Географія. 8 клас. Масляк

Розділ I. Географічна карта та робота з нею

Ми починаємо вивчення першого розділу шкільної програми з географії 8-го класу. Він присвячений карті та її ролі в географічній науці й у житті людини в цілому.

Спортивні події і прогнози погоди, маршрути мандрівок та цікаві події і факти, телевізійні передачі та огляди міжнародних подій — усе це ілюструє карта. Кожна людина звикла бачити її спочатку на шкільній дошці або в навчальній аудиторії, а потім і у своєму повсякденному житті.

Ми навіть не замислюємося, наскільки важко уявити ту чи іншу подію без прив'язки її до карти.

Тож починаємо знайомство з картами, які допоможуть нам опанувати географічну інформацію про країну, в якій ми живемо.

ПРАЦЮЮЧИ НАД РОЗДІЛОМ І, ВИ:

• дізнаєтеся про елементи топографічної карти;
• навчитеся користуватися різними методами і способами отримання географічної інформації із загальногеографічних і тематичних карт; визначати об'єкти, напрямки, відстані, географічні та прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою;
• ознайомитеся зі способами орієнтування на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми;
• оціните значення джерел картографічної інформації для життєдіяльності людини;
• усвідомите відмінності між різними видами карт, картографічними проекціями.

Тема 1. Географічна карта

§ 3. Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах

• 1. Які за змістом карти вміщено у Вашому шкільному навчальному атласі?
• 2. В якому масштабі створено ці карти?

Зображення України в картографічних творах. Територію України зображають на картах з метою різного їх використання географами, геологами, біологами, військовими, будівельниками тощо. Карти стають у пригоді тим, хто подорожує та організовує різні змагання і розваги. Різні за змістом карти використовують у навчанні.

Пригадайте, коли і як Ви використовували карту остан нім часом.

Географічні зображення нашої країни, так само, як і інших держав світу, використовують у торговому маркуванні. Постійно з'являються картосхеми і карти нашої держави й в Інтернеті. Україна гідно презентована на географічних картах Європи і світу, а частота її згадувань саме в картографічному контексті безперервно зростає.

Україна здавна була доволі густо заселеною, що визначалося сприятливістю для життя і господарської діяльності людини її природно-кліматичних умов. Частини території нашої країни зображали на деревині, шкірі тварин тощо, але ці матеріали недовговічні і тому не збереглися до нашого часу. В Україні знайдено перші примітивні зображення місцевості на бивнях мамонтів, які використовували прадавні мисливці. В усіх картографічних джерелах минулих часів територія України завжди позначалася від Карпат до Дону і від Прип'яті до Чорного моря. Мабуть, найвідомішим картографічним зображенням території України минулих часів є карта, складена Гійомом де Бопланом у 1648-1650 рр., на якій зображено міста, села, шляхи сполучення, річки та озера тощо. Головним у цій карті є те, що Боплан чітко вказує назву країни, яку він зобразив, — Ukraina.

Географічна карта — це побудоване в певній картографічній проекції, з використанням масштабу, зменшене і узагальнене зображення Землі або окремих її частин.

За допомогою електронного ресурсу vkraina.com/ua/welcome проаналізуйте одну з карт, створену Гійомом Де Бопланом.

Елементи карти. Ви вже знаєте, що зобразити навіть невеличку ділянку земної поверхні на папері в її натуральну величину практично неможливо. Та й не потрібно. Хіба такий величезний аркуш паперу покладеш на стіл? Як ним користуватися? Незручно і позначати кожний об'єкт земної поверхні так, як він виглядає насправді, наприклад, малювати кожен будинок, міст, гору чи болото. Тому існує система одного з елементів географічної карти — умовних знаків.

Щоб на маленькому аркуші вмістилося зображення цілої країни, необхідно його дуже сильно зменшити.

Пригадайте, що таке масштаб, яким він буває, як ним користуватися.

Що менший аркуш паперу і що більша ділянка земної поверхні, то дрібніший масштаб.

На картах застосовують три види масштабу. Наприклад, масштаб 1:100 000 вказує на те, що поверхню Землі на карті такого масштабу зменшено в 100 000 разів. Одному сантиметрові на карті відповідає 100 000 см, або 1 км на місцевості. Це масштаб числовий. Можна все це записати в іменованому масштабі: в 1 см — 1 км. Іноді можна побачити на планах і картах лінійний масштаб (мал. 6). Це відрізок, поділений на сантиметри. Перший сантиметр від нуля поділено ще й на міліметри. Біля кожної поділки записують, скільки метрів чи кілометрів місцевості відповідає одному сантиметру карти.

Мал. 6. Лінійний масштаб та його використання

За допомогою мал. 6 поясніть, як користуватися лінійним масштабом.

До елементів географічної карти належать паралелі і меридіани. Подивіться на карту або на глобус. Вони, ніби павутинням, укриті тонкими лініями, що перетинаються.

Пригадайте, що таке градусна сітка Землі, з чого вона складається, як використовується.

Меридіани на картах проводять через певні однакові проміжки (мал. 7). Тлумачення назви «меридіан» (з латинської — «полуденна лінія») відображає її сутність. Якщо стати влітку в полудень на сонці, то тінь точно вказуватиме на Північний полюс. Це буде напрям меридіана, на якому Ви стоїте. Усі меридіани на глобусі мають однакову довжину і є дугою, яка вимірюється від 0 до 180°. Коло Землі, проведене від Північного полюса через Південний і знову до Північного полюса, має довжину приблизно 40 000 кілометрів.

Мал. 7. Градусна сітка Землі

Розрахуйте довжину дуги 1° меридіана в кілометрах. Як можна скористатися на практиці цією величиною?

На глобусі і на картах меридіани перетинаються з паралелями, найбільша з яких — екватор. Паралелі від меридіанів відрізняються не лише перпендикулярними до них напрямами. Що далі від екватора, то меншою є протяжність кола паралелей. Урешті-решт вони перетворюються в точки Північного і Південного полюсів.

Географічна карта і глобус надають можливість за допомогою меридіанів і паралелей визначати географічні координати того чи іншого об'єкта.

Картографічна проекція — це математично визначений спосіб зображення земної поверхні на площині.

Картографічні проекції та види спотворень на географічних картах. Ви знаєте, що земна поверхня — дуже складна, а форма Землі не відповідає жодній геометричній фігурі. Щоб відтворити це на пласкій поверхні карти, її спочатку відображають на математично правильній фігурі (кулі), а потім переносять це зображення на площину, ніби проектуючи його. Тобто всі географічні карти створюють у певних картографічних проекціях, а самі проекції об'єднують у групи (мал. 8).

Мал. 8. Картографічні проекції

Проекції поділяють за видом допоміжної поверхні, яка використовується для перенесення зображення на площину карти.

Розгляньте мал 8. Назвіть основні групи картографічних проекцій та наведіть приклади карт з Вашого географічного атласу, які створено за їх допомогою.

Із шкільного курсу географії 6-го класу Вам відомо, що сферичну поверхню глобуса неможливо розкласти на площину, уникнувши при цьому спотворень. Спотворюються кути, площі, довжина ліній, форми географічних об'єктів. Що більша поверхня зображується на карті, то більші вона має спотворення.

Створюючи карти, картографи обирають ту чи іншу картографічну проекцію, яка дозволяє так чи інакше уникати спотворень.

Залежно від розмірів і характеру спотворень проекції поділяють на рівнокутні, рівновеликі й довільні. На картах, створених за допомогою рівнокутних проекцій, зберігаються без спотворень кути і форми малих об'єктів, проте дуже деформуються площі об'єктів і довжина ліній. За картами, створеними в рівнокутній проекції, зручно прокладати маршрути, які можуть фіксуватися приладами, наприклад, суден і літаків, оскільки виміряні на них кути точно відповідають кутам на місцевості.

Рівновеликі проекції не спотворюють площ, але занадто спотворюють форми об'єктів і кути. Довільні проекції мають усі види спотворень, але вони розподіляються на карті найбільш вигідним чином. Наприклад, є проекції без спотворень уздовж паралелей чи меридіанів або з мінімальними спотвореннями в центральній частині карти.

Карти України створюються здебільшого із застосуванням конічної довільної проекції, в якій немає спотворень довжин ліній уздовж меридіанів. На таких картах найменше спотворюються кути і площі, тому на них можна приблизно точно вимірювати невеликі відстані, площі і кути.

Найвідомішим картографічним зображенням території України минулих часів є карта, яку склав французький картограф Гійом де Боплан у 1648-1650 рр.

Картографічні проекції — це математично визначені способи зображення земної поверхні на карті. За видом допоміжної поверхні розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні, а залежно від характеру і розмірів спотворень — рівнокутні, рівновеликі й довільні проекції.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

• 1. Які найдавніші зображення території України Вам відомі? Поясніть, з якою метою вони створювалися.
• 2. Підготуйте додаткову інформацію про Гійома Левассера де Боплана за допомогою електронного ресурсу (режим доступу: https://www.wdl.org/ru/).
• 3. Назвіть основні елементи географічної карти за допомогою фізичної карти України шкільного навчального атласу.
• 4. Поясніть, чому для створення карт використовують проекції.
• 5. Як розрізняють проекції за видом допоміжної поверхні?
• 6. Як розрізняють проекції залежно від характеру і розмірів спотворень?