Підручник з Захисту Вітчизни. 10 клас. Гнатюк - Нова програма

Розділ 6. Тактична підготовка

§ 16. ОСНОВНІ РИСИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ

◄ ПОНЯТТЯ ПРО БІЙ ►

Відповідно до Бойового статуту Сухопутних військ Збройних Сип України, Частина III (взвод, відділення, екіпаж танка), бій - основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу. Тобто бій являє собою сукупність ударів, вогню та маневру.

Удар - складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути: удари військами (силами) та вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні) удари.

За масштабом удари військами (силами) можуть бути оперативними або тактичними, а вогневі (за кількістю залучених засобів) - зосереджені, групові, поодинокі, у тому числі високоточні.

Вогонь - ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавления, виснаження і руйнування.

Маневр - організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, у новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.

◄ ВИДИ ВОГНЮ ТА МАНЕВРУ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ В БОЮ ►

У тактиці види вогню визначаються за різними ознаками.

1. За тактичними завданнями, які вирішуються, вогонь буває на знищення, подавления, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлення тощо.

Вогонь на знищення цілі полягає в нанесенні їй такого ураження, за якого вона повністю втрачає свою боєздатність.

Вогонь на подавления цілі полягає в нанесенні їй такого ураження, яке тимчасово позбавляє її боєздатності, обмежує або забороняє маневр і порушує управління.

Вогонь на виснаження - турбуючий вогонь з метою морально-психологічного впливу на живу силу противника.

Вогонь на руйнування полягає в приведенні оборонних споруд противника в непридатний для подальшого бойового використання стан.

Вогонь на задимлення (засліплення) полягає в застосуванні спеціальних боєприпасів, наприклад димових снарядів, з метою задимлення і осліплення вогневих засобів противника (особливо протитанкових), його командних і спостережних пунктів (постів).

Вогонь на освітлення застосовується при веденні бойових дій уночі для освітлення місцевості, постановки світлових орієнтирів (створів), а також для осліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних засобів) вогневих засобів противника.

2. За видами зброї вогонь буває зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (БМП (БТР)), артилерії тощо.

3. За способами ведення вогонь буває прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій.

Стрільба прямою наводкою ведеться з відкритої вогневої позиції, коли вогневий засіб наводиться безпосередньо в ціль.

Стрільба із закритих позицій - ведення вогню по цілях, які перебувають поза прямою видимістю з вогневої позиції.

Прямою протилежністю цій стрільбі є стрільба прямою наводкою, коли навідник вогневого засобу бачить ціль, розриви і особисто веде корегування вогню.

Стрільба напівпрямою наводкою - метод стрільби в артилерії, під час якої той, хто стріляє, спостерігає ціль і наводить на неї артилерійську гармату в горизонтальній площині, користуючись оптичним прицілом, а прицілювання у вертикальній площині ведеться як при стрільбі із закритих позицій.

4. За напруженістю вогонь буває короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо.

Відкрита вогнева позиція гармати МТ-12 для стрільби прямою наводкою

Види вогню зі стрілецької зброї залежно від напрямку стрільби: а - фронтальний; б - фланговий; в - перехресний

Вогонь поодинокими пострілами (одиночний) - вид вогню при стрільбі з гвинтівки. Одиночним вогнем з автомата і ручного кулемета Калашникова вражають близько розташовані менш важливі нерухомі цілі, коли часу на виконання завдання достатньо, ціль добре видно, а особливе значення має економність стрільби.

Вогонь чергами є основним видом вогню зі стрілецької автоматичної зброї. Він менш економний, ніж стрільба одиночними пострілами, але, як правило, дозволяє вирішити вогневу задачу в більш короткий час, особливо при недостатньо хороших умовах спостереження.

Безперервний вогонь застосовується в напружені моменти бою по найбільш важливих і небезпечних цілях, насамперед групових.

Кинджальний вогонь - вогонь з кулеметів, що відкривається раптово з близьких відстаней в одному певному напрямку. Ведеться з ретельно замаскованої позиції з граничним напруженням вогню до повного знищення противника або до припинення його спроб просування в певному напрямку.

Швидкий вогонь - метод збільшення щільності артилерійської стрільби в складі підрозділу (батареї, дивізіону і т. п.), коли кожна гармата веде вогонь не за командою (як при стрільбі залпами), а негайно по готовності.

Методичний вогонь - вид артилерійського вогню, який застосовується для підтримки цілі (об'єкта) у пригніченому стані і виснаження противника.

Залповий вогонь - артилерійський вогонь такого характеру, коли всі гармати, призначені для стрільби, здійснюють одночасно за спеціальним сигналом постріл і, продовжуючи заряджання і наведення, чекають нового сигналу.

5. За напрямком стрільби вогонь буває фронтальний, фланговий, перехресний.

Фронтальний - вогонь, спрямований до фронту цілі.

Фланговий - вогонь, направлений у фланг цілі.

Перехресний - вогонь, який ведеться по одній цілі не менше ніж з двох напрямків.

6. За способами стрільби вогонь буває з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.

Під час ведення вогню з місця автоматник приймає положення для стрільби стоячи, з коліна і лежачи залежно від умов місцевості і вогню противника.

У русі автоматник може вести вогонь на ходу без зупинки і з короткої зупинки.

При пересуванні на бронетранспортері, автомобілі, танку, десантних засобах для переправи і лижах автоматник для ведення вогню приймає зручне для нього положення, дотримуючись заходів безпеки.

Стрільба з розсіюванням куль по фронту цілі застосовується при обстрілі таких широких цілей, як атакуючий ланцюг піхоти противника, піхота, що залягла, жива сила противника в кущах або за штучними маскувальними масками.

Стрільба із застосуванням штучного розсіювання в глибину зазвичай ведеться по вузьких глибоких цілях. Такими цілями в бою можуть бути колони противника, траншеї і ходи сполучення, що збігаються за напрямком з площиною стрільби, та інші подібні цілі. Цей спосіб ведення вогню застосовується із станкових кулеметів і кулеметів, установлених у бронетранспортерах.

Стрільба з розсіюванням куль по площі здійснюється так, що одночасно ведеться вогонь по фронту і в глибину по широких і глибоких цілях, розташованих на деякій площі, а також по добре замаскованих цілях.

7. За видами вогню вогонь буває по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.

Вогонь по окремій цілі - це вогонь батареї, взводу або гармати, який ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою.

Зосереджений вогонь - вогонь кількох кулеметів, гранатометів, автоматів і т. д., а також вогонь одного або декількох підрозділів, спрямований по одній цілі або по частині бойового порядку противника.

Загороджувальний вогонь - вид артилерійського вогню, який застосовується раптово для відбиття атак і контратак піхоти і танків противника на заздалегідь намічених і, як правило, пристріляних рубежах (ділянках). Відстань найближчої межі загороджувального вогню від своїх підрозділів, що перебувають не в укриттях, гарантує безпеку своїх військ. Глибина ділянок загороджувального вогню сягає зазвичай 150-200 м.

Багатошаровий вогонь - вид вогню з усіх видів зброї для знищення атакуючого противника на безпосередніх підступах до передових ліній, на флангах, на напрямках імовірного прориву і в глибині оборони. Сутність його полягає в тому, що вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм оборони повинна бути під дійсним вогнем, а наявні мертві простори - уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій.

Багатоярусний вогонь - вогонь з вогневих засобів, розташованих на різних висотах (ярусах). Застосовується при веденні бойових дій у горах.

Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід, маневр ударами і вогнем.

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Відхід - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

Маневр ударами і вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

◄ ОСНОВНІ ВИДИ ТА РИСИ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ►

Загальновійськовий бій - основна форма тактичних дій військ, сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів (далі - ІВФ та ПрО) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та ПрО.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Оборонний бій має місце в обороні, метою якої є відбиття наступу переважаючих сил противника, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (об’єктів) місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Наступальний бій застосовується під час наступу, метою якого є розгром (знищення) противника й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Наступ полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та взятті в полон живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови військ, застосування різноманітних способів ведення бою, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка, широке застосування різноманітних сил і засобів видів ЗС, ІВФ та ПрО.

Загальновійськовий бій вимагає від підрозділів, які беруть у ньому участь, безперервного ведення розвідки, умілого застосування озброєння, військової техніки, засобів захисту та маскування, високої мобільності та організованості, повної напруги всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги.

Це досягається високою бойовою виучкою; свідомим виконанням особовим складом військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов здобути повну перемогу над ворогом; знанням командирами (начальниками) своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їхніх особистих потреб з урахуванням труднощів життя в бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих відданості українському народові.

◄ ОСОБИСТА ЗБРОЯ ТА ЕКІПІРОВКА СОЛДАТА ►

Для успішного ведення бою солдат озброюється і екіпірується.

Особистою зброєю солдата може бути автомат, ручний кулемет, ручний протитанковий гранатомет або снайперська гвинтівка. Крім того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєприпасів, ручні осколкові гранати, а також можуть бути протитанкові гранати.

Бойова екіпіровка (бойове спорядження) — сукупність предметів, що використовуються солдатом як у ході бойових дій у воєнний час, так і з метою бойової підготовки в повсякденній обстановці в мирний час.

Функціонально вона поділяється на кілька напрямів і включає в себе:

• засоби індивідуального захисту (як протирадіаційного і протихімічного (протигази, костюми хімічного захисту, захисні комплекти), так і бронезахисту (каска або шолом, бронежилет), окуляри);

• засоби зв’язку і виявлення, наприклад рація;

• оптичні прилади і засоби нічного бачення (бінокль, прилади нічного та інфрачервоного бачення тощо);

• лопати та інші інструменти, наприклад сокира;

• освітлювальні і сигнальні боєприпаси та інша піротехніка;

• карти, компаси й топографічні прилади;

• фляги і казанки;

• предмети першої необхідності;

• медична аптечка;

• інші речі - залежно від військової спеціальності та фактично виконуваних функцій.

Предмети екіпіровки військовослужбовці носять у ранці, рюкзаку або речовому мішку, а також у розвантажувальних жилетах і на поясному ремені.

Солдат у загальновійськовому захисному комплекті

Солдат в окулярах нічного бачення

Розвантажувальний (тактичний) жилет

Розвантажувальні жилети призначені для «розвантаження» солдата, тобто рівномірного розподілу необхідного бойового спорядження по тілу. Досягається це за допомогою великої кількості кишень, які, з одного боку, дозволяють рівномірно завантажити жилет, а з другого - забезпечують швидкий доступ до вмісту кишень. Як правило, у кишенях розміщуються пістолет, пістолетні магазини, магазини для автомата, ручні гранати, аптечка, карти. На жилет навішують радіостанцію, ніж, ліхтар. Жилети бувають як з фіксованими кишенями, так і «набірні» - солдат може сам укомплектувати жилет такими кишенями, які потрібні йому для виконання бойового завдання.

Утримувати спорядження в наявності і справності - один з першорядних обов’язків солдата. Порядок підгонки і збирання спорядження на солдата регулюється статутами.

Словник термінів

Відкрита вогнева позиція - місце розміщення вогневого засобу для ведення вогню, на якому вогневий засіб не укритий від наземного спостереження противника і, будучи замаскованим, виявляється під час відкриття вогню.

Закрита вогнева позиція - місце розміщення вогневого засобу, яке має з фронту значне укриття, що не дозволяє противнику його виявити наземним спостереженням (зокрема й за спалахами пострілів). Використовується в основному мінометними та артилерійськими підрозділами.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Дайте визначення поняття «бій». Які основні види та риси сучасного загальновійськового бою?

2. Який вид бою ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗСУ?

3. Від чого залежить екіпіровка солдата?

Формуємо компетентності

1. Схарактеризуйте види вогню та маневру. Який вид вогню за напруженістю ви застосували б з метою створення у ворога відчуття занепокоєності, страху, пригніченого стану?

2. Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте розповідь про бронежилети, які використовуються у ЗСУ.

3. Робота в парах. Поміркуйте, які дієслова можна використати, щоб описати напруженість бою.