Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Масол - Нова програма

§ 7.4. Музичне мистецтво

Витоки української музичної культури губляться в минулих тисячоліттях. До найдавніших пам’яток музичного мистецтва належать духові інструменти з рогів тварин, дудочки з пташиних кісток, що нагадують флейту Пана, металеві бубонці й брязкальця, а також своєрідні тризубці з пташками-дзвіночками, які використовували під час обрядів. На фресках, скіфських коштовностях, монетах і вазах з античних міст Північного Причорномор’я трапляються зображення музикантів.

Які пісні належать до календарно-обрядових, а які — до родинно-побутових?

Феодосій Гуменюк. Маруся Богуславка

Які найдавніші музичні артефакти України вам відомі? Висловіть свої версії щодо походження і звучання первісних музичних інструментів.

Історичні джерела свідчать, що наші предки, східні слов’яни, мали багатожанровий фольклор, грали на різноманітних музичних інструментах. Архаїчні пісні, хороводи, ігри складалися в календарно-обрядові та родинно-обрядові цикли.

Зображення Давида і Мелодії на дні чаші з Чернігова XII ст, срібло

Зміцнення Київської держави, прийняття християнства сприяли утвердженню Києво-Печерської лаври як осередку високої культури хорового співу. Імена співців Митуси та Ора згадуються в Іпатіївському та Галицько-Волинському літописах. Легендарний Боян зі «Слова о полку Ігоревім» співав, акомпануючи собі на гуслях (інша назва — псалтеріум, або псалтир). Виникає новий фольклорний жанр — билини, в яких оспівували захисників рідної землі, народних героїв.

Гудок

Гуслі

На фресках Софійського собору збереглися зображення виконавця на гудку — інструменті, схожому на скрипку. Також там можна побачити цілий ансамбль музикантів, які грають на флейті, сурмах, струнних інструментах, подібних до лютні та ліри, металевих тарілках, дзвонах, парних барабанчиках, а також, можливо, на пневмонічному органі.

Фреска Софійського собору із зображенням музикантів

Поцікавтеся інтерпретаціями сюжету фрески «Скоморохи» і висловіть власну версію щодо можливого зображення органа на ній.

У походах князів супроводжувала так звана ратна музика, урочиста або весела. Вона лунала під час святкових трапез і розваг. У військових оркестрах і побуті використовували духові та ударні інструменти: труби, роги, волинки (жалейки), окарини, кувички; бубни, тарілки, накри (подвійні барабани типу литавр). Особливо шанували на Русі музику дзвонів, що колоритним перегуком супроводжувала християнські свята, а також збирала народ на віче.

Реконструкція фрески «Скоморохи» (фрагмент фрески з органом)

Духові інструменти часів Київської Русі: сопілки, кувички, окарина

За козацько-гетьманської доби, під час національно-визвольної боротьби, розквітло мистецтво кобзарів, виникли думи. Головна тематика цих творів — відображення сторінок української історії, непересічних подій нашої славної минувшини, моральні аспекти. Думи вирізняються своєрідністю художньої мови. У текстах уживають метафори, порівняння, образи-символи. Речитативна мелодія завжди підпорядковується тексту. Композиція дум складається із заспіву «заплачки», циклу «уступів» і завершення «славнослов’я».

Які ви знаєте українські думи? Наведіть приклади творів, які вивчали на уроках історії, літератури. Хто виконує думи? Якій тематиці вони присвячені?

Улюбленим інструментом українців стала кобза (пізніше її замінила бандура). Кобзарі нерідко були віртуозами та імпровізаторами, імітуючи струнами «бурю на морі» чи «запеклу баталію». Окрім кобзи, сліпі співці-музиканти часто грали на колісній лірі. У побуті тодішньої української панівної верхівки склалася традиція виконавства на торбані.

Кобзар Г Гончаренко і торбаніст О. Бородай

Пізніше набули поширення багато інших інструментів: на західноукраїнських землях — цимбали, у східній і центральній Україні — басоля і козобас (нагадує віолончель і контрабас). Побутували такі самобутні інструменти, як решето, бугай, тулумбас, зокрема шумові — підкова, деркач, рубель, качалка, затула. З-поміж духових, окрім сопілки, відома коза (дуда), споріднена з європейською волинкою.

З давніх-давен в Україні традиційні ансамблі народних інструментів — «троїсті музики» — супроводжували весілля, свята, обряди.

Вадим Одайник. Гуцульські музики

Іполіт Липинський. Лірник

Пригадайте склад «троїстих музик», поширених у різних регіонах України.

Окрім дум, героїчні сторінки боротьби українського народу за незалежність упродовж козацько-гетьманської доби опоетизовували історичні пісні, в яких є образи реальних осіб — гетьманів, козацьких ватажків, народних месників. На відміну від дум історичним пісням притаманні маршові ритми, чітка куплетно-варіаційна форма, виконання хором без супроводу. Наприклад, «Ой на горі та женці жнуть» — у ній згадуються гетьмани П. Дорошенко та П. Сагайдачний. Завдяки епічному фольклору слава про козацькі походи, хоробрість і мужність українських захисників поширювалася й за межами рідної землі. Пригадаємо знамениту картину «Козак Мамай» — він завжди із шаблею, люлькою і... кобзою. Тобто — завжди з піснею! Авторство деяких пісень, зокрема «Засвіт встали козаченьки», ймовірно, належить напівлегендарній співачці-полтавчанці Марусі Чурай.

Пам’ятник Марусі Чурай у Полтаві (скульп. В. Голуб, Д. Коршунов, архіт. А. Чорнощоков)

Невідомий художник. Козак Мамай

Неможливо перелічити всі різновиди української народної пісні, бо вони невичерпні, як і життя народу.

Соціально-побутові пісні — козацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські тощо — відображали соціальну нерівність, професійну діяльність українців. Вони зазвичай сумні, пронизані щемливими мотивами туги за родиною або, навпаки, — сповнені передчуттям радості зустрічі з рідною домівкою, наприклад «Над річкою бережком».

Родинно-побутові пісні можна умовно поділити на такі жанрові різновиди, як ліричні, жартівливі (гумористичні, сатиричні), танцювальні. Завдяки красі й виразності мелодій українська пісенна лірика здобула славу в усьому світі. Жартівливі пісні й танці (метелиця, гопак, козачок, коломийка, аркан, шевчик тощо) відображають таку рису української ментальності, як оптимізм світосприйняття.

Упродовж багатьох століть роль центру музичного професіоналізму відігравала церква. На початковому етапі сформувався одноголосний церковний спів, згодом виникло багатоголосся, певний час вони співіснували. Головна відмінність східного (православного) християнського музичного ритуалу від західного (католицького) полягає у використанні виключно хорового співу а капела.

Поступово хорова музика, де панував унісонний знаменний розспів, чітко розмежувалася на чотири голоси: бас, тенор, альт, дискант. Виник партесний спів, який фіксували вже не знаками-крюками, а новим «київським» лінійним письмом із квадратними нотами. Партесну музику опановували у братських школах (Київ, Львів, Острог, Луцьк). Узагальненням цієї практики стала «Граматика мусікійська» (1675) Миколи Дилецького (1630—1690), яка вміщує правила композиції, вправи з хорового співу і диригування, поради щодо навчання музики, розвитку слуху, голосу.

Нотний Ірмолой (рукописні книжки ХІV—ХVІ ст. із духовними наспівами)

Аркуш із «Мусікійської граматики» М. Дилецького

Поступово в побутовому музикуванні зароджувалися світські вокальні жанри: спочатку канти і псальми, які брали до репертуару мандрівні дяки й лірники, згодом — пісня-романс, що виконували під акомпанемент клавікорду, бандури, торбану, а пізніше — фортепіано або гітари.

Самостійно дослідіть, який кант Г. Сковороди використали І. Котляревський у «Наталці-Полтавці» та М. Лисенко в однойменній опері.

У царині вокальної творчості одне з провідних місць належить Григорію Сковороді (1722—1794) — видатному українському філософу, поету, педагогу, музиканту, який грав на багатьох інструментах. Він писав канти, створив збірку «Сад божественних пісень». «Сковородинські пісні» дійшли до нашого часу в усних варіантах-версіях бандуристів і лірників. Поступово вони стали народними.

Невідомий художник. Портрет Г. Сковороди

«Золотим віком» української музики називають другу половину ХVІІІ ст., коли яскраво виявився стиль бароко, а пізніше — класицизм. У цей період досягає вершин хорова творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського. Відбувається прорив у галузі світських жанрів: опери, симфонії, концерту, сонати.

Іван-Валентин Задорожний. Максим Березовський

Під впливом західноєвропейської професійної музики у творчості М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського одночастинний партесний концерт доби бароко змінюється циклічним концертом епохи класицизму. Він будувався на контрастному зіставленні частин і набув рис своєрідної класичної хорової симфонії.

Ігор Гречаник. Меморіальна дошка А. Веделю

Основоположником жанру духовного хорового концерту був Максим Березовський (1745—1777) — композитор яскравої творчої індивідуальності. Він створив оперу «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало, що стали першими зразками цих жанрів у вітчизняній музиці. Твори митця вирізняються емоційністю, вишуканістю композиторського письма. Його музика поєднувала традиції західноєвропейської (італійської) музики з елементами української мелодики.

Михайло Бельський. Портрет Д. Бортнянського

Хорові концерти М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського (на вибір).

Артемій Ведель (1767—1808) — композитор, диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог, писав виключно сакральну музику. Він розвивав у своїх концертах (близько 30) традиції української хорової культури, пісенно-романсової лірики. Музика А. Веделя вирізняється експресивною мелодикою, широким діапазоном людських почуттів — від скорботних до урочисто-величальних.

Дмитро Бортнянський (1751—1825) — класик хорової музики, реформатор церковного співу, у творчості якого поєдналися найновіші на той час досягнення європейської, зокрема італійської, музики з вітчизняними музичними традиціями. Він написав понад 100 хорових творів, декілька опер та інших творів світських жанрів, зокрема Концертну симфонію, концерт для чембало з оркестром, сонати тощо.

Які види музичної творчості — вокально-хорової чи інструментальної — домінували в українській культурі в період романтизму?

В Україні, як і в Європі, важливу національно-просвітницьку роль відігравала опера. Суттєвий внесок у становлення цього жанру зробив Микола Аркас (1853—1909), який написав оперу «Катерина» на текст поеми Т. Шевченка.

Микола Аркас

Зразком поєднання народної та професійної творчості є «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського (1813—1873). Виразна музична мова, що увібрала барви українського пісенного мелосу, тип драматургії з чергуванням музичних номерів і розмовних діалогів, реалістичність персонажів — ліричних (Оксана, Андрій) і комічних (Карась, Одарка) — сприяли популярності опери.

Семен Гулак-Артемовський

На початку ХХ ст. завершився важливий етап розвитку української музики, який увійшов в історію під знаком становлення національної композиторської школи, фундатором якої був видатний громадський діяч, композитор, хоровий диригент, фольклорист, піаніст і педагог Микола Лисенко (1842—1912). Спадщина митця охоплює різні жанри: опери, кантати, вокальні та інструментальні твори. Багатогранна діяльність М. Лисенка мала виняткове значення для розвитку української культури. У діалозі фольклорного і композиторського — типовому для романтичного мистецтва — оформився стиль української професійної музики.

Пам’ятна медаль Національного банку України, присвячена М. Лисенку, з нотами «Молитви за Україну» («Боже, великий, єдиний...»)

Пам’ятник М. Лисенку в Києві (скульп. Д. Гнєздилов, архіт. О. Ковальов)

Фундатором Перемишльської композиторської школи став священик Михайло Вербицький (1815—1870), який писав духовну музику в західноєвропейських традиціях. До театральних п’єс він створював увертюри, що стали першими зразками української симфонічної музики в Галичині. На вірш П. Чубинського «Ще не вмерла України...» М. Вербицький написав солоспів із супроводом гітари. Твір побачив світ у збірці «Кобзар» (1885) і почав поширюватися у численних різновидах. Зі здобуттям Україною незалежності ця пісня стала Державним гімном, символом відродження та єдності українського народу.

Марка з портретом М. Вербицького і нотами фрагмента Державного гімну України

Між поглядами на розвиток національної культури у музикантів західного і східного регіонів України не було значних розбіжностей. Симптоматично, що до «Заповіту» Великого Кобзаря водночас (1868) звертаються на заході України Михайло Вербицький і на сході — молодий Микола Лисенко.

М. Лисенко. «Заповіт».

М. Вербицький. «Заповіт».

Порівняйте музику М. Лисенка і М. Вербицького. Висловіть власні судження щодо авторського прочитання твору Т. Шевченка різними композиторами.

Послідовники М. Лисенка — М. Леонтович, К. Стеценко і Я. Степовий продовжили його справу.

Олександр Рожков. Портрет М. Леонтовича

Микола Леонтович (1877—1921) — видатний майстер хорової мініатюри, автор знаменитого «Щедрика» й інших хорових обробок українських народних пісень, які ввійшли до золотого фонду нашої культури. Обробки й оригінальні твори (кантата «Льодолом»), духовна музика композитора належать до хорової класики.

Пам’ятні монети НБУ, присвячені «Щедрику»

Кирило Стеценко (1882—1922) — композитор, хоровий диригент, священик, педагог, учень і духовний спадкоємець М. Лисенка. В образній сфері його музики (хори «Сон» і «Прометей», кантата «Шевченкові», церковні твори, обробки народних пісень) домінують ліричні й лірико-драматичні мотиви.

Кирило Стеценко

Яків Степовий (1883—1921) — автор переважно камерної музики — вокальної та фортепіанної. Опосередковане відтворення національного колориту є ознакою творчого почерку композитора-лірика. Солоспів «Степ» композитора став знаменитим і вплинув на походження його псевдоніма.

Яків Степовий

К. Стеценко. Солоспів «Стояла я і слухала весну» на вірші Л. Українки.

Я. Степовий. Балада «Три шляхи» на вірші Т. Шевченка.

М. Леонтович. Хорові обробки.

Висловіть власні судження щодо індивідуального стилю кожного композитора. Заспівайте одну з пісень в обробці М. Леонтовича.

До плеяди композиторів і музичних діячів Західної України доби становлення української професійної музики належать:

• засновник і перший директор Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка Анатоль Вахнянин (1841—1908);

• хоровий диригент і засновник музичного видавництва «Бібліотека музикальна» Остап Нижанківський (1862—1919);

• організатор музичної школи та видавництва у Станіславі Денис Січинський (1865—1909);

• композитор, письменник, педагог-просвітитель, автор понад 400 хорових творів Сидір Воробкевич (1836—1903).

Тривалий час в українській музичній культурі провідними залишалися хорові жанри. Класичним зразком кантати вважається лірико-драматична кантата-поема «Хустина» за Т. Шевченком Левка Ревуцького (1889—1977). Композитор по-новому трактує фольклор: народні мелодії не цитуються, а наразі створюються оригінальні музичні образи у фольклорному дусі.

Левко Ревуцький

До шедеврів українського мистецтва належать хори Бориса Лятошинського (1894—1968) на вірші Т. Шевченка, М. Рильського, О. Пушкіна.

Борис Лятошинський

Вокально-симфонічний жанр став провідним у творчості видатного композитора Станіслава Людкевича (1879—1979). Митця приваблювали драматичні і трагедійні образи, ідеї бунтарства і нескореності, як, наприклад, образ Прометея у кантаті-симфонії «Кавказ» за поезією Т. Шевченка. Для втілення своїх задумів він обирає масштабні композиції із контрастами й наскрізним розвитком.

Станіслав Людкевич на поштовій марці

Чому, на вашу думку, композитори зверталися до творів Т. Шевченка?

Майстром інструментальних мініатюр був Василь Барвінський (1888—1963), який залишив багату камерно-інструментальну спадщину для різних складів (тріо, квартет, квінтет). Завдяки лаконізму засобів, колористичній гармонії, фактурним і тембровим ефектам він створив власний витончений стиль.

Скульптор Василь Одрехівський. Бюст В. Барвінського

З історії шедевра

Ще з часів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Р. Шумана, П. Чайковського існувала традиція писати музику спеціально для дітей. У ХХ ст. її продовжили К. Дебюссі, С. Прокоф’єв, Б. Барток. Український композитор Василь Верховинець уклав збірку ігор з піснями для маленьких дітей «Весняночка». Основоположником дитячого фортепіанного репертуару в українській музичній культурі став Віктор Косенко (1895-1938).

Фортепіанний цикл «24 дитячі п’єси» розкриває яскравий і радісний світ дитинства. Цикл містить різноманітні за тематикою і настроями твори. Широку популярність у юних піаністів здобули наспівні «Колискова» і «Мелодія», таємничо-загадкові «Казочка» і «Балетна сценка», веселі та швидкі «Дощик» і «За метеликом», пейзажні п’єси «На галявині» й «Пастораль». У цьому циклі В. Косенко вперше в українській музиці ввів у практику навчання учнів усі 24 тональності. Дитячі п’єси композитора — зразок поєднання професійної майстерності та розуміння психології дитини, її життєвих інтересів і мрій.

Віктор Косенко

В. Косенко. «24 дитячі п’єси» (на вибір).

Поєднання самобутніх зразків фольклору із сучасними засобами виразності — характерна ознака нефольклорного стилю Мирослава Скорика. У «Карпатському концерті», циклі «Гуцульський триптих» митець знаходить оркестрові барви, що нагадують звучання народних інструментів цього регіону — трембіти, флояри, цимбалів. Водночас у його творах використано прийоми сучасної серійної техніки. Такий синтез надає музичній мові композитора неповторного забарвлення.

Мирослав Скорик

Євген Станкович — один із провідних українських композиторів-симфоністів сучасності. Його творчості притаманні монументальність задумів, драматизм, глибинні зв’язки з фольклором Закарпаття, експериментування у царині музичних форм і техніки. У доробку композитора масштабні та камерні неокласичні симфонії, фольк-опера «Цвіт папороті», балети, музика до кінофільмів. Він одним із перших у вітчизняній музиці застосував прийоми полістилістики, колажу.

Євген Станкович

Серед композиторів-сучасників, які приділяють значну увагу збагаченню українських хорових традицій, яскравою постаттю є Леся Дичко — майстриня хорової музики різних жанрів: літургій, хорів-мініатюр, кантат, зокрема й для дитячих хорів.

Леся Дичко

Спробуйте дати власне тлумачення змісту прослуханих творів. Визначте риси неофольклоризму і неокласицизму.

Про новаторські пошуки у сфері поєднання архаїки і найсучасніших музичних засобів виразності свідчать концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру Івана Карабиця «Сад божественних пісень» на слова Г. Сковороди. Композитор застосовує сучасні сонорні звучання, які надають музичним образам оригінального колористичного забарвлення.

М. Скорик. «Карпатський коцерт».

Є. Станкович. Камерна симфонія № 3.

У музичній культурі минулого століття співіснували дві системи: з одного боку, офіційна музика соцреалізму, що, попри загальну естетику творів на замовлення, мала значні творчі здобутки, з іншого — офіційно не визнана у власній країні творчість композиторів-шістдесятників, які сповідували інші естетичні ідеали, реалізуючи їх переважно в інструментальній музиці, зокрема камерній.

Як ви розумієте поняття «авангард» у мистецтві?

Творчість представників музичного авангарду має непересічне значення для модернізації музичної мови, вони першими почали застосовувати додекафонію, сонорику, алеаторику. Це, наприклад, твори Віталія Годзяцького «Розрив площин» і Валентина Сильвестрова «Спектри». Виникає також «конкретна музика», в якій поряд із музичними звуками використовують акустичні ефекти, шуми. Саундтрек Леоніда Грабовського до фільму Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих» (1965) стає одним із перших таких зразків.

Валентин Сильвестров

Новаторську творчість В. Сильвестрова спочатку визнали й високо оцінили за кордоном. У 1960—1970-х роках він став лауреатом Міжнародної премії США, Міжнародного конкурсу молодих композиторів у Нідерландах. Пізніше митець здобув визнання і в Україні.

У царині пісенної творчості значні досягнення мав Платон Майборода (1918—1989), чий задушевний авторський стиль виявився у піснях «Рідна мати моя», «Пісня про вчительку», «Київський вальс».

Понад дві сотні ліричних пісень створив Олександр Білаш (1931—2003), з-поміж яких справжній шедевр — «Два кольори» на слова Дмитра Павличка. Українська пісенна спадщина збагатилася такими чудовими творами, як «Чарівна скрипка» Ігоря Поклада, «Очі волошкові» Степана Сабадаша, «Чорнобривці» Володимира Верменича, «Червона рута» Володимира Івасюка та ін.

Володимир Івасюк

Пам’ятник В. Івасюку у Львові (скульп. С. Олешко, архіт. М. Ягольник)

Пісні П. Майбороди, О. Білаша, В. Івасюка (на вибір).

Поміркуйте, у чому «секрет вічної молодості» цих пісенних шедеврів. Подивіться документальні фільми, присвячені життю і творчості В. Івасюка. Поміркуйте, чому пісня «Червона рута» стала символом не лише української музичної естради, а й української культури загалом.

В умовах налагодження міжнародних зв’язків в українську музичну культуру проникають потужні струмені західноєвропейського постмодернізму. Молоді композитори починають активно звертатися до модерних засобів у звуковій і технічній сферах, джазових інтонацій, здобутків поп-культури.

Високого рівня досягло українське музичне виконавство. Українська співачка (сопрано) Соломія Крушельницька (1872—1952) з грандіозним успіхом виступала на багатьох оперних сценах світу, зокрема в міланському театрі Ла Скала, паризькій Гранд-опера. Італійський композитор Дж. Пуччіні, автор опери «Чіо-Чіо-Сан», подарував Соломії, яка виконувала головну партію у цій опері, свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».

Дует Солов’яненка і Мірошниченко

Пам’ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі

Українське вокальне мистецтво уславилося поза межами України іменами Івана Паторжинського, Бориса Гмирі, Івана Козловського, Оксани Петрусенко, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка, Євгенії Мірошниченко, Володимира Гришка, Ольги Басистюк, Вікторії Лук’янець, Тараса Штонди та багатьох інших.

Українська популярна музика ввібрала традиції народних ліричних пісень і професійних солоспівів, а також зарубіжної естради. Сформувалися різні напрями: поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) пісня. Зародився особливий різновид пісенної творчості — шлягер.

«Гайдамаки» (лідер гурту О. Ярмола)

Завдяки пісенному фестивалю «Червона рута», численним фестивалям і конкурсам («Таврійські ігри», «Крок до зірок», «Голос країни») сучасна популярна музика досягла в Україні свого злету. Наших виконавців почули і зрозуміли в інших країнах світу, а Руслана і Джамала стали переможницями «Євробачення».

«Океан Ельзи» (лідер С. Вакарчук)

Кращі вітчизняні гурти спираються на національні джерела, поряд з новітніми електронними використовують українські народні інструменти. Зароджуються національні традиції рок-музики, у її мелодику проникають фольклорні інтонації.

ONUKA (солістка Н. Жижченко)

«The Hardkiss» (солістка Ю. Саніна)

«ДахаБраха»

«Скрябін» (лідер А. Кузьменко, 1989-2015)

Хто із сучасних українських співаків подобається вам найбільше? Поцікавтеся творчістю відомих українських гуртів, поданих на ілюстраціях. Оберіть колективно топ-10 сучасних українських пісень, співаків, гуртів.

У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли хорові та інструментальні колективи, насамперед хор Олександра Кошиця (1875—1944), оркестри й хори під керівництвом автора улюбленої в народі пісні «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича (1896—1967).

Олександр Кошиць

Значну творчу спадщину залишили композитори української діаспори. Андрій Гнатишин із Відня та Ігор Соневицький зі США розвивають багатовікові традиції духовної музики. Юрій Фіяла написав «Українську симфонію» і симфонічну поему «Тіні забутих предків» за твором М. Коцюбинського, Микола Фоменко — опери «Івасик-Телесик» і «Маруся Богуславка», солоспів «Любіть Україну».

Українська діаспора пишається плеядою оперних співаків, серед яких Модест Менцинський, Олександр Мишуга, Євгенія Зарицька, Ірина Маланюк та інші.

Американська співачка українського походження Квітка Цісик (1953—1998) стала володаркою премії «Оскар» (фільм «You Light Up My Life», реж. Дж. Брукс, 1977). Вона співала в Гентській опері (Бельгія), виступала на американському телебаченні, у рекламі. Записала два українські альбоми «Квітка. Пісні України» і «Два кольори».

Квітка Цісик

Українські пісні у виконанні Квітки Цісик.

Ярослав Барнич

Ірина Маланюк

Скульптор Ярослав Скакун. Бронзові погруддя О. Мишуги (зліва) і М. Менцинського (справа) із Дзеркальної зали Львівського оперного театру

За межами Батьківщини українські музиканти підтримували виконавство на народних інструментах. Твори для бандури та ансамблів бандуристів писали керівник і диригент капели бандуристів ім. Т. Шевченка з американського міста Детройта Григорій Китастий, співаки-бандуристи Василь Ємець та Зіновій Штокалко.

Григорій Китастий

Вірко Балей

Капела бандуристів Канади та хор «Веснівка». Шлях до Незалежності 1918-2018 (виступ в Торонто, Канада)

Вивчаючи культуру української діаспори, з’ясуйте, чи зверталися композитори до тем, пов’язаних з Україною, до фольклору, творів українських поетів і письменників.

Серед відомих інструменталістів діаспори — піаністки Любка Колеса і Дарія Гординська-Каранович, піаніст, композитор і диригент Вірко Балей.

Таким чином, музичне мистецтво України пройшло тривалий і складний шлях еволюційного зростання, збагатило панораму стилів і жанрів, поєднало традиції та інновації. Воно полонило серця мільйонів українців за межами Батьківщини, його скарби з інтересом відкривають для себе народи інших країн.

Мистецька скарбничка

Алеаторика (з лат. — гральна кістка, випадковість) — метод музичної композиції ХХ ст.; передбачає мобільність, незакріпленість музичного тексту, форми твору.

Кластер (з англ. — гроно) — сукупність звуків, що створюються з малих і великих секунд.

Літургія — найважливіше богослужіння східнохристиянської церкви, подібне до меси у католиків і протестантів.

Сонорика (від лат. — дзвінкий, голосний) — один із методів композиторської творчості у музиці ХХ ст.; ґрунтується на використанні тембрових яскраво забарвлених звучань — сонорів.

Торбан — український і польський струнно-щипковий інструмент, поширений у поміщицькому і козацько-старшинському побуті («панська бандура»).

1. Які музичні інструменти існували в Київській державі? Назвіть українські народні музичні інструменти, про які ви дізналися вперше.

2. Розкрийте спільні ознаки хорової творчості М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського. Хто з них писав також опери й інструментальну музику?

3. У чому полягає значення творчості М. Лисенка, М. Вербицького, М. Леонтовича, композиторів-шістдесятників для української культури?

4. Творчість якого українського композитора вам імпонує? Які твори з його спадщини подобаються найбільше? Висловіть своє ставлення до цієї музики.

5. Зазначте основні здобутки української музики в царині виконавства. У чому полягають особливості виконавства в українській діаспорі?

6. Самостійно дослідіть і визначте, кого із сучасних співаків, співачок і гуртів ви обрали б для виступу на «Євробаченні». Аргументуйте свій вибір.

7. Мистецький проект. (Колективна робота). «І прадіди в струнах бандури живуть...» (про кобзарство в Україні). Дізнайтеся, які знані бандуристи є у вашому краї. Зробіть записи або запросіть когось із них виступити у вашій школі.

8. Практикум. (Робота у групах). Варіант 1. Проведіть бліц-гру між двома командами, співаючи по черзі й без пауз українські пісні, які починаються на «Ой...». Варіант 2. Розділіться на групи за жанрами пісень — обрядові, історичні, ліричні, жартівливі, естрадні тощо. Презентуйте по черзі від груп зразок обраного жанру (кожний учень співає по одній пісні). Оберіть колективно (шляхом анонімного голосування) трійку співаків — зірок класу.