Підручник з Мистецтва. 9 клас. Масол - Нова програма

Тема 9-10. ЛАБІРИНТАМИ ХУДОЖНЬОЇ АБСТРАКЦІЇ

На початку XX ст. світ був здивований модерністськими інноваціями митців-абстракціоністів, які відмовилися від реалістичності в живописі, проголосили втечу від буденності й внесли в художній простір ідеї нефігуративності. Вони вважали, що мистецтво само по собі є реальністю, тому завдання митця — не наслідувати дійсність, а конструювати її. Абстракціонізм свідомо відкинув художній образ. Це стало поворотним моментом для всієї історії мистецтва. Безпредметні композиції втілювали сміливість думки і фантазії художників, викликали вільні асоціації глядачів.

Абстракціонізм виник одночасно в декількох європейських країнах. Його засновниками й натхненниками стали Василь Кандинський, Казимир Малевич, Піт Мондріан. Різних за поглядами художників єднала ідея необхідності розвитку художньої творчості у формах, властивих тільки мистецтву, тобто «звільнених» від копіювання реалій і спрямованих на передачу духовності.

З моменту появи абстракціонізму в ньому викристалізувалися дві основні течії: лірико-емоційна абстракція і геометрична абстракція.

Лірико-емоційну (або психологічну) абстракцію репрезентує творчість видатного художника Василя Кандинського (1866-1944), якому притаманні прагнення до імпровізаційного виразу емоційних станів, орієнтація на експресію кольору, вільні форми й ритми. Лідер і теоретик абстракціонізму вважав головним у мистецтві його духовний зміст, а засобом його вираження — комбінації безпредметних форм. В. Кандинський тонко відчував виразність і символізм кольору. Він зазначай, що різні кольори викликають у глядача різні емоційні реакції. Червоний символізує мужність, білий — народження, а чорний — згасання життя. Лінії також стають своєрідними символами: горизонталь уособлює пасивне начало, вертикаль і діагональ, навпаки, — активне, енергійне. Для творчості В. Кандинського характерна синестезія, сприйняття кольорів як звукових стимулів. Митець створював композиції (імпровізації) подібно до музичних симфоній, шукаючи гармонію в поєднанні кольорів, ліній і форм. При цьому орієнтувався на голос душі, внутрішній зір, що спрямовували його фантазію, підказували форми й «звучання» кольорів.

Василь Кандинський. Поперечна лінія (зліва). Домінуюча дуга (справа)

Василь Кандинський. Козаки

Петро Андрусів. Бій під Конотопом

Віднайдіть лінії, кольорові плями, силуети, у яких В. Кандинський передає динаміку руху козаків. Порівняйте дві композиції на спільну тематику — абстрактну з фігуративною.

У геометричній абстракції (або інтелектуальній, «холодній») художній простір створюють шляхом поєднання різних геометричних форм, кольорових площин, прямих і ламаних ліній. Ця течія абстракціонізму виросла з пошуків кубістів, які першими деформували натуру в пошуках «нової реальності». Вона мала такі розгалуження, як неопластицизм Піта Мондріана, орфізм Робера Делоне, супрематизм Казимира Малевича.

Живопис нідерландського художника Піта Мондріана (1872-1944) — це осмислення гармонії світобудови в чітких структурах. Неопластицизм утверджував ясність і простоту геометричних форм, звільнених від природи. У прагненні «денатуралізувати» живопис П. Мондріан відмовляється від фігуративності в ім’я естетики абстракції або «мистецтва чистої пластики». Квадратні й прямокутні площини він тонує трьома основними кольорами — червоним, синім, жовтим та ахроматичними — білим і чорним. Такими лаконічними засобами виражена гармонія світобудови.

Піт Мондріан. Композиція з Червоним, Жовтим, Синім і Чорним (зліва). Буги-вуги на Бродвеї (справа)

Поміркуйте, чи вдалося П. Мондріану в геометричній абстракції передати ритм. Чому, на вашу думку, він обрав саме таку назву?

Соня Терк-Делоне. Ритм

Для характеристики абстрактного мистецтва Робера Делоне (1885-1941) поет, художник та критик Гійом Аполлінер віднайшов термін «орфізм». Поет, мабуть, намагався наголосити на музикальності малярства французького авангардиста, на ритмічності його оригінальних кольорових дисків. Термін закріпився стосовно стилю Р. Делоне і його дружини — Соні Терк-Делоне (1885-1979), яка була родом з України. У прагненні повернути вільну експресію кольору первісного мистецтва подружжя створило стиль, який побудовано на геометрії яскравих круглих форм. Смисловим стрижнем нового стилю став симультанізм (єдність світла, кольору, руху). У разі зіставлення контрастних кіл (дисків), що створювали глибину простору (без світлотіні), виникав ефект руху. Багатство палітри, нефігуративна геометрична пластика і «музикальність» ритміки — ось основні риси орфізму. Згодом художниця застосувала безпредметність і в декоративному мистецтві, дизайні одягу. Також вона цікавилася «синхронним живописом», співвіднесеним з музикою. Соня Терк-Делоне — перша жінка, що мала персональну виставку в Луврі.

Робер Делоне. Висока португалка

Одним із послідовників орфізму став художник, скульптор і винахідник із України, вихованець Одеської художньої ніколи Володимир Баранов-Россіне (1888-1944). Експериментування в царині різних стилів і напрямів від імпресіонізму і кубізму до абстракціонізму сприяли пошуку власного живописного почерку. Згодом вони привели митця до новаторства у скульптурі й створення перших рухових композицій. Під впливом ідей синтезу мистецтв він досліджує взаємодію звуку і кольору, створює оптофон (тип піаніно), який під час програвання музики проектував на екран багатобарвні зображення.

Володимир Баранов-Россіне. Автопортрет

Як в абстрактній композиції передано рух, динаміку?

Володимир Баранов-Россіне. Музичне капричіо

З історії шедевра

Автопортрет

В історії світового мистецтва немає, напевно, твору з гучнішою славою, ніж «Чорний квадрат» Казимира Малевича (1879-1935). Чи не найзнаменитіша після «Джоконди» картина художника-авангардиста українсько-польського походження стала своєрідною іконою абстракціонізму. Існують як мінімум 4 версії картини.

Засновник супрематизму, різновиду геометричної абстракції, народився в Києві. Тут він учився малювати в мистецькій школі у М. Пимоненка, а згодом певний час викладав у Київському художньому інституті.

Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний.

Незважаючи на світове визнання, численні статті й книжки про митця, К. Малевич і досі залишається одним із найзагадковіших художників. І через століття нові покоління глядачів знов і знов намагаються збагнути таємниці його начебто таких простих абстракцій.

Чорний квадрат

Червоний квадрат

Супрематична композиція

Спробуйте дати власне тлумачення змісту картини «Чорний квадрат». За бажанням ознайомтеся в Інтернеті з її різними інтерпретаціями. Врахуйте «підказку» художника: «Чорне і біле — це світло і темрява, площина і безмежність...». Чому, на вашу думку, саме ця композиція стала знаковою для мистецтва XX ст.?

Олександра Екстер. Ескіз костюма Саломеї (зліва). Проект оформлення оперети (справа)

Естетика абстракціонізму позначилася на становленні нових тенденцій в українській графіці, театрально-декораційному мистецтві. В атмосфері режисерських новацій Л. Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Авангардні ескізи декорацій і костюмів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенка-Хвостова сприяли оновленню сценографії. Геометризовані форми, сміливі кольорові рішення, модерна пластика вносили струмінь сучасності в оформлення вистав. Риси авангарду виявилися в музичному театрі. Засновником модерної української оперети був Ярослав Барич («Гуцулка Ксеня», «Шаріка» та ін.).

А. Петрицький. Ексцентричні танці

О. Хвостенко-Хвостов. Декорації до опери

В. Меллер. Ассирієць

Портрет митця

Автопортрет

Домінуючим стилем лідера харківського авангарду Василя Єрмилова (1894—1968) став своєрідно осмислений конструктивізм, хоча у його творчості синтезовано багато художніх течій і напрямів. Він працював у царині станкової, книжно-журнальної і промислової графіки, рекламного дизайну, оформлював інтер’єри, трибуни для агітації. Художник проводив творчі досліди над шрифтами і фактурами, створював не лише живописні, а й рельєфні абстрактні композиції, використовуючи нетрадиційні матеріали (наприклад, наждачний папір), поєднував їх з цифрами, текстами.

Мистецтво В. Єрмілова гранично лаконічне. Композиційно-ритмічний ефект досягнуто мінімумом засобів: два-три геометричних елемента, пара локальних кольорів, декілька майстерно оброблених фактур (дерево, жерсть). Але при цьому — бездоганна пропорційність, і як результат — гармонійна ясність і досконалість.

У багатьох сучасних дизайнерів і поціновувачів мистецтва твори Єрмилова викликають захват. Його по праву вважають предтечею мінімалізму і концептуалізму другої половини XX ст. У Харкові, на батьківщині художника, відкрито центр сучасного мистецтва — «Єрмилов-центр».

Гітара

Портрет художника Олексія Почтенного

Яка робота українського художника-конструктивіста вам сподобалася найбільше? Поясніть, чим саме вона зацікавила.

Естетика техніцизму позначилася на поширенні конструктивізму в архітектурі, який змінив модерн. Новий стиль відповідав потребам епохи індустріалізації, новим соціальним умовам і будівельним технологіям. Архітекторів приваблювали в ньому такі риси, як функціональність, простота майже чистих геометричних форм, лаконізм засобів вираження. До конструктивізму долучилися зодчі німецького «Бауґауза» Вальтер Гропіус і Людвіг Міс ван дер Рое.

Французький архітектор швейцарського походження Ле Корбюзьє (1887-1965) відкрив очі зодчим світу на нові вільні форми конструктивізму. Його ідеями захоплювалися в усьому світі, будинки за його проектами зведено у Швейцарії, Франції, Німеччині, США, Аргентині, Японії, Індії, Бразилії. Універсальні прийоми Ле Корбюзьє стали звичними в будівництві («вільний фасад», «дахи-тераси», стрічкові каркасні вікна). Утім, деякі конструкції «великого урбаніста» здавалися сучасникам надто ексцентричними.

Поцікавтеся, які споруди вашого краю виконані в стилі конструктивізму. Які з них мають художню цінність? Обґрунтуйте.

Ле Корбюзьє. Капела Нотр-Дам-дю-О, м. Роншан, Франція

С. Серафимов, С. Кравец, М. Фельгер. Площа Свободи, м. Харків, Україна

У будь-якому місті світу можна побачити будинки, зведені конструктивним методом, бо це — просто і надійно. У радянські часи цей стиль завдяки практичності служив основою громадського і житлового будівництва. Проте багатьом із них бракувало художньої довершеності, а в масовій забудові міст взагалі панував примітив «сірих коробок».

Символом вітчизняного конструктивізму вважають ансамбль площі Свободи в Харкові, де домінує споруда Держпрому. У часи зведення комплексу Харків був столицею України, отже, не дивно, що саме тут виник найвеличніший «хмарочос» Європи.

Узагальнюючи, варто наголосити, що абстракціонізм, як художнє явище з багатьма розгалуженнями, справив величезний вплив на розвиток сучасного образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, архітектури, дизайну.

Мистецька скарбничка

Абстракціонізм (від лат. abstractus — абстрактний) — один з головних художніх напрямів XX ст., безпредметне нефігуративне мистецтво, в якому структура твору живопису, графіки чи скульптури не відображає реальність, а ґрунтується на формальних елементах (лінії, плями тощо), та абстрактних конфігураціях.

Конструктивізм (від лат. constructio — побудова, структура) — напрям в авангардизмі 1910-1930-х рр., що охоплює архітектуру, образотворче і декоративно-прикладне мистецтво, фотографію, частково — літературу, театр, кіно, музику. Характеризується лаконізмом і абстрактністю форм.

Неопластицизм (гол. neoplasticism, від грец. neos — новий і пластика) — художня течія абстракціонізму, що базується на ідеї «мистецтва чистої пластики».

Орфізм (фр. orphisme, від Orphee — Орфей) — течія в європейському абстрактному живописі 1910-х рр., якій притаманна єдність світла, кольору, руху.

Симультанний (фр. simultanee — одночасний) — вплив кількох чинників одночасно, що породжує їхній взаємозв’язок і взаємопроникнення.

1. Назвіть течії абстракціонізму та їхніх засновників. У чому полягає відмінність абстрактного мистецтва від інших напрямів модернізму?

2. Схарактеризуйте творчість художника-абстракціоніста, картини якого зацікавили найбільше, на конкретних прикладах.

3. Порівняйте засоби художньої виразності та стильові ознаки картин «Ейфелева вежа» Р. Делоне (зліва) і Ж. Сера (справа).

4. Проведіть з однокласниками дискусію і обговоріть тезу К. Малевича, що «мистецтво має відображати не сам предмет, а ті відчуття, які він викликає». Спробуйте пояснити власну думку щодо цього.

5. Мистецький проект. Підготуйте комп’ютерну презентацію «Абстракціонізм — сучасна художня картина світу».