Географія. 8 клас. Масляк

Тема 2. Топографічні карти

§ 7. Читання та практичне використання топографічних карт

  • 1. Пригадайте, чим звичайна карта відрізняється від топографічної.
  • 2. Чи відрізняються умовні позначення, які використовуються на звичайних і топографічних картах?

Топографічна карта є одним з видів загальногеографічної карти. Таким чином, вона не має спеціального змісту, який використовує той чи інший вид людської діяльності. Її особливістю є детальне відображення ділянки земної поверхні «якою вона є». Тому склад об'єктів місцевості на таких картах та рівень деталізації їх опису визначаються лише масштабом карти, особливістю місцевості, що відображається, та потребами генералізації (узагальнення).

Топографічну карту можна розглядати як самостійний елемент, а також як основу для створення спеціальних (тематичних) карт.

У нашій державі топографічні карти складаються в масштабі 1:1 000 000, 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000, 1:50 000, 1:25 000, 1:10 000. Крім того, використовуються топографічні плани для детального вивчення місцевості у масштабах 1:5 000, 1:2 000, 1:1 000 і 1:500.

У якому масштабі створено топографічну карту шкільного навчального атласу?

За класифікацією в Україні виділяють оглядові (1:1 000 000), оглядово-топографічні (1:500 000, 1:200 000) та топографічні карти, які своєю чергою поділяються на дрібномасштабні (1:100 000), середньомасштабні (1:50 000, 1:25 000), великомасштабні (1:10 000) карти та топографічні плани (1:5 000, 1:2 000, 1:1 000, 1:500).

Топографічна карта — це зменшене узагальнене відображення ділянки земної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірностями зазвичай у рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гауса в системі геодезичних або прямокутних координат.

Мал. 16. Приклад умовних знаків топографічної карти

Змістом топографічної карти є сама місцевість. На ній обов'язково фіксуються населені пункти, гідрологічні, промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти, дороги, рельєф, рослинний покрив, кордони (мал. 16).

Якими умовними позначеннями зображено ці об’єкти на топографічній карті шкільного навчального атласу?

Читання та практичне використання топографічних карт. Топографічні карти сьогодні широко використовуються практично у всіх видах господарської діяльності. Вони містять велику кількість інформації, якої не можна отримати з описових джерел.

Топографічні карти швидко «старіють», адже постійно зникають і виникають нові об'єкти на місцевості. Тому існує постійна потреба у створенні все нових і нових карт.

Ви знаєте, що ідеально рівної земної поверхні практично немає. Навіть у великих містах, де люди штучно вирівнюють місцевість, щоб було легше їздити, ходити й зводити будівлі, вона залишається нерівною.

Як називають ці нерівності земної поверхні? На які види їх поділяють?

Мал. 17. а), б) горизонталі; в) зображення горизонталями основних форм рельєфу

На земній поверхні одна точка знаходиться вище або нижче від іншої. Ви вже помітили, що на топографічних картах стоять крапки, біля яких є цифрові позначки. Це абсолютна висота місцевості, яка показує, на скільки метрів та чи інша точка земної поверхні лежить вище або нижче від рівня моря, який приймається за нуль метрів. Рівень різних морів дещо відрізняється. В Україні за умовний нуль метрів традиційно береться рівень Балтійського, хоча за логікою мав би бути рівень Чорного моря. На карті України місцевість, нижча за рівень моря, знаходиться на території Куяльницького лиману (≈-5 м). Найвищу абсолютну висоту має гора Говерла (2061 м).

На топографічній карті та плані місцевості рельєф зображується за допомогою ліній, які називаються горизонталями, і з'єднують між собою точки місцевості з однаковою абсолютною висотою (мал. 17).

Якщо за допомогою спеціальних приладів виміряти на місцевості висоту сотень і тисяч точок, нанести усі їх на карту і біля кожної підписати висоту над рівнем моря, то користуватися такою картою буде неможливо. Тому картографи залежно від масштабу карти проводять горизонталі через 1, 5, 20, 200 метрів тощо. Наприклад, сполучають між собою точки з абсолютною висотою 100, 120, 140, 160, 180 і т. д. метрів. Решту точок на карту не наносять.

Поясніть, чому картографи роблять саме так, а не підписують висоту кожної окремої точки.

Що ближчими одна до одної є на малюнку горизонталі, то крутішим є схил. Таким чином, за топографічною картою можна зробити висновок про особливості рельєфу будь-якої місцевості.

Бергштрихи — короткі лінії, риски, які вказують вільним кінцем, у який бік знижується рельєф.

На топографічних картах і планах місцевості, де не застосовується позначення рельєфу кольором, важко зрозуміти, чи є позначена горизонталями ділянка схилом, чи це заглибина. Щоб не помилятися, картографи використовують на планах бергштрихи.

Пригадайте, що таке географічні координати. Як їх правильно визначити?

Географічні координати та їх визначення. За допомогою елементів градусної сітки, паралелей і меридіанів, визначають географічну довготу та широту (координати) будь-якого об'єкта. Їх можна визначити з великою точністю і за топографічною картою. Для цього рамку топографічної карти поділено на відрізки, що дорівнюють 1'. На карті їх позначено почергово однією жирною і двома тонкими паралельними лініями. На кожному мінутному відрізку точками позначено поділки, що дорівнюють 10.

Щоб знайти географічні координати точки, треба провести через неї до сторін рамки карти дві лінії, які б відповідали паралелі та меридіану, і прочитати на рамці значення широти й довготи. Топографічна карта дає змогу зробити це з точністю до секунд.

Визначте географічні координати об'єкта за допомогою топографічної карти шкільного навчального атласу.

Прямокутні координати та їх визначення. На топографічних картах нанесено також прямокутну (кілометрову) сітку, за допомогою якої визначають прямокутні координати точки на карті. Це лінії, які проведені через кожний 1 або 2 км і паралельні осям X та Y.

Вони утворюють кілометрову сітку, яка покриває карту системою однакових за площею квадратів. Значення ліній кілометрової сітки підписані біля рамок карти. Двозначні числа, представлені великими цифрами біля горизонтальної і вертикальної ліній, використовуються для позначення квадрата, в якому знаходиться певна точка. Спочатку записується число нижньої горизонтальної лінії даного квадрата, а потім — число лівої вертикальної лінії. Прямокутні координати точки можна вирахувати з точністю до метра.

Прямокутні координати — це система координат, в якій віссю X прийнято осьовий меридіан 6-градусної зони, а віссю Y — екватор.

Мал. 18. Зональна система прямокутних координат

Прямокутні координати показують відстань у кілометрах від екватора і осьового меридіана (координата Y) до даної точки (координата X) (мал. 18).

Осьовий меридіан та екватор при проектуванні зони на поверхню циліндра стають прямими взаємно перпендикулярними лініями, решта меридіанів і паралелей є кривими. Точка перетину осьового меридіана і екватора є початком прямокутних координат кожної зони (мал. 19).

Визначте прямокутні координати об'єкта за допомогою топографічної карти шкільного навчального атласу.

Використовуючи кілометрову сітку топографічної карти, можна виконати також зворотну задачу: нанести на карту точку за відомими прямокутними координатами. Наприклад, якщо точка має прямокутні координати Х = 81450, Y = 08780, то її потрібно наносити у квадраті 8108. Точка буде знаходитися на відстані 450 м на північ від нижньої горизонтальної лінії квадрата і на відстані 780 м на схід від лівої вертикальної лінії. Провівши в даному квадраті дві лінії на відповідних відстанях від зазначених сторін квадрата, ми знайдемо шукану точку в місці перетину цих ліній.

Мал. 19. а) осьові меридіани; б) прямокутні координати

Топографічними картами називаються загальногеографічні карти великого масштабу (1:200 000 і більше), на яких усі об'єкти місцевості зображено дуже детально.

За топографічною картою з великою точністю можна визначити географічні координати будь-якого об'єкта.

За топографічними картами (за прямокутною кілометровою сіткою) можна встановити прямокутні координати будь-якої точки або нанести будь-яку точку на карту за її прямокутними координатами.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

  • 1. Чим відрізняється топографічна карта від карти півкуль або карти України?
  • 2. Поясніть, чому за допомогою топографічної карти можна точніше виміряти географічні координати.
  • 3. Напишіть «зашифрованого листа» однокласнику, у якому за допомогою умовних знаків топографічної карти опишіть свою подорож на місцевості, що зображена на топографічній карті в шкільному навчальному атласі. У «листі» вкажіть азимути, напрямки руху, відстані та географічні об'єкти, які траплялися на Вашому шляху.