Креслення. 8-9 клас. Сидоренко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

3. Креслення плоских предметів

3.1. Зображення плоских предметів

Багато предметів мають незначну товщину (висоту), яка у багато разів менша за їх довжину і ширину. Такі предмети називають плоскими — це різні пластини, прокладки, підкладки, кутники тощо. Найчастіше їх виготовляють з листових матеріалів: картону, жерсті, фанери та інших.

Креслення плоского предмета (рис. 31) містить одне зображення, яке являє собою фронтальну проекцію (згадайте, чому її так називають). Воно дає повне уявлення про форму зображеного предмета та його частин. Товщину плоского предмета на кресленні вказують умовним позначенням. Для цього застосовують літеру s, котру пишуть перед числовим значенням товщини. Умовне позначення наносять на поличку лінії-виноски (рис. 31, б).

Рис. 31. Зображення плоского предмета: а — загальний вигляд; б — креслення

Рис. 32. Зображення плоских предметів, що мають форму правильних многокутників: а — з однією віссю симетрії; б — з двома осями симетрії

Зображення предмета на кресленні вибирають такими, щоб якнайповніше використовувалось поле креслення. Вам відомо, що перевагу слід віддавати зображенням предметів у натуральну величину. Але при цьому зображення може бути занадто малим і на полі креслення залишиться багато вільного місця. Занадто велике зображення не залишить місця для нанесення розмірів та інших позначень на кресленні. Тому великі предмети зображують зменшеними, а малі — збільшеними.

Щоб збільшити чи зменшити зображення на кресленні, застосовують масштаб. На кресленнях зображення предметів збільшують чи зменшують не в довільну кількість разів. Масштаби зображень визначені державними стандартами. їх значення такі:

масштаби зменшення — 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10 та ін.;
масштаби збільшення — 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1 та ін.

Треба пам’ятати, що в якому б масштабі не виконувалося зображення, розміри на кресленні наносять дійсні.

Вказують масштаб креслення у призначеній для цього графі основного напису (див. рис. 2). На полі креслення масштаби записують так: М 2:1; М 1:5; М 1:10 і т.д. В основному написі перед позначенням масштабу літеру М не пишуть.

Багато плоских предметів мають форму правильних многокутників: трикутників, чотирикутників, шестикутників і т.ін. Зображення правильних многокутників з непарною кількістю вершин мають одну вісь симетрії (рис. 32, а), а з парною — дві (рис. 32, б).

Рис. 33. Зображення плоских предметів: а, б, в — симетричних; г, д — несиметричних

В основі побудови зображення правильного многокутника лежить поділ кола на рівні частини, з правилами якого ви вже знайомі. З’єднані між собою прямими лініями точки поділу кола утворюють відповідний многокутник. Многокутник, побудований на основі поділу кола на рівні частини, називають вписаним.

Зверніть увагу, що вибір початкової точки для поділу кола впливає на положення осі симетрії зображення многокутника.

Плоскі предмети бувають симетричні і несиметричні. Ви вже знаєте, що симетричність предметів на кресленнях вказують осями симетрії, які проводять штрихпунктирною лінією. Зображення симетричних предметів можуть мати одну (рис. 33, а, б) чи дві (рис. 33, в) осі симетрії. Одна вісь симетрії може бути вертикальною (рис. 33, а) або горизонтальною (рис. 33, б). Несиметричні предмети осей симетрії на зображеннях не мають (рис. 33, г, д).

Симетричність форми плоского предмета визначає послідовність побудови його зображення.

Побудову зображення предмета з двома осями симетрії (рис. 34, а) починають з визначення центру поля креслення. Його знаходять на перетині діагоналей прямокутника, обмеженого рамкою креслення (рис. 34, б). Через знайдений центр проводять осі симетрії (рис. 34, в).

Від точки перетину осей симетрії будують габаритний прямокутник, який обмежує контур зображення предмета по його довжині і висоті (рис. 34, г). Габаритний прямокутник вибирають таким, щоб зображення якнайповніше зайняло місце на полі креслення.

Усередині габаритного прямокутника розмічають положення центрів і проводять кола й півкола заданих розмірів (рис. 34, д). Далі розмічають і обводять призматичні елементи контура зображення — прямокутні й гострокутні вирізи, пази тощо (рис. 34, е). Вважається доцільним будувати елементи контура зображення спочатку по його довжині, а потім — по висоті.

Рис. 34. Послідовність побудови зображення предмета з двома осями симетрії

В останню чергу розмічають і обводять прямолінійні ділянки контура зображення (рис. 34, є).

Якщо зображення плоского предмета має одну вісь симетрії (рис. 35, а), то його побудову починають з проведення цієї осі. Вертикальну вісь розміщують посередині ширини поля аркуша (рис. 35, б), а горизонтальну — посередині його висоти (див. рис. 34, в). Орієнтиром для правильного розміщення осі на полі аркуша слід брати його центр, визначений за допомогою діагоналей прямокутника, обмеженого рамкою креслення. Відносно осі симетрії будують габаритний прямокутник. Його положення на полі аркуша визначають однаковими проміжками зліва і справа (l₁), а також зверху і знизу (l₂) між самим прямокутником і рамкою креслення (рис. 35, в).

Усередині габаритного прямокутника розмічають положення центрів і проводять кола й півкола заданих розмірів. Причому спочатку будують ті елементи, що знаходяться на осі симетрії, а потім — ті, що поза нею (рис. 35, г, д). Далі розмічають і обводять призматичні елементи і в останню чергу — прямолінійні ділянки контура зображення (рис. 35, е, є). Тобто останні побудови виконують так само, як і в попередньому випадку.

Рис. 35. Послідовність побудови зображення предмета з однією віссю симетрії

Зображення несиметричного предмета (рис. 36, а) починають будувати безпосередньо з габаритного прямокутника. Його положення на полі креслення визначають однаковими проміжками між самим прямокутником і рамкою по ширині і висоті формату (рис. 36, б). Усередині габаритного прямокутника розмічають загальний контур предмета без деталізації його елементів (рис. 36, в). Далі розмічають положення центрів і проводять кола й півкола заданих розмірів (рис. 36, г, д). В останню чергу розмічають і обводять прямолінійні ділянки контура зображення (рис. 36, е, є).

ЗАПИТАННЯ

1. Які предмети слід вважати плоскими?
2. Як на кресленнях позначають товщину плоских предметів?
3. Як відрізнити зображення плоского симетричного предмета від несиметричного?
4. Якою лінією проводять на кресленнях осі симетрії?
5. Як побудувати правильний вписаний у коло многокутник?

Рис. 36. Послідовність побудови зображення несиметричного предмета

6. Для чого застосовують масштаби при виконанні креслень?
7. Що означає виконати креслення в масштабі М 1:1? М 1:2? М 5:1?
8. Чи залежать числові значення розмірних чисел на кресленні від його масштабу?
9. Як знайти положення центра поля креслення?
10. Що таке габаритний прямокутник? Як його розміщують на полі креслення?

3.2. Розміри на кресленнях

Креслення дає уявлення не тільки про форму зображеного предмета, а й про його розміри чи розміри його частин. Розміри на кресленнях зазначають розмірними числами на розмірних лініях.

Лінійні розміри на кресленнях, які визначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину тощо), дають у міліметрах, але позначення одиниці фізичної величини не наносять.

Межі вимірювання розміру вказують виносними лініями, які проводять перпендикулярно до відрізка контура зображення, розмір якого зазначають (рис. 37). Розмірні лінії проводять паралельно тим відрізкам, розміри яких визначають. Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками (рис. 37, а). Якщо розмірна лінія не дозволяє розмістити на ній стрілки, то лінію продовжують і стрілки наносять з зовнішнього боку від виносних ліній (рис. 37, б). Розмірне число наносять зверху розмірної лінії ближче до її середини, якщо вона розташована горизонтально або похило, і зліва від неї, якщо вона розташована вертикально (рис. 38, а). Якщо місця для написання розмірного числа недостатньо, його наносять на продовженні розмірної лінії (рис. 38, б) або на поличці лінії-виноски (рис. 38, в).

Рис. 37. Проведення розмірних ліній на кресленні

Рис. 38. Нанесення розмірних чисел

Виносні й розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією. Виносні лінії обов’язково виходять за кінці стрілок розмірної лінії на 1...5 мм. Відстань між розмірною лінією і контуром зображення повинна бути не менше 10 мм.

На кресленні може бути кілька розмірних ліній, паралельних між собою (рис. 39). Щоб уникнути перетину виносних і розмірних ліній, завжди ближче до контура зображення наносять менший розмір. Відстань між паралельними розмірними лініями має бути 6...10 мм. Якщо на кресленні є більше двох паралельних розмірних ліній, то розмірні числа на них розміщують у шаховому порядку (див. рис. 39).

Рис. 39. Проведення паралельних розмірних ліній

Рис. 40. Нанесення розмірів кутів

Кутові розміри (розміри кутів) на кресленнях вказують у градусах, мінутах і секундах умовними позначеннями (рис. 40). Виносні лінії кутового розміру являють собою продовження сторін вимірюваного кута, а розмірну лінію проводять у вигляді дуги кола з центром у вершині кута.

Про розміри округлих частин предметів (круглі отвори) свідчать їх діаметри. Для позначення діаметра перед розмірним числом наносять умовний знак Ø (рис. 41). Розмір діаметра пишуть над розмірною лінією усередині кола (рис. 41, а) або за його межами (рис. 41, б).

Розміри заокруглених частин предметів вказують, зазначаючи радіуси дуг, які їх утворюють. Для позначення радіуса перед розмірним числом наносять умовний знак R (рис. 42). Розмірну лінію проводять з центра дуги і закінчують стрілкою, яка упирається в точку дуги кола. Якщо розмірна лінія радіуса занадто коротка і на ній не можна розмістити умовний знак і розмірне число, то їх наносять на продовженні розмірної лінії з зовнішнього боку дуги (рис. 42).

Рис. 41. Нанесення розмірів кіл

Зображення предмета може мати кілька однакових елементів. їх розміри наносять лише раз, але зазначають кількість цих елементів (рис. 43). Наприклад, напис «4 отв. Ø 12» означає, що предмет має чотири однакових отвори діаметром 12 мм.

Рис. 42. Нанесення розмірів радіусів

Рис. 43. Нанесення розмірів, що повторюються

ЗАВДАННЯ

Визначте, на яких кресленнях (рис. 44) нанесено розміри з помилками. Відповіді запишіть у таблицю:

Завдання	Креслення
І
II
III
IV
V

Рис. 44. Завдання для вправи

Як правильно нанести розміри на кресленні предмета? Для цього слід дотримуватись певної послідовності. Розглянемо її на прикладі.

На рисунку 45 показано зображення плоского предмета. Це прямокутна пластина завтовшки 5 мм. Посередині пластини є круглий отвір Ø 24 мм, у верхній частині — два однакових круглих отвори Ø 8 мм. Унизу — прямокутний виріз.

Спочатку наносять розміри окремих частин предмета: діаметри отворів (8 і 24 мм), довжину і висоту прямокутного вирізу (розміри 32 і 6 мм). Діаметри двох однакових отворів вказують один раз, але перед позначенням розміру наносять напис «2 отв.».

Рис. 45. Розміри на кресленні плоского предмета

Далі наносять розміри, які визначають взаємне розташування частин предмета. Такими розмірами є 9, 10, 12 і 22 мм. Розмір 9 мм визначає положення прямокутного вирізу по ширині пластини. Розміри 10 і 12 мм визначають положення центрів отворів Ø 8 мм по висоті і ширині предмета. Розмір 22 мм визначає положення центра отвору Ø 24 мм по висоті предмета. Положення центра по ширині визначає вісь симетрії, тобто отвір розташований точно посередині відносно ширини предмета.

В останню чергу наносять розміри, які визначають найбільші обриси предмета — їх називають габаритними. На рисунку 45 це розміри 55 і 50 мм, тобто висота і ширина предмета.

Товщину предмета вказують умовно — s5.

ЗАПИТАННЯ

1. В яких одиницях вказують на кресленнях лінійні розміри? кутові розміри?
2. Якою лінією проводять на кресленні виносні й розмірні лінії?
3. Якою має бути відстань між контуром зображення і розмірною лінією?
4. Як наносять розмірні числа по відношенню до горизонтальних, похилих і вертикальних розмірних ліній?
5. Як наносять розміри кількох однакових елементів зображення?
6. У якій послідовності наносять розміри на кресленнях плоских предметів?

Рис. 46. Завдання для вправи

ЗАВДАННЯ

І. Прочитайте креслення предметів, давши відповіді на наступні запитання.

До креслення на рисунку 46, а:

1. Чому дорівнюють габаритні розміри предмета?
2. Яка товщина предмета? Звідки це видно?
3. Скільки осей симетрії має зображення предмета?
4. Що означає напис «2 отв. Ø 7»?
5. Чому перед розмірним числом 15 нанесено літеру R?
6. Якими розмірами визначено положення центра отворів діаметром 7 мм?

До креслення на рисунку 46, б:

1. Чому дорівнюють габаритні розміри предмета?
2. З якою метою на кресленні нанесено розмір 80 мм?
3. Скільки осей симетрії має зображення предмета?
4. Що означає умовне позначення s8?
5. Що означає знак □, нанесений перед числом 30?
6. Яка умовність використана при нанесенні розмірів двох однакових отворів?

II. Виконайте креслення одного з плоских предметів за поданими половинами симетричних зображень (рис. 47). Нанесіть необхідні розміри, враховуючи, що розмір клітинок дорівнює 5x5 мм. Зазначте товщину предмета (5 мм).

Рис. 47. Завдання для вправи

3.3. Ескіз предмета

Уявіть собі, що для ремонту навчального приладу в майстерні необхідно виготовити нову деталь. Для цього потрібне креслення деталі, яка вийшла з ладу. Щоб прискорити процес її виготовлення, креслення в даному випадку можна виконати спрощено — від руки, без застосування креслярських інструментів, без масштабу, лише додержуючи на око пропорції між частинами зображуваної деталі. Виконані у такий спосіб креслення називають ескізами. Для порівняння на рисунку 48 показано ескіз (а) і креслення (б) одного і того ж предмета.

Рис. 48. Ескіз (а) і креслення (б) предмета

Незважаючи на допустимі спрощення, ескіз повинен давати уявлення про зображений на ньому предмет. Тому лінії на ескізі мають бути рівними і чіткими, всі написи і позначення — акуратними.

Ескізи виконують на папері в клітинку. Це полегшує й прискорює проведення ліній, виконання необхідних побудов. За допомогою клітинок легко додержувати пропорційності частин предмета. Дуги кіл на ескізах розмічають циркулем, а потім обводять від руки.

Щоб правильно виконати ескіз предмета, дотримуються такої послідовності:

1. Ознайомлюються з предметом, вивчаючи його будову.
2. Готують аркуш паперу — проводять рамку, розмічають і креслять основний напис.
3. Визначають положення зображення на полі креслення. Для цього проводять осі симетрії і розмічають габаритний прямокутник.
4. Послідовно розмічають і обводять контур зображення предмета. Побудову зображень на ескізах здійснюють так само, як і на кресленнях.
5. Наносять виносні і розмірні лінії.
6. Обмірюють предмет і наносять розмірні числа.
7. Заповнюють основний напис, де зазначають назву предмета і матеріал, з якого його виготовлено. Масштаб в основному написі на ескізі не вказують.

Назву предмета в основному написі дають у називному відмінку, наприклад: «Пластина», «Вушко». Так само пишуть і назву матеріалу: «Жерсть», «Картон», «Гума» тощо.

На закінчення перевіряють ескіз. При цьому необхідно впевнитись, що зображення побудоване правильно і дає повне уявлення про форму предмета і його окремих частин; зображення доповнено необхідними розмірами і умовними позначеннями.

Послідовність виконання ескіза предмета показано на рисунку 49.

Під час виконання ескізів предмети обмірюють різними вимірювальними інструментами. Лінійні величини вимірюють за допомогою лінійки (рис. 50, а). Кути вимірюють транспортиром (рис. 50, б). Діаметри круглих отворів можна вимірювати нутроміром (рис. 50, в). Числове значення діаметра отвору, вимірюваного нутроміром, визначають за лінійкою (рис. 50, г).

Рис. 49. Послідовність виконання ескіза предмета

Рис. 50. Обмірювання предметів для виконання ескізів: а — лінійкою; б — транспортиром; в, г — нутроміром

Рис. 51. Опосередковане визначення розмірів

Рис. 52. Завдання для вправи

Деякі розміри визначають опосередковано або за допомогою певних розрахунків, тому що виміряти їх безпосередньо неможливо. На рисунку 51, а показано частину предмета з двома циліндричними отворами. Нехай потрібно визначити відстань А між їх центрами. Шукана відстань дорівнює відстані В між однойменними точками обох кіл — тобто А=В. Якщо відстань В виміряти складно, то вимірюють відстань Б. Тоді A=Б+2(d/2)=Б+d. Коли діаметри отворів різні (рис. 51, б), то A=B+(D+d)/2. На рисунку 51, в показано розрахункову схему для визначення відстані від центра отвору до краю предмета: A=B+d/2.

ЗАПИТАННЯ