Підручник з Зарубіжної літератури (рівень стандарту). 10 клас. Міляновська - Нова програма

РОСІЙСЬКА ПОЕЗІЯ «ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА»

Як ви вже знаєте, у російській літературі перших десятиліть XIX століття, як і в європейській, панував романтизм. Запозичивши з німецької, англійської, французької літератури чимало ідей, російський романтизм мав і свої особливі риси. Піднесена емоційність відчувалася не лише у творах любовної чи пейзажної тематики, а й у творах громадянської і патріотичної тематики, особливо після перемоги Росії у війні з Наполеоном Бонапартом. Загальний оптимізм живився очікуванням реформ, свободи, знищення кріпацтва, але замість цього російське суспільство отримало посилення цензури і погіршення життя народу-переможця.

У 1820-х роках (і передовсім після краху повстання декабристів) романтизм від піднесеного настрою приходить до почуття розчарування. Оспівуючи свободу, поети-романтики засуджували тиранію, і твори багатьох митців стали яскравим взірцем політичного вільнодумства.

Російська романтична література, яка набула розквіту в 1820-1830-х роках, постійно відчувала на собі прискіпливий гнітючий погляд влади. Очевидно, недаремно одним із поширених мотивів у мистецтві виявився мотив бунту і заклик до поетів стати пророками свого народу. Це було реакцією на дикунські самодержавно-кріпацькі порядки в країні, на розчарування в історичній місії Російської імперії та можливості встановлення цивілізованого ладу.

Незважаючи на постійні утиски цензури й навіть особисту недоброзичливу увагу царів до життя поетів (наприклад, О. Пушкіна і М. Лєрмонтова), російські митці 1820-1830-х років подарували світові величезну кількість поетичних шедеврів. Цей період бурхливого розвитку російської поезії називають її «золотою добою».

1. Згадайте, які вірші Олександра Пушкіна на тему кохання ви вивчали у 9 класі. У чому полягає романтичний культ почуттів у цій ліриці?

2. У яких поетичних творах Михайло Лєрмонтов висловлює романтичне розчарування?

3. Прочитайте напам’ять вивчені у 9 класі ліричні твори російських поетів.

У той час, коли романтизм панував на російських теренах, реалізм лише зароджувався, поступово набираючи силу. У 9 класі ми говорили про взаємодію російського романтизму і реалізму у 1820-1830-их роках, про присутність у творах різних авторів ознак і того, й того напряму.

1. Творчість яких відомих вам російських літераторів характеризується рисами романтизму і реалізму?

2. Згадайте назви творів, у яких реалістично зображено романтичний конфлікт.

Однак уже з 1840-х років і до кінця XIX століття панівне становище в російській літературі посідає реалізм (як напрям) і роман (як жанр) із прискіпливою увагою до соціальних проблем, з переконанням, що митці повинні активно висловлювати свою громадянську позицію і навіть намагатися впливати на політичні процеси у країні. Ці реалістичні тенденції знайшли відображення і в тогочасній російській поезії. Наприклад, відомий поет-реаліст Микола Нєкрасов багато творів присвятив життю російського народу, жахливим бідуванням простолюду, намагаючись викликати співчуття до страждань і полегшити його долю.

Проте романтичний напрям у російській літературі не зникає зовсім, а ніби потрапляє у тінь реалізму. Романтизм середини XIX століття часто протиставляється реалізму як напрям, який уникає зображення соціально-побутових тем і тим паче критики суспільних негараздів. Так у Росії з’являється ідея «чистого мистецтва». «мистецтва заради мистецтва», якому притаманні витонченість образів і глибока філософічність, прагнення вирватись із надокучливої повсякденності і відмежуватися від соціальних потрясінь.

Прибічники цієї ідеї вважали, що завдання високого мистецтва не може полягати у віддзеркаленні (нехай і правдивому) всього, на що падає погляд письменника. Адже безсмертне мистецтво має бути самодостатнім і не повинне слугувати дріб’язковим подробицям побуту чи викоріненню суспільних вад.

Прихильники «чистого мистецтва» сповідували вільне право митця писати про те, чого воліє його високе натхнення. Вони були переконані, що спокійне самозаглиблення поета, його відданість священній поезії несумісні із критикою кріпацтва чи поліцейських порядків у царській Росії. В поезії чистого мистецтва все зосереджено навколо вічних тем: природи, кохання, краси, життя, смерті.

Найяскравішими співцями чистого мистецтва стали Федір Тютчев і Афанасій Фет. Їх називають останніми поетами «золотої доби» російської поезії, що свідчить про визнання великого таланту цих митців.

Лірика Федора Тютчева й Афанасія Фета відзначається споглядальністю, у ній не звучать ідеї оновлення світу і політичні заклики (за що їх багато критикували російські громадські й літературні діячі). Увазі реалістів до соціальних проблем суспільства поети-романтики протиставляють пасивну філософську самозаглибленість у власний внутрішній світ, світ особистих переживань.

Класна дошка

Прикметні риси поезії чистого мистецтва

• піднесена емоційність; витончена образність;

• філософічність, споглядальність;

• культ природи і почуттів, олюднення природи;

• прагнення довершеності поетичного твору;

• увага до внутрішнього світу людини;

• відмова від буденного, приземленого; відмова від соціально-побутової тематики;

• ігнорування суспільних проблем;

• цікавість до людини як до духовної особистості, а не як до представника певного соціального прошарку;

• несподівані порівняння, метафоричність поетичної мови;

• мистецтво священне, воно має божественну природу

Радимо прочитати

Лев Толстой «Анна Кареніна»