Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 10 клас. Міляновська - Нова програма

РОМАНТИЗМ У США

Сполучені Штати Америки почали свою історію як колонії Великої Британії. Перше англійське поселення Джеймстаун з’явилося у 1607 році на території теперішнього штату Вірджинія. Кількість поселень швидко зростала, оскільки в Північну Америку (Новий Світ) великим потоком потяглись емігранти з усієї Європи (Старого Світу), яких приваблювали величезні можливості і багаті природні ресурси.

Англія як метрополія1 багато років зберігала економічний і політичний контроль над своїми колоніями в Америці і чинила на них серйозний податковий тиск. Унаслідок цього виникло гостре протистояння між американськими колоністами і британським урядом. Англійський король вимагав від них цілковитого підпорядкування своїй владі і з найсерйознішими намірами надіслав до Америки війська.

Результатом усе більшого поглиблення конфлікту між метрополією і колоніями став бунт, що переріс у революцію і війну. Наслідком цих подій стало проголошення у 1776 році незалежності Сполучених Штатів Америки, яким після цього довелося ще двічі воювати з Англією.

На початку XIX століття США були ще дуже молодою країною, якій довелося докласти чимало зусиль для того, щоб відстояти право на існування і створити власну історію та культуру. Мовою творів північноамериканської літератури переважно була англійська, і впродовж XVII-XVIII століть у літературі переважала релігійна, історична і патріотична тематика.

Із загостренням протистояння між колоніями і Британією активізувалася література публіцистичного і політичного спрямування. На межі XVIII і XIX століть у США з’явилися письменники, які прагнули відобразити у своїх романах життя американських колоністів. Водночас їхня творчість була ще під дуже відчутним впливом англійської літератури.

Романтизм прийшов в Америку дещо пізніше, ніж розвинувся в Європі. Цей напрям в американській літературі охоплює 1820-1860 роки. Ранній романтизм 1820-1830 років був сповнений захоплення красою і величчю американської природи, гордістю за молоду країну, яка змогла здобути незалежність. В американців з’явився патріотичний інтерес до національної історії, внаслідок чого популярними стали історичні твори, які наслідували художній стиль Вальтера Скотта.

Однак скоро на літературну сцену вийшли автори, які створили власне американську пригодницьку літературу. Провідне місце серед них посів американський романіст Джеймс Фенімор Купер (1789-1851). Він писав про події американської історії на тлі воєн, що розгорталися в Америці, на тлі протистояння з індіанськими племенами, яких сторони, що ворогували, залучали до конфліктів. Фенімор Купер присвятив цілий цикл романів зображенню індіанського світу і ролі цивілізації в житті корінних народів Північної Америки.

Не менш важливим прикладом американської романтичної прози є твір письменниці Гаррієт Бічер-Стоу (1811-1896) «Хатина дядька Тома» (1852 рік), у якому порушується проблема рабства.

1 Метрополія (давньогрецькою — материнське місто) — країна, що володіє колоніями.

Літературу, що засуджувала це ганебне явище і виступала за відміну рабства та работоргівлі, називають аболіціоністською. Автором віршів за звільнення рабів був і відомий вам Генрі Водсворд Лонгфелло (1807-1882).

Як письменник-романтик, Генрі Водсворд Лонгфелло також захоплювався фольклором індіанців, вивчав їхні легенди і написав відому вам епічну поему «Пісня про Гайявату» (1855 рік). У поемі він описав побут і вірування одного з індіанських племен Північної Америки — оджибве.

Яскравим явищем у літературі американського романтизму стала творчість Едгара Аллана По — поета, прозаїка і публіциста. Поезія По характеризується підвищеною емоційністю і психологізмом, надзвичайною музикальністю. Особливе місце в американській літературі посідають психологічні й науково-фантастичні новели Едгара По, якого Жуль Верн і Герберт Веллс вважали своїм учителем. У світовій літературі цього митця вважають засновником жанру детективних новел, серед яких і відоме вам логічне оповідання Едгара По «Золотий жук».

Сучасником Едгара По був Волт Вітмен оригінальний мислитель і поет-новатор, прихильник аболіціонізму та рівності. У своїй поетичній збірці «Листя трави» він сповідував ідею всезагальної єдності і національного оптимізму. На думку науковців, доба романтизму стала не тільки періодом творення національної американської літератури, а й важливим чинником формування американської нації.

Історія рабства в Америці почалася у 1619 році, коли англійські колоністи завезли перших чорношкірих для використання їхньої праці на плантаціях. Рабство чорношкірих стало вагомим чинником економічного зростання Америки, адже на континент було завезено близько 12 мільйонів африканців, які працювали на виснажливих роботах, приносячи величезні прибутки власникам.

Також в історії Америки було відоме явище «білого рабства», коли невільниками нерідко ставали ірландці. Англійці вивозили їх у свої колонії, зокрема в Америку, після захоплення Ірландії та ухвалення англійським парламентом у 1652 році рішення про конфіскацію земель у місцевого населення і його подальшу депортацію.

У 1770-ті роки були висунуті перші пропозиції щодо скасуванню рабства і работоргівлі, але південні штати, які найбільше використовували невільників на плантаціях бавовнику і тютюну, виступили проти такої пропозиції.

Наприкінці XVIII століття в Америці виник аболіціоністський рух, учасники якого боролися проти рабства, посилаючись на «Декларацію незалежності Сполучених Штатів Америки», в якій ішлося про те, що Бог створив усіх людей рівними.

Унаслідок протистояння північних і південних штатів (зокрема, у питанні рабства) почалася Громадянська війна 1861-1865 років. Після Громадянської війни, в якій перемогли північні штати, працю невільників в Америці заборонили.

Радимо прочитати

Френсіс Скотт Фіцджеральд «Великий Гетсбі»