Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Масляк - Нова програма

§ 17. Росія

1. Пригадайте особливості географічного положення Росії та поясніть їхній вплив на розміщення населення її територією.

2. Визначте переваги та недоліки географічного положення країни.

1. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Росія федеративна президентсько-парламентська республіка, космічна та ядерна держава з найбільшим запасом ядерної зброї масового знищення.

Маючи запаси мінеральної сировини світового рівня (кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, алмази та золото, алюміній, нікель, вольфрам, свинець, молібден, кухонні й калійні солі та багато іншого), лісові та водні ресурси, Росія є основним постачальником на світовий ринок переважно продукції первинного сектора економіки: мінеральної сировини, сільськогосподарської продукції та лісоматеріалів. Частка країни у ВВП світу (з таким потужним ресурсним потенціалом) становить лише 1,8 % (у 2017 р., менше, ніж Південна Корея).

Країна в десятці лідерів за імпортом китайських автомашин, обсягами споживання міцних алкогольних напоїв, кількістю авто- й авіакатастроф.

Таблиця 10

Місце Роси у світових рейтингах

За рівнем життя населення (2017)

За рівнем тривалості життя населення (2015)

ВВП (ПКС)* на душу населення (2016)

За рівнем економічної свободи (2016)

За рівнем корупції (2017)

1 Норвегія

1 Гонконг (84 роки)

1 Катар

1 Гонконг

1 Нова Зеландія

2 Швейцарія

2 Японія (83,5)

2 Люксембург

2 Сингапур

2 Данія

3 Канада

3 Італія (83)

3 Сингапур

3 Нова Зеландія

3 Фінляндія

10 Люксембург

10 Франція (82)

10 ОАЕ

10 Велика Британія

10 Люксембург

50 Китай

50 Оман (76,8)

50 Малайзія

50 Словакія

50 Кабо-Верде

68 Білорусь

108 Білорусь (71,3)

52 Росія

143 Росія

68 Білорусь

83 Україна

111 Україна (71)

53 Казахстан

144 Гвінея

134 Україна

90 Росія

116 Росія (70)

72 Білорусь

153 Білорусь

140 Киргизія

91 Лаос

117 Беліз (70)

121 Україна

162 Україна

141 Росія

142 Чад

190 Свазіленд (49)

198 Сомалі

178 Північна Корея

142 Гондурас

* ПКС — паритет купівельної спроможності.

Маючи значні території оброблювальних земель, Росія є світовим виробником сільськогосподарської продукції (ячменю, гречки, вівса, жита, соняшника, пшениці). Країна «трьох океанів» є важливим постачальником на світовий ринок риби та морепродуктів. Значні її площі вкриті лісами й становлять найбільший у світі потенціал ресурсів деревини, але її частка у світовій торгівлі ними менша 5 %.

Проаналізуйте статистичні дані таблиці 10 і зробіть висновки про місце Росії у світових рейтингах.

Агресивна й диктаторська зовнішня політика країни за останні роки призвела до впровадження санкцій як до окремих осіб, так і до конкретних галузей господарства країни та фактично значної її економічної ізоляції.

2. Національний склад населення. Українська діаспора в Росії. Система розселення. Росія — багатонаціональна держава, у межах якої проживає понад 190 народів. Зі 146,8 млн осіб, що мешкають у країні, росіяни становлять майже 80 %, татари — 4 % та українці — 2 %, менше 14 % населення — башкири, чуваші, чеченці, казахи, удмурти, марійці й інші народи. За останні роки чисельність «європейських» народів зменшилася, а «азійських» (киргизів, узбеків, таджиків та інших) збільшилася.

За неофіційними даними, українська діаспора в Росії становить понад 10 млн осіб. Найбільша кількість українців проживає в Москві й області, Краснодарському та Приморському краях, Санкт-Петербурзі, Тюменській, Ростовській та Воронезькій областях. Українську мову й українознавчі предмети вивчають лише у 8 загальноосвітніх школах РФ (недільних школах і гуртках української мови, майже 30, це на понад 3 млн постійних жителів і 3,7 млн трудових мігрантів — українців у Росії). Наприклад, в українській недільній школі ім. П. Р. Попович при Національному культурному центрі України в Москві, українській недільній школі ім. Т. Г. Шевченка Кіровського району м. Уфи та небагатьох інших. У Москві до 2017 р. працювала єдина в країні бібліотека української літератури.

Ознайомтеся з діяльністю українських шкіл у Росії за допомогою їхніх офіційних сайтів.

Відомі в межах Росії також Зелений Клин (Далекий Схід), Жовтий Клин (Середнє та Нижнє Поволжя), Малиновий Клин (Кубань) і Сірий Клин (Південно-Західний Сибір і Північний Казахстан). «Клином» українці називали земельний наділ, колонізовані землі, які освоювали й обробляли переселенці з України. З цими землями українців пов’язує і їхня культура. Наприклад, у 1936 р. український письменник І. Багряний, засуджений на 5 років сталінських концтаборів, утік і переховувався в Зеленому Клині, про що він писав у своєму романі «Тигролови».

За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення про відомих представників української діаспори, які зробили значний внесок у розвиток Росії.

Пригадайте природні умови, які характерні для більшої частини території країни, і поясніть, чому населення розміщене дуже нерівномірно.

3/4 населення країни мешкає в містах. Найбільші з них — Москва, Санкт-Петербург, Новосибірськ, Єкатеринбург, Нижній Новгород, Казань, Самара. Усього 15 міст-мільйонерів. Лінія розселення простягнулася своєрідним трикутником, який від Санкт-Петербурга та Ростова-на-Дону в європейській частині звужується на схід, до півдня Байкалу. На просторах Сибіру міста розміщені в долинах річок, якими з материка під час літньої навігації на Північному Льодовитому океані постачають вантажі в регіони, де розташовані основні райони видобутку корисних копалин, виробництва гідроенергії та заготівлі лісу.

Знайдіть на карті найбільші міста Росії та річки, на яких вони розташовані.

3. Роль Москви в контролі та перерозподілі економічних ресурсів країни. Москва найбільше й одне з найдорожчих міст Європи — політичний, економічний та культурний центр Росії, міська агломерація, що належить до двадцятки найбільших у світі та є найпівнічнішою з них усіх. Це місто з потужною економікою та фінансовою системою (мал. 36, а).

Транспортна система міста дає можливість дістатися до будь-якої точки країни та світу: 5 аеропортів («Шереметьєво», «Внуково», «Домодєдово», «Остафьєво», «Жуковський»), 9 залізничних вокзалів (Ярославський, Ризький, Білоруський, Казанський, Київський, Курський, Ленінградський, Савєловський та Павелецький) (мал. 36, б). Москва є кінцевим пунктом на шляху Транссибірської магістралі, яка прямує в європейську частину країни з Владивостока. У місті працює метрополітен та інші види міського транспорту.

У Москві знаходиться уряд країни, адміністрація президента, військовий штаб, штаб Федеральної служби безпеки, іноземні посольства та представництва, контрольно-ревізійні органи влади й економіки країни.

Місто створює майже п’яту частку ВВП країни. Тут виробляють широкий спектр продукції — від космічного обладнання до текстилю. У Москві найнижчий рівень безробіття та вдвічі більша за середню по країні заробітна плата.

Поясніть причини, через які найбільша кількість заробітчан із країн колишнього СРСР шукає роботу в Москві.

У місті мешкають відомі олігархи, які контролюють компанії, розташовані далеко від столиці («Сибнафта», «Газпром» та ін.). Тут знаходяться штаб-квартири багатьох телекомунікаційних і технологічних компаній: «Рамблер», «Ростелеком», «Яндекс», «Beeline», «Лабораторія Касперського», «Мегафон», МТС та ін.

4. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Росія — індустріально-аграрна держава перехідної економіки, у структурі промисловості та зовнішньої торгівлі якої провідну роль відіграє паливно-енергетичний комплекс. Країна посідає 1 місце у світі за розвіданими запасами, видобутком та експортом природного газу (32 % світового запасу), 8 місце — за запасами нафти (2 місце — за її експортом), 2 місце — за розвіданими запасами кам’яного вугілля (23 % світового запасу), має 47 % світового запасу торфу. Щорічно видобувається майже 250 млн т вугілля. Основна проблема добувної промисловості полягає в тому, що райони корисних копалин просторово віддалені від споживача й видобуток здійснюється в дедалі екстремальніших умовах.

Поясніть, як на формування ціни корисних копалин впливають їхній видобуток в екстремальних умовах і значна відстань від споживача.

Сучасні політичні відносини Росії з країнами у світі вплинули на її економічне становище. Економічні та політичні санкції країн Америки та Європи призвели до того, що деякі російські заводи, які працювали за межами країни, примножуючи ВНП Росії, їхнім власникам довелося продати. Наприклад, завод з виробництва мінеральних добрив компанії «Акрон» у Китаї. Відбуваються також продажі акцій російських співвласників підприємств, які працюють за межами країни.

Мал. 36. Москва: а) діловий центр міста; б) Ярославський вокзал

Росія отримала найбільшу спадщину від колишнього СРСР. Проте за час свого самостійного економічного розвитку країна не здійснила жодних структурних реформ і переходу до нової економічної моделі й залишається сировинною, адже понад третину надходжень до її федерального бюджету становлять кошти від продажу сировини, переважно нафти та природного газу.

Пригадайте, як використовують кошти від продажу нафти та природного газу нафтовидобувні країни (ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт).

Протягом декількох років лідером економічного зростання Росії був сільськогосподарський сектор, у першому півріччі 2017 р. найкращу динаміку продемонстрував сектор видобутку корисних копалин.

Країна — у п’ятірці світових лідерів за запасами та виробництвом нікелю, срібла, олова, цинку, титану, ніобію, залізних руд, золота й платини. Вона має три металургійні бази: Уральську, Центральну й Сибірську. За обсягами виплавки чорних металів Росія посідає 5 місце у світі. На базі металургії утворилося багатогалузеве машинобудування, яке дає майже 20 % продукції промисловості. Добре розвинений військово-промисловий комплекс.

Енергетика країни базується на традиційних ТЕС, ГЕС та АЕС, але велетенські ресурси гідроенергії країни використовуються недостатньо.

Хімічна промисловість випускає мінеральні добрива, сірчану кислоту, соду. Розвинені лісова й деревообробна промисловість. Легку промисловість становлять понад 30 галузей. Майже 80 % швейних підприємств розміщено в європейській частині Росії. Харчова промисловість розташована по всій території країни. Виробництво олії та цукру зосереджене на півдні європейської частини Росії. Борошномельна промисловість орієнтується на райони вирощування зерна, м’ясна — на сировинні зони та споживача. На Далекому Сході виловлюють 60 % риби (мал, 37).

У сільському господарстві країни задіяні агрохолдинги. Обсяги виробництва в галузі рослинництва більші за продукцію тваринництва (44 %). Росії належить 10 % світової ріллі, але значна частина земель через несприятливі кліматичні умови не задіяна в сільськогосподарському виробництві.

Росія — у першій п’ятірці світових виробників пшениці, ячменю, картоплі. За поголів’ям великої рогатої худоби країна посідає 6, свиней — 5 місце. Вирощують також сою, ріпак, цукрові буряки, але значну кількість продукції сільського господарства країна експортує.

Після анексії Криму й через військову підтримку сепаратистів на Донбасі Росії були введені санкції. Це призвело до заборони імпортних продуктів рослинництва й харчування та фізичного знищення того, що ввозилося в країну начебто нелегально, а насправді за 100 % передплати цієї продукції торговельними мережами країни.

Продовольче ембарго мало цілий ряд наслідків для Росії: позитивні — збільшення власного виробництва деяких продуктів харчування; негативні — значне зростання цін на продукти харчування, розширення практики заміщення натурального продукту сурогатами (молочного жиру — пальмовою олією або цільного молока — сухим), збільшення реекспорту з «третіх» країн, наприклад яблук із Білорусі. Окремі підприємства зазнали значних збитків або взагалі припинили роботу, наприклад Мурманський рибокомбінат — єдине підприємство країни, що працювало з живою рибою.

Мал. 37. Риболовецькі судна Росії

5. Особливості розвитку третинного сектора економіки. У 2015 р. частка сфери послуг у ВВП Росії становила 59,7 %, у якій було задіяно 63 % працездатного населення. Країна входить у десятку європейських лідерів за кількістю іноземних туристів. Перспективи для розвитку туризму становить багата природна та культурна спадщина Росії: гірськолижний курорт Домбай, субтропічне Чорноморське узбережжя, озеро Байкал, вулканічні конуси та гейзери Камчатки, пам’ятки архітектури Москви, Санкт-Петербурга, Казані, Нижнього Новгорода, Золоте кільце Росії — туристичний маршрут, до якого входять 8 міст.

За допомогою додаткових інтернет-джерел доберіть інформацію про природні та культурні об’єкти Росії, які найбільш цікаві для туристів.

Площа країни визначає роль і значення транспорту для її розвитку. Довжина залізничних колій становить майже 120 тис. км, автомобільних доріг — 750 тис. км. Однак якщо порівнювати якість та інфраструктуру європейських залізниць та автострад, можна сказати, що їхні російські аналоги не витримують ніякої критики. Значну роль у перевезенні вантажів відіграють трубопровідний та річковий транспорт. Майже 40 % усіх перевезень припадає на морський транспорт. Найбільші порти: Новоросійськ, Мурманськ, Находка й інші функціонують у межах 12 морів.

Знайдіть на карті моря, що омивають Росію, і найбільші морські порти в межах кожного з них.

Міжнародні аеропорти, крім столиці, працюють у Санкт-Петербурзі, Владивостоці, Воронежі, Іркутську, Краснодарі, Сочі, Волгограді та ін.

Проте майже всі види транспорту країни та їхній рухомий склад потребують значної реконструкції та модернізації.

Дізнайтеся про сучасний стан освіти та науки в країні за допомогою інформації, що міститься на офіційному сайті міністерства освіти і науки Росії.

6. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Росією. Росія входить до складу багатьох міжнародних організацій: «G20», ООН, Ради Європи, Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Шанхайської організації співробітництва, Організації з безпеки та співробітництва у Європі, країна є постійним членом Ради Безпеки ООН, членом СОТ (Світова організація торгівлі), СНД, Організації Договору про колективну безпеку, Євразійського економічного союзу.

Сучасний російський експорт більше ніж на 80 % складається з нафти й природного газу, мінеральної сировини, металів, деревини та необробленої продукції сільського господарства. На експорт іде також рослинна олія, трикотажні вироби, зернові та рибопродукти.

Якщо раніше головними зовнішньоторговельними партнерами були країни ЄС, США, Канада та країни колишнього СРСР, то через торговельні санкції їх замінили інші країни, наприклад Мозамбік, Нігерія, Коста-Рика, Малі, М’янма, Сенегал і навіть Сирія. Однак це не значить, що торгівля Росії з високорозвиненими країнами світу зійшла нанівець, вона існує, але в значно скромніших масштабах, ніж раніше.

Нині Росія закуповує автомобілі, побутову техніку, комп’ютери, верстати й обладнання в Китаї.

Інформацію про сучасний стан відносин між Україною та Росією шукайте на сайті посольства Росії в Україні (ukraine.mid.ru) і посольства України в Росії (mssia.mfa.gov.ua/ni).

Росія — президентсько-парламентська республіка, космічна та ядерна держава, член багатьох впливових міжнародних організацій, має найбільший у світі природно-ресурсний потенціал.

Це багатонаціональна країна, де проживає понад 190 народів. На розміщення населення територією значний вплив має клімат. У країні є 15 міст-мільйонерів, 3/4 населення мешкає в містах. Росія — індустріально-аграрна держава перехідної економіки, у структурі промисловості та зовнішньої торгівлі якої провідну роль відіграє паливно-енергетичний комплекс. Перспективним є розвиток третинного сектора економіки: туризм та його інфраструктура, будівництво нових доріг і реконструкція транспортної інфраструктури, розвиток сфери послуг.

Москва — найбільше й одне з найдорожчих міст Європи — політичний, економічний та культурний центр Росії, місто з потужною економікою, транспортною та фінансовою системами, яке створює майже п’яту частину ВВП країни.

Агресивна й диктаторська зовнішня політика країни за останні роки призвела до впровадження санкцій та фактично значної її економічної ізоляції. Це негативно впливає як на економіку країни, так і на рівень життя ЇЇ населення.

1. Оцініть природно-ресурсний потенціал Росії за допомогою різних джерел.

2. Назвіть основні показники, які визначають місце країни в регіоні та світі.

3. Оцініть ступінь заселеності й освоєності території Росії.

4. Назвіть найбільші проблеми й оцініть перспективи розвитку економіки країни.

5. Проаналізуйте особливості структури експорту й імпорту країни та порівняйте її з іншими країнами Європи.

Корисна інформація!

Франція є взірцем розвитку кластерів на основі концентрації підприємств навколо великої компанії. Найвідомішими кластерами є авіаційно-космічний у Тулузі та парфумерний у Грассі. У країні запроваджена державна підтримка, спрямована на формування та розвиток кластерів, як, наприклад, бюджетне асигнування наукоємних видів бізнесу, зниження податку на інвестиції в науково-дослідних і дослідницько-конструкторських роботах. DATAR — агенція територіального планування — стимулює кооперацію між компаніями, регіональними освітніми й дослідницькими інститутами, місцевими органами влади для регіонального економічного розвитку Франції.

У Великій Британії найбільша кількість інноваційних кластерів створена в сільському господарстві, у сфері фінансових послуг і програмного забезпечення, у туристичній та меблевій галузях, у галузі збирання автомобільного устаткування. Державна кластерна політика Великої Британії характеризується добре опрацьованою стратегією підвищення національної продуктивності та зменшення регіональних диспропорцій. Наприклад, державна підтримка промислових кластерів здійснюється в межах програми «Мережі шотландських підприємств».

В Італії кластеризація втілюється в індустріальні округи на основі промислових агломерацій. Малі та середні підприємства, як правило, концентруються в межах промислових районів і формують міжкорпоративні мережі. У країні функціонує 200 кластерів з кількістю зайнятих понад 600 тис. осіб. Інноваційні кластери в Італії розвиваються в легкій промисловості, туристичній, парфумерній та меблевій галузях, у галузі з виробництва керамічної плитки. Уряд Італії здійснює активну кластерну політику, спрямовану на розвиток локальних виробничих систем і промислових округів через формування спеціальних центрів і посередницьких структур, покликаних підвищити технологічний рівень та інноваційні можливості дрібного й середнього бізнесу.