Географія. 8 клас. Масляк

Тема 8. Природокористування

§ 51. Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. Природно-заповідні об’єкти своєї місцевості

  • 1. Які природоохоронні об'єкти створені у Вашій місцевості?
  • 2. Поясніть, чому треба створювати природоохоронні об'єкти.

Природно-заповідний фонд — це мережа спеціально виділених ділянок суходолу чи акваторії, які охороняються державою з метою збереження їх унікальних природних, історичних, наукових, екологічних, естетичних чи рекреаційних особливостей.

Основною метою створення природно-заповідного фонду країни є збереження природної різноманітності ландшафтів, тварин і рослин, підтримання екологічної рівноваги, забезпечення нагляду (моніторингу) за довкіллям. З метою вирішення цих проблем у 1992 р. було прийнято Закон «Про природно-заповідний фонд України».

До складу природно-заповідного фонду України входять заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (мал. 134, 135).

Найвідомішими і найбільш значущими для суспільства є біосферні та природні заповідники і національні природні парки.

Користуючись картою «Природно-заповідний фонд» шкіль ного географічного атласу знайдіть наступні об'єк ти: біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський; природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський; національні природні парки: Карпатський, Шацький, Синевір, Подільські Товтри; регіональний ландшафтний парк «Меотида».

Найвищий рівень збереження з повним вилученням з будь-якого господарського використання належить заповідникам. Навіть охоронці і дослідники мають мінімально «світитися» тут.

Мал. 134. Ландшафтний парк Феофанія в Києві

Мал. 135. Цвітіння магнолій в Київському ботанічному саду ім.М.М. Гришка

Рослини і тварини цих унікальних куточків природи повинні почуватися так, ніби людини і її господарської діяльності не існує взагалі.

Особливе місце серед заповідників посідають так звані біосферні. Це природоохоронні міжнародні установи всесвітньої природоохоронної і природодослідницької мережі, яка охоплює нашу планету. Міжнародні природоохоронні організації використовують їх як світову наглядову базу за змінами природи на Землі.

Національні природні парки відрізняються від заповідників тим, що їх територія чітко поділяється на кілька зон. В основній зоні, заповідній, заборонено будь-який вид господарської діяльності. У наступній зоні дозволяється регульоване рекреаційне використання території зі стандартними рекреаційними об'єктами для тривалого відпочинку. Третьою зоною національного природного парку є території інших землекористувачів. Вони входять до складу парку і на них здійснюється господарська діяльність, яка не суперечить його завданням.

Заказник — територія (акваторія), яка охороняється з метою відтворення рослинного і тваринного світу, збереження ландшафтів, мальовничих краєвидів, об'єктів неживої природи (печери). У межах заказників можна здійснювати господарську діяльність, яка не суперечить його основній меті. Вона визначається залежно від типу заказника наприклад, лісовий — охорона лісу, іхтіологічний — охорона риб і т.д.

Пам'ятка природи — унікальна територія або окремий природний об'єкт, що має особливу природоохоронну цінність. Використовується для наукових, рекреаційних, культурно-освітніх та естетичних цілей.

Які пам'ятки природи зберігаються у Вашій місцевості? Що Ви про них знаєте?

Заповідне урочище — територія (акваторія), на якій зберігаються у природному стані природні об'єкти, які мають екологічне, естетичне і природоохоронне значення. Ці території не вилучаються в землекористувача чи землевласника. Підприємства і організації, на території яких оголошено заповідне урочище мусять забезпечувати його охорону і збереження.

Ботанічний сад — природоохоронний заклад, де представлені зразки місцевої, вітчизняної і світової рослинності з метою вивчення, збереження, акліматизації тощо. В Україні найвідомішими є Центральний ботанічний сад у столиці, Нікітський ботанічний сад у Криму і ботанічні сади найбільших університетів країни (мал. 136).

Дендрологічний парк — парк ландшафтного типу, який створюється на базі природних ділянок лісу і штучних насаджень та є об'єктом масового туризму. Зазвичай він має у своєму складі систему мальовничих водойм, печер, гротів, альтанок, фонтанів і водних каскадів. Найвідомішими з них в Україні є «Софіївка» в Умані (мал. 137), «Олександрія» в Білій Церкві, «Тростянець» на Чернігівщині та ін.

Зоологічний парк — місце утримання, демонстрації, вивчення та розмноження диких тварин з усього світу. Найбільші зоопарки створюються серед мальовничої природи. Вони також є об'єктами туризму.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва — найвизначніші та цінні зразки паркового будівництва, які охороняються державою з метою їх збереження та використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях. Один з найвідоміших парків такого типу знаходиться в Криму — Воронцовський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Мал. 136. Ботанічний сад Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Мал. 137. Софіївка восени

Національна екологічна мережа України. В Україні створено національну екологічну мережу — єдину територіальну систему, яка включає території та об'єкти природно-заповідного фонду, окремі ділянки визначних природних ландшафтів, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти.

Використовуючи матеріали necu.org.ua/ekonet/ — Національний екологічний центр, визначте мету створення Всеєвропейської екологічної мережі (European Ecological Network або EECONET).

Екологічна мережа складається із ключових територій, ділянок відновлення природної рослинності і сполучних територій (коридорів). Таких коридорів є три. Перший з них — Поліський (лісовий). Проходить болотними, лісовими масивами на півночі країни. Другий — Галицько-Слобожанський (лісостеповий). Сполучає діброви, борові ліси Прикарпаття, Поділля і Слобожанщини. Третій коридор — Південноукраїнський (степовий). З'єднує степові ділянки Прибужжя, Приазов'я, Степового Криму.

Природно-заповідні об'єкти своєї місцевості. Для захисту останніх куточків дикої природи в межах міст гостро необхідним є створення об'єктів природно-заповідного фонду. Наприклад, розгалужена мережа заповідних об'єктів у місті Києві завдяки зусиллям місцевих екологів сильно стримує «апетити» будівельних компаній. Близько 12 % території столиці є сьогодні заповідними. Проте й ці території інколи зазнають атаки забудовників.

Які природно-заповідні об’єкти для захисту куточків дикої природи створено у Вашій місцевості?

Мережа спеціально виділених ділянок суходолу чи акваторії, які охороняються державою з метою збереження їх унікальних природних, історичних, наукових, екологічних, естетичних чи рекреаційних особливостей є природно-заповідним фондом країни. Це заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Національна екологічна мережа проходить трьома коридорами: Поліським (лісовим), Галицько-Слобожанським (лісостеповим) та Південноукраїнським (степовим).

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

  • 1. Поясніть, з якою метою створено природно-заповідний фонд України та Національну екологічну мережу.
  • 2. Підготуйте коротке повідомлення про один з об'єктів природно-заповідного фонду України.
  • 3. Проведіть бесіди з учнями молодших класів про необхідність захисту та охорони природи України.
  • 4. Поясніть, чому заповідні території інколи зазнають атаки забудовників.