалою формою мистецтва, оскільки кінокартини апелюють до різноманітних почуттів. Людська сутність прагне пригод, захоплюючих подій, гумору, ризику та емоційних змін. Постійне оновлення художніх засобів кіно відповідає цим бажанням. Людина через кіно має змогу спілкуватися зі світом. Крім того, кінематограф здійснює помітний вплив на культуру і мистецтво, політичне та економічне життя країни.

Кіномистецтво — вид мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінознімання реальних, спеціально інсценованих або відтворених засобами анімації подій.

У чому полягає секрет популярності кінематографу?

Кінематограф як вид мистецтва вирізняється з-поміж інших видів своєю багатогранною синтетичністю. В ньому поєднано естетичні властивості літератури, театру, образотворчого мистецтва, фотографи, музики, досягнення оптики, механіки, хімії, фізіології, комп’ютерної техніки. Секрет популярності кінематографа полягає у властивому тільки йому розмаїтті виражальних засобів. Проте вихідним структурним елементом кіно є кадр. Художній образ виникає завдяки руху від кадру до кадру. Під час монтажу кадрів створюється своєрідний ритм, що формує художню атмосферу фільму.

Для допитливих

Перші короткометражні фільми (довжина кінострічок 15—20 м, тривалість демонстрації приблизно 1,5 хв.) з'явилися у Франції і були документальними. Невелика довжина кінострічок була обумовлена технічною недосконалістю кіноапаратури. Однак вже у 1900 р. їхня тривалість збільшилася до 200—300 м, а тривалість демонстрації становила 15—20 хвилин. Удосконалення знімальної та проекційної техніки сприяло подальшому збільшенню довжини кінострічок, підвищенню якості та кількості художніх прийомів зйомки, акторської гри та режисури. А поширення та популярність кінематографа забезпечили йому економічну вигідність, що, однак, не могло не позначитися на художній цінності кінокартин. Разом із тим почали формуватися жанри кінематографа, виникла їх художня своєрідність та специфічний для кожного жанру набір образотворчих прийомів. Найвищого розквіту «німе» кіно досягло у 20-х роках XX ст., коли вже цілком оформилося як самостійний вид мистецтва та були вироблені притаманні лише йому художні засоби.

Кадр із фільму «Вогні великого міста»

Спочатку кінофільми були чорно-білими та німими. Щоб створити виразні образи, акторам того часу доводилося передавати свої думки, настрої та почуття через жести та міміку. Видатний актор, геніальний мім Чарлі Чаплін розповідав мовою німого кіно не тільки смішні історії, а й історії про сумну участь людини, яка була змушена жити у світі, де панували несправедливість і зло.

Кінофільм супроводжувався «живою» музикою. Музикантів, які грали на фортепіано мелодії під час сеансу, називали таперами. Музика кінофільмів того часу — це не простий супровід до того, що відбувається на екрані, а створення настрою у глядачів, ілюстрація змісту подій, відображення емоцій, пристрастей акторів.

Які нові горизонти відкривав звук у ігровому кінематографі?

Перший колір у кінематографі з’явився в 1925 р. у декількох епізодах фільму «Привид опери». Але лише 1935 рік вважається роком появи кольорового кіно — це фільм американського режисера Р. Мамуляна «Беккі Шарп». У 1926 р. з’явився звуковий кінофільм — «Дон Жуан». У ньому звучав записаний на плівку музичний супровід. Успіх стрічки був приголомшливим. Тому 6 жовтня 1927 р. вважається днем народження звукового кіно. У фільмі «Співак джазу», окрім музики та співу, вже були невеликі розмовні епізоди. Поступово кіностудії світу переходили до випуску звукових кінофільмів.

Афіша фільму «Беккі Шарп»

Кадр із фільму «Співак джазу»

Перший звуковий фільм в Україні з’явився у 1930 р. — документальна стрічка режисера Дзиґи Вертова «Ентузіазм (Симфонія Донбасу)». А вже у 1931 р. країна не тільки побачила, а й почула українських акторів у художньому фільмі режисера Олександра Соловйова «Фронт».

Афіша і кадр із фільму «Ентузіазм (Симфонія Донбасу)»

Завдяки освоєнню нових видів кінематографа (панорамного, стереоскопічного, поліекранного та інших) значно підвищилась якість показу фільмів, виник термін «ефект присутності» глядача. Враження посилювалося стереофонічним відтворенням звуку, що створювало «просторову звукову перспективу». У наш час існують досконалі системи звукового супроводу кіно. Зрозуміло, що вони покликані підсилити ступінь занурення глядача в атмосферу фільму, що переглядається.

Історична довідка

Видатні кінорежисери світу

Одним із перших видатних кінорежисерів вважається американський режисер Д. Гріффіт. Сучасники називали його «Шекспіром екрану» та «батьком технік кінозйомки». Він використовував крупний і дуже дальній плани для підсилення виразності образу, знімав камерою в русі, розробив принципи кіномонтажу тощо. При створенні декорацій режисер використовував тверді театральні декорації, а не намальовані на полотні. Д. Гріффіт виховав багато видатних кіноакторів, від яких вимагав не театральної міміки та жестикуляції, а реалістичної гри. Його фільми «Народження нації» (1915 р.) та «Нетерпимість» (1916 р.) вважалися найкращими кінострічками того часу.

Девід Гріффіт

Кадр із фільму «Народження нації»

Федеріко Фелліні — видатний італійський кінорежисер, володар п'яти премій «Оскар». Вершиною творчості кінорежисера став фільм 1960 року «Солодке життя». Його слід розглядати як філософську притчу про італійське суспільство, що переживало «економічне диво» після кількох років убогості. Вважають, що Ф. Фелліні, перш за все, хотів показати, яким порожнім є життя, в якому панують самотність, відчуження, роз'єднання людей. Картина отримала «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах і мала значний вплив на кінематографістів усього світу. У цьому фільмі чудову акторську гру показав Марчелло Мастроянні.

Італійський кінорежисер Федеріко Фелліні

Кадр із фільму «Солодке життя»

10 вересня — день народження видатного українського кінорежисера і кінодраматурга Олександра Довженка — святкується в Україні як День кіно.

Перший серйозний успіх до О. Довженка як режисера, прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». Велетенська поетична фреска, що охоплює дві тисячі років буття, може бути зрозумілою тільки тим, хто знайомий з історією України. Дванадцять пісень цієї стрічки відтворюють легенди скіфів і варягів, запорізьких козаків, учасників громадянської війни, петлюрівців, більшовиків та білогвардійців.

«Звенигора» в моїй свідомості одклалася як одна з найцікавіших робіт, це «прейскурант моїх творчих можливостей», я зробив її одним духом — за сто днів, не зробив, а проспівав, як птах. Мені хотілося розсунути рамки екрана... заговорити мовою великих узагальнень», — писав режисер.

Кадри із фільму «Звенигора»

О. Довженко на зйомках фільму

Фільм «Земля» — це перший значний за силою поєднання ідеї, змісту і поетичної форми твір. У кіно нікому раніше не вдавалося таке рішення великої соціальної теми. О. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якій спокійна гідність зумовлена її способом життя. У 1958 р. на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу визначили фільм «Земля» одним із 12 найкращих картин усіх часів.

Кадри із фільму «Земля»

Назвіть кіноакторів, які вам подобаються найбільше. Які кінострічки за участі цих акторів вам запам'яталися? Чому?