Географія. 7 клас. Масляк

§ 2. Карти материків та океанів, їх класифікація за охопленням території, змістом і призначенням

  • 1. Що таке масштаб? Як він використовується в географії?
  • 2. Що таке карта? Як її використовують у повсякденному житті?

Вивчення географії є неможливим без використання географічних карт. Вони є найважливішими джерелами знань. Текст підручника необхідно використовувати, спираючись на географічні карти, маючи їх перед очима, порівнюючи між собою і з текстом підручника.

Класифікація карт за охопленням території. При вивченні материків і океанів користуються різними за охопленням території і масштабом картами. За охопленням території можна виділити три групи карт:

  • 1) карти півкуль і світу;
  • 2) карти материків, частин світу, океанів та їх окремих частин (наприклад, карта Північної Африки або Південної Америки);
  • 3) карти країн та їх окремих частин.

Для того, щоб територія Землі вмістилася на сторінці підручника чи атласу, необхідний найдрібніший масштаб. Отже, охоплення території і масштаб карти взаємопов’язані. Чим більшу територію охоплює карта, тим дрібніший у неї масштаб. Тому карти як за масштабом, так і за охопленням території, поділяються на три групи: дрібномасштабні, середньомасштабні та великомасштабні.

Дрібномасштабні карти виготовляються у масштабі меншому, ніж 1 : 1 000 000, тобто 1 : 90 000 000, 1 : 60 000 000, 1 : 20 000 000 тощо. Це карти материків, океанів і світу, які вміщено в атласах. Середньомасштабні карти мають масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1000 000 включно. Великомасштабні карти складаються в масштабі більшому, як 1 : 200 000, тобто 1 : 1 00 000, 1 : 50 000 тощо.

Перегляньте карти навчального атласу. Знайдіть серед них карти, різні за масштабом.

Практично всі карти шкільного атласу з курсу, який Ви вивчаєте, є дрібномасштабними. Це навчальні карти, на яких зображено лише найголовніші географічні об’єкти: найбільші гори й найвищі вершини, найдовші і найбільш повноводні річки, найбільші озера тощо. За такими картами неможливо точно виміряти відстані між різними об’єктами. Та й самі обриси материків і океанів, островів і морів зображені зі значним узагальненням їх деталей. І не дивно - це навчальні карти. Їх не використовують у своїй роботі льотчики, військові, геологи чи люди інших професій, яким потрібна велика детальність і точність карт.

Поясніть, чому цим спеціалістам потрібні більш детальні та точні карти.

Дуже детальні карти не потрібні для вивчення географії у середній школі. Чому? Щоб не потонути у морі інформації, яку несуть карти, наприклад, для екологів чи будівельників.

Класифікація карт за змістом і призначенням. На загальногеографічних картах одночасно зображено географічні об’єкти, які вивчають різні географічні науки, наприклад, фізична та економічна й соціальна географія. Тому на них Ви побачите не лише гори, височини та низовини, річки й озера, але й населені пункти, шляхи сполучення, кордони держав та адміністративні межі тощо. На цих картах ніби представлено загальну географію.

Тематичні або спеціальні карти містять інформацію, яка виправдовує їхню назву. Зміст таких карт визначається спеціальною темою. Наприклад, карти, присвячені поширенню ґрунтів, розподілу опадів. Звичайно, на таких картах є зображення і річок, озер, морів тощо. Але це робиться лише для правильної орієнтації людей, що працюють з цими картами, «прив’язки» спеціального змісту карти до відомих об’єктів.

Комплексні карти є ніби поєднанням на одній карті змісту двох чи декількох тематичних карт.

Вам уже відомо про тісний зв’язок між зображеною на карті територією та її масштабом. Такий зв’язок існує і між змістом карти та її призначенням. Зміст карти, її масштаб, територія, яку вона охоплює, визначається призначенням карти. За призначенням карти бувають навчальними, агрономічними, лісогосподарськими, військовими, туристичними тощо. Усі вони несуть у собі певний зміст та кількість інформації, яка задовольняє потреби людей відповідної професії (мал. 4).

Мал. 4. Класифікація географічних карт

Ваші потреби у процесі вивчення географії задовольняють навчальні карти. Щоб карта стала важливим джерелом знань, необхідно навчитися її читати. Запам’ятайте, географічні карти різного змісту будуть постійно супроводжувати вас у житті.

У процесі вивчення Землі використовують різні методи пізнання природи, населення й господарства. Вони називаються методами географічних досліджень. У давнину географи користувалися майже виключно спостереженнями і оглядовими методами. Сьогодні їхній арсенал значно розширився. Метеорологічні, гідрологічні, геофізичні стаціонарні станції розміщені майже в усіх куточках світу. На основі їхніх даних вчені отримують всебічну інформацію про нашу планету. За допомогою найновішої техніки можна скласти детальну карту будь-якого куточка Землі.

Звідси можна зробити висновок, що географічні карти відрізняються не лише за охопленням території та масштабом, але й за змістом. За цим показником теж виділяють три групи карт: загальногеографічні, тематичні та комплексні.

За охопленням території карти поділяють на карти півкуль і світу; материків, частин світу, океанів та їх окремих частин; країн та їх окремих частин.

За масштабом карти поділяються на три групи: дрібномасштабні, середньомасштабні та великомасштабні.

За змістом виділяють три групи карт: загальногеографічні, тематичні та комплексні.

За призначенням карти можуть бути навчальними, агрономічними, лісогосподарськими, військовими, туристичними тощо.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

  • 1. Поміркуйте, чому географічні карти мають таке значення у вивченні географії.
  • 2. Наведіть приклад інформації, яку містять тематичні або спеціальні карти.
  • 3. Що таке комплексні карти?
  • 4. Який зв’язок існує між змістом карти та її призначенням?