§ 37. Геополітичне становище країн і регіонів

Пригадайте особливості політико-географічного положення України, назвіть його позитивні й негативні риси.

1. ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФ ІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ КРАЇН І РЕГІОНІВ ЯК ІСТОРИЧНА КАТЕГОРІЯ.

У розвитку й самому існуванні держав на політичній карті світу визначальна роль відводиться чинникам просторово-територіальної організації, до яких належить і географічне положення. Значення цього чинника із часом змінюється, оскільки воно є відносним, але ніколи не стає другорядним, тому що визначає саму сутність держави.

Пригадайте, за яким планом ви характеризували географічне положення материків та України.

Географічне положення держави — це її розміщення на планеті відносно інших держав. Зовнішнє середовище через свої складові частини активно впливає на об’єкт, географічне положення якого визначається. Справді, особливості географічного положення країни значною, а іноді й вирішальною мірою впливають на подальшу долю держави, нації та навіть окремої людини.

Як географічне положення України впливає на сучасні події в країні?

Географічне положення визначається як щодо природних (материків, водойм, гірських систем тощо), так і щодо соціально-, політико- та економіко-географічних (країн, військово-політичних союзів тощо) об’єктів. Одним із кількісних показників географічного положення є географічні координати об’єкта.

Основними ознаками географічного положення є дистанційність, детермінованість (визначеність) і потенційність. Дистанційність — вигідність (або невигідність) географічного положення залежно від зміни відстані між взаємодіючими об’єктами. При цьому певна відстань може виражатися не лише в одиницях довжини, а й у віртуальних показниках, що характеризують відносини абстрактними поняттями.

Географічне положення значною мірою є визначеним, без урахування випадкових чинників, тобто детермінованим. Таким чином, географічне положення є головною, визначальною рисою розвитку людського суспільства. Потенційність географічного положення полягає в його невичерпних можливостях, що можуть бути використані для забезпечення суспільних потреб.

Виділяють кілька видів географічного положення: фізико-, еколого-, соціально-, економіко- або політико-географічне тощо.

Мал. 1. Середземноморський транспортний коридор.

Для будь-якої країни її політико-географічне положення має велике значення. Це розміщення країни на політичній карті світу, материка або окремого регіону у взаємодії з політичними реаліями, які мають на неї певний вплив. При цьому політика розуміється як діяльність, спрямована на перемогу в боротьбі за власні інтереси. Політика може бути державною, певної організації або особи.

Оцінюючи політико-географічне положення, слід ураховувати такі його складові, як ресурсна (галузева) і просторово-територіальна. Фізико-географічна складова характеризується тим, що географічне середовище відіграє суттєву роль у житті суспільства, ефективності функціонування країн. Навіть найпотужніші держави з їхніми безмежними можливостями відступають перед стихійними силами природи у вигляді цунамі, землетрусів, повеней, ураганів, торнадо тощо. Наявність та якість земельних або інших природних ресурсів, вихід до незамерзаючих морів, клімат і рельєф місцевості, наявність повноводних річок і безліч інших чинників фізико-географічної складової політико-географічного положення залишаються важливими для розвитку, а іноді й самого існування тієї або іншої країни.

Економіко-географічна складова в оцінці політико-географічного положення весь час зростає. Більшість країн відчувають потребу в ресурсах для розвитку, які вони не здатні забезпечити з власної території. І це вже не лише корисні копалини та продукти харчування, а й трудові ресурси. Тому відкритий доступ до регіонів, які забезпечені ресурсами для соціально-економічного розвитку, стає вирішальним чинником в оцінці політико-географічного положення. Не менш важливим є і розміщення стосовно основних ринків збуту товарів, вироблених у країні. їхня місткість і транспортна доступність також є важливим чинником, що сприяє або гальмує розвиток держави.

За допомогою політичної карти Європи назвіть країни, у межах яких проходить Середземноморський транспортний коридор (мал. 1). Які країни в ньому є транзитними?

На світових ринках з'являється все більше китайських товарів. За допомогою карт атласу оцініть можливість транспортної доступності Китаю до різних регіонів світу.

У цьому зв’язку слід назвати й постійне зростання значення транспортно-географічної складової політико-географічного положення. Пропускна здатність, швидкість доставки, вартість перевезення, інформаційні та міграційні потоки, створення стратегічних транспортних коридорів, їхня мінливість у просторі й часі виступають вагомими чинниками розвитку держав.

За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про минуле та сьогодення Шовкового шляху.

Важливими є також геополітична та геостратегічна складові політико-географічного положення держави. Політична нестабільність, збройні конфлікти тощо негативно впливають на розвиток країн і навіть регіонів світу, змінюють напрямки й обсяги транзитних товаропотоків, руйнують усталені системи міждержавних відносин.

У просторово-територіальному відношенні можна виділити глобальне, регіональне і локально-сусідське політико-географічне положення країн. Глобальне положення є місцем держави на політичній карті світу в контексті її всебічних зв’язків і відносин з іншими державами. Регіональне політико-географічне положення включає розміщення і взаємозв’язки з країнами свого історико-географічного регіону. Локально-сусідське політико-географічне положення — це розміщення і взаємодія країни в оточенні держав-сусідів. На цьому рівні відбувається реальне відпрацювання всіх видів відносин і взаємозв’язків між окремими державами та міждержавними інтеграційними утвореннями.

2. КОНЦЕПЦІЇ ГЕОПОЛІТИКИ.

Наука, що вивчає вплив географічних чинників на внутрішню і зовнішню політику держави, називається геополітикою. Найбільший внесок у становлення геополітики зробили вчені Ф. Ратцель із Німеччини і Р. Челлен зі Швеції. Вони розглядали держави як живі організми, що борються між собою за «місце під сонцем». Ця геополітична концепція отримала назву організменої теорії. Згідно з нею держави, як і живі організми, у своєму існуванні керуються природними інстинктами, найсильнішими з яких є інстинкти самозбереження і зростання (експансії).

Дуже давньою є теорія географічного детермінізму. Суть цієї теорії полягає в тому, що визначальною силою розвитку суспільства є географічне положення і природне середовище. Так, природні умови визначають не лише виникнення країн і народів, спосіб їхнього життя, а й сам перебіг історії.

Геополітична концепція мондіалізму передбачає вирішення всіх проблем людства завдяки створенню на Землі єдиної країни, мови, народу, якими управлятиме світовий уряд. Мондіалізм має багато різних форм прояву, які лежать в основі як марксизму, так і фашизму.

СЛОВНИК

Геополітика (у перекладі — мистецтво управління державою) — політологічна концепція, що вбачає визначальною (у політиці) роль географічних чинників: це просторове розташування країни, розмір території, наявність, відсутність або обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення тощо.

Інша геополітична концепція — атлантизм — вважає, що у світі змагаються між собою країни і народи моря й суходолу. Прибережні держави і народи більш розвинені, підприємливіші, оскільки вони здавна здійснювали морські походи та багато бачили. А континентальні країни й народи консервативні, гірше сприймають прогрес і тому відстають у розвитку.

Найновішою геополітичною концепцією стала функціональна теорія, висунута в другій половині XX ст. американцем Р. Гартшорном. Він вважав, що успішний розвиток держав залежить від уміння переборювати сили, які намагаються зруйнувати державу. Цілісність держави вже не зможе бути забезпечена одним лише державним апаратом, яким би організованим й ефективним він не був, а для об’єднання людей потрібна державна ідея. Серед чинників такого об’єднання головним Р. Гартшорн вважав націоналізм.

СЛОВНИК

Експансія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі. Прагнення держави захоплення нових територій, колоній, ринків збуту в інших країнах. Здійснюється силовими методами: шляхом збройної агресії, політико-дипломатичним тиском, економічним насиллям. Розрізняють територіальну, економічну, політичну, воєнну, інформаційну, культурну, мовну, міграційну експансії.

ВИСНОВКИ

• Географічне положення держави — це її розміщення на планеті відносно інших держав, військово-політичних союзів і географічних об'єктів. Основними ознаками географічного положення є дистанційність, детермінованість (визначеність) і потенційність.

• Виділяють кілька видів географічного положення: фізико-, еколого-, соціально-, економіко- та політико-географічне. Відкритий доступ до регіонів, які мають достатні ресурси для соціально-економічного розвитку, стає вирішальним чинником оцінювання політико-географічного положення.

• Геополітика вивчає вплив географічних чинників на внутрішню і зовнішню політику держави. Основними геополітичними теоріями є організмена, географічного детермінізму, мондіалізм, атлантизм та функціональна теорія.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. За допомогою політичної карти світу охарактеризуйте сучасне політико-географічне положення нашої країни.

2. Що таке геополітика, геополітична концепція?

3. Яка роль належить міжнародним організаціям у вирішенні різних геополітичних проблем? Чи завжди вони здатні з нею впоратися?

4. Охарактеризуйте концепції геополітики. Яка з них вам найближча? Спробуйте пояснити, чому саме вона.