Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Наровлянський - Нова програма

Розділ 4. Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних правовідносин

§ 15. Неповнолітні в цивільних правовідносинах

1. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність

• Пригадайте, які правовідносини називають цивільними.

Для того щоб брати участь у будь-яких правовідносинах, особа повинна мати правоздатність і дієздатність. Існують певні особливості правоздатності та дієздатності в різних галузях права, у різних типах правовідносин. Нині ми ознайомимося з цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю, які визначають можливість участі в цивільних правовідносинах.

Правоздатність — здатність особи мати юридичні права й обов’язки. Відповідно до законодавства України, правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження й припиняється в момент її смерті.

У сучасному світі всі люди мають правоздатність. Крім того, жодна людина не може навіть за власним бажанням відмовитися від правоздатності. Правоздатність невід’ємна від особи, не залежить від віку, професії, статі й інших обставин. Вона не може передаватися іншим особам.

Правоздатність не вимагає від особи ніяких дій, людина користується нею пасивно. Так, коли дитина отримує подарунок, від неї не вимагається ніяких дій, так само спадкоємець отримує право стати власником того, що залишено йому в спадок.

Можливість особи своїми діями набувати юридичних прав і обов’язків називають дієздатністю. Вона вимагає від особи цілеспрямованих дій — підписання документів, узяття на себе відповідальності тощо.

Коли людина купує товар у магазині, бере певні речі в оренду або гроші в борг, здійснює обмін речами, вона особисто приймає рішення про ці дії — обирає певний товар, здійснює обмін, визначає доцільність оренди тощо. При цьому людина оцінює наслідки своїх дій, намагається передбачити можливі наслідки. Для цього необхідні певний рівень життєвого досвіду, знання. Саме тому обсяг дієздатності фізичної особи суттєво залежить від її віку.

Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність становлять правосуб’єктність особи. До складу правосуб’єктності належить також здатність особи нести юридичну відповідальність — деліктоздатність (див. схему 27).

Схема 27

2. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх

Закон передбачає поступове зростання рівня цивільної дієздатності особи (див. табл. 3, с. 112).

До 14 років малолітня дитина має часткову дієздатність - вона самостійно може здійснити лише дрібні побутові правочини: придбати хліб, жувальну гумку чи газету тощо. Будь-які інші правочини від імені та в інтересах дитини здійснюють її батьки або особи, які їх замінюють, вони ж несуть відповідальність за шкоду, завдану малолітньою дитиною.

У віці з 14 до 18 років неповнолітні мають неповну дієздатність.

Вони можуть самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, розпоряджатися власними доходами — заробітком, стипендією чи іншими доходами. У цьому віці особа має право самостійно відкрити свій банківський рахунок і розпоряджатися коштами, які знаходяться на ньому. Інші правочини неповнолітні здійснюють за згодою своїх батьків. У той же час закон передбачає, що за наявності достатніх підстав суд може обмежити право неповнолітніх розпоряджатися своїм заробітком чи іншими доходами.

Розширення прав завжди пов’язане з підвищенням відповідальності — неповнолітні у віці з 14 до 18 років зобов’язані з власного доходу відшкодовувати завдану ними шкоду.

Повна цивільна дієздатність в Україні настає з 18 років. Цивільний кодекс України передбачає випадки, коли повна цивільна дієздатність настає раніше від настання повноліття. Так, повну цивільну дієздатність особа отримує, якщо до настання 18 років вона в установленому законом порядку укладає шлюб, якщо її реєструють батьком чи матір’ю дитини. Також повна цивільна дієздатність може бути надана неповнолітній особі, яка уклала трудовий договір або почала займатися підприємницькою діяльністю. У двох останніх випадках, якщо батьки заперечують наданню неповнолітнім повної цивільної дієздатності, можливе звернення до суду, який і приймає рішення, ураховуючи передусім інтереси дитини.

Таблиця 3

Рівні цивільної дієздатності

Дієздатність

Вік

Дії, які особа може здійснювати самостійно

Інші права

Відповідальність за завдану шкоду (цивільно-правова відповідальність)

Часткова

до 14 років

виключно

дрібні

побутові

правочини

усі інші угоди укладають батьки або особи, які їх замінюють, від імені дитини

відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють

Неповна

14-18 років

дрібні побутові угоди, розпоряджатися власною зарплатою, стипендією, іншими доходами, відкривати банківський рахунок і розпоряджатися коштами з нього

мають право укладати будь-які угоди за згодою батьків або осіб, які їх замінюють

відповідальність несуть самостійно (зарплата, стипендія) або власною працею, якщо коштів недостатньо — відповідають батьки або особи, які їх замінюють

Повна

з 18 років або достроково у випадках, передбачених законом

будь-які дії

відповідальність несуть самостійно

Законодавство передбачає можливість обмеження дієздатності особи й навіть визнання особи недієздатною. Обмеження дієздатності передбачено у випадку, коли особа зловживає алкоголем, наркотиками, азартними іграми та внаслідок цього ставить себе або свою сім’ю в складне матеріальне становище. Особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок психічної хвороби не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Рішення про обмеження дієздатності особи або визнання її недієздатною приймає суд.

Якщо особа зловживає алкоголем чи наркотиками, суд може обмежити дієздатність. У цьому випадку особа позбавляється права розпоряджатися майном і коштами; самостійно вона може здійснювати лише дрібні побутові правочини, усі інші дії особа повинна здійснювати під контролем спеціально призначеного піклувальника. Коли особа не усвідомлює своїх дій — є психічно хворою, — суд може взагалі визнати її недієздатною, тоді від її імені діє призначений опікун.

3. Власність

Одним із найважливіших понять цивільного права є «власність».

• Висловте свою думку щодо змісту поняття «власність». Назвіть речі, які є вашою власністю або власністю вашої сім’ї.

У сиву давнину все те, що мали люди, належало людському колективу — стаду чи племені тощо. І це не дивно: людині одній без колективу вижити тоді було дуже складно. Час минав, удосконалювалися знаряддя праці, і вже кожна людина могла забезпечити себе самостійно. Вона стала робити знаряддя праці, одяг, а згодом будувати житло тощо. Усе те, що належить людині, називають власністю. Про важливість цього поняття свідчить те, що йому присвячена спеціальна норма Конституції України.

З Конституції України

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. (...)

З Цивільного кодексу України

Стаття 316. (...) Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (...).

Стаття 317. (...) Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. (...)

Стаття 319. (...) Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (...)

Схема 28

Що означають ці слова з Основного Закону України (див. схему 28)? Подивімося навколо себе. Наприклад, ручка створена для того, щоб нею писати. Отже, коли ви занотовуєте новий матеріал, ви користуєтеся нею. Але якщо в цей час вона лежить у книжці замість закладки, ви теж користуєтеся нею. Так само ви можете користуватися ручкою замість указки на уроці географії. У будь-якому випадку, коли ви застосовуєте річ для задоволення своїх потреб, ви користуєтеся нею.

Коли ручка у вас у руках, ви можете перекласти її в інше місце, так само, як можете підсунути стілець ближче чи далі від столу. Якщо ви можете впливати на річ безпосередньо — змінювати її розміщення, пересувати її тощо, говорять, що ви володієте нею. Третє повноваження власника — розпорядження. Про нього йдеться, коли ви вирішуєте подальшу долю речі. Свою ручку ви можете подарувати чи позичити однокласнику, поміняти на іншу, нарешті, якщо вона вийшла з ладу, — викинути. Саме в цих випадках говорять, що ви розпоряджаєтеся річчю.

Конституція України проголосила захист права власності, закріпила норму про непорушність права приватної власності. Ця норма не нова в нашому законодавстві. На жаль, траплялися випадки свавільного вилучення власності: після революції в 1917 р. було вилучено власність буржуазії та поміщиків — експлуататорів, як їх тоді називали; забирали майно в селян під час колективізації в 1930-х роках.

• Пригадайте, звідки у вас з’явилися речі, які е вашою власністю.

Схема 29

Напевно, найчастіше люди набувають право власності, купуючи певні речі або майно. Ви купуєте продукти, одяг, книжки, навчальне приладдя у великому магазині, і в невеличкій крамниці, або в бабусі на базарі.

Більшість із вас отримувала подарунки на день народження, Новий рік, з приводу успішного закінчення навчального року. Подарунок також стає власністю того, хто його отримав, отже, дарування — ще один шлях набуття власності.

Людина й сама може виготовити певну річ — намалювати картину, створити автомобіль, спорудити дачний будиночок тощо.

Створивши нову річ, особа стає її власником. Однак якщо йдеться про будинок, інше нерухоме майно, право власності набувається з моменту державної реєстрації цього майна.

Багатьом з вас, напевно, доводилося відпочивати в лісі, збирати ягоди, гриби, використовувати дрова для розпалення вогнища. За законом можна використовувати дари природи, які були зібрані відкрито й на території, яка не є обмеженою для доступу. Це теж є одним із шляхів набуття власності.

Ще одним шляхом набуття права власності є знахідка або скарб.

Пригадайте відомий мультфільм про Чебурашку та крокодила Гену. Гена бачить на вулиці гаманець, намагається його взяти. Уявімо, що крокодил підняв гаманець. Що він має зробити? Або інша ситуація. Під час ремонту будинку власник квартири в стіні знайшов горщик із золотими монетами початку XX ст. Кому вони належатимуть?

Порівняємо ці дві ситуації.

• За допомогою таблиці 4 визначте права особи, яка знайшла майно, у кожній із запропонованих ситуацій.

Таблиця 4

Знахідка

Скарб

Де знайдено

На поверхні землі, відкрито.

Приховано в землі, будівлі або іншим способом.

Обов’язки того, хто знайшов

Повернути знахідку власнику або повідомити поліцію чи орган місцевого самоврядування.

Повідомити державні органи, якщо знайдене є пам’яткою історії чи культури.

Право власності

Набувається тим, хто знайшов, якщо не буде знайдено власника протягом 6 місяців після знахідки.

Є власністю того, хто знайшов.

Якщо скарб є пам’яткою історії або культури, він є власністю держави, а той, хто знайшов, отримує 20 % від його вартості.

Отже, існує чимало шляхів набуття права власності, якими багато з вас користувалися у своєму житті (див. схему 29, с. 114).

Ви ще неповнолітні, тому ваші права щодо власності є обмеженими.

• Використовуючи знання та матеріал підручника, визначте, які права щодо власності мають неповнолітні, чому вони обмежені.

Основною відмінністю є те, що неповнолітні не завжди можуть самостійно розпоряджатися своєю власністю. Від імені дітей віком до 14 років їхньою власністю розпоряджаються батьки, у віці з 14 до 18 років неповнолітні можуть самі розпоряджатися своєю власністю за згодою батьків. Водночас треба зазначити, що будь-які рішення щодо майна дітей батьки повинні приймати з урахуванням інтересів дітей. Рішення про відчуження нерухомого й іншого цінного майна батьки можуть приймати за згодою органів опіки та піклування, а безоплатне відчуження майна (наприклад, дарування) узагалі не допускається.

Цивільне право є однією з провідних галузей права. Ступінь можливої участі особи в цивільно-правових відносинах визначається її правосуб'єктністю, яка включає правоздатність, дієздатність і деліктоздатність. Обсяг дієздатності неповнолітніх менший, ніж у дорослих, він поступово зростає з віком.

Одним із найважливіших інститутів цивільного права є право власності. Набути власність можна різними шляхами — шляхом купівлі, отримання дарунка, знахідки, скарбу, створення нової речі. Неповнолітні також мають право власності, але їхні можливості розпоряджатися нею залежать від рівня їхньої дієздатності.

Запам’ятайте: Цивільний кодекс України, цивільна правоздатність, цивільна дієздатність, власність.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке цивільна дієздатність і цивільна правоздатність?

2. Визначте рівні дієздатності, що встановлені цивільним законодавством.

З*. За допомогою таблиці порівняйте правоздатність і дієздатність.

Правоздатність

Дієздатність

Час виникнення

У чому полягає

Можливість обмеження

Можливість позбавлення

4*. Висловте свою думку щодо доцільності поступового збільшення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб.

5. Які шляхи набуття власності вам відомі?