Вступ до історії. 5 клас. Мороз - Нова програма

§ 13. ЗНАЧЕННЯ УСНИХ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Що таке усні джерела?

Поміркуйте

Чи може казка, легенда чи пісня бути історичним джерелом? Яку інформацію про минуле вони можуть нести?

Запам'ятайте

Усні історичні джерела — вид історичних джерел, що зберігають історичні відомості в усній формі й передаються із покоління в покоління.

З вікових глибин беруть свій початок легенди, міфи, билини, думи, казки, народні пісні, загадки, прислів’я та приказки українського народу. Коли не було писемності, переповідали їх усно — з уст в уста, з роду в рід, від покоління до покоління. Тому ці твори називають усною народною творчістю, або фольклором.

Фольклорні твори є втіленням народної мудрості та ідеалів. Під їхнім впливом відбувалося все життя людини в давнину і тривалий час вони замінювали собою і школу, й науку. У них відображені погляди людей на світ, уявлення про добро і зло, ставлення до навколишньої дійсності, побут, господарство та історія українського народу. У цьому насамперед полягає їхня джерельна цінність.

Вчені-історики, етнографи, фольклористи, починаючи з ХІХ ст., їх активно збирали, досліджували й публікували. Відомим фольклористом та етнографом був український поет, автор слів Державного гімну України Павло Чубинський, який опублікував сім томів пам’яток усної народної творчості.

Павло Чубинський — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Державного гімну України

2. Яку інформацію містять казки, міфи та легенди?

Казки часто називають душею народу. З раннього дитинства вони супроводжують людину протягом життя і впливають як на погляди окремої особи, так і на культуру народу взагалі. Незважаючи на те, що в основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, в ній відображені суспільні цінності народу, його праця і побут, природні умови. У казках засуджуються такі риси, як жадібність, бажання розкошувати за рахунок чужої праці та чужого розуму, і прославляються такі риси, як працелюбність, правда, розум, вірність, щирість («Правда і Кривда», «Золотий черевичок», «Чабанець», «Красносвіт» та ін.).

Кожен народ має свої легенди про історичне минуле. Всім відома легендарна оповідь з «Повісті минулих літ» про заснування міста Києва тривалий час вважалася вигадкою.

Втім, дослідження істориків та археологів доводять, що легендарний засновник Києва був реальною особою, а саме полянським князем.

Українські легенди про історичні події чи історичних осіб, наприклад, про козака Мамая, Олексу Довбуша, Наливайка, дають змогу подивитись на тогочасні історичні події очима простого народу. Такі легенди як «Батькова порада»,

«Хліб і золото», — розкривають тогочасні моральні цінності.

Запам'ятайте

Легенда (від лат. lеgеndа — те, що має бути прочитане) — невеликий за обсягом твір усної народної творчості, в якому йдеться про певну історичну подію чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. У легендах переплітається ймовірне, фантастичне з реальністю. Але водночас, легенди — це не прості вигадки, адже беруть свій початок із реальних подій.

Пам'ятний знак на честь засновників міста Києва. 1982 р. (скульптор В. Бородай)

Міф, на відміну від легенди, — це оповідь, що відображає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних фантастичних істот. Усім відомі народні розповіді про таких міфічних істот, як русалки, мавки, домовики, вурдалаки,відьми. Завдяки вивченню міфів, вчені довідуються про релігійні вірування людей у минулому.

Федір Стовбуненко. Козак Мамай

Запам'ятайте

Міф (від грец. Μυθος, мітос — букв. оповідь, розповідь) або міт — стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.

3. Про що розповідається в українських билинах?

До усних історичних джерел відносять також билини, думи та історичні пісні. Билини створювалися протягом IX-XIV ст., і в народі їх називали «старини», «билеві пісні», «богатирський епос». Вони не мають авторів, бо їхнім творцем був народ. Виконувалися билини співцями-оповідачами в музичному супроводі гри на гуслях і передавалися з вуст в уста, від покоління до покоління. Пізніше вони були записані від виконавців і надруковані вперше на початку XIX століття.

Віктор Васнецов. Богатирі

На картині художник зобразив билинних героїв (зліва направо) — богатирів Добриню Микитича, Іллю Муромця та Олешка Поповича.

Обговоріть у парі

На основі тексту встановіть: Які події відображені в билинах? Хто був їх головними героями?

Запам'ятайте

Билини — це фольклорні пісні історико-героїчного та соціально-побутового змісту про воїнів-богатирів, героїв та їхні подвиги.

У билинах знайшли поетичне відображення історія Київської держави, боротьба з кочовими племенами печенігів і половців, а також інші аспекти тогочасного буття — праця, торгівля, мистецтво, народні уявлення про добро і зло, війну і мир, державну владу.

Позитивними героями київських та чернігівських героїчних билин були такі богатирі, як Ілля Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович. У билинах народ звеличував героїчні вчинки захисників своєї країни. Так Добриня поборов вогняного змія, Ілля Муромець полонив страхітливого Солов’я-розбійника.

4. Які основні теми дум та історичних пісень?

Лише українській національній культурі притаманні такі твори, як думи. Їх появу дослідники пов’язують із козаччиною. Відповідно, й основною темою дум були події з життя козаків та їх боротьба з завойовниками української землі, а саме: турецька неволя, визволення з неволі і щасливе повернення до рідного краю, козацьке лицарство, визвольна війна Богдана Хмельницького, родинне життя.

Думи — усні поетичні твори про важливі події та видатних діячів української історії.

Опанас Сластіон. Портрет миргородського кобзаря Самійла Яшного

Обговоріть у парі

На підставі тексту встановіть, яку історичну інформацію можна отримати з дум та народних пісень.

Їх виконували мандрівні співці-музики, що мандрували від села до села: кобзарі, бандуристи, лірники. До найвідоміших дум належать «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку», «Дума про Самійла Кішку», «Дума про Івана Богуна», «Дума про Івася Коновченка» та ін.

Ліра

Лірник Тиміш з-під Полтави (поштівка початку ХХ століття)

Запам'ятайте

Історичні пісні — фольклорні твори, присвячені певній історичній події чи історичній особі.

Артур Орльонов. Полковник Іван Богун

Люди в Україні завжди складали й співали пісні. За народними піснями можна простежити історію українського народу, його життя, побут, його мрії, сподівання. Творцями і поширювачами цих пісень були кобзарі. У таких творах висловлюється ставлення народу до історичних подій чи героїв. Вони з’явились у XV столітті, в період боротьби українського народу проти загарбників.

Кобзарі оспівували Богдана Хмельницького, його сподвижників Івана Богуна, полковника Морозенка та інших народних героїв. Це такі пісні, як «Чи не той то Хміль», «Іван Богун», «Ой Морозе, Морозенку», «Не дивуйтеся, добрії люди» та інші.

Важливими для істориків є також календарно-обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, обжинкові, весільні тощо), у яких відображені буття наших далеких предків, їхня трудова діяльність, вірування, звичаї, обряди.

5. Що сприяло популярності в народі прислів’їв та приказок?

Неоціненним скарбом української народної творчості є прислів’я та приказки. Це короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. їх ще називають узагальненим народним досвідом.

Влучність і стислість змісту приказок та прислів’їв сприяли їхній популярності в народі. Навіть народний календар був складений з прислів’їв та приказок. За давнім звичаєм за орієнтири бралися релігійні свята: «Прийшов Петро — вирвав листок; прийшов Ілля — вирвав і два; прийшов Спас — бери рукавиці про запас; прийшла Пречиста — на дереві чисто; прийшла Покрова — на дереві голо».

Обговоріть у класі

Які особливості козацького життя відображені в наведених нижче прислів’ях:

1. Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. 2. Козак — душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє. 3. Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда. 4. Козак сам не їсть, а коня накормить. 5. Степ та воля — козацька доля. 6. Де два козаки, там три гетьмани. 7. Щирий козак ззаду не нападає.

Перевірте засвоєне на уроці

ЗНАЮ

1. Що означають такі слова?

• усне джерело

• легенда

• міф

• билина

• прислів’я

РОЗУМІЮ

ВМІЮ

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. У чому особливість творів усної народної творчості як історичних джерел? Чому вони були популярними в народі в різні історичні часи?

2. В чому значимість таких усних джерел як прислів’я та приказки?

1. Які усні джерела відображають минуле періоду Давньоруської держави?

2. Які твори усної народної творчості відносяться до козацької доби? Хто були їх основними героями?

1. Поміркуйте, чи може казка, легенда чи пісня бути історичним джерелом. Яку інформацію про минуле вони можуть нести?

2. Знайдіть в Інтернеті чи бібліотеці один із творів усної народної творчості. Ознайомтеся з ним. Що нового ви довідалися про життя людей в минулому з цього твору?

ЗВ'ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Висловіть судження, яку роль відіграють казки, міфи та легенди в житті людини і суспільства. Поміркуйте, чому прислів'я та приказки називають узагальненим народним досвідом.

Для домашнього читання

Уривок з легенди про заснування Києва

«Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми,— бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм,— то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом.

І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні... Тут він і скончав живоття своє. І два брати його, Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут скончалися».

Уривок з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку»

Із-за гори, із-за кручі

Горде військо виступає,

Попереду Морозенко

Сивим конем грає.

Попереду Морозенко

Сивим конем грає.

Бились зранку козаченьки

До ночі глухої.

Козаків лягло чимало,

А татар — утроє.

Козаків лягло чимало,

А татар — утроє.

Ні один козак не здався

Живим у неволю;

Полягли всі, не вернуться

Ні один додому.

Полягли всі, не вернуться

Ні один додому.

Не вернувся й Морозенко,

Голова завзята —

Замучили молодого

Вороги прокляті!

Замучили молодого

Вороги прокляті!