Географія. 7 клас. Масляк

§ 44. Природні зони Північної Америки

  • 1. В яких кліматичних поясах розташована Африка?
  • 2. Який кліматичний пояс розташований на крайній півночі Південної Америки?

Природна зона арктичних пустель знаходиться в арктичному поясі. Більша частина цієї території — Ґренландія й острови Канадського Арктичного архіпелагу, вкриті кригою й снігом. Тут випадає мало опадів — 100-200 мм на рік. Узимку середня t °С повітря в січні є нижчою -32 °С. Навіть у липні на більшій частині Ґренландії вона нижче 0 °С, а на островах Канадського Арктичного архіпелагу — від 0 до -8 °С. Узимку тут панує полярна ніч, а влітку — полярний день. Сніг і крига відбивають сонячне проміння і засліплюють людину. Місцеві жителі — ескімоси — винайшли спеціальні сонцезахисні окуляри.

В яких природних зонах розташована Північна Америка?

У місцях, які влітку звільняються від снігу, є розріджена й бідна мохово-лишайникова рослинність. Усе живе лине до води, де рибою ласують тюлені й моржі, а вони, у свою чергу, є їжею для найбільшого хижака півночі — білого ведмедя (мал. 181).

У Ґренландії і на островах Канадського Арктичного архіпелагу водиться вівцебик (мал. 182). Маса його тіла — до 300 кг. Здається, що на тварину накинули зверху величезну ковдру. На зовнішній вигляд і спосіб життя цих тварин наклали відбиток найсуворіші у світі природні умови, в яких вони живуть.

Мал. 181. Білій ведмідь

Мал. 182. Вівцебик

Табуни з 20-30 особин у разі виникнення небезпеки заганяють своїх малят у середину. Дорослі тварини виставляють роги в бік нападників. Це є ефективним у боротьбі з вовками, але не з людиною. Тварини стоять на одному місці та їх можна розстрілювати майже впритул. На місці тварини, що впала, стає нова. Раніше так знищували весь табун. Сьогодні вівцебики — під охороною.

На Канадському Арктичному архіпелазі водиться ще одна рідкісна тварина — арктичний вовк.

Як тварини пристосувалися до життя в кліматичних умовах Арктики?

Тундра й лісотундра розташована південніше, у субарктичному кліматичному поясі. Зона тундри займає північну частину Аляски, узбережжя моря Боффорта та Гудзонової затоки. Тут на тундрово-болотних ґрунтах ростуть мохи й лишайники. Південніше з’являються чагарники. Скрізь панує багатовікова мерзлота.

Рослинність тут низькоросла, стелиться землею і в люті зими вкривається снігом. Мохи, лишайники, чагарники, карликові дерева є їжею для багатьох тварин. Одна з них — північний олень карібу (мал. 183). Його широкі копита не провалюються у сніг. Ними він добуває собі їжу. Серед мохів і лишайників, у чагарниках, знаходить собі поживу лемінг.

Лісотундра займає долину річки Юкон на Алясці, від гирла річки Маккензі простягається на південний схід уздовж південного узбережжя Гудзонової затоки і займає всю середню частину півострова Лабрадор.

Мал. 183. Зона тундри

У Північній Америці вона найдалі у світі опускається на південь і майже досягає географічної широти Києва.

Поміркуйте, чому так далеко на південь опускається зона лісотундри на материку саме тут.

Тайга. Помірний кліматичний пояс займає в Північній Америці найбільшу площу. Найбільше тут і природних зон. На півночі помірного поясу суцільною смугою з північного заходу на південний схід простягаєтья зона хвойних лісів — тайга. Влітку t °С повітря тут перевищує +16 °С, а взимку коливається від -16 °С до -24 °С. Кількість опадів зростає із заходу на схід від 250 мм до 1000-2000 мм на острові Ньюфаундленд. На бідних підзолистих ґрунтах тут росте багато типово американських видів хвойних дерев: різні види сосен, біла й чорна ялини, бальзамічна ялиця, американська модрина. На західному узбережжі Канади, по схилах гір і долинах річок, ростуть ситхінська ялина, дугласова ялиця, західна туя і різні види сосен.

Тваринний світ зони тайги Північної Америки має багато спільного з тваринним світом Євразії. Тут зустрічаються лосі, олені вапіті, куниці, канадські рисі (мал. 184), бурі ведмеді, лісові бізони, скунси.

Мал. 184. Канадська рись

Поміркуйте, чому рослинний і тваринний світ Північної Америки та Євразії схожі.

Південніше озера Вінніпеґ та довкола Великих озер із заходу на схід проходить зона мішаних лісів. Узимку й влітку тут тепліше і дещо вологіше, ніж у зоні тайги.

Південніше зони мішаних лісів у Північній Америці природні зони простягаються не в широтному напрямі, а в меридіональному, що характерно тільки для Північної Америки. Тут природні зони широколистих лісів, лісостепів, степів, напівпустель і пустель знаходяться у двох кліматичних поясах — помірному й субтропічному.

Знайдіть на карті ці природні зони та поясніть причини такого їх розташування.

Зона широколистих лісів помірного кліматичного поясу простягається по обидва боки Аппалачів. Узимку тут середня t °С повітря близько 0 °С, а влітку перевищує +24 °С. Опадів випадає багато (1000-2000 мм). За таких сприятливих умов виросли густі ліси з великим розмаїттям рослин: дуби, каштани, буки, липи, клени, листопадні магнолії. Навесні вражає цвітіння знаменитого тюльпанового дерева (мал. 185).

Далі на захід річна кількість опадів знижується до 500-1000 мм. Тут панують лісостепи. Ще західніше кількість опадів зменшується до 250500 мм. Тут з півночі на південь простягаються степи. У внутрішніх районах Кордильєр опадів ще менше — 100-250 мм. Це напівпустелі й пустелі помірного кліматичного поясу.

Зони лісостепів і степів витягнулися вздовж меридіана від верхів’я річки Атабаски до узбережжя Мексиканської затоки. В лісостепах у минулому різнотравні лучні степи чергувалися із дрібнолистими лісами. Сьогодні це сільськогосподарські угіддя. Те ж можна сказати і про розміщені західніше степи, які американці називають преріями. Колись тут на тисячі миль хвилювалися, як море, ковила, пирій, бізонова трава. Ще у XIX ст. мільйонні табуни бізонів на багато годин зупиняли рух потягів. Тварин знищували сотнями тисяч, навіть не використовуючи м’яса. Зараз бізони зберігаються лише у заповідниках.

Мал. 185. Тюльпанове дерево

У гірських районах мешкають антилопа вилоріг і олень мазам. Добре пристосувалися до життя на сільськогосподарських ланах чисельні гризуни (ховрахи, лучні собачки, степові тхори, борсуки тощо). Є койоти (степові вовки) і лисиці.

У пустелях і напівпустелях багато плазунів і ящірок. Знаменита гримуча змія, сприймаючи дуже слабкі коливання температури (близько 0,1 градуса), відчуває наближення навіть невеликої теплокровної тварини, яка служить для неї здобиччю. При наближенні великої тварини чи людини вона попереджує про свою присутність шумом рогових пластинок на кінці хвоста.

На заході помірного кліматичного поясу, в гірських районах поблизу узбережжя Тихого океану, росте сосна Ламберта. Діаметр її стовбура перевищує 1 метр, могутня крона досягає більше 50 метрів заввишки. Сосна Ламберта, хоча і поступається багатьом деревам США висотою, але має найбільші у світі шишки довжиною більше півметра (мал. 190).

Мал. 186. Шишка сосни Ламберта

На пічночі материка знаходяться арктичні пустелі, де узимку панує полярна ніч, а влітку — полярний день.

Південніше, в тундрі й лісотундрі, на тундрово-болотних ґрунтах ростуть мохи й лишайники і панує багатовікова мерзлота.

Південніше тундри і лісотундри, в зоні тайги, на бідних підзолистих ґрунтах росте багато типово американських видів хвойних дерев.

Південніше зони лісів у Північній Америці природні зони широколистих лісів, лісостепів, степів, напівпустель і пустель простягаються в напрямі з півночі на південь. Це явище характерне тільки для Північної Америки.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

  • 1. Поясніть, як пристосувалися тварини до життя в екстремальних умовах крайньої півночі в зоні арктичних пустель.
  • 2. Як пристосувалися рослини й тварини до життя у тундрі?
  • 3. Який кліматичний пояс у Північній Америці займає найбільшу площу? Які природні зони розташовані в ньому?
  • 4. Які природні зони материка простягаються в меридіональному напрямку і чому?
  • 5. Поясніть, як змінилися природні зони помірного кліматичного поясу під впливом господарської діяльності людини.