Підручник з Географії. 9 клас. Надтока - Нова програма

Розділ III. Вторинний сектор господарства

Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії

• називати типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, шляхи енергозбереження;

• наводити приклади найбільших країн-виробників та країн-споживачів електроенергії, країн, у яких домінує виробництво електроенергії на ТЕС, ГЕС або АЕС;

• показувати на карті: ГЕС (ГАЕС) — Сан-Ся (Китай), Ітайпу (Бразилія — Парагвай), каскад ГЕС на Дніпрі, Дністровська,Ташлицька; АЕС — Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька; ТЕС — Запорізька, Придніпровська, Трипільська, Зміївська, Слов’янська, Ладижинська, Бурштинська;

• пояснювати розміщення енергогенерувальних потужностей в Україні;

• порівнювати структуру виробництва електроенергії в Україні та провідних державах світу;

• оцінювати перспективи використання відновлюваних джерел енергії різних видів у світі, Україні та своєму регіоні

§ 22. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА СВІТУ

• Визначте роль електроенергетики в розвитку світового господарства.

ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ СВІТУ. Енергетика — це складна міжвидова система, яка виробляє електроенергію, а також транспортує та розподіляє її. Енергетика — основа сучасної світової економіки. Рівень споживання електроенергії є важливим показником економічного потенціалу й рівня розвитку країни. Світове виробництво та споживання енергоресурсів (нафти, газу, вугілля, урану, рушійної сили води, енергії Сонця та вітру) поступово зростають.

За останні два століття світова енергетика у своєму розвитку подолала два основні етапи й нині наблизилася до третього. Перший, вугільний етап, тривав упродовж XIX і першої половини XX ст., коли переважало вугільне паливо. Другий, нафтогазовий етап, розпочався в другій половині XX ст. і триває донині, що зумовлено багатьма перевагами нафти й газу як більш ефективних енергоносіїв порівняно з твердим паливом. Третій етап — це поступовий перехід від використання переважно вичерпних мінеральних ресурсів до енергетичного палива, що ґрунтується на відновлюваних і невичерпних ресурсах або на альтернативних джерелах енергії (енергії Сонця, геотермальної енергії Землі, енергії морів і океанів, вітру, біоенергії, енергії термоядерних реакцій). Це пояснюється погіршенням гірничо-геологічних умов видобування палива й загостренням проблеми енергозабезпечення людства на початку XXI ст.

Чи знаєте ви, що...

Найбільші енергоспоживачі: США — 26 % світового енергоспоживання, Китай — 10 %, Росія — 7 %, Японія — 5,5 %, ФРН — 4 %, Україна, Велика Британія, Італія, Франція — по 2 %.

Чи знаєте ви, що...

Геотермальна енергетика використовує первинне тепло нашої планети як джерело для отримання електроенергії. Перша геотермальна електростанція почала діяти в 1904 р. за ініціативою італійського бізнесмена П’єро Джінорі Конті. З 1920 по 1958 р. Італія була єдиною країною світу, яка в промислових масштабах використовувала геотермальну енергію. Потім такі станції почали діяти в Новій Зеландії, пізніше — у США, Японії та інших країнах. Із 70-х років ХХ ст. розпочалося широке застосування геотермальної енергії. Наприклад, у США, у Долині Гейзерів, діють 19 геотермальних електростанцій. Поясніть, які чинники впливають на їх розміщення.

Нині нафтова, газова та вугільна промисловість є основними ресурсами світової енергетики. Тому електроенергія виробляється здебільшого за рахунок невідновлюваних джерел — вугілля, нафти, природного газу тощо. Відновлюваними джерелами енергії є гідроенергетика, геотермальна енергетика, використання енергії Сонця, вітру, морських припливів. Проте лише гідроенергетика дає можливість виробляти значні обсяги енергії. Потенційні запаси гідроресурсів на Землі становлять в 3750 млн кВт. Щоправда, економічний гідропотенціал планети використовується лише на 17 %. Особливо великі гідроенергетичні ресурси зосереджені в Південній Америці, Південно-Східній Азії, Африці, хоча освоєні вони недостатньо.

У світі й Україні є чотири основні типи електростанцій:

• теплові — працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі; серед них вирізняють конденсаційні й теплоелектроцентралі;

• атомні — використовують як паливо збагачений уран або інші радіоактивні елементи;

• гідроелектростанції — використовують відповідні гідроресурси й поділяються на гідроелектростанції та гідроакумулювальні;

• електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них найперспективнішими є вітрові, сонячні, геотермальні, припливні та ін.

ВІДМІННОСТІ В СТРУКТУРІ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯХ РІЗНИХ ТИПІВ У КРАЇНАХ СВІТУ. Стан електроенергетики залежить, передусім, від рівня економічного розвитку країни, наявності енергоресурсів, їх якості, розміщення, способу видобування. Загальні обсяги виробництва та споживання електроенергії на душу населення є одними з ключових показників економічного рівня розвитку будь-якої країни. Так, 3/4 світового виробництва електроенергії припадає на 10 держав: Велику Британію, Індію, Канаду, Китай, Німеччину, Росію, США, Україну, Францію та Японію.

Більшість електроенергії у світі виробляється на теплових електростанціях (ТЕС) — 60 %, які використовують традиційні види палива: вугілля, газ, мазут. Найбільшою теплоелектростанцією світу є Тайчжунська ТЕС на острові Тайвань, яка працює на привізному (з Австралії) вугіллі. Її потужність становить 5780 МВт.

Близько 20 % електроенергії світу виробляють гідроелектростанції (ГЕС). У країнах, добре забезпечених гідроенергоресурсами, цей показник значно вищий: Норвегія (96 %), Бразилія (92 %), Австрія, Канада, Перу, Нова Зеландія — понад 50 %. До найбільших гідроелектростанцій світу належать такі: Сан-Ся (Китай), Ітайпу (мал. 96) (Бразилія — Парагвай), ГЕС ім. Симона Болівара («Гурі») (Венесуела), Черчілл-Фолс (Канада). (Знайдіть їх на карті.)

Мал. 96. Гідроелектростанція «Ітайпу» (Бразилія — Парагвай) — одна з найбільших у світі

Поміркуйте, яке значення ГЕС «Ітайпу» має для Бразилії та Парагваю.

Мал. 97. АЕС «Касівадзакі-Каріва» (Японія)

Настільки справедливим, на вашу думку, є вислів одного з президентів Філіппін: «Нам не треба чекати початку сезону дощів, вітру, а збільшувати кількість вугільних електростанцій».

Атомні електростанції (АЕС) забезпечують 17 % світового виробництва електроенергії. Ці станції використовують енергію розпаду радіоактивних ізотопів урану або плутонію. Атомні реактори АЕС працюють в 32 країнах світу. Найбільша частка електроенергії, що виробляється на АЕС, — у Франції (76 %), Бельгії (61 %), Німеччині, Україні, Швеції, Литві (до 50 %). Найбільшими атомними електростанціями світу є такі: Касівадзакі-Каріва (Японія) — 8212 МВт (мал. 97), Брюс (Канада) — 6232 МВт, Запорізька АЕС (Україна) — 6000 МВт, Хануль (Південна Корея) — 5900 МВт.

Лише 1 % електроенергії світу виробляють електростанції, які використовують нетрадиційні (альтернативні) джерела енергії: сонячну енергію, енергію вітру, припливів, енергію хвиль, біоенергетику, геотермальну енергію. Найбільше серед них геотермальних електростанцій, «паливом» для яких є внутрішнє тепло Землі.

Проте досить часто використання лише «чистих» видів енергії дещо гальмує розвиток країни. Наприклад, Філіппіни відчувають певний дефіцит електроенергії, хоча мають високий рівень використання альтернативних джерел — сонячних і вітрових станцій. На ГЕС країни виробляється понад 50 % електроенергії. Тому важливим для Філіппін є перспективний план розвитку її електроенергетики, з урахуванням екологічного чинника.

За пріоритетами виробництва електроенергії країни світу поділяють на три групи:

• виробляють електроенергію переважно на ТЕС (більшість країн Європи, Австралія, Індія, Казахстан, Китай, Росія, США тощо);

• виробляють електроенергію переважно на ГЕС (Австрія, Албанія, Аргентина, Бразилія, Канада, Норвегія, Парагвай, Хорватія, Швейцарія тощо);

• виробляють електроенергію переважно на АЕС (Бельгія, Литва, Словаччина, Словенія, Франція).

НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ-ВИРОБНИКИ ТА КРАЇНИ-СПОЖИВАЧІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У СВІТІ. У 2015 р. споживання електроенергії в Північній Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні зрівнялося на позначці майже 6 трлн кВт/год. У Західній Європі воно становило 2800 млрд кВт/год, у Латинській Америці — 1350, в Африці — 550, на Близькому й Середньому Сході — 350 млрд кВт/год.

До найбільших виробників електроенергії належать переважно економічно розвинені країни та деякі країни, що розвиваються (табл. 13). Кількість цих виробників поступово зростає.

За прогнозами ООН, у 2020 р. виробництво електроенергії в США досягне 4350 млрд кВт/год, у Китаї — 3450 млрд, в Індії — 1150 млрд, у Республіці Корея — 340 млрд, а в країнах ЄС загалом — 2115 млрд кВт/ год.

Таблиця 13. Країни-лідери з виробництва електроенергії у світі (2015 р.)

Країна

Виробництво, млрд кВт/ год

Країна

Виробництво, млрд кВт/ год

США

3980

Бразилія

340

Китай

1325

Італія

260

Японія

1080

Республіка Корея

260

Продовження таблиці 13

Країна

Виробництво, млрд кВт/год

Країна

Виробництво, млрд кВт/год

Росія

875

Південна Африка

205

Канада

585

Іспанія

200

Німеччина

565

Австралія

195

Індія

550

Мексика

185

Франція

540

Україна

170

Велика Британія

350

Швеція

160

Дізнайтесь з інтернет-джерел, який обсяг електроенергії заплановано виробляти в Україні в 2020 р. Чи передбачено розвиток відновлювальної енергетики? Яким її напрямом надаватиметься перевага?

Показник виробництва електроенергії з розрахунку на душу населення належить до найважливіших індексів, що характеризують національну економіку певної країни. Оскільки темпи приросту виробництва електроенергії вищі, ніж середні темпи приросту населення, цей показник для всього світу поступово зростає й нині становить близько 2500 кВт/год. Виробництво на душу населення, що перевищує цю середню кількісну межу, мають уже 55 країн світу. Серед них переважають економічно розвинені країни Північної Америки (Канада — понад 18 тис., США — майже 14 тис. кВт/год), Західної Європи (Франція — близько 9 тис., Німеччина — майже 7 тис. кВт/год), Японія (понад 8 тис. кВт/год). Проте найвищий показник тривалий час реєструється в Норвегії — 26 тис. кВт/год.

Серед країн, що розвиваються, виробництво на душу населення вище за середньосвітовий рівень мають здебільшого нафтовидобувні країни з невеликою чисельністю населення й розвиненою теплоенергетикою (Кувейт — близько 14 тис. кВт/год, а також Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн). Але переважна більшість країн, що розвиваються, мають показники виробництва на душу населення нижчі від 1000 кВт/год.

ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК

1. Найбільша кількість електроенергії у світі виробляється на теплових електростанціях.

2. 18 країн світу, зокрема й Україна, виробляють переважну більшість електроенергії.

3. Норвегія виробляє найбільше електроенергії на душу населення.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Які етапи подолала у своєму розвиткові світова електроенергетика?

2. Позначте на контурній карті найбільші електростанції (теплові, ГЕС, атомні, альтернативні) та підпишіть їхні назви.

3. Зіставте перспективи розподілу виробництва електроенергії між найбільшими регіонами світу.

4. Схарактеризуйте особливості використання альтернативних джерел для виробництва електроенергії.

5. Назвіть основних виробників і споживачів електроенергії у світі. Як можна пояснити такий перелік країн?