Географія. 7 клас. Масляк

§ 15. Природні зони екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів

  • 1. Згадайте, що таке ґрунт, від чого залежить його родючість.
  • 2. Чи існує зв’язок між кліматичними поясами і природними зонами?

Зона вологих екваторіальних лісів знаходиться у районі екватора, де випадає більше опадів, рівномірно розподілених впродовж року. Тут і в субекваторіальному кліматичному поясі, сформувалися ґрунти, багаті на сполуки заліза та алюмінію, що називають червоно-жовтими фералітними.

На карті «Ґрунти» знайдіть райони поширення червоно-жовтих фералітних ґрунтів.

Вологі екваторіальні ліси ростуть кількома ярусами. Світлолюбиві дерева тягнуться до сонця і мають висоту понад 50 м. Під цими велетнями є ще кілька ярусів дерев, які не дуже вибагливі до сонячного світла.

Кожна рослина й тварина пристосувалася до місцевих природних умов. Листя на деревах верхнього ярусу є твердим з блискучою поверхнею. Це дає йому можливість уникати сонячних опіків і зменшувати випаровування вологи, витримувати шалений тиск тропічних злив (мал. 34).

Мал. 34. Фікуси

У вологих екваторіальних лісах росте близько 1000 видів дерев. Серед них більше 150 цінних порід — олійна й кокосова пальми, хлібне, залізне, червоне дерева. Багато дерев мають незвичний для нас колір деревини: чорний, червоний, лимонний, зелений, ще й приємний запах. Тому вже не одне століття триває інтенсивне їх вирубування.

Поясніть, чому так інтенсивно вирубують екваторіальні ліси.

У вологому екваторіальному лісі, перевитому ліанами, дуже важко пересуватися великим тваринам. Багато з них пристосувалися до життя на деревах (птахи, мавпи, ящірки тощо). Серед мавп виділяються своїми розмірами людиноподібні шимпанзе й горили (мал. 35). І все ж серед тварин тут переважають карликові види. Наприклад, бегемоти (80 сантиметрів на зріст).

Мал. 35. Мавпи

Здрібніли в африканському лісі навіть люди. Місцеві жителі — пігмеї — найменші люди на Землі, їх зріст лише 130-145 см.

Поступово, зі зміною клімату і зменшенням кількості опадів та їх сезонним випадінням, вологі екваторіальні ліси заміщуються перемінно вологими, а потім саванами та рідколіссям.

Зона саван і рідколісся панує в субекваторіальному кліматичному поясі. Вона займає до 40 % усього материка.

За допомогою карти природних зон Африки назвіть особливості географічного розташування саван і рідколісся.

Савани і рідколісся простягаються майже безперервно від Сахари до пустелі Калахарі на 5000 км.

Тут впродовж року висока температура повітря і опади випадають нерівномірно. Улітку ідуть дощі, зима посушлива. Далі, на північ або на південь від екватора, дощовий період скорочується.

У сухий і дощовий періоди савана виглядає абсолютно по-різному. В посушливу пору все вигорає. Майже всі дерева скидають листя, як у нас восени. З початком дощів за 5-6 днів виростає нове листя на деревах. Знаменита слоняча трава досягає висоти 5 м.

Серед безкраїх трав’янистих просторів у савані здіймаються величезні баобаби, акації, мімози. Трапляються пальми.

Африканський баобаб може рости до 5 тис. років і досягати в діаметрі 9 м (мал. 36). Деревина баобаба надзвичайно цінна. З його смаженого насіння роблять напій, схожий на каву та олію. Зі шкаралупи плодів виготовляють мило, із коріння — поживний крем для шкіри. З кори роблять папір, канати, одяг тощо. Плоди дерева схожі на гарбуз й досягають 30 см у діаметрі.

Мал. 36. Баобаб

До затяжних посушливих періодів, які тривають у савані місяцями пристосувалися не лише баобаби. Так, на Мадагаскарі зростають рослини з промовистими назвами — пляшкове дерево й дерево-восьминіг, які запасають воду всередині стовбура.

Поясніть, чому дерева саван запасають воду.

В умовах посушливих періодів густий і високий трав’яний покрив саван відмирає й накопичується у землі. Утворюються багаті на перегній червонувато-бурі ґрунти. Ближче до екватора, де дощів випадає більше, перегній з верхнього шару вимивається і тому тут розповсюджені червоні фералітні ґрунти.

Тваринний світ у саванах багатий і різноманітний. Для «тварин-вегетаріанців» тут багато рослинної їжі, а хижаки завжди мають здобич і простір для полювання, особливо на копитних тварин.

Надзвичайно багатий в Африці світ антилоп (мал. 37). Серед них своїми розмірами виділяється гвинторога канна. Зустрічаються самці в холці заввишки до 180 см і масою до 1 т. Їх адаптують в Україні у заповіднику Асканія-Нова. Молоко канни втричі багатше на білки, жири й цукор, ніж коров’яче.

Цікавим представником саван є африканський буйвіл. Він важить близько 1,2 т. Голову тварини прикривають могутні роги, від яких відскакують навіть кулі.

Мал. 37. Антилопи у савані

Мал. 38. Крокодили

Типовою твариною саван є слон, який досягає висоти 4-5 м і ваги до 7,5 т. Слони, як барометри визначають зміну атмосферного тиску на великій віддалі і зони можливих дощів із соковитої трави.

У саванах водиться білий і чорний носороги. За розмірами й вагою вони поступаються лише слонам.

Чому в саванах переважають великі тварини?

У водоймах та поблизу них водяться бегемоти, яких бояться навіть леви й крокодили.

У Нілі зустрічаються знамениті нільські крокодили — найбільші з плазунів (мал. 38). У минулі часи часто зустрічалися гієни, шакали, гепарди, які розвивають швидкість 112-115 км/год. Цікавими представниками саван є і змії.

У саванах багато птахів. Серед них виділяються страуси й птахи-секретарі. Висота тіла страуса досягає 2,8 м, вага — 120 кг. Це найбільший птах на Землі, який бігає зі швидкістю 70 км/год.

Зовсім іншим є птах-секретар, який живиться зміями, черепахами, ящірками, дрібними гризунами. Його голову прикрашає пучок чорних пір’їн, завдяки яким птах і отримав свою назву. При зустрічі зі змією, наприклад, коброю, птах безстрашно атакує її, використовуючи як зброю свої довгі сильні ноги.

У багатьох місцях савани височіють (до 6 м) термітники. Їх будують комахи-терміти, схожі на наших мурах.

У зонах екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів Африки сформувалися природні зони вологих екваторіальних лісів, перемінно-вологих лісів, саван та рідколісся.

Екваторіальні ліси ростуть кількома ярусами на червоно-жовтих фералітних ґрунтах, багатих на сполуки заліза та алюмінію.

Зона саван і рідколісся займає найбільшу площу материка з сезонним розподілом опадів, червонувато-бурими ґрунтами.

Простори савани та наявність рослинності вплинули на формування багатого та різноманітного тваринного світу.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

  • 1. Які природні зони утворилися на материку?
  • 2. Які дерева характерні для зони саван і рідколісся? Як вони пристосувалися до затяжних посушливих періодів?
  • 3. Як пристосувалися тварини до життя в екваторіальному лісі?
  • 4. Поясніть, чому тваринний світ саван такий багатий і різноманітний.
  • 5. Складіть коротку пам’ятку подорожнього в природній зоні вологих екваторіальних лісів (саван) щодо підготовки до подорожі та поведінки під час неї.