Географія. 7 клас. Масляк

Короткий словник географічних термінів і понять

Атол — кораловий острів у океані.

Базальт — магматична гірська порода чорного або темно-сірого кольору.

Басейн стоку — частина суходолу, з якої вода стікає в певну річку, озеро, море.

Басейн безстічний — область внутрішньоматерикового стоку, не пов’язана зі Світовим океаном.

Ваді — сухі долини річок на Аравійському півострові та в Північній Африці.

Вулканізм — сукупність явищ, пов’язаних з утворенням і дією вулканів.

Географічна оболонка (ГО) — оболонка Землі, в межах якої взаємодіють та взаємопроникають одна в одну літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера.

Гумус — поверхневий родючий шар ґрунту, який утворюється з перегнилих решток біомаси.

Дельта — складена річковими наносами низовинна частина суходолу в гирлі річки, розчленована мережею рукавів і протоків річки.

Експорт — вивезення товарів з однієї країни до інших.

Ендеміки — рослини або тварини, поширені лише в певній місцевості.

Заповідник — територія, яка охороняється законами держави з метою збереження рідкісних рослин, тварин, ландшафтів тощо.

Зона — ділянка поверхні Землі різної форми, що має певні ознаки, які відсутні на інших ділянках, наприклад, природна зона.

Імпорт — ввезення певного товару в країну.

Кліматичний пояс — широтна смуга з відносно однорідним кліматом.

Крік — назва пересихаючих річок або тимчасових водотоків в Австралії.

Лава — розплавлена маса глибинних гірських порід, яка вилилася на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів.

Лагуна — 1) невелика мілководна частина моря, відокремлена від нього смугою суходолу або сполучена з ним вузькою протокою; 2) внутрішня водойма коралових островів.

Латерит — глино- або каменеподібна гірська порода червоного або бурого кольору. Складається переважно з окисів заліза та алюмінію.

Лемінги — гризуни родини полівкових. Поширені в Арктиці.

Магма — природна розплавлена маса гірських порід, яка утворилася в глибинних шарах Землі і не виливалася на її поверхню.

Мусон — сезонний вітер, який двічі на рік (влітку і взимку) змінює свій напрям на протилежний.

Національний парк — заповідна територія, де дозволяється туризм за певними, строго визначеними маршрутами.

Нектон — водні організми, які активно плавають на значні відстані.

Оазис (оаза) — 1) ділянка в пустелі, яка за наявності води вкрита рослинністю; 2) позбавлені материкового зледеніння ділянки Антарктиди.

Озонова дірка — область атмосфери Землі, в якій концентрація озону менша від природної.

Пампа — місцева назва субтропічних степів у Південній Америці.

Парниковий ефект — підвищення температури повітря атмосфери внаслідок затримки вуглекислим газом та водяною парою частки тепла, що випромінюється Землею.

Пасати — постійні вітри, які дмуть від зон високого тиску у тропічних широтах до екватора.

Платформа — велика стійка ділянка кристалічних порід, що вкриті шаром осадових та вулканічних гірських порід.

Природний комплекс — поєднання компонентів природи у певному порядку і взаємозв’язку на окремій території.

Ритмічність — повторюваність у певній послідовності й часі природних процесів і явищ.

Савана — субекваторіальна або тропічна рослинність у вигляді степових просторів з багаторічних трав’янистих рослин, серед яких розкидані окремі дерева, групи дерев або чагарники.

Самум — сухий гарячий вітер в пустелях Аравійського півострова і в Сахарі.

Сельва — вологі екваторіальні ліси в Південній Америці.

Сироко — сильний теплий вітер, який дме з півдня чи південного сходу в країнах Середземномор’я.

Сонячна радіація — випромінення Сонця.

Стокові вітри — сильні постійні вітри з внутрішніх районів Антарктиди до узбережжя.

Стихія — явище природи, що має нездоланний характер (ураган, землетрус, торнадо тощо).

Тектонічні рухи — переміщення земної кори (підняття, опускання, утворення складок тощо).

Торнадо — назва руйнівної сили вихорів (смерчів) над суходолом, діаметром кілька десятків метрів.

Циклон — (див. антициклон) атмосферний вихор, який має низький тиск у центрі. З ним пов’язана нестійка хмарна погода з опадами.

Шельфовий льодовик — льодовик, що спустився з суходолу на мілководдя моря (океану).

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст